Ухвала

від 15.07.2024 по справі 752/5423/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5423/22

Провадження № 1-кс/752/5293/24

У Х В А Л А

15 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Укркомплект Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 02.05.2023 року, в рамках кримінального провадження №42022100000000178 від 06.05.2022 року,-

в с т а н о в и в:

до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Укркомплект Плюс» про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 06.05.2022 року також, просить скасувати накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.05.2023 року по справі № 752/5423/22 (пров. 1-кс/752/3360/23) арешт грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Укркомплект Плюс» (ЄДРПОУ 32846894) відкритих у наступних банківських установах: АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), АТ «Міжнародний Резервний Банк» (МФО 320627) та зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повернути грошові кошти ТОВ «Укркомплект Плюс» (ЄДРПОУ 32846894) відкритих у зазначених банківських установах.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 02.05.2023 року накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на наступних розрахункових рахунках і належать, зокрема, ТОВ «Укркомплект Плюс» (код ЄДРПОУ 32846894), відкритих наступних банківських установах: 1) АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528): № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .

2) АТ «Міжнародний Резервний Банк» (МФО 320627): № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 . Також, визначено порядок зберігання речових доказів, а саме грошових коштів, які розміщені на вищевказаних рахунках, шляхом передачі Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержавними від корупційних та інших злочинів".

Вважає, що арешт накладено необґрунтовано, безпідставно та з порушенням положень КПК України.

Зазначає, що в клопотанні сторони обвинувачення про арешт майна та, як наслідок, в ухвалі від 02.05.2023 відсутнє належне правове обґрунтування підстав для накладення арешту на вказане майно, належне Товариству, що суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, що незаконно обмежило право власності Товариства на вищевказане майно.

Посилається на те, що відповідно до фабули кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 110-2 Кримінального кодексу України було вчинено у період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року та у період з травня 2018 року по червень 2018 року, тобто, шість років тому.

При цьому, вказано юридичну особу, яка використовувалась під час вчинення кримінального правопорушення, а саме ПРАТ «Свеський насосний завод». У клопотанні

про накладення арешту на майно, так і в додатках до клопотання немає жодного твердження та жодного доказу щодо здійснення будь-яких протиправних дій саме ТОВ «Укркомплект Плюс».

Під час розгляду клопотання не було обґрунтовано яким чином грошові кошти на банківських рахунках після спливу шести років з моменту вчинення кримінального правопорушення є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Також вказує, що при розгляді клопотання про арешт грошових коштів на банківських рахунках слідчий суддя не дослідив всіх обставин справи та не було надано оцінку доказам відповідно до ст. 94 КПК України.

На думку адвоката мети відшкодування шкоди в даному випадку немає, оскільки про підозру в даному випадку повідомлено лише фізичній особі, а грошові кошти належать учасникам юридичної особи. Більше того, підставами для арешту не вказано можливість конфіскації майна, але конфіскація майна юридичної особи в будь-якому випадку можлива лише якщо здійснюється провадження відносно саме юридичної особи. Отже, такий ступінь втручання у права законного власника майна є надмірним.

Таким чином, вважає, що накладення арешту на вказані грошові кошти не відповідає подальшій законній меті, оскільки, не відповідає вимогам співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, що, зокрема, виражається у блокуванні правомірної підприємницької діяльності Товариства.

Оскільки досудове розслідування здійснюється відносно певних фізичних осіб та ОСОБА_5 , а не відносно юридичної особи, та ОСОБА_5 є учасником і кінцевим бенефіціарним власником Товариства, однак, вона відповідно до статуту не наділена правами на укладання угод, ведення діяльності від імені Товариства, вчинення значних правочинів.

Враховуючи заначене, вважає, що підставою для скасування арешту є те, що:

-слідчий суддя в ухвалі від 02.05.2023 року жодним чином не зазначив про відповідність майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям.

-на даній стадії досудового розслідування арешт грошових коштів є незаконною дією, оскільки можлива неправомірність діяльності одного із учасників Товариства не доведено в законному порядку.

-арешт нематеріальних об`єктів (грошових коштів), які не відповідають критеріям речового доказу призводить до порушення основоположних прав власності, підприємницької діяльності та трудових прав працівників підприємств, передбачених Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

-кримінальне провадження здійснюється щодо можливих протиправних дій фізичної особи та не здійснюється щодо юридичної особи.

-відсутність доказів та обґрунтувань щодо вчинення кримінального правопорушення взагалі.

-кримінальне правопорушення нібито вчинено у 2017-2018 році, а грошові кошти арештовано у 2023 році;

-грошові кошти на рахунках не мають жодного відношення до ПРАТ «Свеський насосний завод».

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав. Зазначив, що арешт на грошові кошти накладено через шість років після вчинення кримінального правопорушення. Також у 2017 та 2018 роках не існувало жодних заборон на торгівлю із російськими компаніями. Кримінальне провадження здійснюється відносно однієї особи, а тому вважає, що арешт накладено необґрунтовано, тому підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_3 підтримала позицію адвоката ОСОБА_4 Зазначила, що зі спливом часу ризики зменшились. Також звертала увагу на те, що на момент накладення арешту на зазначених рахунках були відсутні кошти, на підтвердження чого надала копії виписок з особистих рахунків.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час та місце засідання повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 06.05.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Так, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від від 02.05.2023 року накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на наступних розрахункових рахунках і належать, зокрема, ТОВ «Укркомплект Плюс» (код ЄДРПОУ 32846894), відкритих наступних банківських установах: 1) АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528): № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .

2) АТ «Міжнародний Резервний Банк» (МФО 320627): № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 . Також, визначено порядок зберігання речових доказів, а саме грошових коштів, які розміщені на вищевказаних рахунках, шляхом передачі Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержавними від корупційних та інших злочинів".

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінальних правопорушень, є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що особа, майно якої арештоване є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутні ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак накладений арешт підлягає скасуванню.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

У ст. 19 Закону визначено дві альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству:

- ухвала слідчого судді, суду про передання активів в управління Національному агентству;

- згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству.

За змістом ст. ст. 19-24 Закону Національне агентство самостійно не здійснює управління активами (інакше як у спосіб їх реалізації).

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати визначений порядок зберігання речових доказів, шляхом передачі Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержавними від корупційних та інших злочинів", визначений ухвалою слідчого судді від 02.05.2023 року, враховуючи що передача відбулась на підставі ухвали слідчого судді, таким чином власником такого майна не було надано згоди та вчинення таких дій.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб`єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, виходячи із принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 174, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-

п о с т а н о в и в:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Укркомплект Плюс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 02.05.2023 року, в рамках кримінального провадження №42022100000000178 від 06.05.2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду від 02.05.2023 року (справа № 752/5423/22, провадження № 1-кс/752/3360/23), на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Укркомплект Плюс» (ЄДРПОУ 32846894) відкритих у наступних банківських установах:

1) АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528):

№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .

2) АТ «Міжнародний Резервний Банк» (МФО 320627):

№ НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 .

Скасувати застосований ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 02.05.2023 року (справа № 752/5423/22, провадження № 1-кс/752/3360/23), визначений порядок зберігання речових доказів, а саме грошових коштів, які розміщені на вищевказаних рахунках, шляхом передачі Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержавними від корупційних та інших злочинів".

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1