Ухвала

від 17.07.2024 по справі 280/5884/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань розгляду справи у порядку загального позовного провадження

17 липня 2024 року Справа № 280/5884/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання представника Запорізької міської ради про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, подане у справі

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької міської ради (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 №58 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради»;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 20.05.2024;

стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.05.2024 по час постановлення рішення, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Ухвалою від 01.07.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

15.07.2024 від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вх.№32541), тобто, клопотання про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, обґрунтоване тим, що позивач є публічною особою та займав відповідальне становище під час проходження служби в органах місцевого самоврядування. Крім того, з урахуванням функціональних обов`язків, які позивач виконував на займаній посаді, та його вплив на прийняття рішення органом місцевого самоврядування, можна дійти висновків що дана справа має значний суспільний інтерес та не може розглядатись за правилами спрощеного провадження. Також вказує, що для повного і всебічного дослідження матеріалів справи є необхідність виклику і допиту свідків, що без проведення судових засідань неможливо буде зробити. Зазначене свідчить про необхідність особистої участі представників сторін у судових засіданнях для надання пояснень та заперечень.

Розглянувши клопотання представника Запорізької міської ради, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні

При цьому, частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та у частині четвертій статті 257 КАС України

Суд констатує, що з огляду на віднесення посади позивача до третьої категорії посад органу місцевого самоврядування, ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає відповідач, немає.

З огляду на викладене, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №140/15761/20, від 01.02.2024 у справі № 320/9343/20, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21.

Щодо доводів відповідача в обґрунтування клопотань про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом про необхідність забезпечення відкритості процесу та публічного судового розгляду, суд зазначає наступне.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи

Покликання відповідача на значний суспільний інтерес не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки є лише його суб`єктивною думкою. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Крім цього, у поданому клопотанні відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні. Так само клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Щодо наведених у клопотанні тверджень про необхідність виклику і допиту свідків відповідач не обґрунтовував необхідність у виклику та допиту свідків, не зазначає які свідки, та про які обставини у справі вони можуть надати свідчення, з урахуванням предмета спору та характеру спірних правовідносин. Крім того, відповідач не позбавлений можливості подати не лише заяви по суті спору, а й пояснення чи заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, у випадку, якщо виникне така необхідність. Також відповідно до частини п`ятої статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим.

Поряд з цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (у письмовому провадженні) судом враховано наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024. Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

У силу положень частини першої статті 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф».

02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зауважено на тому, що визначаючи умови роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

З огляду на викладене, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні через вторгнення російських військ на територію України, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території міста Запоріжжя та Запорізької області, суд вважає за необхідне продовжити здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки участь представників у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Враховуючи наведене у сукупності, підстави для задоволення клопотання представника Запорізької міської ради про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 166, 243, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Запорізької міської ради про призначення розгляду справи № 280/5884/24 у порядку загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 17.07.2024.

Суддя К.В.Мінаєва