Рішення

від 25.07.2024 по справі 520/17990/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

25 липня 2024 року Справа № 520/17990/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду у м. Харкові заяву про розподіл судових витрат у справі №520/17990/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) про скасування арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат, Сергієнко Катерина Сергіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати обтяження за реєстраційним номером 10468784 на все невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 , зареєстроване 10.11.2010 11:35:25 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповідно до постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ростовського Р.В. про відкриття виконавчого провадження № 22456902 від 11.10.2010.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 по справі №520/17990/24 адміністративний позов задоволено та вирішено:

"Скасувати обтяження за реєстраційним номером 10468784 на все невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 , зареєстроване 10.11.2010 11:35:25 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відповідно до постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Ростовського Р.В. про відкриття виконавчого провадження № 22456902 від 11.10.2010"

18.07.2024 представник позивача адвокат Сергієнко Катерина Сергіївна звернулася до Харківського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з заявою в порядку ст. 252 КАС України про ухвалення додаткового судового рішення відносно вирішення питання про судові витрати, в якому просила суд стягнути судові витрати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в розмірі 18968,96 грн., що складаються з 968,96 грн. судового збору та 18000,00 грн. витрат на правничу допомогу, з Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 41430678.

В судове засідання щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення представники сторін не з`явились, водночас 23.07.2024 представник позивача подав до канцелярію суду клопотання про розгляд заяви без участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання адвокатом позивачу правничої допомоги до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН за №1422658 від 26.06.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6324; договір про надання правничої допомоги №07/05-2024 від 04.05.2024; Акт № 1 приймання-передачі правничих послуг до договору про надання правничої допомоги №07/05-2024 від 04.05.2024.

Так, відповідно до акту № 1 приймання-передачі правничих послуг до договору про надання правничої допомоги №07/05-2024 від 04.05.2024 вбачається що, адвокат надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу по справі про скасування арешту невизначеного нерухомого майна по момент підписання даного Акту № 1 в такому обсязі: 1. Складення та подання адвокатського запиту (надалі - АЗ) № 15/05-2024 до ДВС для з`ясування причин обтяження - 0,5 год., вартість послуги 2000,00 грн.. 2. Складення та подання повторного АЗ до СМУ МЮУ для з`ясування причин обтяження, з причини відсутності відповіді на АЗ від 04.05.2024 - 0,5 год., вартість послуги 2000,00 грн.. 3. Складення та подання АЗ до ЦМУ МЮУ для з`ясування причин виконавчого провадження в Липовецькому ДВС - 0,5 год., вартість послуги 2000,00 грн.. 4. Складення та подання заяви до ДП «Інформаційний центр» про скасування обтяження - 0,5 год., вартість послуги 2000,00 грн.. 5. Складення та подання заяви до ДВС про скасування обтяження - 0,5 год., вартість послуги 2000,00 грн.. 6. Складення та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду про скасування обтяження у виді арешту всього нерухомого невизначеного майна - 2 год., вартість послуги 8000,00 грн.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт суд зазначає, що сума надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору.

Тобто, суму надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору та обсягом наданих послуг.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, зазначені в Акті № 1 приймання-передачі правничих послуг до договору про надання правничої допомоги №07/05-2024 від 04.05.2024 послуги як подання адвокатського запиту (надалі - АЗ) № 15/05-2024 до ДВС для з`ясування причин обтяження, подання повторного АЗ до СМУ МЮУ для з`ясування причин обтяження, з причини відсутності відповіді на АЗ від 04.05.2024, подання АЗ до ЦМУ МЮУ для з`ясування причин виконавчого провадження в Липовецькому ДВС, подання заяви до ДП «Інформаційний центр» про скасування обтяження, подання заяви до ДВС про скасування обтяження та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду про скасування обтяження у виді арешту всього нерухомого невизначеного майна не можуть вважатися наданням правничої допомоги, оскільки не потребують спеціальних знань у галузі права та є суто технічними роботами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, а також зміст наданих послуг за вищенаведеним актом з урахуванням позиції, висловленій Європейським судом з прав людини у його рішенні наведеному вище, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 18000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позов задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем також були понесені судові витрати у виді сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (з врахуванням доплати в розмірі 1,96 грн. відповідно до ухвали про залишення позову без руху)

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про розподіл судових витрат у справі №520/17990/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) про скасування арешту на майно задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, код ЄДРПОУ 41430678) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 (дев`тсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст (додаткового) рішення складено та підписано 25.07.2024.

Суддя Супрун Ю.О.