Ухвала

від 13.02.2025 по справі 911/101/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/101/21 (911/553/25)

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С., розглянувши

заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» Демчана Олександра Івановича

про забезпечення позову у справі

за позовною заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» Демчана Олександра Івановича

до Селянського (фермерського) господарства «Велес Плюс»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи № 911/101/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (08350, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Глибоке, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 30608366)

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИЛА:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа № 911/101/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі ТОВ «Агрохімсервіс», боржник) на стадії судової процедури ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду 06.09.2021 здійснює арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (свідоцтво № 1732 від 11.11.2015; далі - ліквідатор).

2. 10.02.2025 через канцелярію суду від ліквідатора надійшла позовна заява № 02-91/160 від 10.02.2025 (вх. № 238/25) до Селянського (фермерського) господарства «Велес Плюс» (далі СФГ «Велес Плюс») в якій просить суд витребувати від останнього на користь ТОВ «Агрохімсервіс» комбайн CASE ІН 2166, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 1997 року випуску.

Водночас разом із позовом ліквідатор подав заяву (вх. № 4/25 від 10.02.2025) про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на рухоме майно комбайн CASE ІН 2166, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 1997 року випуску, який належить СФГ «Велес Плюс»;

встановлення заборони СФГ «Велес Плюс» як власнику рухомого майна (комбайн CASE ІН 2166, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 1997 року випуску), відчужувати будь-яким способом, у тому числі, але не виключно шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), вчиняти дії щодо будь-якої реєстрації, зокрема відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі машин), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин.

В обґрунтування заяви зазначає, що:

22.10.2009 посадовими особами ТОВ «Агрохімсервіс» у період, коли у боржника вже існувало зобов`язання по сплаті заборгованості Української аграрної біржі за угодою про реструктурування від 31.12.2003 № 130-04/178, було перереєстровано комбайн CASE ІН 2166, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 (далі спірний комбайн) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»;

26.12.2011 спірний комбайн було зареєстровано за Селянським (фермерським) господарством «Клин» Кулініча Миколи Полікарповича (код НОМЕР_5 ), що свідчить про придбання рухомого майна у ТОВ «Хлібороб» (дата зняття з реєстрації 23.05.2018);

30.05.2018 спірний комбайн було зареєстровано за поточним власником СФГ «Велес Плюс»;

фактично було реалізовано схему з виведення рухомого майна з метою уникнення потенційного стягнення на рухоме майно в задоволення вимог кредитора.

Зазначає, що задоволення вимог позовної заяви (зокрема, щодо витребування майна з чужого незаконного володіння) можливе виключно за умови формальної наявності рухомого майна у поточного власника СФГ «Велес Плюс». Таким чином єдиним співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку є накладення арешту на об`єкт рухомого майна та встановлення заборони його відчуження у поєднанні із встановлення заборони Держпродспоживслужби та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, проводити відомчу реєстрацію, перереєстрацію, тимчасовому реєстрацію та зняття з обліку спірного комбайну, здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку сільськогосподарських.

3. Розглянувши вказану заяву, дослідивши надані докази та наявні матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), зокрема, господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином забезпечення позову це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Водночас при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 925/674/21 (925/743/24).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 910/4091/22 (910/363/23)).

Водночас судом також беруться до уваги правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 902/611/22, 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, зокрема в частині того, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, проаналізувавши доводи ліквідатора суд зазначає, що останнім не наведено жодної обставини (обґрунтованого припущення), яка б вказувала про намір відчуження спірного майна, яке належить відповідачу, на момент виконання рішення (у разі його задоволення).

Проте судом береться до уваги те, що:

спірний комбайн з 30.05.2018 зареєстрований за СФГ «Велес Плюс»;

після відкриття провадження у справі № 911/101/21 про банкрутство ТОВ «Агрохімсервіс» (ухвала суду від 14.06.2021), так і після визнання боржника банкрутом (постанова від 06.09.2021), відчуження зазначеного майна у той чи інший спосіб СФГ «Велес Плюс», зокрема, станом на 05.09.2024 (лист Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 05.09.2024 № 10-Т/203-24) здійснено не було;

в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 13.02.2025 відсутні судові рішення на підставі яких у СФГ «Велес Плюс» наявні майнові (не майнові) зобов`язання перед третіми особами (у тому числі зобов`язання з обов`язкових платежів);

в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 13.02.2025 СФГ «Велес Плюс» як боржник не значиться;

згідно з відкритих джерел, розміщених у мережі Інтернет (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/39134458/) СФГ «Велес Плюс» з 01.03.2022 є платником ПДВ;

відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2025, СФГ «Велес Плюс» зареєстрований 13.03.2014 та не перебуває у стані припинення.

Ураховуючи зазначені обставини у своїй сукупності суд дійшов висновку про відсутність, на момент розгляду даної заяви, підстав для застосування до СФГ «Велес Плюс» заходів забезпечення позову, про які просить ліквідатор.

Керуючись ст.ст. 2, 7 КУзПБ, ст.ст. 12, 14, 136-140, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» Демчана Олександра Івановича від 10.02.2025 № 02-91/161 (вх. № 4/25) про забезпечення позову залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 13.02.2025 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 13.02.2025.