Постанова

від 17.06.2024 по справі 372/979/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/9013/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 372/979/24

17 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Базика Олексія Павловича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Зінченка О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий Комплекс «Дніпро», про визнання недійсним розпорядження та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий Комплекс «Дніпро», в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2004 року про надання ТОВ «Дібровка» в тимчасове користування на умовах оренди ( з правом подальшого викупу) терміном на 49 років земельну ділянку площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2; рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 09 вересня 2011 року про продаж ТОВ «Дібровка» земельну ділянку площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2; припинити право власності ТОВ «Дібровка» на земельну ділянку, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Одночасно із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий Комплекс «Дніпро» про визнання недійсним розпорядження та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Базик Олексій Павлович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у справі № 372/979/24, а саме: забезпечити позов про визнання недійсним розпорядження та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції оскаржується з мотивів неповного з?ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, а також неправильного застосування судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував відсутність фактів, які є підставою для забезпечення позову.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що газгольдер, демонтаж якого розпочало ТОВ «Дібровка», знаходиться на прибудинковій території і на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Спірна земельна ділянка, площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 і на її території розташований газгольдер, який було виготовлено і встановлено за кошти мешканців будинку АДРЕСА_2 , і який обслуговував мешканців вказаного будинку.

Таким чином, на думку сторони позивача, відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , унеможливить поновлення порушених прав позивача та третьої особи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» - адвокат Солдаткін Олександр Сергійович просить апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року - без змін.

Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровка» законно набуло право приватної власності на спірну земельну ділянку, реалізувавши своє право викупу після тривалого періоду оренди цієї земельної ділянки згідно рішень місцевої влади.

Щодо тверджень позивача про належність земельної ділянки до прибудинкової території сторона відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» вказує, що позивачем не надано доказів приналежності прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223151000:01:030:0001. До того ж, рішенням у справі № 911/1638/22, що має преюдиційне значення,підтверджується, що газгольдери, які обслуговували будинок АДРЕСА_1 , вже були демонтовані з цієї ділянки, а отже, вона фактично не використовується для обслуговування будинку.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Базик Олексій Павлович підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Уповановажена особа юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий Комплекс «Дніпро» (третя особа на стороні позивача) ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу позивача.

Відповідачі Українська міська рада Обухівського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровка» участь своїх представників в судове засідання не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідачів Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із направлених до суду апеляційної інстанції виділених матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий Комплекс «Дніпро».

Матеріально-правова вимога позивача ОСОБА_1 до відповідачів, щодо якої він просить ухвалити рішення, зводиться до визнання протиправним та скасування рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2004 року про надання ТОВ «Дібровка» в тимчасове користування на умовах оренди (з правом подальшого викупу) терміном на 49 років земельної ділянки, площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 09 вересня 2011 року про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки, площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2; припинити право власності ТОВ «Дібровка» на земельну ділянку, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Одночасно із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що у серпні 2023 року відповідачем ТОВ «Дібровка» було розпочато будівництво приміщення на земельній ділянці площею 0,189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка є прибудинковою територією і на земельній ділянці знаходяться споруди, які необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку, в тому числі газгольдер. Здійснюючи будівництво приміщення, ТОВ «Дібровка» було розпочато роботи по демонтажу газгольдера. Крім того, таке будівництво на прибудинковій території унеможливить нормальний проїзд транспорту, в тому числі спецтранспорту, до будинку АДРЕСА_2 . Таким чином, існує ризик, що до ухвалення судом рішення у справі відповідач ТОВ «Дібровка» повністю демонтує газгольдер, який обслуговує мешканців будинку АДРЕСА_3 , а також забудує прибудинкову територію таким чином, що її неможливо буде використовувати за її цільовим призначенням.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заявником не доведено,що невжиття вказаних у заяві заходів забезпеченняпозову можеістотно ускладнитичи унеможливитивиконання рішеннясуду абоефективний захист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача, за захистомяких вінзвернувся досуду, а також, що заходи забезпеченняпозову шляхом заборони ТОВ «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини третя, десята статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував зазначені положення закону та надав належну оцінку доводам заяви про забезпечення позову.

Судом першої інстанції враховано, що у заяві про забезпечення позову позивач посилався на порушення його прав, як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , комплексне обслуговування якого здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро», вважаючи, що на прибудинковій території будинку відповідачем ТОВ «Дібровка» було розпочато будівництво, у тому числі, роботи по демонтажу газгольдера, який необхідний для обслуговування багатоквартирного будинку.

Разом з цим, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття заходів щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи оцінку обґрунтованості вказаних заходів забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд першої інстанції правильно керувався тим, що сам по собі факт здійснення ТОВ «Дібровка» будівництва не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого рішення судуу даній справі, а факт порушення прав та інтересів ОСОБА_1 підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, позивач у цій справі фактично просить вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили, в іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для всіх, наявна інформація про справу № 911/1638/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка»до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29 листопада 2022 року у справі №911/1638/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 квітня 2023 року, зобов`язано ОСББ «ЖК «Дніпро» демонтувати та вивезти майно - газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24220120) з земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, що належить ТОВ «Дібровка» (код ЄДРПОУ 13738405).

Обставини, встановлені рішенням господарського суду, вказують на те, що ОСББ «ЖК «Дніпро» без належних правових підстав використовує належну позивачу ТОВ «Дібровка» на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001 для зберігання та розміщення свого майна - газгольдера, обладнання для чистки одягу та іншого майна.

Отже, у даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці ТОВ «Дібровка», яке є її власником, є непропорційним обмеженням прав товариства (підприємства) доки не встановлено, що таке здійснюється з порушеннями.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою Київська область, Обухівський р-н, м. Українка, АДРЕСА_1, унеможливить поновлення порушених прав позивача та третьої особи ОСББ «ЖК «Дніпро», не грунтуються на вимогах закону, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладено у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 149, 150, 153, 263 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку заявленим стороною позивача ризикам утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову, вірно оцінив співмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами позову ОСОБА_1 , і дійшов обґрунтованого висновку про відмовув задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровка» проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.189 га, кадастровий номер: 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими підстави та мотиви ухвали суду першої інстанції для відмови у забезпеченні позову і відхиляє доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих заявником доказів та належного обґрунтування.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Базика Олексія Павловича слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Базика Олексія Павловича залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: