ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.06.2024Справа № 910/18449/23 (910/4122/24)За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буасон" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Тараса Шевченка, 46, ідентифікаційний номер 41827788)
про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва
в межах справи №910/18449/23
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники сторін: не з`явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/18449/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг".
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буасон" про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 15.04.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 26.06.2024.
У судове засідання, призначене на 26.06.2024, представники сторін не з`явилися.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0600267814926 про вручення 28.05.2024 поштового відправлення.
Представник позивача адвокат Чвир Олена Михайлівна була належним чином повідомлена про час та дату проведення судового засідання, про що свідчить Повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, наявне в матеріалах справи.
Від відповідача-1 повернувся конверт, який був направлений на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуто до суду "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 09.06.2024.
Від відповідача-2 також повернувся конверт, який був направлений на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуто до суду "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 29.05.2024.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачам-1, 2 ухвали суду від 15.05.2024 є 09.06.2024 та 29.05.2024 відповідно (дата проставлення на довідках відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштових відправлень).
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідачів згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну їх місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Отже, згідно із п. 3. ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзивів, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2014 між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (далі - Відповідач-1 та/або ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг") був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 827/ЕМ (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7), в Дніпровському районі міста Києва з наступними характеристиками: господарське приміщення, загальна площа 3,25 кв.м, поверх 15, секція 3 (площа проектна).
Право на спорудження Об`єкта капітального будівництва - Житловий комплекс "Флагман", що розташований на земельній ділянці у м. Київ, вул. Лохвицька в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: м. Київ, пров. Лобачевського, буд. 7 , виникло на підставі договору про часткову участь у будівництві № 17/03/2014 від 17.03.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" та рішення Київської міської ради Х сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007.
Згідно пункту 3.1 Договору майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав.
Відповідно до пункту 4.2 вказаного Договору орієнтовна загальна вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає - 26 975,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 4 495,83 грн.
На підтвердження оплати вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості за вказаним Договором позивачем долучено до матеріалів справи квитанції № 431521000967711418043939 від 08.12.2014 на суму 1 123,82 грн., № 431521000952481412342159 від 03.10.2014 на суму 1 123,82 грн., № 431521000952481409574999 від 01.09.2014 на суму 1 123,82 грн., № 431521000907401406795827 від 31.07.2014 на суму 13 487,50 грн., № 431521000967711445951035 від 27.10.2015 на суму 3 373,12 грн., № 431521000967711429005254 від 14.04.2015 на суму 3 371,46 грн. та № 431521000779851422360449 від 27.01.2015 на суму 3 371,46 грн. Тобто, позивачем сплачено вартість майнових прав у повному обсязі, визначеному умовами укладеного Договору.
Пунктом 3.2 визначено, що після отримання Продавцем на Об`єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі Об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об`єкта нерухомості.
Згідно з п. 3.3 Договору об`єкт нерухомості передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі об`єкта нерухомості.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що Продавець у тому числі зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію; за рахунок Покупця здійснити оформлення на Покупця права власності на об`єкт нерухомості шляхом отримання свідоцтва про право власності.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що після виконання зобов`язання щодо сплати 100% вартості зазначеного нерухомого майна у ОСОБА_1 виникло право вимоги на оформлення права власності на нерухоме майно шляхом укладання Договору, а у Відповідача-1 виник обов`язок передати майно Позивачу за відповідним Актом приймання-передачі та здійснити оформлення на Позивача права власності на Об`єкти нерухомості, шляхом отримання свідоцтва про право власності та укладення Договору на утримання та обслуговування об`єктів нерухомості, проте ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг" основний договір з ОСОБА_1 не уклав та не передав їй зазначене у позові нерухоме майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18.09.1991 "Про інвестиційну діяльність".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки .
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.
Статтею ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Судом встановлено, що позивач в повному обсязі проінвестувала будівництво зазначеного вище об`єкта нерухомості, у зв`язку з чим відповідно до ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, оскільки об`єкт та результати інвестицій є власністю інвестора.
Тобто, ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу майнових прав № 827/ЕМ від 14.07.2014, сплатила ціну Договору у визначеному ним розмірі, у зв`язку із чим за умовами договору набула майнові права щодо об`єкта нерухомості, зокрема право на отримання в подальшому у власність спірного господарського приміщення.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що будівництво об`єкту не завершене, будинок не введений в експлуатацію у строки, визначені Договорами.
Відтак, до завершення будівництва об`єкта нерухомості, а саме: господарського приміщення загальною площею 3,25 кв.м. (дана площа проектна), на 15 поверсі у 3 секції житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7) в Дніпровському районі м. Києва, та введення будинку в експлуатацію позивачу як інвестору належать майнові права на цей об`єкт.
Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.10.2019, справа №761/28769/13-ц.
Враховуючи те, що відповідач-1 не виконує належним чином узятих на себе зобов`язань, а також, враховуючи, що будинок по АДРЕСА_2 не введено в експлуатацію, з урахуванням повної сплати ціни договору, суд прийшов до висновку, що права позивача порушені, оскільки відповідач-1 свої зобов`язання щодо передачі об`єктів інвестування в експлуатацію для здійснення реєстрації прав власності за позивачем на об`єкт інвестування не виконує.
Тобто, відповідач-1 в односторонньому порядку відмовився від виконання зазначених зобов`язань, що свідчить про порушення майнових прав позивача на вищевказаний об`єкт, який вона очікувала отримати у встановлені Договором строки.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання майнових прав за ОСОБА_1 на об`єкт незавершеного будівництва, а саме: господарське приміщення загальною площею 3,25 кв.м. (дана площа проектна), на 15 поверсі у 3 секції житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7).
Виходячи з викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» у вказаній частині.
Щодо вимог позивача в частині не включення до складу ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" майнових прав на вищезазначений об`єкт нерухомості суд зазначає наступне.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" було відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2024. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг".
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства до повноважень ліквідатора з дня його призначення належить формування ліквідаційної маси.
Статтею 62 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Об`єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обігу, ліквідатор зобов`язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до складу ліквідаційної маси емітента таких облігацій та адміністратора за випуском облігацій. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації". Активи адміністратора за випуском облігацій, отримані ним від емітента відповідних облігацій, осіб, які надають забезпечення за ними, у процесі стягнення заборгованості за такими облігаціями або в процедурі банкрутства, або ліквідації таких осіб для подальшої передачі власникам облігацій як погашення та виплата доходів за ними, не включаються до ліквідаційної маси такого адміністратора за випуском облігацій. Відчуження цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси. Суб`єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною другою статті 59 цього Кодексу строк приймає рішення про подальше використання цього майна. Зерно банкрута, що зберігається на його зерновому складі, включається до складу майна банкрута лише після повного повернення зерна поклажодавцям за всіма складськими документами на зерно, виданими таким суб`єктом господарювання. Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за закладом вищої освіти державної форми власності, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються закладу вищої освіти державної форми власності, що вносив їх до статутного капіталу господарського товариства.
З огляду на викладене, суд зазначає, що формування ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи належить виключно до повноважень ліквідатора, а виключення майна зі складу ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства.
Крім того, слід зазначити, що провадження у даній справі перебуває тільки на стадії процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг", введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у вказаній частині позовних вимог покладаються на відповідача-1.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буасон» про визнання майнових прав на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 23,48 кв.м. від загальної площі однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.
14.07.2014 між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (далі - Відповідач-1 та/або ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг") був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 826/ЕМ (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7), в Дніпровському районі міста Києва з наступними характеристиками: квартира будівельний номер 503, однокімнатна, загальною площею 25,48 кв.м. на 15 поверсі у 3 секції (площа проектна).
Право на спорудження Об`єкта капітального будівництва - Житловий комплекс "Флагман", що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: м. Київ, пров. Лобачевського, буд. 7 , виникло на підставі договору про часткову участь у будівництві № 17/03/2014 від 17.03.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" та рішення Київської міської ради Х сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007.
Згідно пункту 3.1 Договору майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав.
Пунктом 3.2 визначено, що після отримання Продавцем на Об`єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі Об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об`єкта нерухомості.
Згідно з п. 3.3 Договору об`єкт нерухомості передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі об`єкта нерухомості.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що Продавець у тому числі зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію; за рахунок Покупця здійснити оформлення на Покупця права власності на об`єкт нерухомості шляхом отримання свідоцтва про право власності.
22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» (надалі - Сторона-1), ОСОБА_1 (надалі - Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман 1С» (надалі - Сторона-3) укладено Додаткову угоду № 3 (надалі - Додаткова угода) про заміну сторони у зобов`язанні до Договору купівлі-продажу майнових прав № 826/ЕМ від 14.07.2014.
Згідно з п. 1 Додаткової угоди Сторони домовились замінити Сторону-1 (Продавця) у Договорі купівлі-продажу майнових прав № 826/ЕМ від 14.07.2014, укладеного між Стороною-1 та Стороною-2 (надалі - Основний договір), на Сторону-3.
Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що з моменту її укладення Сторона-1 не є стороною (втрачає статус сторони - Продавця) в Основному договорі з усіма послідуючими наслідками, а Сторона-3 стає повноправною та єдиною законною стороною (Продавцем) в Основному договорі.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди її положення застосовуються до правовідносин та зобов`язань Сторін за Основним договором незалежно від моменту їх виникнення.
Згідно з п. 5 Додаткової угоди Сторона-3 набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань Сторони-1 за Основним договором, укладеним між Стороною-1 та Стороною-2, з моменту набрання чинності цієї Додаткової угоди.
Пунктом 7 Додаткової угоди визначено, що вона вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами або уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання зобов`язань Сторонами за Основним договором.
Згідно з відомостями з ЄДРПОУ станом на 06.10.2022 під кодом ЄДРПОУ зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Буасон». Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман 1С» змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Буасон» та змінено місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Таким чином, 22.05.2018 відбулася заміна сторони у зобов`язанні, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Буасон» (назва станом на момент розгляду справи) стало правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» як Продавця за Договором купівлі-продажу майнових прав № 826/ЕМ.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 927/379/17 (927/485/20) звернув увагу на необхідність дотримання принципу процесуальної економії при розгляді справ. Верховний Суд зауважив, що за змістом статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі, якщо боржник не є стороною в майновому спорі або відсутні позовні вимоги до боржника та щодо його майна, то такий спір розглядається в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство боржника.
Отже, у вказаній частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буасон» суб`єктний склад сторін та зміст позовних вимог не відповідає вимогам статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, оскільки боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» наразі не є стороною таких правовідносин та до нього або щодо його майна відсутні позовні вимоги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
На виконання вимог статті 231 ГПК України суд роз`яснює, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим позивач має право звернутись із відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буасон» до суду в загальному порядку.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір не підлягає поверненню позивачу.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 231-233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) майнове (речове) право на об`єкт інвестування, а саме: господарське приміщення, загальною площею 3,25 кв.м., на 15 поверсі у житловому будинку під будівельним № 4, секція 3, яка буде визначена згідно з вимірами суб`єктів господарювання, що здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна перед прийняттям в експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:66:248:0025.
3. У задоволенні решти вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» відмовити.
4. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буасон».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, пров. Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472) в дохід Державного бюджету України 404 (чотириста чотири) грн. 63 коп. судового збору.
6. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.07.2024
Суддя Д.В. Мандичев
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2024 |
Оприлюднено | 19.07.2024 |
Номер документу | 120452246 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні