Рішення

від 17.07.2024 по справі 520/17990/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 р. Справа № 520/17990/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) про скасування арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат, Сергієнко Катерина Сергіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати обтяження за реєстраційним номером 10468784 на все невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 , зареєстроване 10.11.2010 11:35:25 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповідно до постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ростовського Р.В. про відкриття виконавчого провадження № 22456902 від 11.10.2010.

В обґрунтування позову зазначено, що обтяження, яким накладено арешт на все невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , та яке обліковується за даними інформації з Державного реєстру речових прав та порушує права останнього на вільне розпорядження своїм майном, є - безпідставним та протиправним.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 17.07.2024 надано відзив на позовну заяву, в якому уповноваженим представником відповідача зазначається, щодо задоволення позовної заяви позивача вирішити питання на розгляд суду без участі представника відповідача. Крім того зазначено, що як вбачається з даних обтяження № 10468784 виконавцем була допущена помилка при реєстрації, у державного виконавця немає законних підстав зняти обтяження у зв`язку з неможливістю ідентифікації виконавчого провадження № 22456902.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача 17.07.2024 надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що під час спроби позивача в лютому 2024 року відчужити частину свого спадкового майна нотаріусом було усно повідомлено про неможливість здійснення відчуження майна в силу наявності арешту на все нерухоме майно Клієнта, що накладено відповідно до постанови державного виконавця від 10.11.2010 за виконавчим провадженням.

В АСВП щодо позивача були відсутні відкриті виконавчі провадження. За вказаними фактичними даними, представником позивача, адвокатом Сергієнко Катериною, було здійснено звернення з адвокатським запитом (надалі за текстом АЗ) № 15/05-2024 від 04.05.2024 до відповідача з проханням надати інформацію щодо наявності виконавчого провадження щодо позивача та надати матеріали виконавчого провадження для ознайомлення та копіювання.

У зв`язку з неотримання відповіді, аналогічний АЗ № 15/05/2-2024 від 04.05.2024 надіслано 31.05.2024 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі за текстом СМУ МЮУ).

У відповідь на вищезазначений АЗ, від відповідача надійшла наступна інформація № 58726 від 10.05.2024, відповідно до якої відповідачем роз`яснено щодо наявності арешту нерухомого майна ОСОБА_1 за обтяженням № 10468784, зареєстрованим Харківською філією ДП «Інформаційний центр» 10.11.2010 в 11:35:25 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 22456902 (надалі за текстом ВП) від 14.10.2010, обтяжувач Жовтневий ВДВС Харківського міського управління юстиції, ЄДРПОУ 34952409.

Крім того повідомлено про перебування вказаного ВП № 22456902 щодо ОСОБА_1 на виконанні в Липовецькому РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відповідно до виконавчого документу № АЕ-11 від 09.02.2001.

У відповіді № 29452/28085-23-24/15.6 від 05.06.2024 на відповідний АЗ, СМУ МЮУ надано інформацію щодо постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМЮУ Ростовського Р.В. від 14.10.2010 про відкриття ВП № 22456902 та реєстрацію Харківською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ 10.11.2010 обтяження № 10468784.

Також з вказаної відповіді додатково з`ясовано, що в КП «ХМ БТІ» за матеріалами інвентаризаційних справ за об`єктами нерухомості ОСОБА_1 у місті Харкові постанова за ВП № 22456902 відсутня.

Наявність обтяження підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав (надалі за текстом ДРРП), відповідно до якої 10.11.2010 в 11:35:25 Харківською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ накладено обтяження № 10468784 на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Адвокатом здійснено звернення з АЗ № 17/06-2024 від 06.06.2024 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі за текстом ЦМУ МЮУ) із запитом щодо інформації про ВП 22456902 та щодо виконавчого документу № АЕ-11 від 09.02.2001.

Також у вказаному АЗ було звернуто увагу на те, що викликає сумнів наявність виконавчого документу від 2001 року щодо ОСОБА_1 , 1986 року народження, адже на 09.02.2001 рік йому виповнилось лише 14 років, що виключає належність виконавчого документу Позивачеві.

З відповіді Центрального міжрегіонального управління МЮУ № 31164/4.2-24/ вх.33292/4-24 від 12.06.2024 вбачається, що в провадженні Липовецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області не перебувало виконавче провадження, за яким стороною є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Крім того судом встановлено, що в якості досудового врегулювання спору адвокатом здійснено звертання до Харківської регіональної філії Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» Міністерства юстиції України (надалі за текстом ХРФ ДП) від 12.06.2024 та до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19.06.2024 з проханням скасувати обтяження № 10468784, зареєстроване Харківською філією ДП «Інформаційний центр» 10.11.2010 в 11:35:25 на підставі постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМЮУ Ростовського Р.В. про відкриття ВП № 22456902 від 14.10.2010.

З відповіді ХРФ ДП № 1089/42-07 від 21.06.2024 вбачається, що ДП «НАІС» не є реєстратором ДРРП і не уповноважене на внесення/вилучення будь-яких записів в ДРРП, а втручання без відповідної заяви заборонено законодавством.

З відповіді відповідача № 73734 від 26.06.2024 вбачається, що підстави для зняття арешту з майна відсутні та зазначено про можливість зняття арешту за рішенням суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі за текстом - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 14 розділу Ш Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 512/5, встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Суд звертає увагу, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконавчого провадження (статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 статті 40 Закону України №1404-VІІІ передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт коштів боржника є заходом звернення стягнення на кошти боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України №1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось відповідачем в рамках наданої правової позиції про допущення помилки при обтяженні № 10468784, отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011 у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010 у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994 у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003 у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) про скасування арешту на майно - задовольнити.

Скасувати обтяження за реєстраційним номером 10468784 на все невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 , зареєстроване 10.11.2010 11:35:25 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповідно до постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ростовського Р.В. про відкриття виконавчого провадження № 22456902 від 11.10.2010.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.6 ст.287 КАС України (протягом 10 днів з дати проголошення судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.07.2024.

Суддя Супрун Ю.О.