Ухвала

від 16.07.2024 по справі 127/23447/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2024 року

м. Київ

справа № 127/23447/22

провадження № 61-10113ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авалон 7» про знесення самочинно встановлених обмежувачів та приведення прибудинкової території у первинний стан,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно встановлений паркан, огородження, обмежувачі руху, паркувальні бар`єри на прибудинковій території та привести прибудинкову територію у первинний стан, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно встановлений паркан, огородження, обмежувачі руху, паркувальні бар`єри на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , та привести прибудинкову територію у первинний стан за рахунок ОСОБА_1 , стягнути судові витрати 992,40 грн та витрати на правничу допомогу 5 000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2023 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного ОСББ ЖК «Авалон 7».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2024 року замінено неналежного відповідача ОСББ ЖК «Авалон 7» на ОСББ «Авалон 7».

ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву в новій редакції, в якій просила зобов`язати ОСББ «Авалон 7» знести самочинно встановлений паркан, огородження, обмежувачі руху, паркувальні бар`єри на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , та привести прибудинкову територію у первинний стан за рахунок ОСББ «Авалон 7», стягнути судові витрати 992,40 грн та витрати на правничу допомогу 5 000,00 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року позов залишено без задоволення. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 500,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Авалон 7» 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року заяву задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Авалон 7» 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року змінено рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу.

У стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Авалон 7» 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В іншій частині вимог відмовлено.

Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року скасовано.

15 липня 2024 року ОСОБА_1 подав через систему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року у зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про знесення самочинно встановлених обмежувачів та приведення прибудинкової території у первинний стан.

Справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авалон 7» про знесення самочинно встановлених обмежувачів та приведення прибудинкової території у первинний стан.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров