Ухвала

від 10.12.2024 по справі 340/5723/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

Київ

справа № 340/5723/21

адміністративне провадження № К/990/43396/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №340/5723/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 12.11.2024.

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд в ухвалі від 18.11.2024 визнав, що наведені у ньому доводи позбавляли можливості його вирішити. Цією ухвалою Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати: платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом, а вимоги касаційної скарги мають відповідати її безпосередньому обґрунтуванню.

На виконання вимог цієї ухвали суду 29.11.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження; заяву про продовження процесуального строку; уточнену касаційну скаргу. Разом з тим, в уточненій касаційній скарзі міститься посилання на незгоду з додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2021, однак, прохальна частина уточненої касаційної скарги так і не містить вимоги про його скасування, що свідчить про наявність суперечностей між доводами касаційної скарги і її вимогами.

Водночас, враховуючи наявність доводів незгоди ГУ ДПС також з додатковим рішенням суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що питання про відкриття касаційного провадження у цій справі має вирішуватися щодо всіх тих судових рішень, незгода з якими викладена у доводах касаційної скарги, тобто, виходячи зі змісту самої касаційної скарги.

Заява про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивована тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначає, що ГУ ДПС враховано всі зауваження висловленні судом та підготовлено касаційну скаргу, в якій здійснено посилання на конкретні порушення норм права, із посиланням на відповідний пункт статті 328 КАС України. Також просить врахувати, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 не містить достатніх обґрунтувань, адже у такій справі суд вирішував питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом особи, яка є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» була мобілізована у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС).

Водночас у цій постанові міститься усталений висновок Верховного Суду про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідного суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку та необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 02.07.2024 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 12.11.2024 (дата подання касаційної скарги вчетверте) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали від 18.11.2024, ГУ ДПС так і не обґрунтовує проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. ГУ ДПС лише зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України потребувало певного часу, оскільки, необхідно було додатково проаналізувати велику кількість судової практики, з метою знаходження правових позицій Верховного Суду.

Доводи про те, що пошук практики Верховного Суду ускладнює належне оформлення касаційної скарги також не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, який відповідно до статті 329 КАС України, становить тридцять днів.

Колегія суддів вважає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб суб`єкта владних повноважень є суб`єктивною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідно, не може бути підставою для його поновлення.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

За таких обставин, розгляд клопотання ГУ ДПС про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №340/5723/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко