Ухвала

від 04.07.2024 по справі 481/81/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Новий Буг Новобузького району Миколаївської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. ч. 2, 4 ст. 246 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 та

ОСОБА_8 .

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_9 ,

захисник ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 246 та ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Ухвалено, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки.

Ухвалено, відповідно до п. п. 1 та 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати засудженого ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

05.06.2024 р. до Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 , в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження. Своє клопотання захисник ОСОБА_6 мотивує тим, що тільки після звернення до Новобузького районного суду Миколаївської області 07.05.2024 р. про надання повного тексту вироку, ОСОБА_5 зміг особисто його отримати у приміщенні суду.

Заслухавши доводи захисника на підтримку клопотання, думку прокурора, яка не вбачала підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання, апеляційний суд доходить наступного.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст.116 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. п. 13, 14, 17 ч. 1 ст. 7 («Загальні засади кримінального провадження») КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких окрім інших відносяться: забезпечення права на захист; доступ до правосуддя; забезпечення права особи на оскарження процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Стаття 24 КПК України гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України, строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду, якщо він пропущений з поважних причин.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011 р. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 246 та ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України.

Відповідно даним технічного носія інформації звукозапису, відеозапису та журналу судового засідання, обвинувачений ОСОБА_5 був присутнім під час судового розгляду в суді першої інстанції 20.11.2023 р. та надав пояснення в обсязі, які вважав за необхідне. Після закінчення виступів, головуючий оголосивши судові дебати завершеними, надав ОСОБА_5 останнє слово та видалився до нарадчої кімнати, повернувшись із якої, оголосив вирок, роз`яснив його зміст, порядок та строки оскарження.

На виконання вимог ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку обвинувачений ОСОБА_5 отримав у день його ухвалення, що підтверджується даними розписки. При цьому, у вироку суду також зазначені строк та порядок його апеляційного оскарження. Однак, захисником обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 , подано апеляційну скаргу на вказаний вирок лише 05.06.2024р., тобто після закінчення строків на оскарження зазначеного судового рішення.

Доводи захисника щодо пропуску строку на апеляційне оскарження вироку у зв`язку з необхідністю отримання обвинуваченим повного тексту оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції не може визнати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення апелянта до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 був присутній на проголошенні судового рішення та не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у передбачений законом строк.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 395, 404, 405, 406, 532, 536 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

відмовити захиснику ОСОБА_6 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року.

Копію ухвали про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3