Ухвала

від 18.07.2024 по справі 31/5005/721/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення скарги на дії чи бездіяльності

державного виконавця без розгляду

18.07.2024м. ДніпроСправа № 31/5005/721/2012

За скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2024 про зняття арешту з нерухомого майна у справі:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Якубієнко Наталії Володимирівни (Дніпропетровська область, м.Синельникове)

про стягнення 25707,73грн

Суддя: Татарчук В.О.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Якубієнко Наталії Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 25707,73грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Якубієнко Наталії Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" 25400,00грн - основного боргу, 25,40грн - інфляційні втрати, 127,37грн - 3% річних, 154,96грн - пені та 1609,50грн - судового збору.

07.05.2012 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

03.07.2024 від представника ОСОБА_2 до суду надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, у якій скаржник просить:

- поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

- прийняти скаргу до розгляду;

- зобов`язати Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, - об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , накладений державний виконавцем Турченко С.М. відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції за постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2012 у виконавчому провадженні №32706975, зареєстрованому у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис від 23.05.2012 за №12528072 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно майна.

За розпорядженням керівника апарату суду №222 від 15.07.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Первушина Ю.Ю., призначений повторний автоматизований розподіл справи №31/5005/721/2012.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.07.2024, розгляд скарги у справі №31/5005/721/2012 призначено судді Татарчуку В.О.

Дослідивши подану заявником скаргу, суд зазначає наступне.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Часові межі оскарження є предметом регулювання статті 341 Господарського процесуального кодексу України та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18 зробила висновок, що при правовій колізії норм щодо строку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів Державної виконавчої служби між частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України (10 календарних днів) та частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (10 робочих днів) застосовуються положення Господарського процесуального кодексу України.

Отже, при розгляді даної скарги суд враховує спеціальні норми щодо строку оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, що визначені в статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із скаргою скаржник зазначив, що з листа Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №46856 від 19.12.2022 стало відомо, що 18.12.2015 постановою державного виконавця в рамках виконавчого провадження №32706975 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №31/5005/721/2012 від 07.05.2012 у відповідності до вимог пункту 4 частини четвертої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинної на момент винесення вказаної постанови) виконавчий документ було повернуто стягувачу. Крім того зазначає, що заборгованість була погашена у повному обсязі, а відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників від 07.06.2024 за параметрами пошуку " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня, а згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №376738720 від 01.05.2024 наявний запис про арешт всього нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця від 22.05.2012 №ВП32706975. Скаржник зазначає, що у зв`язку з цим, 12.06.2024 його представником було направлено заяву з проханням зняти арешт до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Як стверджує скаржник, тривалий час ніякої відповіді від Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходило. За наведених обставин, скаржник вважає причину пропуску строку на оскарження дій державного виконавця поважною та просить поновити строк для подання скарги.

Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 по справі №904/3734/20 зазначив, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, які знаходяться у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №920/149/18, від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №909/524/19, від 19.03.2024 у справі №909/992/19.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 - 341 Господарського процесуального кодексу України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.

При цьому дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до пункту "а" частини першої, частини другої статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Встановлені статтею 341 Господарського процесуального кодексу України строки для подання скарги є процесуальними і тому відповідно до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України можуть бути відновлені.

Так, приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). А тому заявник, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні, незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

Враховуючи викладене, саме з 19.06.2024 (дата отримання Синельниківським відділом державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяви про зняття арешту з майна) належить відраховувати 10-денний строк, встановлений статтею 341 Господарського процесуального кодексу України, на звернення зі скаргою.

За таких обставин, зважаючи на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків, звернення заявника зі скаргою до суду мало бути не пізніше 01.07.2024 (29.06.2024, 30.06.2024 є вихідними днями).

Разом з цим, господарський суд зазначає, що про порушення свого права, наявність арешту нерухомого майна, ОСОБА_2 дізналася 01.05.2024 (дата отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а про повернення виконавчого документу та закриття виконавчого провадження ще 19.12.2022.

Отже, за результатом порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

При цьому, скаржником не наведено у скарзі жодних обставин та/або поважних причин, які б свідчили про неможливість з`ясування стану виконавчого провадження після його відкриття.

З наведених скаржником доводів, суд дійшов висновку про наявність у нього можливостей шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження або через Автоматизовану систему виконавчих проваджень контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні і, як наслідок, дізнатися про стверджуване порушення у встановлений законом строк, тому скаржник звернувся до суду з даною скаргою з пропуском строку, визначеного у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скаржником не спростовано наявності у нього можливостей контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, а інших об`єктивних, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на бездіяльність державного виконавця скаржником не наведено.

Зазначені обставини є підставою для залишення скарги без розгляду.

Суд роз`яснює скаржнику, що він не позбавлений права на повторне звернення до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби з одночасним поданням заяви про поновлення встановленого частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України строку для звернення до суду з відповідною скаргою та належним її обґрунтуванням.

Керуючись статтями 118, 234, 235, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2024 про зняття арешту з нерухомого майна залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Татарчук