Постанова

від 02.07.2024 по справі 340/5723/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5723/21Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги: Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у справі №340/5723/21за позовом:Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до: про:Головного управління ДПС у Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021р. Кіровоградським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (далі ПП «Агро Євро Партнер») до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 1-11 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/5723/21 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 3 том 5/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2023р. за у справі №340/5723/21 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/5612/21 / а.с. 130-131 том 7/ та ухвалою суду першої інстанції від 01.03.2024р. провадження у справі №340/5723/21 було поновлено / а.с. 191-192 том 7/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Агро Євро Партнер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) у ході якої податковим органом зроблено висновок про порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2021р. на 1047489грн, завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за квітень 2021р. на суму 996662грн., через безпідставність формування підприємством показників податкової звітності з урахуванням результатів взаємовідносин протягом перевіряємого періоду з контрагентами ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», через нереальність вчинення господарських операцій із цими контрагентами, відсутності підтвердження походження та руху товару/послуг по усьому ланцюгу постачання, відсутності у цих контрагентів матеріально-технічної бази, виробничих активів, для виконання зобов`язань за укладеними з позивачем договорами, що було відображено у складеному за результатами перевірки акті №2212/11-28-07-03/42544531 від 06.07.2021р., на підставі якого відповідачем 27.07.2021р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: - №00029070703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2021р. на 1047489грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції (штраф) у розмірі 523745грн.; - №00029140703, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за квітень 2021р. на 996662грн.. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями з огляду на те, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача із вищезазначеними контрагентами ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, тоді як усі господарські операції з зазначеними у акті перевірки контрагентами протягом перевіряємого періоду виконані у повному обсязі сторонами за договорами і позивачем під час перевірки було надано належні первинні документи які свідчать про фактичне виконання зобов`язань і подальше використання позивачем отриманих від цих контрагентів товарів, робіт та послуг у власній господарській діяльності, що призвело до зміни активів підприємства та надавало підприємству право на формування податкової звітності у відповідних звітних періодах з урахуванням результатів господарської діяльності підприємства з цими контрагентами. Тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №00029070703 та №00029140703 від 27.07.2021р.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00029070703 та №00029140703 від 27.07.2021р.. /а.с. 204-212 том 7/.

09.04.2024р. до суду першої інстанції надійшла заява ПП «Агро Євро Партнер» про ухвалення додаткового рішення у справі №340/5723/21 щодо розподілу понесених позивачем під час розгляду цієї справи витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500грн. / а.с. 213 том 7/.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у справі №340/5723/21 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області на користь ПП «Агро Євро Партнер» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн. / а.с. 230-232 том 7/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 08.04.2024р. у цій справі, за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав 08.05.2024р. до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яким її зареєстровано 09.05.2024р. / а.с. 236-243 том 7/.

Враховуючи, що вирішення судом апеляційної інстанції питання наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою потребує дослідження певних фактичних обставин цієї справи, а саме щодо: - дати направлення учасникам справи судом першої інстанції копії рішення суду, яке є предметом апеляційного оскарження, - дати отримання ними копії цього рішення, - обсягу та змісту заявлених у цій справі позовних вимог, які відсутні у розпорядженні суду апеляційної інстанції у зв`язку із зверненням позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом в паперовій формі, судом апеляційної інстанції 10.05.2024р. витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №340/5723/21 /а.с. 249 том 7/.

21.05.2024р. судом апеляційної інстанції зареєстровано апеляційну скаргу ГУ ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у цій справі, яка подана ним 20.05.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» / а.с. 1-3 том 8/.

Матеріали адміністративної справи №340/5723/21 надійшли до суду апеляційної інстанції 07.06.2024р. / а.с. 11 том 8/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024р. у справі №340/5723/21 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 12 том 8/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024р. №340/5723/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у справі №340/5723/21 /а.с. 14 том 8/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 02.07.2024р. /а.с. 15 том 8/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 16,17 том 8/.

У межах встановленого судом строку на усунення недоліків заявником зазначені судом недоліки апеляційної скарги було усунуто /а.с. 22-23 том 8/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024р. у справі №340/5723/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 /а.с. 24 том 8/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 02.07.2024р. / а.с. 25 том 82/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 26,27 том 8/.

За клопотанням представника відповідача Третім апеляційним адміністративним судом, відповідною ухвалою від 25.06.2024р. справу №340/5723/21 призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 14-00 годин 02.07.2024р. / а.с. 38 том 8/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 39-44 том 8/.

За клопотаннями представників учасників справи апеляційний розгляд справи №340/5723/21 у судовому засіданні о 14-00 годин 02.07.2024р. призначено в режимі відеоконференції , про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 47,48,58,59 том 8/

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції у цій справі / а.с. 236-243 том 7/ на те, що взаємовідносини позивача із контрагентами ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд» не мають підтвердження реальності по усьому ланцюгу постачання товарів/робіт/послуг, а умовою реалізації права платника податків на податковий кредит є фактичне придбання товарів/робіт/послуг та наявність первинних документів оформлених відповідно до чинного законодавства на підтвердження здійснення господарських операцій, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції з такі які пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, тому судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 08.04.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

У апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції / а.с. 1-3 том 8/ відповідач посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм процесуального права в частині співмірності розміру витрат на послуги адвокату з обсягом фактично виконаної адвокатом роботи під час розгляду цієї справи судом першої інстанції і складністю справи , просив додаткове рішення суду першої інстанції від 19.04.2024р. у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції / а.с. 31-35 том 8/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що суд першої інстанції об`єктивно та повно з`ясував усі обставини справи, які мали значення для її вирішення та постановив обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 08.04.2024р. залишити без змін.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі / а.с. 18-20 том 8/ позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та зазначив, що відповідно до умов укладеного договору про надання правничої допомоги адвокатом під час розгляду цієї справи наданий обсяг послуг більший ніж заявлено позивачем до відшкодування, тому сума правничої допомоги у розмірі 10500грн., яка заявлена до відшкодування, є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції від 19.04.2024р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні 02.07.2024р. в режимі відеоконференції:

- представника відповідача, який підтримав доводи викладені в апеляційних скаргах та просив суд апеляційні скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції від 08.04.2024. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі, скасувати додаткове рішення від 19.04.2024р. у цій справі та постановити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні заяви про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу;

- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційних скарг та підтримав доводи викладені у письмових відзивах на апеляційні скарги і просив суд апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 08.04.2024р. та додаткове рішення суду першої інстанції від 19.04.2024р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду , в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПП «Агро Євро Партнер», позивач у цій адміністративній справі, зареєстрований як юридична особа - код ЄДРПОУ 42544531, підприємство є платником податків у тому числі ПДВ, видами діяльності підприємства є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний); виробництво олії та тваринних жирів; виробництво маргарину і подібних харчових жирів / а.с. 13-28 том 1/

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 22.06.2021р. по 29.06.2021р. ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Агро Євро Партнер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за результатами якої складено акт №2212/11-28-07-03/42544531 від 06.07.2021р. (далі акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 29-108 / податковим органом зроблено висновок про порушення підприємством положень порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2021р. на 1047489грн, завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за квітень 2021р. на суму 996662грн.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до дослідженого під час розгляду справи судом акту перевірки вищенаведений висновок податковим органом зроблено з огляду на нереальність здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) із контрагентами - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», оскільки операції позивача із цими контрагентами не підтверджені рухом товару по усьому ланцюгу постачання, контрагенти позивача не мали матеріально-технічної бази, транспорту, персоналу необхідного для здійснення господарських операцій з позивачем, тому не підтверджено реальність здійснення господарських операції, які не мали ділової мети і спрямовані на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту.

27.07.2021р. на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00029070703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2021р. на 1047489грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції (штраф) у розмірі 523745грн. / а.с. 109-110 том 1/;

- №00029140703, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за квітень 2021р. на 996662грн. / а.с. а.с. 11-112 том 1/

і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій справі з тих обставин, оскільки позивач вважає, що висновки перевірки, які стали підставою для прийняття спірних рішень, ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на матеріали справи та положення ПК України.

Тому колегія суддів, з огляду на наведене та приймаючи до уваги предмет оскарження у цій адміністративній справі, яким є рішення податкового органу щодо визначення платнику податків податкових, та фактичні обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуємих рішень відповідача, колегія суддів вважає що суд першої інстанції обґрунтовано під час з`ясування фактичних обставин справи зосередився на дослідженні питання реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами- ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд»», протягом перевіряємого періоду, враховуючи, що вирішальним під час розгляду цієї адміністративної справи, з огляду на положення ст. ст. 44,139,198,200 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), є встановлення правомірності/неправомірності формування позивачем у справі протягом перевіряємого періоду податкового кредиту та витрат , які враховуються під час визначення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням розрахунків по господарським операціям із цими контрагентами.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що в охопленому перевіркою звітному періоді внаслідок укладених договорів на постачання товарів та послуг позивач, серед іншого, мав фінансово-господарські відносини із контрагентами - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», і господарські зобов`язання за цими договорами виконані сторонами у повному обсязі, а саме контрагентами позивача у визначені умовами договору та специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, строки поставлено товар/послугу відповідної кількості та якості, а позивачем у повному обсязі сплачена вартість цього товару у безготівковій формі згідно наданих платіжних доручень та у подальшому використано отриманий від цього контрагенту товар у власній господарській діяльності, яка полягає у виробництві олії та тваринних жирів, при цьому контрагенти позивача під час укладання договорів із позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі ПДВ, і позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу, відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду цієї адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеним господарським зобов`язанням (правочином), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, свідчать про рух активів позивача та зміну результатів фінансово-господарської діяльності підприємства протягом перевіряємого періоду, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи. /а.с. 125-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-250 том 3, а.с. 1-249 том 4, а.с. 12-65, 148-167 том 5, а.с. 81-177,219-227 том 6, а.с. 3-53 том 7/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини щодо виконання сторонами за фінансового-господарськими договорами, які були укладені ПП «Агро Євро Партнер» з контрагентами - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», протягом періоду охопленого перевіркою, результати господарської діяльності за цими договорами, правильність їх відображення у фінансового-господарській звітності ПП «Агро Євро Партнер» та наявність підстав для формування ПП «Агро Євро Партнер» валових витрат та податкового кредиту з урахуванням результатів виконання своїх зобов`язань за цими договорами вже були предметом дослідження судом під час розгляду адміністративної справи №340/5612/21 за позовом ПП «Агро Євро Партнер» до ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2023р. у цій справі набрало законної сили 23.02.2024р. / а.с. 162-160 том 7/, тому в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, які встановлені цим судовим рішенням, не доказуються під час розгляду іншої справи у якій беруть участь особа щодо якої ці обставини встановлені, і у даному випадку такою особою є ПП «Агро Євро Партнер» , а встановлені обставини обставини щодо його господарської діяльності з контрагентами - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», протягом періоду охваченого перевіркою та відображення результатів цієї діяльності у бухгалтерський, фінансовій звітності та податковому обліку підприємства

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений відповідачем акт перевірки позивача, то викладені у цьому акті обставини щодо порушень позивачем податкового законодавства зроблені податковим органом лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання товару, але така інформація не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а підприємство не може автоматично бути визнано правопорушником лише на тій підставі, що його контрагентів по усьому ланцюгу постачання товару не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації, у якій містяться висновки про вчинення контрагентом платника податків ( або його контрагентами по усьому ланцюгу постачання) нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, оскільки навіть наявність такої інформації не звільняє податковий орган від виконання покладеного на нього нормами закону обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сукупний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом господарської діяльності позивача, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з позивача із ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», які були вчинені протягом перевіряємого періоду, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання від цих контрагентів товарів, перелік (кількість, якість, вартість) яких визначених умовами укладених господарських договорів, і подальше використання цього товару у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання контрагентами вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем протягом перевіряємого періоду господарських операцій з контрагентами - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2021р. на 1047489грн, завищено від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за квітень 2021р. на суму 996662грн.., тому приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 135,137,138,139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.200, ст. 201 ПК України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту та витрат з урахуванням сум, які ним були сплачені протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від його контрагентів - ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «Надніпрянське», ПП «Гідросенд», товарів/робіт/послуг, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеним суб`єктом господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення та зміни позивачу грошових зобов`язань не відповідають вимогам ПК України, і висновок податкового органу про заниження ПДВ та необхідність зменшення розміру від`ємного значення ПДВ по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень №00029070703 та №00029140703 від 27.07.2021р. , які є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень під час розгляду справи судом, та не надав належних та допустимих доказів правомірності таких рішень, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 08.04.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Щодо апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду першої інстанції від 19.04.2024р. у цій справі, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області на користь ПП «Агро Євро Партнер» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем 13.12.2021р. подано до суду першої інстанції заяву про відшкодування судових витрат / а.с. 169-171 том 5/, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача понесені підприємством витрати на правничу допомогу у розмірі 10500грн., які пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

У подальшому, після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, яким позовні вимоги ПП «Агро Євро Партнер» були задоволені у повному обсязі, позивач 09.04.2024р. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі з питання розподілу понесених позивачем судових витрат, яке не було вирішено під час розгляду справи по суті / а.с. 213 том 7/, та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним під час розгляду цієї справи судом першої інстанції витрати на правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, використовуються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішення питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже з огляду на наведені норми чинного процесуального законодавства, які регулюють питання розподілу понесених учасником справи (позивачем) судових витрат у разі задоволення позову, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України.

При цьому необхідно зазначити, що аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021р. у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019р. у справі № 813/481/18.

З матеріалів цієї справи встановлено, що 05.08.2021р. між позивачем та адвокатом Кириленко Ю.Г. укладено договір про надання правничої допомоги предметом якого є надання правової допомоги, яка складається з підготовки адміністративного позову який стосується результатів перевірки викладених в акті перевірки №2212/11-28-07-03/ НОМЕР_1 від 06.07.2021р. і представництво інтересів підприємства під час розгляду справи в суді / а.с. 172 том 5/, та 05.08.2021р. сторонами було укладено додаток №1 до цього договору / а.с. 173 том 5/, 25.08.2021р. адвокатом Кириленко Ю.Г. було видано рахунок на юридичні послуги за договором про надання правничої допомоги від 05.08.2021р. / а.с. 176 том 5/, відповідно до якого вартість послуг становить 10500грн. , та 10.12.2021р. між сторонами за вищезазначеним договором було складено та підписано акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 05.08.2021р. / а.с. 176 том 5/, при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент підписання цього акту адміністративний позов було подано до суду / а.с. 1-11 том 1/, провадження у справі №340/5723/21 було відкрито / а.с. 3 том 5/ і судовий розгляд цієї справи тривав.

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору про надання правової допомоги від 05.08.2021р. адвокатом Кириленко Ю.Г. було складено та подано до суду адміністративний позов, адвокат приймав участь у 8 судових засіданнях під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, а також адвокатом , як представником позивача, під час розгляду цієї справи неодноразово надавались суду додаткові письмові пояснення та заявлялись клопотання з певних процесуальних питань.

Отже приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи складність справи, обсяг та зміст фактично наданих адвокатом послуг, факт задоволення судом першої інстанції заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі , колегія суддів вважає, що з урахуванням критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, а також враховуючи, що договір про надання правничої (правової) допомоги від 19.02.2024р. між позивачем та адвокатом Кириленко Ю.Г. є дійсним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що належний розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачеві за розгляд справи в суді першої інстанції, становить 10500грн., і з огляду на зміст прийнятого ним рішення у цій справі суд першої інстанції правильно визначив, що відповідач повинен компенсувати позивачу понесені ним під час розгляду цієї справи витрати на правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Враховуючи, що апеляційним судом під час розгляду цієї справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, колегія суддів вважає необхідним додаткове рішення першої інстанції від 19.04.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, а також до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.

28.06.2024р. судом апеляційної інстанції зареєстровано заяву ПП «Агро Євро Партнер» про відшкодування судових витрат / а.с. 63-64 том 8/, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача понесені підприємством витрати на правничу допомогу у розмірі 5000грн., які пов`язані із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що 14.06.2024р. між позивачем (замовника) у цій справі та адвокатом Кириленко Ю.Г. було укладено договір про надання правничої допомоги предметом якого є надання правової допомоги, яка складається з представництва інтересів замовника в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №340/5723/21 / а.с. 64 зворотна сторона-65 том 8/ і 14.06.2024р. сторонами було укладено додаток №1 до цього договору / а.с65 зворотна сторона-66 том 8/ у якому визнано розмір гонорару адвоката за договором 5000грн., 26.06.2024р. адвокатом Кириленко Ю.Г. було видано рахунок на юридичні послуги за договором про надання правничої допомоги від 14.06.2024р. / а.с. 67 зворотна сторона том 8/, відповідно до якого вартість послуг становить 5000грн., та 26.06.2024р. між сторонами за вищезазначеним договором було складено та підписано акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 14.06.2024р. / а.с. 68 том 8/, при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити що на момент підписання цього акту апеляційне провадження у справі №340/5723/21 було відкрито / а.с. 14,24 том 8/ і справу було призначено до апеляційного розгляду / а.с. 15,25 том 8/.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.07.2024р. заперечувала проти задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції з огляду на не співмірність заявленої до відшкодування суми обсягу та змісту наданих адвокатом правових послуг.

Колегія суддів ознайомившись, з матеріалами справи, враховуючи предмет спору у цій справі, обсяг та зміст наданої адвокатом позивачу правової допомоги під час апеляційного розгляду цієї справи, з урахування того, що основний обсяг правової допомоги адвокатом було надано позивачу під час звернення до суду першої інстанції та розгляду цієї справи судом першої інстанції, приймаючи до уваги наведені вище норми чинного процесуального законодавства, які регулюють вирішення судом питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, вважає, що у даному випадку співмірною зі складністю справи, обсягом та зміст послуг наданих адвокатом робіт під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції сума є обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн., тому заява позивача про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи апеляційним судом у розмірі 5000 грн. підлягає частковому задоволенню і необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області на користь ПП «Агро Євро Партнер» витрати на правничу допомогу, які понесені під час апеляційного розгляду справи, у розмірі 1000грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №340/5723/21 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у справі №340/5723/21 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024р. у справі №340/5723/21 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (код ЄДРПОУ 42544531) витрати на правничу допомогу, які понесені під час апеляційного розгляду справи, у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 16.07.2024р..

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова