Постанова
від 01.07.2024 по справі 910/682/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р. Справа№ 910/682/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Щербина О.Ю.,

від відповідача 1 - представник не прибув,

від відповідача 2 - представник не прибув,

від відповідача 3 - представник не прибув,

від відповідача 4 - Шило Є.П.,

від відповідача 5 - Гук О.О.,

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 (суддя Бондаренко - Легких Г. П., повний текст складено 14.03.2024) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_1 , 5) ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач-1), ОСОБА_3 (далі відповідач-2), ОСОБА_4 (далі відповідач-3), ОСОБА_1 (далі відповідач-4) та ОСОБА_5 (далі відповідач-5) про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн, завданої діями посадових осіб юридичній особі (ПАТ КБ "Євробанк").

Фонд стверджує, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ КБ "Євробанк" Фондом було виявлено факти прийняття рішень, пов`язаними з банком особами (якими на думку позивача є відповідачі) на підставі яких було здійснено ряд завідомо збиткових операцій, а саме надання кредитних коштів, що не були повернуті банку у великих розмірах юридичним особам під неліквідне забезпечення у вигляді цінних паперів, які суперечили інтересам ПАТ КБ "Євробанк" та його кредиторам, чим завдано банку збитків в сумі 22974834, 52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) заподіяну ПАТ КБ "Євробанк" майнову шкоду у розмірі 22 974 834 (двадцять два мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 52 коп. в солідарному порядку.

Враховуючи встановлені обставини щодо прийняття відповідачами рішень про видачу значного кредиту позичальникам, без перевірки фінансового стану позичальників, оцінки їх кредитоспроможності, суд дійшов висновку, що прийняття рішення відповідачами про видачу кредитів таким позичальникам, у тому числі без належного забезпечення, що відповідало б коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням, здійснено всупереч обов`язку з адекватного управління ризиками, оскільки, в разі неповернення боржниками коштів Банк не зможе задовольнити свої вимоги шляхом примусового стягнення заборгованості або за рахунок переважного права на майно.

Вище перелічені дії вчинені відповідачами без дотримання норм статті 92 ЦК України, статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкції №368 та внутрішніх положень банку, що призвело до недотримання посадовими особами їх фідуціарних обов`язків і свідчить про їх протиправну поведінку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 4 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступними доводами:

приписи Закону України "Про банки та банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повинні застосовуватись у редакціях чинних станом на момент вчинення протиправних, на думку Фонду, дій відповідачів, а не в редакціях чинних на момент пред`явлення позову;

Фондом пропущений строк позовної давності на звернення до суду з розглядуваним позовом;

члени кредитного комітету не були посадовими особами;

Кредитні операції виконувалися з дотриманням умов договору.

В судовому засіданні представник апелянта - відповідача - 4 у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Крім цього, вказану апеляційну скаргу підтримав представник відповідача - 5.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стосовно, заявленого в судовому засіданні представником відповідача - 5 клопотання про оголошення перерви, у зв`язку з касаційним оскарженням ОСОБА_5 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20, то колегією суддів відмовлено у його задоволенні, враховуючи, що касаційне оскарження вказаної ухвали жодним чином не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги та не є підставою для оголошення перерви.

Відповідачі 1, 2, 3 та третя особа правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; про що свідчать довідки про доставку електронного документу (ухвали від 03.06.2024 про оголошення перерви на 01.07.2024) до електронних кабінетів відповідача - 2 та третьої особи

Стосовно повідомлення відповідачів 1 та 3, слід зазначити, що судом на адреси місця проживання вказаних осіб було здійснено направлення ухвали від 03.06.2024 про оголошення перерви на 01.07.2024.

Кореспонденція суду, направлена відповідачам, повернулася з відміткою органу поштового зв`язку про відсутність адресатів за вказаними адресами.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Крім цього, колегією суддів враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду наведені в ухвалі від 05.10.2023 у справі № 9901/218/21 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Вчинення правочинів, якими завдано шкоду (2010-2016).

Щодо Договору кредиту №ЮЛ-36/2011/ЦП-1 від 25.02.2011 (надалі - Договір кредиту 1) та Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 (надалі - Договір застави 1).

Так, 25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №167 (том 2, а.с. 165) про надання кредиту ТОВ "Аваль-Брок" в сумі 9 843 437, 50 грн, строком на 12 місяці з процентною ставкою 15 % річних під заставу цінних паперів.

В цей же день, ПАТ КБ "Євробанк", надав кредит ТОВ "Аваль-Брок" у розмірі 9 843 437, 50 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 166-170).

Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 23.02.2012 року включно.

В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено забезпечувальний договір - Договір застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 (том 2, а.с. 198-202 - договір застави 1).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 предметом застави є цінні папери:

Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;

Емітент ЦП: ЗНВПІФ "Сучасний інвестиційний стандарт"

Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 2331286

Код ISIN UA4000051080

Форма існування ЦП: Без документарна

Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1 000, 00

Загальна кількість ЦП: 9 750 шт.

Загальна номінальна вартість ЦП: 9750 000, 00

Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 - вартість предмета застави становить 9 750 000, 00 грн.

Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ "Аваль-Брок" (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ "МФС" - 1144).

29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 15 % річних до 11,0 % річних.

На наступний день, 30.12.2011 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 177-178) про зменшення розміру процентної ставки з 15 % річних до 11,0 % річних.

23.02.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1) та члена Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 179) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) кінцевий строк погашення кредиту з 23.02.2012 на 21.02.2013.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 180), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 9 843 437, 50 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк по 21.02.2013.

21.02.2013 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) та ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №208 (том 2, а.с. 181) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 21.02.2013 на 20.02.2015.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 182-193), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 9 843 437, 50 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк по 20.02.2015.

17.02.2015 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) та ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 194) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 20.02.2015 на 22.02.2016.

20.02.2015 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 195), яким визначено кінцевий строк погашення кредиту 22.02.2016.

22.02.2016 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та члена Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 196) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 22.02.2016 на 23.02.2017.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Аваль-Брок" укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 197), яким визначено кінцевий строк погашення кредиту 23.02.2017.

Згідно даних ЄДРПОУ 19.12.2017 позичальник змінив своє найменування з ТОВ "Аваль-Брок" на ТОВ "Ті Енд Сі" (ідентифікаційний код: 19497799) та продовжує здійснювати господарську діяльність.

Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 12 648894, 42 грн не повернуто ПАТ КБ "Євробанк", чим завдано банку збитків.

Щодо Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (надалі - Договір кредиту 2) та Договір застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (надалі - Договір застави 2).

02.07.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №137 (том 2, а.с. 205-209) про надання кредиту ТОВ "КУА "Парламент" в сумі 3 700 000, 00 грн, строком на 24 місяці з процентною ставкою 13, 75 річних під заставу цінних паперів.

В цей же день, ПАТ КБ "Євробанк", надав кредит ТОВ "КУА "Парламент" у розмірі 3 700 000, 00 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 210-214).

Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 29.06.2012 року включно.

В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено забезпечувальний договір - Договір застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (том 3, а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 предметом застави є цінні папери:

Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;

Емітент ЦП: ТОВ "Консалтинговий Блок";

Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 35812784

Код ISIN UA400065353

Форма існування ЦП: Без документарна

Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1 000, 00

Загальна кількість ЦП: 12 334 шт.

Загальна номінальна вартість ЦП: 12 334 000, 00

Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 - вартість предмета застави становить 12 334 000, 00 грн.

Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ "Аваль-Брок" (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ "МФС" - 1144).

27.12.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №491/1 (том 2, а.с. 219, том 3, а.с. 32) про встановлення кінцевого строку оплати процентів та основного боргу, для фізичних та юридичних осіб - позичальників банку, за користування кредитними коштами у грудні 2010 року по 21.01.2011 року.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №б/н до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 220), за умовами якого сторони дійшли згоди перенести сплату процентів по кредиту за грудень 2010 року на строк по 21.01.2011 включно.

25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1) членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 221) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: взяти додатково майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" у розмірі не менше суми кредиту.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 222), згідно якого в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги майновий поручитель ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 15 645 414, 20 грн згідно Договору банківського вкладу №ДЮ-291/UAH "Строковий з виплатою процентів щомісячно" від 17.06.2010.

28.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 223) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшити розмір кредиту до 5 660 000, 00 грн та взяти додатково в забезпечення по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" в розмірі не менше суми кредиту.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №3 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 224) про збільшення суми кредитного ліміту до 5660000, 00 грн.

02.03.2011 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 225) про зменшення суми кредитного ліміту до 3 700000, 00 грн.

12.03.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 226) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: встановити загальний ліміт кредитування у розмірі 5 660 000, 00 грн та взяти додатково в забезпечення по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" в розмірі не менше суми кредиту.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №5 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 227) про збільшення суми кредитного ліміту до 5 660 000, 00 грн.

29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.

На наступний день, 30.12.2011 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 231-232) про зменшення розміру процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.

27.06.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та члена Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 233) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 29.06.2012 на 14.06.2013.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 234-235), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 14.06.2013.

13.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 236) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 14.06.2013 на 13.06.2014.

На наступний день, 14.06.2013 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №8 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 236), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 13.06.2014.

17.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №850 (том 2, а.с. 237, том 3, а.с. 43) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: вивести з застави додаткове забезпечення майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" в сумі 15 600 000, 00 грн.

05.06.2014 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 238) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 13.06.2014 на 01.07.2015.

На наступний день, 06.06.2014 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №10 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 239-247), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 12, 0 % річних у строк 01.07.2015.

01.07.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 248) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 01.07.2015 на 02.07.2016, також змінено графік погашення по тілу кредиту з січня 2016 року рівними частинами, окрім останнього місяця.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №11 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 249), яким визначено термін погашення кредиту у розмірі 5 660 000, 00 грн рівними частинами, окрім останнього місяця у сумі 528 567, 30 грн по 01.07.2016.

29.12.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 250) про задоволення звернення ТОВ "Свіссінвест" та ухвалено змінити поточного позичальника по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 - ТОВ "КУА "Парламент" на ТОВ "Свіссінвест".

На наступний день, 30.12.2015 між ПАТ КБ "Євробанк", ТОВ "КУА "Парламент" та ТОВ "Свіссінвест" укладено Договір про переведення боргу за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 3, а.с. 1-2) за умовами якого борг у сумі 3 735 765, 96 грн за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 було переведено на нового боржника ТОВ "Свіссінвест".

30.12.2015 між ПАТ КБ "Євробанк", ТОВ "КУА "Парламент" та ТОВ "Свіссінвест" також укладено Договір про внесення змін №1 до Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (том 3, а.с. 17-22).

06.01.2016 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі члена Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 3) про задоволення звернення ТОВ "Свіссінвест" щодо встановлення кінцевого строку погашення заборгованості по тілу кредиту за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 - в кінці терміну кредитування (02.07.2016).

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Свіссінвест" було укладено Договір про внесення змін №14 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 3, а.с. 4), яким змінено графік погашення по тілу кредиту, встановивши обов`язок нового боржника повернути кредитні кошти по тілу кредиту 02.07.2016.

Згідно даних ЄДРПОУ господарська діяльність ТОВ "Свіссінвест" (ідентифікаційний код 37266778) є припиненою з 29.12.2018.

ТОВ "КУА "Парламент" продовжує здійснювати господарську діяльність.

Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 5 138 213, 69 грн не повернуто ПАТ КБ "Євробанк", чим завдано банку збитків.

Щодо Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (надалі - Договір кредиту 3) та Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (надалі - Договір застави 3).

29.10.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідач-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №507 (том 3, а.с. 23) про надання кредиту ТОВ "КУА "Парламент" в сумі 3735 653, 14 грн, строком на 2 роки з процентною ставкою 13, 75 річних під заставу цінних паперів.

В цей же день, ПАТ КБ "Євробанк", надав кредит ТОВ "КУА "Парламент" у розмірі 3 735 653, 14 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 2, а.с. 24-28).

Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 29.10.2012 року включно.

В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (том 3, а.с. 63-66).

Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 предметом застави є цінні папери:

Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;

Емітент ЦП: ТОВ "Консалтинговий Блок";

Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 35812784

Код ISIN UA400065353

Форма існування ЦП: Без документарна

Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1000, 00

Загальна кількість ЦП: 9 400 шт.

Загальна номінальна вартість ЦП: 9 400000, 00

Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 - вартість предмета застави становить 9 400 000, 00 грн.

Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ "Аваль-Брок" (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ "МФС" - 1144).

27.12.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідач-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №491/1 (том 2, а.с. 219, том 3, а.с. 32) про встановлення кінцевого строку оплати процентів та основного боргу, для фізичних та юридичних осіб - позичальників банку, за користування кредитними коштами у грудні 2010 року по 21.01.2011 року.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 33), за умовами якого сторони дійшли згоди перенести сплату процентів по кредиту за грудень 2010 року на строк по 21.01.2011 включно.

25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно було прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 34) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: взяти додатково майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" в розмірі не менше суми кредиту.

29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 38-39), за умовами якого сторони дійшли згоди зменшити розмір процентної ставки з 13, 75 % до 11, 00 % річних.

29.10.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк" за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 40) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено (перенесено) кінцевий строк погашення кредиту з 29.10.2012 на 17.06.2013.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 41-42) за умовами якого сторони погодили строк погашення кредиту у сумі 3 735 653, 14 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 17.06.2013.

17.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №850 (том 2, а.с. 237, том 3, а.с. 43) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: вивести з застави додаткове забезпечення майнові права на грошові кошти ПАТ "Універмаг "Дитячий світ" в сумі 15600 000, 00 грн.

17.06.2013 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 44) за умовами якого сторони погодили збільшити (перенести) кінцевий строк погашення кредиту з 17.06.2013 на 13.06.2014.

05.06.2014 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 45) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено строк погашення кредиту з 13.06.2014 на 01.07.2015.

На наступний день, 06.06.2014 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №6 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 46-54), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 3 735 653, 14 грн зі сплатою 12, 0 % річних у строк 01.07.2015.

01.07.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 55) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 01.07.2015 на 02.07.2016, також змінено графік погашення по тілу кредиту з січні 2016 року рівними частинами, окрім останнього місяця.

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "КУА "Парламент" укладено Договір про внесення змін №7 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 56), яким визначено термін погашення кредиту у розмірі 3 735 653, 14 грн рівними частинами, окрім останнього місяця у сумі 533 663, 14 грн по 02.07.2016.

29.12.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3), ОСОБА_1 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 58) про задоволення звернення ТОВ "Свіссінвест" та ухвалено змінити поточного позичальника по Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 - ТОВ "КУА "Парламент" на ТОВ "Свіссінвест".

На наступний день, 30.12.2015 між ПАТ КБ "Євробанк", ТОВ "КУА "Парламент" та ТОВ "Свіссінвест" укладено Договір про переведення боргу за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 59-60) за умовами якого борг у сумі 3 771 764, 44 грн за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 було переведено на нового боржника ТОВ "Свіссінвест".

30.12.2015 між ПАТ КБ "Євробанк", ТОВ "КУА "Парламент" та ТОВ "Свіссінвест" також укладено Договір про внесення змін №1 до Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (том 3, а.с. 67-72).

06.01.2016 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", за участі члена Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а. с. 61) про задоволення звернення ТОВ "Свіссінвест" щодо встановлення кінцевого строку погашення заборгованості по тілу кредиту за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 - в кінці терміну кредитування (02.07.2016).

В цей же день, між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Свіссінвест" було укладено Договір про внесення змін №10 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 62), яким змінено графік погашення по тілу кредиту, встановивши обов`язок нового боржника повернути кредитні кошти по тілу кредиту 02.07.2016.

Згідно даних ЄДРПОУ господарська діяльність ТОВ "Свіссінвест" (ідентифікаційний код 37266778) є припиненою з 29.12.2018.

ТОВ "КУА "Парламент" продовжує здійснювати господарську діяльність.

Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 5 187 726, 40 грн не повернуто ПАТ КБ "Євробанк", чим завдано банку збитків.

17.06.2016 Національний банк України прийняв рішення № 73-рш "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ЄВРОБАНК" до категорії неплатоспроможних".

17.06.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) було прийнято рішення за № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Рішенням від 16.08.2016 № 215-рш Правління Національного банку України вирішило відкликати банківську ліцензію та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк"

16.08.2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно із зазначеним рішенням Фонду, в ПАТ КБ "Євробанк" запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду № 2054 від 23.07.2018, № 1185 від 16.08.2019 було продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" до 16.08.2020 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.11.2016 № 2546 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ "Євробанк", який складає 598 199 806,08 грн (зі змінами внесеними рішенням № 2863 від 07.11.2019).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.01.2017 № 163 було затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ КБ "Євробанк", згідно із яким станом на 01.11.2016 (з врахуванням змін, внесених на підставі рішення №1740 від 11.07.2019) балансова вартість ліквідаційної маси Банку становить 999783047,96 грн та ринкова вартість - 260407411,01 грн. Оціночна вартість майна банку, що є предметом застави становить 1194020,96 грн.

Таким чином, недостатність майна ПАТ КБ "Євробанк" на момент звернення з позовом (17.01.2020) становила 338 986 416, 03 грн.

22.07.2019 року під час ліквідаційної процедури ПАТ КБ "Євробанк" було проведено відкриті торги (аукціон) з продажу активів ПАТ КБ "Євробанк" до складу якого ввійшли права вимоги за Договорами кредиту 1, 2, 3.

19.09.2019 між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" укладений договір про відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 (том 3, а.с. 153-162) та оплачена сума грошових коштів за відступлення прав вимоги списана Фондом у збиток за результатами продажу кредиту.

На час звернення Фонду з даним позовом до господарського суду, а також безпосередньо під час судового розгляду справи, процедура ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" (код ЄДРПОУ: 33305163) не була завершена, а юридична особа не ліквідована (згідно даних ЄДРПОУ знаходиться у стані припинення).

Під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ КБ "Євробанк" Фондом було виявлено факти прийняття рішень, пов`язаними з банком особами (якими на думку позивача є відповідачі) на підставі яких було здійснено ряд завідомо збиткових операцій, а саме надання кредитних коштів, що не були повернуті банку у великих розмірах юридичним особам під неліквідне забезпечення у вигляді цінних паперів, які суперечили інтересам ПАТ КБ "Євробанк" та його кредиторам, чим завдано банку збитків в сумі 22974834, 52 грн (за вирахуванням суми, що отримана Фондом від продажу прав вимоги по кредитам).

10.01.2020 Фонд керуючись ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 21.10.2019, що була чинна станом на дату звернення позивача з позовом) звернувся до пов`язаних з банком осіб (відповідачів у справі) з листами-вимогами про відшкодування завданої шкоди у розмірі 22974 834, 52 грн. Проте, листи-вимоги задоволені не були.

20.01.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся до господарського суду з метою стягнення завданих ПАТ КБ "Євробанк" збитків з пов`язаних з банком осіб, діями яких завдано банку шкоди, у примусовому порядку.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 ГПК України).

Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Зі змісту частини 2 статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачів шкоду, заподіяну ними ПАТ КБ "Євробанк" як членами Кредитного комітету, що відносяться до посадових осіб банку, які не належним чином виконували власні фідуціарні обов`язки. Так, позивач стверджує, що шкода банку та його кредиторам була завдана внаслідок ухвалення відповідачами рішень про вчинення економічно необґрунтованих операцій (дії всупереч інтересам банку та його кредиторів).

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів, як пов`язаних з банком осіб, в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов`язку з відшкодування завданої Банку шкоди, за наслідками прийняття ними, як членами Кредитного комітету, рішень щодо кредитування ТОВ "Аваль-Брок" (ТОВ "Ті Енд Сі") та ТОВ "КУА "Парламент" (в подальшому ТОВ "Свіссінвест") яке (кредитування), на переконання Фонду, було збитковим.

Отже, предметом доказування у цій справі є:

1) належність відповідачів до пов`язаних з банком осіб (зокрема, визначення дат обрання/призначення та звільнення з посади; входження до складу органів управління Банку у період 2010 - 2016 років);

2) факти протиправної поведінки відповідачів та пов`язані з цим обставини щодо неналежного виконання фідуціарних обов`язків (зокрема, факт ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів, участь відповідачів у прийнятті цих рішень, результати голосування кожного члена комітету банку (за, проти, утримався) щодо прийняття таких рішень, у зв`язку з чим та на підставі яких документів ухвалювалися рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо прийняття та погодження таких рішень, інші фактичні обставини ухвалення таких рішень);

3) розмір завданої шкоди (зокрема, суду необхідно встановити розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами та збитки банку від конкретного правочину (балансова вартість активу на дату початку виведення банку з ринку, оціночна вартість активу, визначена у процедурі ліквідації, вартість продажу такого активу в процесі ліквідації банку);

4) наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою (обставини того, що існуючий збиток банку є наслідком саме протиправних дій відповідачів).

5) відсутність вини відповідачів у завданні шкоди, яку мають довести відповідачі.

6) встановлення початку перебігу строку позовної давності (зокрема, чи спливла позовна давність щодо позовних вимог Фонду на момент звернення з відповідним позовом у січні 2020 року).

У позові позивач посилається на норму частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції станом на момент звернення з позовом до суду.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на 2010 та 2011 роки (дати прийняття рішень Кредитним комітетом щодо надання кредитів), вказаний Закон не було прийнято, а положення стаття 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" також не передбачали відповідальності пов`язаних з банком осіб, Фонд є неналежним позивачем та не може звертатися з даним позовом.

Стосовно вказаного слід зазначити наступне

Стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та стаття 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за своєю правовою природою містять як норми матеріального, так й норми процесуального права, про що зокрема неодноразово зазначалось у практиці Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18 та від 28 жовтня 2021 року у справі №910/9851/20).

До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.

Норми права, що визначають порядок дій Фонду як ліквідатора банку, зокрема щодо вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання - до суду, є процесуальними, процедурними нормами.

Відповідно, до правовідносин, у яких бере участь Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку (виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов`язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов`язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду) мають застосовуватись редакції статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій.

Відповідно стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та стаття 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" у частинах, які визначають порядок здійснення процесуальних питань, мають застосовуватись у редакціях, що були чинними станом на час подання Фондом позову, тобто станом на січень 2020 року.

Водночас, норми статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а відтак щодо них застосовується принцип незворотної дії закону в часі (ст.58 Конституції України).

Отже, при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій у спірних правовідносинах, тобто у період 2010-2016 років

Враховуючи викладене, судом першої інстанції були вірно застосовані норми статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" у частинах, які визначають порядок здійснення процесуальних питань, у редакціях, що були чинними станом на час подання Фондом позову, тобто станом на січень 2020 року, а щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду - у редакціях, що були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій у спірних правовідносинах, тобто у період 2010-2016 років.

Щодо належності відповідачів у справі до пов`язаних з банком осіб, слід зазначити наступне.

Рішення Кредитного комітету щодо укладення Договорів кредиту 1, 2, 3 та Договорів застави 1, 2, 3 були прийняті у період 2010-2011 років, разом з тим, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI був прийнятий лише 23.02.2012 та набрав чинності щодо всіх норм лише 21.09.2012.

В подальшому, як було описано судом вище до Договорів кредиту 1, 2, 3 та Договорів застави 1, 2, 3 у період 2010-2016 років вносились зміни за рішеннями Кредитного Комітету ПАТ КБ "Євробанк".

Отже, при визначенні кола пов`язаних з банком осіб, суд першої інстанції вірно керувався як законодавством України, що регулювало діяльність банківських установ станом на дати укладення відповідних договорів, так і законодавством України (в тому числі Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI), що було чинним станом на дати внесення змін до відповідних договорів за рішеннями Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", оскільки весь комплекс дій відповідачів у період 2010-2016 років пов`язаний з кредитуванням ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент".

Пов`язаними з банком особами є керівники банку (приписи статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в редакціях чинних впродовж 2010-2011 років, тобто станом на дати ухвалення відповідних рішень про укладення договорів).

Керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів банку (стаття 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в редакціях чинних станом на дати ухвалення відповідних рішень про укладення договорів).

Перелік пов`язаних з банком осіб на момент ухвалення відповідних рішень Кредитного комітету про укладення договорів у 2010 та 2011 роках був також визначений в пункті 1.10 Глави 1 Розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.08.2001 №368 (надалі - Інструкція №368). Зокрема, до інсайдерів -фізичних осіб (пов`язані особи) станом на 2010-2011 роки належав управлінський персонал банку, а саме:

перші керівники: голова та члени спостережної ради банку, голова правління/ради директорів та члени правління/ради директорів, заступники голови правління/ради директорів (президент, віце-президенти); головний бухгалтер та його заступники;

інший управлінський персонал банку: керівники філій; головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами і пасивами, ключових напрямів діяльності банку.

У подальшому до Інструкції №368 неодноразово вносились зміни, а перелік управлінського персоналу банку конкретизувався та визначався вже пунктом 1.3. Глави 1 Розділу V Інструкції №368. Проте, в усіх редакціях, що були чинні на момент внесення змін до договорів кредиту та застави рішеннями членів Кредитного комітету впродовж 2010-2016, до управлінського персоналу (пов`язаних з банком осіб) входили: голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку; голова, його заступники та члени спостережної (наглядової) ради банку; керівники та члени кредитного комітету.

Пункт 1.3 глави 1 розділу VI Інструкції №368 з 14.06.2015 (в редакції Постанов Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 312 від 12.05.2015) вже передбачав, що Банк визначає пов`язаних з банком осіб згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність.

Отже, управлінський персонал банку належить до пов`язаних з банком осіб. В свою чергу, до управлінського персоналу банку у період 2010-2016 років належали перші керівники (голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку; голова, його заступники та члени спостережної (наглядової) ради банку), а також керівники та члени кредитного комітету банку.

Згідно переліку керівників ПАТ КБ "Євробанк", що долучений Фондом до позову (том 2, а.с. 141-144):

ОСОБА_6 (відповідач-1): з 28.04.2005 (дата погодження) по 01.04.2010 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 13.05.2020 (дата погодження, а дата обрання 01.04.2010) по 03.04.2012 перебував на посаді Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 04.05.2012 (дата погодження, а дата обрання 04.04.2012) по 29.06.2016 перебував на посаді голови Спостережної ради ПАТ КБ "Євробанк".

ОСОБА_3 (відповідач-2): з 19.08.2009 (дата погодження, а дата обрання 01.07.2009) по 11.02.2011 перебував на поставі заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 02.11.2011 (дата обрання) по 08.06.2012 перебував на посаді першого заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 08.06.2012 (дага погодження, а дата обрання 04.04.2012) по 04.07.2016 перебував на посаді Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк";

ОСОБА_4 (відповідач-3): з 05.06.2012 (дага погодження, а дата обрання 30.06.2011) по 15.07.2016 перебувала на посаді члена правління ПАТ КБ "Євробанк". При цьому, станом на 02.07.2010, 29.10.2010 та 25.02.2011 ОСОБА_4 входила також до Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк".

ОСОБА_1 (відповідач-4): з 21.09.2009 (дата обрання) по 09.03.2011 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 30.12.2013 (дата погодження, а дата обрання 09.12.2013) по 06.07.2016 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк".

ОСОБА_5 (відповідач-5): з 15.12.2009 (дата погодження, а дата обрання 20.10.2009) по 14.02.2012 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ "Євробанк"; з 29.09.2015 (дата погодження, а дата обрання 22.06.2015) перебував на посаді члена Спостережної ради ПАТ КБ "Євробанк".

До того ж, суд встановив, що Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ "Євробанк" за 2010 рік (том 6, а.с. 83-86) було погоджено заступниками Голови Правління - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та директором Департаменту управління ризиками ОСОБА_4 .

Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ "Євробанк" за 2012 рік (том 6, а.с. 87-90) було погоджено першим заступником Голови Правління - ОСОБА_3 та радником Голови Правління ОСОБА_1

Щодо вище зазначених обставин, жоден з відповідачів у своїх заявах по суті справи або безпосередньо у судових засіданнях під час розгляду справи судом не заперечив.

На момент прийняття рішень про кредитування ТОВ "Аваль-Брок" 25.02.2011 та ТОВ "КУА "Парламент" 02.07.2010 та 29.10.2010 відповідачі входили до складу Кредитного комітету, а саме: ОСОБА_6 як голова Кредитного комтету, а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як члени Кредитного комітету. При прийнятті рішення про кредитування ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" всі члени Кредитного комітету голосували "за".

На підтвердження персонального складу Кредитного комітету до матеріалів справи позивачем надано копії протоколів Кредитного комітету за липень 2010 - січень 2016 року.

Щодо вказаних обставин, жоден з відповідачів у своїх заявах по суті справи або безпосередньо у судових засіданнях під час розгляду справи судом також не заперечив.

Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках) .

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку. Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення (ст. 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).

При виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані:

1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків;

2) приймати рішення в межах наданих повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах;

4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади (приписи статті 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках) .

Посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства (пункт 15 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).

Такі посадові особи можуть притягатися до відповідальності перед товариством на підставі статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства".

Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною (частини 2 та 3 статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).

З 10.01.2015 частина 18 статті 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в редакції Закону N1587-VII від 04.07.2014 передбачає, що керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.

Відтак, із зазначених норм вбачається, що цими положеннями законодавства закріплено обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) (фідуціарні обов`язки) діяти в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно, діяти розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (в тому числі і солідарна відповідальність).

У постанові від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 Верховний Суд, враховуючи норми Закону України "Про акціонерні товариства" зазначив, що члени кредитного комітету, які не входили до складу зазначених вище органів, є посадовими особами акціонерного товариства, якщо утворення кредитного комітету передбачено статутом банку.

Статтею 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакціях, що діяли у 2010-2011 роках) передбачено, що Банк створює постійно діючий структурний підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень правління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку. Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:

1) кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;

2) комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;

3) тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.

Відповідно до п. 10.1 Статуту ПАТ КБ "Євробанк" (тут та надалі у редакції за 2010 рік (том 10, а.с. 10-38, оскільки, Статут у іншій, більш новій, редакції в матеріалах справи відсутній) органами управління Банку є: Загальні збори акціонерів; Спостережна Рада Банку; Правління Банку.

Положеннями Статуту ПАТ КБ "Євробанк" в редакції, чинній на час прийняття відповідачами рішень щодо кредитування ТОВ "Аваль Брорк" та ТОВ "КУА "Парламент", утворення кредитного комітету як органу управління Банком не передбачалося.

Однак, Статутом Банку передбачено, що правління банку може створювати кредитний комітет банку для вирішення особливо важливих питань фінансової та господарської діяльності банку.

Згідно із п.13.8. Статуту ПАТ КБ "Євробанк" для вирішення особливо важливих питань фінансової та господарської діяльності Банку Правління може створювати тимчасові чи постійні діючі органи (комітети, комісії) з числа найкомпетентніших працівників Банку та покладати на них повноваження, що визначені внутрішніми положеннями Банку.

Відповідно до Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції за 2010 та 2012 роки, том 6, а.с. 83-90) Кредитний комітет Банку - колегіальний орган, створений для управління кредитною та інвестиційною діяльністю Банку, що має право прийняття самостійних рішень у межах своїх повноважень та компетенції.

Персональний склад Кредитного комітету повинен бути не меншим ніж п`ять осіб - членів Кредитного комітету - з правом одного голосу у кожного, серед яких Голова Кредитного комітету, Заступник Голови Кредитного комітету, представник структурного підрозділу, що відповідає за кредитні та інвестиційні ризики, представник структурного підрозділу, що відповідає за питання безпеки та представник структурного підрозділу, що відповідає за юридичні питання (п.2.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).

Член Кредитного комітету - представник структурного підрозділу, що відповідає за кредиті інвестиційні ризики має право "вето" - право в односторонньому порядку відхилити питання, що було винесене на розгляд Кредитного комітету, та може голосувати лише "за" накладати "вето" (п.2.7. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).

Рішення Кредитного комітету, прийняте із додержанням вимог п. 2.7 та 2.8 даного Положення, вступає в силу з моменту його прийняття та підписання членами Кредитного комітету протоколу. Для структурних підрозділів Банку рішення Кредитного комітету є рішенням прямої дії, тобто воно є обов`язковими для виконання та підставою для здійснення необхідних для його реалізації дій (п.4.1., 4.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).

Відповідно до п.5.1. - 5.14 Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки функціями Кредитного комітету є:

розгляд та подання на затвердження Спостережній Раді пропозицій щодо кредитної політики Банку;

затвердження процедур, що регламентують кредитну діяльність Банку;

затвердження нових кредитних продуктів (у вигляді паспорту продукту або аналогічного внутрішнього документу з описом банківського продукту);

затвердження кредитних заявок на здійснення операцій, що містять кредитний ризик, з позичальниками - юридичними та фізичними особами (у т.ч. схвалення розбіжностей умов кредитних заявок та вимог внутрішніх документів Банку щодо кредитування);

прийняття рішень по операціях з цінними паперами таких, як придбання цінних паперів до одного з портфелів Банку, їх реалізація або переведення з одного портфеля до іншого, авалювання векселів та проведення операцій репо;

затвердження змін до прийнятих раніше рішень щодо умов здійснення операцій, що містять кредитний ризик;

прийняття рішень про встановлення лімітів на банки-контрагенти за міжбанківськими операціями;

прийняття рішень щодо співпраці Банку із страховими компаніями (у т.ч. встановлення лімітів страхової відповідальності, за необхідності);

затвердження категорій ризику активних операцій та розрахунку резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями Банку;

розгляд та подання на затвердження Правлінню Банку пропозицій щодо визнання заборгованості за активними операціями безнадійною та списання безнадійних активів за рахунок резервів;

розробка та затвердження заходів по роботі з проблемними активами;

встановлення (за необхідності) загальних лімітів щодо окремих кредитних продуктів, загальних обсягів окремих видів забезпечення, інших обмежень кредитного портфелю Банку;

затвердження внутрішніх лімітів, нормативів і обмежень, пов`язаних із здійсненням кредитно-інвестиційної діяльності Банку;

розгляд будь-яких інших питань, що стосуються кредитування, та які буде включено в порядок денний за згодою членів Кредитного комітету.

Оскільки, Кредитний комітет Банку є колегіальним органом, створений (як визначено Статутом) для управління кредитною та інвестиційною діяльністю Банку та має право приймати самостійні рішення у межах своїх повноважень та компетенції, члени Кредитного комітету, відповідно до Інструкції №368 про порядок регулювання діяльності банків в Україні, належать до управлінського персоналу банку (посадових осіб банку).

Отже, у розумінні вище наведених норм законодавства та внутрішніх положень ПАТ КБ "Євробанк" що були чинними у 2010-2016 роках, а також Статуту ПАТ КБ "Євробанк", відповідачі перебували на посадах керівників банку, та приймали спірні рішення в якості членів Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк", а отже відносяться до управлінського персоналу банку і як керівники банку, і як інший управлінський персонал.

З попереднього висновку логічно слідує висновок про те, що відповідачі в будь-якому разі є пов`язаними з ПАТ КБ "Євробанк" особами.

У постанові від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 Верховний Суд зазначив, що навіть відсутність у відповідача статусу керівника банку чи посадової особи акціонерного товариства не виключає застосування статей 92, 1166 ЦК як правової підстави для відшкодування шкоди. Зазначена правова позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 09.01.2024 у справі №910/7305/21.

Таким чином, саме відповідачі у справі в силу статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" та Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ "Євробанк", в редакціях, що були чинні у період 2010-2016 роках несуть солідарну відповідальність за вчинення ризикових операцій з кредитування юридичних осіб внаслідок прийнятих рішень Кредитного комітету у яких (рішеннях) відповідачі брали участь як члени Кредитного комітету, а також як члени управлінського персоналу Банку, що займали керівні посади у період прийняття відповідних рішень комітету.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що члени кредитного комітету не були посадовими особами, а тому суд неправомірно застосував солідарну відповідальність, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Стосовно дій відповідачів по кредитуванню ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" як таких, що є протиправними, а саме вчинених за неналежного виконання фідуціарних обов`язків, слід зазначити наступне.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частина 2 статті 89 ГК України передбачає, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, указав, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов`язання їх відшкодувати.

Таким чином, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачами. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, дійшла висновку, що оскільки в банку, що ліквідується, єдиною особою, яка має повноваження і обов`язок діяти від імені та в інтересах банку, є уповноважена особа Фонду, то положення частини 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають мінімальні стандарти поведінки Фонду та уповноваженої особи Фонду і не обмежують повноважень щодо звернення до суду з позовами до власників істотної участі, контролерів, керівників банку, пов`язаних з банком осіб, а також до будь-яких інших осіб про відшкодування ними шкоди в повному обсязі.

При цьому позивач має довести неправомірність рішень та дій відповідачів або вчинення ними неправомірної бездіяльності, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.

Натомість відповідачі в межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов`язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також у свою чергу навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності.

Згідно із частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У частині 1 статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Таким чином, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди («поведінкова концепція вини»).

Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Дії особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).

Вина у формі необережності має місце за відсутності в особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливості настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.

Таким чином, саме відповідачі, а не позивач мали доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, свою добросовісну і розумну поведінку як пов`язаних з банком осіб.

Фонд, звертаючись з позовом, зазначав, що членами Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк" були вчинені ризиковані операції з кредитування ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" під неліквідне забезпечення.

Банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків (частини шоста статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що були чинними у 2010-2016 роках).

Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція №368, що цитувалась судом вище. З аналізу вказаної Інструкції вбачається, що банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі N 904/3867/21).

Таким чином, до обов`язків органів банку віднесено додержання основних принципів кредитування, оцінки ризиків, формування резервів та оптимальної структури активів. Основні (мінімальні) критерії щодо визначення вимог до кредитних операцій закріплюються у внутрішніх нормативних документах банку, а контроль за їх дотриманням покладається на кредитний комітет, а також на наглядову раду та правління банку, як органів управління банком.

Відповідно до пункту 3 Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакції за 2009 рік (том 6, а.с. 91-94) - Банк надає кредити за умови дотримання принципів забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, цільового використання.

Відповідно до п.3.2.2.2.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки (том 6, а.с. 95-167) - кожне рішення про надання кредиту має ґрунтуватися на аналізі мети отримання кредиту та здатності клієнта обслуговувати борг із майбутніх грошових потоків. Основною умовою надання кредиту є економічна обґрунтованість заходів, що фінансуються. Бізнес-підрозділ має перевірити, чи є потенційний кредит таким, що відповідає поточним та прогнозованим обсягам комерційних операцій клієнта. У виключних ситуаціях аналіз мети отримання кредиту може бути не надто глибоким, за умови, що таке виключення належним чином обґрунтоване у письмовій формі. Окрім того, у залежності від специфіки потенційної кредитної операції має проводитися додатковий аналіз. У складних випадках Бізнес-підрозділ може залучати до структурування операції Ризик-менеджмент або зовнішніх спеціалістів у певній сфері.

У п.п.3.2.2.2.3. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки передбачено, що оцінка кредитоспроможності позичальника проводиться на систематичній основі. Для кожного позичальника за допомогою внутрішньої системи проводиться оцінка фінансового стану. Оцінка фінансового стану клієнта визначає стандартну вартість ризиків та є значним параметром для управління кредитним портфелем. Перед прийняттям остаточного рішення про кредитування Бізнес-підрозділ Банку проводить подальший детальніший аналіз, повнота якого, зокрема залежить від оцінки фінансового стану клієнта.

Оцінка фінансового стану проводиться (переглядається) у випадках та із періодичністю визначеними відповідними внутрішньобанківськими нормативними документами.

Оцінка фінансового стану позичальника ґрунтується на двох головних модулях:

кількісний аналіз: відображає кредитоспроможність клієнта згідно з фінансовою інформацією: за попередні періоди;

якісний аналіз: включає нефінансову інформацію щодо поточного та майбутнього розвитку клієнта.

Комбінація цих двох модулів визначає оцінку фінансового стану клієнта.

Як важливе доповнення до внутрішніх оцінок кредитоспроможності, Банком можуть застосовуватися зовнішні рейтинги (такі як рейтинги Standard Poor's, Moody's тощо).

Крім оцінки кредитоспроможності за фінансовим станом позичальника, кожне рішення про кредитування вимагає також аналізу здатності клієнта обслуговувати кредит без порушень.

Згідно із п.3.2.2.3.1. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки кредитна заявка документує всю інформацію, що є суттєвою для вирішення про надання кредиту. Підготовлена кредитна заявка до винесення на кредитний комітет доповнюється висновками (коментарями, рекомендаціями) структурних підрозділів Банку, що відповідають за юридичні питання та питання безпеки, а також висновком Управлніння ризиків (Ризик-менеджменту), який має містити зауваження щодо специфічних ризиків, пов`язаних з потенційним кредитуванням, перелік негативних та позитивних аспектів пропонованої до затвердження операції, та рекомендації.

Згідно із п.3.2.3.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки рішення Банку щодо надання кредиту базується на припущенні, що клієнт має виконувати свої зобов`язання своєчасно, в повному обсязі та за рахунок своїх грошових потоків.

Головною метою забезпечення є зменшення потенційних збитків, пов`язаних з кредитами випадку невиконання клієнтом своїх зобов`язань. Тому забезпечення є суттєвим елементом угод про надання кредиту, особливо для довгострокових кредитних угод.

Також, в подальшому (після укладення договорів кредиту та договорів застави у 2010 та 2011 роках, втім на момент внесення відповідних змін до таких договорів за рішеннями Кредитного комітету) внутрішнім нормативним документом ПАТ КБ "Євробанк", який регламентує загальні принципи кредитування, механізм видачі Банком кредитів фізичним особам та суб`єктам господарювання, обслуговування таких кредитів та процес їх погашення, а також відповідальність підрозділів Банку в межах кредитного процесу було Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012) (том 5, а.с. 141-160).

Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012 вцілому відображало ту ж кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк", що була погоджена у вище зазначеному Положенні про кредитну політику у відповідних редакціях.

При цьому, відповідальність за прийняття рішень несуть члени Кредитного комітету у відповідності до чинного законодавства (п.6.1. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).

Відповідальність за підготовку, повноту та якість матеріалів по питаннях, що розглядалися на Кредитному комітеті, несуть ініціатори таких питань (п.6.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).

Як вже було вказано, саме відповідачі мали доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, свою добросовісну і розумну поведінку як пов`язаних з банком осіб.

Таким чином, відповідачі мали довести, що спірні рішення ухвалені ними щодо кредитування ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" відповідали обґрунтованому рівню ризику.

Відповідачі-1, 2 вказуючи про дотримання банком економічних нормативів та систем управління ризиками банку при кредитуванні ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" надали суду першої інстанції Аудиторські звіти ТОВ "Банківський аудит" та Аудиторської фірми "Консультант" за 2010-2014 роки за наслідками фінансової звітності ПАТ КБ "Євробанк" (том 5, а.с. 365-382) з яких вбачається, що якість управління активами та пасивами Банку в цілому задовільна, а системи управління ризиками банку, в цілому є адекватними.

Суд першої інстанції вірно вказав, що у вище зазначених Звітах зазначається, що відповідальність стосовно наданої документації та фінансової звітності несе керівництво банку, а Фонд заявляючи даний позов не стверджує про те, що дії відповідачів призвели до неплатоспроможності ПАТ КБ "Євробанк", а стверджує про завдання діями відповідачів шкоди ПАТ КБ "Євробанк" ризикованою кредитною діяльністю, отже надані аудиторські звіти як не підтверджують, так і не спростовують жодних доводів сторін, оскільки вони не можуть підтвердити факти, що входять до предмету доказування у даній справі.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч. 2 ст. 346 ГК України в редакції, що була чинна на момент вчинення відповідних дій відповідачами).

У матеріали справи, відповідачами-1,2 в тому числі надано Аудиторські висновки та фінансова звітність, що за твердженнями відповідачів підтверджує високий клас позичальників ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" (томи 11-13 м.с.), а отже і правомірність рішень Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк" щодо видачі кредитів.

Разом з тим, Аудиторські висновки та фінансова звітність щодо ТОВ "Аваль-Брок" (ТОВ "Ті Енд Сі") надано за період 2011-2018 років, та матеріали справи не містять доказів перевірки фінансової звітності ТОВ "Аваль-Брок" за період до моменту прийняття рішення про надання кредиту 25.02.2011, що свідчило б про перевірку посадовими особами ПАТ КБ "Євробанк" кредитоспроможності позичальника перед видачею кредиту.

Так само, Аудиторські висновки та фінансова звітність щодо ТОВ "КУА "Парламент" надано за період 2011-2020 роки, а не за періоди, що передували прийняттю рішень про кредитування ТОВ "КУА "Парламент" за двома договорами кредиту 02.07.2011 та 29.10.2011.

При цьому, за рішенням Кредитного комітету, що оформлено Протоколом №б/н від 29.12.2015, 30.12.2015 було укладено Договір про переведення боргу за Договорами кредиту 2, 3 ТОВ "КУА "Парламент" на нового позичальника (боржника) ТОВ "Свіссінвест" (код ЄДРПОУ 37266778), юридична особа якого через три роки була ліквідована, про що міститься відповідний запис в ЄДРПОУ за 29.12.2018. З вказаного слідує, що кредитоспроможність ТОВ "КУА "Парламент" за період 2016-2020 років взагалі не входить до предмету доказування у даній справі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів перевірки фінансової звітності та кредитоспроможності нового позичальника - ТОВ "Свіссінвест" за Договорами кредиту 2, 3 до моменту ухвалення рішення Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк" про переведення боргу у грудні 2015 року.

Твердження відповідачів-1,2,4,5 про часткове погашення позичальниками заборгованості не спростовує факту прийняття відповідачами ризикових рішень всупереч принципам кредитування, а обставини неспроможності позичальника повернути кредитні кошти навпаки додатково можуть підтверджувати ризиковість кредитних операцій та завдання за їх наслідками збитків банку.

Неналежна якість активів ТОВ "Аваль-Брок" за Договором кредиту 1 підтверджується також тим, що кредитні зобов`язання були забезпечені інвестиційними сертифікатами емітента ЗНВПІФ "Сучасний Інвестиційний стандарт" (Код за ЄДРІСІ 2331286) ТОВ "КУА "Афіна-Інвест" щодо яких (цінних паперів) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1554 від 18.11.2014 про зупинення обігу акцій (том 2, а.с. 203) внаслідок анулювання ТОВ "КУА "Афіна-Інвест" ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Таким чином, на момент прийняття рішення членами Кредитного комітету ПАТ КБ "Євробанк" у вигляді Протоколу №б/н від 17.02.2015 про збільшення (перенесення) кінцевого строк погашення кредиту з 20.02.2015 на 22.02.2016 кредитні зобов`язання ТОВ "Аваль-Брок" по Договору кредиту 1 фактично вже не були забезпечені, попри те, що згідно п.3.2.3.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакції за 2013 (втратило чинність - 07.09.2015; том 6, а.с.131-149) забезпечення є суттєвим елементом угоди про надання кредиту, особливо для довгострокових кредитних угод.

Згідно Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакції за 2009 рік (том 91-94) принцип забезпеченості кредиту означає наявність у Банку права для захисту своїх інтересів, недопущенням збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Так само, як вже зазначалось судом вище, згідно статті 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в редакціях, що були чинні у 2010-2016 роках - Банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Згідно п. 3.2.3.3. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки, що були чинні впродовж внесення змін до умов кредитування ТОВ "Аваль Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" (том 6, а.с. 95-167) - усі види забезпечення мають періодично перевірятися, в тому числі шляхом моніторингу забезпечення (п. 3.2.4.1.).

Крім того, згідно Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012) (том 5, а.с. 141-160) Банк здійснює контроль наявності і схоронності предмета застави до повного погашення кредиту.

Пунктом 3.2.3.4. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки передбачалось, що Банк звичайно оцінює забезпечення за номінальною або ринковою вартістю. Тим не менше, необхідно враховувати, що номінальна або ринкова вартість звичайно є вищою за суму, яка може бути отримана в разі примусової реалізації забезпечення (ліквідаційної вартості). Тому необхідно, щоб номінальна або ринкова вартість перевищувала борг за кредитною операцією. Відношення номінальної або ринкової вартості до суми боргу за кредитною операцією відоме як коефіцієнт покриття.

В матеріали справи позивачем надано Звіт про оцінку частини активів ПАТ КБ "Євробанк" у ретроспективі - на дату взяття банком їх в заставу, на дату(и) продовження строків повернення кредитних коштів та на дату зміни боржника в кредитних зобов`язаннях, що виконаний ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 15.06.2018 року №506/18) (том 4, а.с. 49 - 101).

Відповідно до вище зазначеного Звіту ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки", ринкова вартість предметів застави становила:

- по Договору застави 1 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000051080, емітента ЗНВПІФ "Сучасний інвестиційний стандарт" в кількості 9 750 шт. станом на 25.02.2011 року - 10 238, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,10 % від суми виданого кредиту у розмірі 9 843 437, 50 грн за Договором кредиту 1.

- по Договору застави 2 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000065353, емітента ТОВ "Консалтинговий Блок" в кількості 12 334 шт. станом на 02.07.2010 року - 26 641, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,47 % від суми виданого кредиту у розмірі 5 660 000, 00 грн за Договором кредиту 2.

- по Договору застави 3 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000065353, емітента ТОВ "Консалтинговий Блок" в кількості 9 400 шт. станом на 29.10.2010 року - 23 312, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,62 % від суми виданого кредиту у розмірі 3 735 653, 14 грн за Договором кредиту 3.

При цьому, у Звіті на сторінці 7 зазначено, що розрахунок вартості інвестиційних сертифікатів проводився з припущення про відсутність виплат дивідендів. У випадку отримання інформації про виплату дивідендів, отримана вартість інвестиційних сертифікатів потребує перерахунку.

Матеріали справи не містять доказів, що свідчать виплату дивідендів по Інвестиційним сертифікатам ЗНВПІФ "Сучасний інвестиційний стандарт" та ТОВ "Консалтинговий Блок".

На сторінці 32 та сторінці Звіту оцінювачем визначено ринкову вартість пакету цінних паперів ТОВ "Консалтинговий Блок", що були предметом застави по Договорам застави 2 та 3 станом на дати продовження строків повернення кредитних коштів та на дати зміни боржника в кредитних зобов`язаннях (з ТОВ "КУА "Парламент" на ТОВ "Свіссінвсет"), що також значно менше суми наданих кредитів.

Щодо цінних паперів ЗНВПІФ "Сучасний інвестиційний стандарт", то оцінювач у своєму Звіті на сторінці 38 зазначив, що ринкова вартість Інвестиційних сертифікатів, що були предметом застави Договору застави 1 станом на дати продовження строків повернення кредитних коштів, а саме: станом на 23.02.2012 становить 8 970, 00 грн, станом на 21.02.2013 становить 1 950, 00 грн. У зв`язку з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1554 від 18.11.2014 щодо зупинення обігу акцій внаслідок анулювання ліцензії ТОВ "КУА "Афіна-Інвест" оцінювач зазначив, що станом на 20.02.2015 та 22.06.2016 цінні папери не були викуплені. Зупинена можливість купівлі-продажу даних цінних паперів призвела до втрати цінності інвестиційних сертифікатів і як наслідок, втрати корисності для їх власника. Вартість активу, який втратив корисність визначається як вартість ліквідації. У разі коли за результатами розрахунків вартість ліквідації становить від`ємну величину, її значення встановлюється у розмірі 1 гривні (Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав").

Враховуючи, що отримати доходи від реалізації Інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ "Сучасний інвестиційний стандарт" неможливо, то оцінював зазначив, що вартість таких цінних паперів станом на 20.02.2015 та 22.02.2016 (дати ухвалення Кредитним комітетом рішень про продовження строку повернення кредитних коштів за Договором кредиту 1) приймається на рівні 1 грн.

Відповідачі, які володіли спеціальними знаннями та досвідом як посадові особи банку, не могли не розуміти значення та наслідки своїх дій по виведенню значної суми грошових коштів з банку без належного забезпечення, що відповідно впливало на ліквідність ПАТ КБ "Євробанк".

Відповідачі, в свою чергу, не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що останніми на момент прийняття рішень щодо кредитування ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" здійснювалась перевірка ліквідності цінних паперів, що були предметами застави по Договорам застави 1, 2, 3 та такі цінні папери є ліквідними, відповідають коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням позичальників.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, оскільки вони є нормами господарського процесуального права, та є обов`язковими при вирішення спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу.

Таким чином, матеріалами справи з більшою вірогідністю підтверджуються доводи позивача про те, що посадові особи ПАТ КБ "Євробанк" не перевірили фінансовий стан та кредитоспроможність ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" (ТОВ "Свіссінвест"), не контролювали кредитні ризики впродовж дії кредитних договорів та кредитні кошти були надані вказаним позичальникам під очевидно неліквідне забезпечення цінних паперів, ринкова вартість яких не відповідає коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" (ТОВ "Свіссінвест").

Слід також зазначити, що у 2014 році Національний банк України провів комплексну інспекційну перевірку ПАТ КБ "Євробанк", яка охоплювала період з 01.02.2011 по 01.11.2014 (тип інспектування: комплексне), за результатами якої складений Звіт про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" станом на 01.11.2014 (том 6, а.с. 186-238; том 10, а.с. 39-143).

У листі НБУ від 19.03.2015 №21-00011/18231/БТ, яким Звіт про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" надсилався Голові Наглядовою Ради - відповідачу-1 (Фурман Д. В.) та Голові правління - відповідач-2 (Кобзев О. М.), зазначено, що НБУ занепокоєний здійсненням ризикових кредитних операцій. Зокрема, НБУ зазначив, що Банк кредитує юридичних осіб, що пов`язані з інвестором за субординованим боргом грошовими потоками та фінансовими зобов`язаннями. Кошти Банку у вигляді відсотків за субборгом через ряд перерахувань виступають джерелом сплати відсотків за кредитами позичальників. Система ризик менеджменту незадовільна, оскільки, побудована не з метою управління ризиками, а направлена на уникнення порушень вимог НБУ.

На сторінці 7 Звіту НБУ про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" значиться, що Банк кредитує юридичних осіб, що пов`язані з інвестором грошовими потоками та фінансовими зобов`язаннями - ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент". Кошти Банку у вигляді відсотків за субординованим боргом через ряд перерахувань виступають джерелом сплати відсотків за кредитами вказаних позичальників.

В розділі Звіту "Достатність капіталу" (ст. 11) зазначено, що 01.07.2010 Банком залучені кошти на умовах субординованого боргу. Під час інспектування встановлено, що протягом тривалого часу (з 12.09.2011 до 05.12.2013) Банк передавав особі, пов`язаної з інвестором (ТОВ "Ванбер Файненшал") кошти у вигляді кредитів ТОВ "КУА "Парламент", що призводило до порушення Глави 3 Розділу ІІІ Інструкції №368. Зазначений Інвестор та ТОВ "КУА "Парламент" пов`язані особи через Полковського Д. Є., який представляв по довіреності нерезидентів, власників істотної участі Інвестора та ТОВ "КУА "Парламент". При цьому, НБУ зазначив, що Банк не надав аргументи, що вказують на відсутність впливу ОСОБА_7 на діяльність ТОВ "КУА "Парламент". З 14.02.2014 ОСОБА_8 є директором ТОВ "Аваль-Брок", що контрагентом ТОВ "КУА "Парламент", отже товариства несуть спільний економічний ризик.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ ОСОБА_8 був директором ТОВ "Аваль-Брок" до 13.12.2017.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів також власне дослідження господарських операцій щодо обігу коштів Банку пов`язаних з кредитуванням ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" (банківські виписки по особовому рахунку ПАТ КБ "Євробанк" знаходяться в томах 7 а.с. 40-214, том 8 а.с. 1-249, том 9 а.с. 1-105) про що було складено інформаційно-аналітичні довідки (том 7, а.с. 1-39).

З наданих суду інформаційно-аналітичних довідок по Договорам кредиту 1, 2, 3 та банківським випискам по особовому рахунку ПАТ КБ "Євробанк" вбачається, що ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент" здійснювали погашення відсотків по кредитним зобов`язанням не за рахунок ведення ними господарської діяльності, а виключно за рахунок коштів самого ПАТ КБ "Євробанк", які отримували у якості нових кредитів.

В розділі Звіту НБУ "Якість активів. Кредитний ризик" (ст. 15) зазначено, що за результатами інспектування якість активів незадовільна, з огляду на значну частку негативно-класифікованих кредитів, значні кредитні концентрації, ризикові операції за цінними паперами, дебіторською заборгованістю. Кількість кредитного ризику значна. Якість управління кредитним ризиком низька. Сукупний кредитний ризик є високим та зростає.

Якість кредитного портфеля ПАТ КБ "Євробанк" незадовільна, зважаючи на високу питому вагу негативно класифікованої заборгованості в кредитному портфелі, значні кредитні концентрації, ризикові кредитні операції. За результатами інспектування станом на 01.11.2014 негативно-класифікована кредитна заборгованість становить 16,33% від кредитного портфеля (в сумі 100218,1 тис. грн), за даними Банку - 12,08% (74132,1 тис. грн).

Банк практикує прийняття в заставу на звітні дати майнові права на кошти на депозитних рахунках, з подальшим їх розірванням, що дозволяє уникати формування резерву. За позичальниками кредитуванням ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент", станом на дату інспектування, застава у вигляді майнових прав на грошові кошти на депозитному рахунку не приймалася.

У Звіті (ст. 19) зазначено, що робота із заставним майном потребує постійного контролю з огляду на наявність незабезпечених кредитів (11,03% кредитного портфеля).

Загальна заборгованість групи контрагентів (ТОВ "Аваль-Брок" та ТОВ "КУА "Парламент") станом на 01.11.2014 складає 57 185,6 тис. грн, що становить 29,34 % регулятивного капіталу за даними Банку (194 886, 2 тис. грн), при нормативному значенні не більше 25 %. Перевищення нормативу складає 8 464,0 тис. грн.

На сторінках 7 та 29 Звіту НБУ про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" НБУ прийшов до висновків, що керівництво Банку не розуміє або вирішило ігнорувати ключові аспекти кредитного ризику, враховуючи підходи Банку до показників, що застосовуються під час розрахунку резерву, які направлені на мінімізацію витрат на формування резервів за кредитними операціями (розмір витрат на реалізацію застави - 1, 65 %, терміни реалізації застави - 180 днів, механізм визначення показника ризику направлений на отримання мінімального значення). Правління та Спостережна рада не приймають рішень щодо надання дозволу на здійснення активних операцій, оскільки, ліміти повноважень створені таким чином, що усі рішення з активних операцій, в тому числі суттєві, примає Кредитний комітет. Перегляд протоколів свідчить про те, що Правління та Спостережна рада вирішують лише кадрові питання, зміни організаційної структури, затвердження внутрішніх положень тощо.

НБУ зазначив, що в кредитних справах Групи 13 позичальників відсутні рішення власників заставодавців про надання дозволу на передачу в забезпечення майнових прав на депозит. В окремих кредитних справах (наприклад ТОВ "КУА "Парламент") були відсутні рішення власників позичальників щодо дозволу на отримання кредиту, пролонгації кредитного договору.

Отже, за результатами інспектування НБУ встановлено незадовільне управління банком кредитним ризиком, ігнорування керівництвом банку аспектів кредитного ризику, констатовано наявність незадовільної якості кредитного портфеля ПАТ КБ "Євробанк", зокрема через видачу незабезпечених кредитів, встановлено значну кількість кредитного ризику, у зв`язку з чим на сторінці 73 Звіту про інспектування НБУ навів рекомендації ПАТ КБ "Євробанк" для усунення виявлених порушень.

Суд враховує, що позивачу достатньо довести, що за наявності подібних/схожих ознак, які мали бути виявлені відповідачами при належній перевірці та ухваленні ними рішень на підставі достатньої інформації (що є виконанням вимог закону та фідуціарних обов`язків відповідачів перед банком), рішення відповідачів про кредитування зазначеного позичальника було невиправдано ризикованим, абсурдним, таким, що вочевидь вчинялося всупереч інтересам Банку, його вкладників та кредиторів. Схожі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18.

Таким чином, наведені вище обставини та докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про збитковість операцій з кредитування ТОВ "Аваль-Брок" по Договору кредиту 1 та ТОВ "КУА "Парламент" по Договорам кредиту 2, 3.

Доводи скаржника про протилежне відхиляються з наведених вище підстав.

Враховуючи встановлені вище обставини щодо прийняття відповідачами рішень про видачу значного кредиту позичальникам, без перевірки фінансового стану позичальників, оцінки їх кредитоспроможності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прийняття рішення відповідачами про видачу кредитів таким позичальникам, у тому числі без належного забезпечення, що відповідало б коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням, здійснено всупереч обов`язку з адекватного управління ризиками, оскільки, в разі неповернення боржниками коштів Банк не зможе задовольнити свої вимоги шляхом примусового стягнення заборгованості або за рахунок переважного права на майно.

Вище перелічені дії вчинені відповідачами без дотримання норм статті 92 ЦК України, статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкції №368 та внутрішніх положень банку, що призвело до недотримання посадовими особами їх фідуціарних обов`язків і свідчить про їх протиправну поведінку.

Відповідачами, в свою чергу, не доведено суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, своєї добросовісної і розумної поведінки, як керівників Банку.

Таким чином, фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням відповідачів та збитками, нанесеними як самому банку, так і його кредиторам.

Враховуючи викладене, задоволення позовних вимог судом першої інстанції визнається колегією суддів обґрунтованим.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 257, 261 ЦК для визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Стосовно вказаного, Суд зазначає наступне.

У постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки щодо визначення позовної давності, на які послався суди першої інстанції у цій справі:

"8.3.Важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

8.4. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди.

8.5.Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

8.6.Положеннями статті 49 наведеного Закону визначено заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів.

8.7.Так, за положеннями статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ "АБ "Укоопспілка" до категорії неплатоспроможних, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

8.8.Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та у разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

8.9. Як зазначено вище, якщо банку заподіяно шкоди шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди.

8.10.Відповідно до статті 48 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд, здійснюючи ліквідацію банку та реалізуючи надані йому повноваження, серед іншого, формує ліквідаційну масу, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього). Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, як це встановлено у частині третій статті 49 цього Закону.

8.11.Установлений статтею 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядок формування ліквідаційної маси банку передбачає, серед іншого, що: майно банку, яке включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом (частина третя цієї статті); результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина четверта цієї статті).

8.12.Отже, розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє довід про те, що висновок щодо недостатності майна банку можна зробити тільки після завершення продажу всіх його активів (майна).

8.13. Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів".

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №910/12803/18 (п.5.9), від 08.02.2022 у справі №910/15260/18 (п.85).

Зазначена правова позиція неодноразово була наведена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема і після скасування Великою Палатою Верховного Суду своєї постанови від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, а відтак наразі є чіткою і усталеною судовою практикою і від цих висновків Верховний Суд не відступав (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 04 червня 2024 року у справі № 916/3724/21).

Отже, посилання скаржника на скасування Великою Палатою Верховного Суду своєї постанови від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 жодним чином не впливає на правильність визначення місцевим господарським судом початку перебігу строку позовної давності у цій справі.

Так, суд першої інстанції зазначив, що Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24.11.2016 № 2546 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ "Євробанк".

Ліквідаційну масу ПАТ КБ "Євробанк" затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.01.2017 № 163 (з врахуванням змін, внесених на підставі рішення №1740 від 11.07.2019).

Отже, можливість виявлення недостатності майна банку виникла у Фонду саме 19.01.2017.

За таких обставин, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 20.01.2017 та закінчився 20.01.2020.

Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди з відповідачів 17.01.2020 року, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У нинішній справі колегія суддів дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови (враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренко Є.Ю. з 08.07.2024 по 10.07.2024 та судді Руденко з 08.07.2024 по 12.07.2024) складено: 15.07.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.07.2024
Оприлюднено19.07.2024
Номер документу120451721
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —910/682/20

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 11.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 27.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 26.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 01.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 08.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 04.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні