Справа № 752/5423/22
Провадження № 1-кс/752/5295/24
У Х В А Л А
04 листопада 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 24 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
до провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 , від 24.10.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110-2 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року. В обґрунтування доводів скарги адвокат ОСОБА_3 зазначив, що з початку здійснення досудового розслідування 09.05.2022 року та до 20.10.2022 року, ОСОБА_7 жодного разу не отримувала повідомлення (повістки) про виклик до СУ ГУ Національної поліції у місті Києві для проведення слідчих та/або процесуальних дій. На думку заявника скарги, твердження щодо набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки стороною обвинувачення не вчинено процесуальні дії щодо виконання порядку вручення повідомлення про підозру, а саме звертав увагу слідчого судді на наступне:
- органу досудового розслідування було відомо про виїзд та проживання ОСОБА_7 за межами території України щонайменше з 28 квітня 2022 року, однак 20 жовтня 2022 року Київська міська прокуратура направляє повістки про виклик ОСОБА_7 , але трекінг номери цінних листів не існують в системі «Укрпошта»;
-24 жовтня 2022 року слідчий склав повідомлення про підозру, але вручення повідомлення про підозру здійснювалося прокурором, тобто особою, яка не складала підозру;
-Трекінг номер цінного листа, яким нібито направлено повідомлення про підозру не існує в системі «Укрпошта», тобто можливо взагалі ніколи не направлявся;
-08 листопада 2022 року (через 15 днів після складання підозри) працівники СБ України здійснили виїзд за місцем проживання ОСОБА_7 для вручення повісток про виклик та встановили її відсутність;
-Орган досудового розслідування не виконав вимог ч. 2 ст. 135 КПК України;
-Орган досудового розслідування достеменно знаючи про проживання ОСОБА_7 за межами території України не виконав вимоги ч. 7 ст. 135 КПК України щодо спеціального способу вручення повідомлень.
Зазначене вище, на думку адвоката свідчить про відсутність у ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні 42022100000000178 від 09.05.2022 року. Крім того, стверджував, що сукупністю наявних так званих доказів та аналізом матеріалів сторони обвинувачення встановлено відсутність обґрунтованої «розумної» підозри щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України. З огляду на зазначене вище просив:
скасувати повідомлення про підозру від 24.10.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110-2 КК України, складену старшим слідчим відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року;
зобовязати слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві та/або прокурора Київської міської прокуратури в межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року внести відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скасування повідомлення про підозру від 24.10.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні адвокати: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 скаргу підтримали, з підстав у ній зазначених.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Крім того, надав слідчому судді матеріали кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року для дослідження в нарадчій кімнаті.
Вислухавши пояснення адвокатів, прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 10 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на фор мування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Отже, саме така побудова глави дає підстави зробити висновок, що законодавець пов`язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності.
Підозрюваним відповідно до норм КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Системний аналіз вище викладених норм закону, дає підстави для висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме з цим моментом процесуальний закон пов`язує набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором.
Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Зі змісту скарги вбачається, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022100000000178 від 09.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
24.10.2022 органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст.110-2 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
У письмових запереченнях прокурор зазначив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 28.04.2022 року виїхала за межі України, повідомлення про підозру вручено в порядку ч.1 ст. 278, ч.3 ст. 111, ч.6 ст. 135 КПК України шляхом направлення поштового відправлення на поштову адресу домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Тобто, у даному випадку з ОСОБА_9 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у неї статусу підозрюваної у Кримінальному провадженні.
Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.
Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
І, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
За правилами ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Звертаючись до слідчого судді зі скаргою, адвокат ОСОБА_3 зазначав, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 не отримувала, при цьому звертав увагу слідчого судді на те, що трекінг номера цінного листа, яким нібито направлено повідомлення про підозру ОСОБА_7 не існує в системі «Укрпошта», а тому на його думку є підстави вважати, що можливо такий лист взагалі ніколи не направлявся.
У своїх запереченнях прокурор вказав, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 було відправлене за адресами по АДРЕСА_1 .
Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначені вище листи були вручені у відповідності до вимог статті 136 КПК України прокурор не надав. Не містять такі докази і матеріали кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року.
Разом з тим, за даними листа № 09/5-5480-22 від 26.10.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.11.2022 року Київській міській прокуратурі повідомлено про те, що 28.04.2022 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнула державний кордон України на виїзд та не поверталась.
Проте, стороною обвинувачення не було вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ч.2 ст. 135 КПК України, а саме шляхом вручення його під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування не дотримані вимоги КПК України, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_7 не вручено у спосіб, визначений КПК України для вручення повідомлень.
Вказане дає підстави для висновку, що органом досудового розслідування не вжито усіх можливих заходів для того, щоб особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що не було здійснено слідчим, прокурором, не спростовано останнім під час розгляду скарги та матеріалами кримінального провадження №42022100000000178 від 09.05.2022 року.
Зважаючи на зазначене вище, слідчий суддя погоджується з доводами викладеними стороною захисту у скарзі та вважає, що слідчим у даному кримінальному провадженні було порушено передбачений КПК України порядок повідомлення особі про підозру, відтак остання не набула статусу підозрюваного, а тому скарга підлягає задоволенню.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя в рамках розгляду клопотання сторони захисту на стадії досудового розслідування позбавлений можливості належним чином дослідити докази по справі та надати їм оцінку. Таким чином, розгляд питання щодо необґрунтованості підозри є передчасним на цьому етапі, та може належним чином повно, всебічно та об`єктивно бути вирішено тільки на стадії судового розгляду справи по суті.
Що ж стосується заявлених вимог про зобов`язання слідчого вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42022100000000178 від 09.05.2022 року відомостей про набуття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу підозрюваної особи, то вважаю, що заявлена вимога в силу положень ст. 303 КПК України не входить до повноважень слідчого судді, а відтак скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-135, 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -,
УХВАЛИВ:
скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 24 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110-2 КК України, задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру від 24 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110-2 КК України, складену старшою слідчою слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м, Києві ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №42022100000000178 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122933900 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Плахотнюк К. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні