Постанова

від 15.07.2024 по справі 911/101/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. Справа№ 911/101/21 (911/2063/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023

у справі №911/101/21(911/2063/23) (суддя Янюк О.С.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи №911/101/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс»

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.07.2024

ВСТАНОВИВ:

У провадження Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №911/101/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі - ТОВ «Агрохімсервіс», боржник).

Постановою суду від 06.09.2021, зокрема, визнано ТОВ «Агрохімсервіс» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором ТОВ «Агрохімсервіс» арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) та вирішено інші процесуальні питання у справі.

До Господарського суду Київської області (далі - суд) від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі - ТОВ «Агрохімсервіс», банкрут) ОСОБА_2 надійшла позовна заява №02-91/107 від 06.07.2023 (вх. №1779/23 від 07.07.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (далі - ТОВ «Хлібороб», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2), в якій просив суд, зокрема:

визнати недійсним правочин, на підставі якого ТОВ «Хлібороб» набуло у власність сільськогосподарську техніку ТОВ «Агрохімсервіс», а саме: комбайн CASE 2166, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ;

витребувати від ОСОБА_1 комбайн CASE 2166, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , 1997 року випуску.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/101/21(911/2063/23) позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» ОСОБА_2 від 06.07.2023 задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» комбайн CASE 2166, заводський номер НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_4 , 1997 року випуску. В іншій частині позову відмовлено.

Ключовим мотивом рішення є:

- спірне майно вибуло з володіння ТОВ «Агрохімсервіс» без наявних на то правових підстав, у зв`язку з чим повинно бути повернуто останньому

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/101/21(911/2063/23) скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ «Агрохімсервіс» ОСОБА_2 - відмовити повністю.

Ключовим аргументом скарги є:

- оскільки станом на дату придбання відповідачем спірного комбайну у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, ОСОБА_1 з огляду на положення ст.10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є добросовісним набувачем спірного комбайна, відповідно таке майно не може бути витребуване у нього.

Від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ключовим аргументом відзиву:

- ТОВ «Агрохімсервіс» не мало волі на відчуження майна на користь ТОВ «Хлібороб», що є підставою для витребування відповідного майна із володіння актуальних власників, незалежно від обставин набуття ними такого майна та кількості проміжних відчужень.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №911/101/21(911/2063/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляд на 13.05.2024.

Розпорядженням керівника апарату від 07.05.2024 у зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №911/101/21(911/2063/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюха Б.В., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 розгляд справи №911/101/21(911/2063/23) відкладено на 24.06.2024. Визнано явку учасників апеляційного провадження обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 розгляд справи №911/101/21(911/2063/23) відкладено на 15.07.2024. Визнано явку учасників апеляційного провадження обов`язковою.

Розпорядженням керівника апарату від 15.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №911/101/21(911/2063/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Остапенко О.М.Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Від представника апелянта надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

А тому, беручи до уваги те, що заявнику в повній мірі було надано можливість скористатися своїми процесуальними права шляхом подання апеляційної скарги, інших заяв та клопотань, крім того, дана справа була відкладена двічі, тому з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі - ТОВ «Агрохімсервіс», банкрут) Демчан О.І звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (далі - ТОВ «Хлібороб», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2), в якій просив, зокрема: визнати недійсним правочин, на підставі якого ТОВ «Хлібороб» набуло у власність сільськогосподарську техніку ТОВ «Агрохімсервіс», а саме: комбайн CASE 2166, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ; витребувати від ОСОБА_1 комбайн CASE 2166, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , 1997 року випуску.

Заяву обґрунтовував, ст.ст. 203, 216, 387-388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначав, що наявні обставини для визнання недійсним договору, на підставі якого банкрут без дозволу застоводержателя відчужив належне йому майно на користь пов`язаної особи. Вказує, що спірне майно, на дату подання позовної заяви, зареєстровано за ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вважає за можливе витребувати належне майно банкрута від останнього набувача, незалежно від кількості «проміжних» відчужень.

Місцевий суд частково задовольняючи позов та витребовуючи від ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» комбайн CASE 2166, заводський номер НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_4 , 1997 року виходив з того, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ «Агрохімсервіс» без наявних на то правових підстав, у зв`язку з чим повинно бути повернуто останньому.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 31.12.2003 Міністерством фінансів України (Мінфін), Українською аграрною біржею (Боржник) та ТОВ «Агрохімсервіс» (поручитель), в особі директора ОСОБА_3 підписана Угода про реструктурування №130-04/178 (далі - Угода), відповідно до п.1 якої Мінфін реструктурує прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003 перед державою в сумі 107 768,03 дол. США за кредитами, наданими Боржнику на умовах кредитної угоди від 24.07.1997 №18/03-149, укладеної між Укрексімбанком від імені Кабінету Міністрів України та Боржником, та кредитної угоди від 23.07.1997, укладеної між Боржником та банком «Societe General. New York Branch», а Боржник погашає цю заборгованість у строки та на умовах, що визначені в угоді.

Відповідно до п.3 Угоди поручитель у порядку та на умовах, визначених цією угодою зобов`язується солідарно з Боржником у повному обсязі відповідати перед Мінфіном за виконання Боржником зобов`язань, що виникли з цієї угоди.

Поручитель зобов`язується за письмовою вимогою Мінфіну сплатити за зобов`язаннями Боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги (п.8 Угоди).

У разі невиконання або виконання не в повному обсязі Боржником зобов`язань за угодою понад 90 днів несплачена сума заборгованості та/або відсотків визнається простроченою заборгованістю перед державою та підлягає стягненню разом із сумою пені, нарахованої за весь період такого невиконання або виконання не в повному обсязі, в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом звернення до поручителя, звернення стягнення на предмет договору застави (п. 15 Угоди).

Ця Угода набирає чинності одночасно з набранням чинності договором застави, який укладається банком-агентом від імені держави з заставодавцем щодо забезпечення виконання зобов`язань Боржника за цією угодою, та діє до повного виконання зобов`язань за цією угодою (п.18 Угоди).

30.04.2004 Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що діє від імені і за дорученням Кабінету Міністрів України, представленим Мінфіном (заставодержатель) за цим договором застави та ТОВ «Агрохімсервіс» (заставодавець) в особі директора ОСОБА_3 уклали договір застави №130-04/178/011 (далі - Договір застави) відповідно до п.1.1 якого заставою за цим Договором забезпечується всі вимоги заставодержателя, що випливають із Угоди про реструктурування, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні Боржником певних її умов, реструктурує прострочену станом на 01.01.2003 заборгованість перед державною у сумі 107 768,03 дор. США за кредитами наданими Боржнику на умовах Кредитної угоди від 24.07.1997 №18/03-149, укладеної між заставодержателем та Боржником, та Кредитної угоди від 23.07.1997, укладеної між Боржником та банком «Societe General. New York Branch», а Боржник погашає прострочену заборгованість не пізніше 31.10.2010, на умовах, зазначених в Угоді про реструктурування.

В забезпечення виконання зобов`язань Боржника за Угодою про реструктурування заставодавець заставляє сільськогосподарську техніку (предмет застави), а саме: комбайн CASE 2166 в комплексі з навісним обладнанням, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_6 ; комбайн CASE 2166 в комплексі з навісним обладнанням, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , заводський номер НОМЕР_9 (п.1.2 Договору застави).

Предмет застави знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Глибоке, вул. Леніна,2. Право власності на предмет застави підтверджено: договором викупу с/г техніки від 09.03.2004 №2003-В/3, укладеного між заставодавцем та боржником; видатковою накладною від 11.03.2004 №2003-В/3; податковою накладною від 11.03.2004 №178; довідкою заставодавця про врахування предмету застави на балансі заставодавця із зазначенням інвентарних номерів на кожного транспортного засобу; свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця (п.1.4 Договору застави).

Відчуження предмету застави застоводавцем дозволяється лише за письмовою згодою заставодержателя (п.1.6. Договору застави).

Сторони домовились про те, що застава зберігає силу, якщо заставлене майно переходить у власність іншої особи, або якщо заставодержатель уступить вимогу, забезпечену заставою, іншій особі або боржник переведе за згодою заставодержателя борг, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. У випадку реорганізації заставодавця зобов`язання за цим Договором розповсюджується на його правонаступника (п.п.1.9, 1.10 Договору застави).

Як зазначено у п.2.1.5 Договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави достроково, якщо, зокрема: проти заставодавця та/або Боржника порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення про його/їх ліквідацію.

У свою чергу, у п.2.3.4 Договору застави визначені зобов`язання заставодавця по відношенню до предмету застави без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет застави або його частину, а також дій, пов`язаних з передачею предмету застави третім особам.

Пунктом 2.4.3 Договору застави визначені права заставодавця по відношенню до предмету застави реалізовувати предмет застави за письмовим дозволом заставодержателя дотримання вимог чинного законодавства України, цього Договору та Угоди про реструктурування.

Право застави виникає з моменту підписання цього Договору повноважними представниками сторін (п.3.1 Договору застави).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором та виконання Боржником зобов`язань за Угодою про реструктурування.

Державна реєстрація Договору застави останнім не передбачалась.

Рішенням суду від 05.08.2014 у справі №911/2226/14 стягнуто з ТОВ «Агрохімсервіс» як поручителя у дохід державного бюджету 641 141,40грн у зв`язку із невиконанням Боржником своїх зобов`язань за Угодою. Доказів виконання зазначеного рішення учасниками справи суду надано не було.

Відповідно до інформації наданої Головними управліннями Держпродспоживслужби в Київській та Кіровоградській областях комбайн зернозбиральний CASE IH 2166, рік випуску 1997, заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 (пояснення від 05.11.2021 №10-12/2447/17, лист від 01.12.2023 №10-10/7959-23, від 08.12.2023 №01-2/4661/10): з 07.07.2000 по 19.03.2004 - зареєстрований за Українською аграрною біржею, номерний знак НОМЕР_10 ; з 22.03.2004 по 01.03.2010 - зареєстрований за ТОВ «Агрохімсервіс», номерний знак НОМЕР_2 ; з 15.06.2010 по 02.03.2012 - зареєстрований за ТОВ «Хлібороб», номерний знак НОМЕР_11 ; з 24.12.2014 по 17.02.2020 - зареєстрований за ОСОБА_4 , номерний знак НОМЕР_12 ; з 13.03.2020 по т.ч. - зареєстрований за ОСОБА_1 , номерний знак НОМЕР_13 .

Відповідно до банківських виписок по рахунках ТОВ «Агрохімсервіс» за період з 01.01.2010 по 20.10.2021, відомості про здійснені платежі за отримані ТОВ «Хлібороб» комбайни останні не містять. Доказів протилежного відповідачами суду надано не було.

Із змісту витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.03.2010 та станом на 20.06.2010 вбачається, що керівником ТОВ «Агрохімсервіс» і керівником ТОВ «Хлібороб» значився ОСОБА_3 .

Колегія суддів зауважує, що ані позивачем, ані відповідачами не надано суду на дослідження правочину (або доказів, які б вказували на його існування в тій чи іншій формі) на підставі якого ТОВ «Хлібороб» набуто право власності на відповідну сільськогосподарську техніку, а також не надано інших доказів на підставі яких можливо встановити, що спірний правочин був укладений із дотриманням вимог ст.203 ЦК України. Відсутність зазначеного правочину чи інших доказів, які вказують на його наявність, унеможливлює встановлення судом обставин, у тому числі тих, про які зазначає позивач у своєму позові.

Таким чином, як правильно вказав місцевий суд, оскільки не має можливості встановити ані дати правочину, ані осіб, які його укладали, ані його зміст (умови), то робити висновки про те, що відповідний правочин був укладений та має ознаки недійсного, у суду правових підстав немає.

Також, із матеріалів справи вбачається, що на час укладення Договору застави 30.04.2004 спірний комбайн належав на праві власності ТОВ «Агрохімсервіс», а саме з 22.03.2004 (дата реєстрації) по 01.03.2010 (знято з обліку).

Як зазначено у рішенні суду від 05.08.2014 у справі №911/2226/14, майнове зобов`язання за Угодою виникло, зокрема у ТОВ «Агрохімсеріс» як поручителя, з 30.01.2009, та яке, зокрема, на час постановлення відповідного судового рішення, не було виконано. Доказів того, що застава на спірне майно на час зняття його з обліку була припинена у встановлений договором або законом спосіб відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу» (у редакції станом на 01.03.2010) заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Аналогічне застереження міститься і в п.1.6 Договору застави.

Отже, на момент зняття з обліку майна у зв`язку з його відчуженням, останнє перебувало в заставі та відповідно до ст.17 Закону України «Про заставу» могло бути відчужено тільки за згодою заставодержателя. Доказів наявності такої згоди учасниками справи суду надано не було.

Крім того, як встановлено судом та не спростовано відповідачами, як під час підписання Угоди та Договору застави, так і під час відчуження спірного комбайну, у ТОВ «Агрохімсервіс» (станом на 01.03.2010 - дата зняття з обліку) та ТОВ «Хлібороб» (станом на 15.06.2010 - дата реєстрації) керівником була одна і та сама особа - ОСОБА_3 .

Ураховуючи зазначені обставини та п.4.2 цього рішення, суд дійшов висновку, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ «Агрохімсервіс» без наявних на то правових підстав, у зв`язку з чим повинно бути повернуто останньому.

Місцевим судом встановлено та не заперечується сторонами, що спірне майно неодноразово відчужувалось та деякий час перебувало без реєстрації: з 03.03.2012 по 23.12.2014 - без реєстрації, з 24.12.2014 по 17.02.2020 зареєстровано за ОСОБА_4 , з 13.03.2020 зареєстровано за ОСОБА_1 .

У даному випадку, колегія суддів бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) та полягає в тому, що власник з дотриманням вимог ст.ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У свою чергу, набувач може бути визнаний добросовісним за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що сторонами, у тому числі відповідачем-2, не надано суду на дослідження жодного доказу, які б вказували, в який спосіб та за яких умов відбулось наступне відчуження спірного майна.

Як зазначено у ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Ураховуючи зазначені обставини у своїй сукупності та відсутність доказів, які б вказували на наявну волю ТОВ «Агрохімсервіс відчужувати майно, у тому числі шляхом вчинення відповідного правочину, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його витребування.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки станом на дату придбання відповідачем спірного комбайну у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, ОСОБА_1 з огляду на положення ст.10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є добросовісним набувачем спірного комбайна, відповідно таке майно не може бути витребуване у нього.

Водночас, відповідно до приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Так, судом першої інстанції, з огляду на процесуальну поведінку сторін справи, зокрема, ненадання відповідачами жодних доказів вибуття із власності ТОВ «Агрохімсервіс» спірної техніки на підставі правочинів, зроблено правильний висновок, що майно вибуло із власності ТОВ «Агрохімсервіс» без наявних на те правових підстав, у зв`язку із чим таке майно повинно бути повернуте відповідачу.

Аналогічно, судом першої інстанції ґрунтовно досліджено обставини вибуття із власності банкрута спірної техніки, а саме: відсутність належних доказів сплати ТОВ «Хлібороб» коштів за набуту техніку, відсутність будь-яких доказів наявності згоди заставодержателя на відчуження такого майна, яке перебувало у вказаний період в заставі, очевидну заінтересованість ТОВ «Хлібороб» щодо ТОВ «Агрохімсервіс» у період відчуження комбайну (керівниками обох був ОСОБА_3 ), та зроблено висновок, що за таких умов та за відсутності доказів протилежного, спірний комбайн вибув із власності ТОВ «Агрохімсервіс» не з волі його власника, у зв`язку із чим таке майно підлягає витребуванню у його актуального власника - ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 по справі №904/686/19 дійшов висновку належне банкруту майно може бути витребуване від останнього набувача такого майна, незалежно від кількості «проміжних» відчужень, при цьому до уваги беруться обставини оплатності набуття останнім володільцем такого майна та обставини його вибуття з володіння власника.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції досліджено, що відповідачами, попри наявність у них відповідної процесуальної можливості, не надано жодних доказів оплатності набуття ОСОБА_1 спірного майна, так само як відповідачем не долучено таких доказів до апеляційної скарги. Аналогічно, досліджені судом обставини вибуття із володіння ТОВ «Агрохімсервіс» комбайну доводять факт вибуття майна банкрута із його володіння поза його волею, що в сукупності свідчить про можливість витребування із володіння ОСОБА_1 відповідного майна.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/101/21(911/2063/23) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/101/21(911/2063/23) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №911/101/21(911/2063/23) повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 18.07.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх