Ухвала

від 17.10.2024 по справі 340/5723/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року

Київ

справа № 340/5723/21

адміністративне провадження № К/990/38733/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №340/5723/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 10.10.2024.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 21.08.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Суд звернув увагу, що обґрунтування, в чому саме полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі наведеним у касаційній скарзі висновкам Верховного Суду скаржник не зазначав, натомість, виклав обставини справи, процитував висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Також суд звернув увагу, що апеляційний суд здійснював апеляційний перегляд не тільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, але додаткового рішення від 19.04.2024, які залишив без змін. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, не зазначаючи при цьому ані вимог щодо додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, ані в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час вирішення питання розподілу судових витрат (із обґрунтуванням підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України).

Ухвалою від 26.09.2024 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд звернув увагу, що аналогічно вперше поданій касаційній скарзі у вдруге поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України із зазначенням інших постанов Верховного Суду, у яких викладено висновок про те, що обов`язковою ознакою господарської операції є її реальність. Однак, обґрунтування, в чому саме полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі наведеним висновкам Верховного Суду скаржник не зазначає, натомість, викладає обставини справи, цитує висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Також у вдруге поданій касаційній скарзі скаржник висловлює незгоду із додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2021, посилаючись при цьому на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо критеріїв, якими має керуватися суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Однак, саме такими висновками і керувалися суду попередніх інстанцій, а обґрунтування касаційної скарги в цій частині зводиться до надання неправильної, як на думку скаржника, оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права. Крім того, зазначаючи, що розмір гонорару адвоката є завищеним, ГУ ДПС не зазначає, який на його переконання розмір витрат адвоката відповідав би критерію співмірності

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст в частині обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права є майже ідентичним її попереднім редакціям.

Так, аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги у втретє поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України із зазначенням тих постанов Верховного Суду, на які було здійснено у первісній редакції касаційної скарги, а також тих, що були зазначені у повторно поданій. Додатково скаржник зазначив доводи про обов`язок Верховного Суду реагувати на будь-які випадки винесення судами рішень, які не відповідають принципу сталості та єдності практики. Майже ідентичними є і доводи незгоду із додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2021.

Суд звертає увагу, що інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередніх доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права зводиться до викладення висновків Акта перевірки, що не може вважатися правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. В частині оскарження додаткового рішення ГУ ДПС, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, лише зазначає про те, що на його переконання розмір витрат є завищеним та неспівмірними, що також не можна визнати правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на обов`язок Верховного Суду реагувати на будь-які випадки винесення судами рішень, які не відповідають принципу сталості та єдності практики, не містить достатніх обґрунтувань, які б впливали на перевірку відповідності касаційної скарги встановленим КАС України вимогам. Більш того, КАС України не встановлює такої імперативної підстави для відкриття касаційного провадження як посилання скаржника на невідповідність судових рішень принципам сталості та єдності практики, тим більш, що перевірка таких доводів може бути здійснена виключно під час касаційного перегляду.

Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024.

Додатково, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, суд вважає за необхідне звернути увагу, що до поданої касаційної скарги не долучено документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №340/5723/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон