Ухвала

від 16.07.2024 по справі 30/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2024Справа № 30/159

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"

на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго", яку замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.21.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком"

про стягнення 104 725,89 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання: Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від стягувача (скаржника): Грищенко О.М.

Від боржника: не з`явився

Від ВДВС: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком" про стягнення 104 725,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2010 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 98 651 грн, 96 коп. - суму основної заборгованості, 1234 грн 41 коп. - пені, 185 грн 83 коп. - 3% річних, 1 000 грн 72 коп. - державного мита, 225 грн 51 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.08.2010 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

16.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про заміну позивача та стягувача, в якій останній просив суд замінити у виконавчому провадженні стягувача - Акціонерне товариство "К.Енерго" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 замінено позивача в справі №30/159 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"; замінено сторону (стягувача) по справі № 30/159 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 30/159 від 01.07.2010 та наказу Господарського суду міста Києва по справі №30/159 від 25.08.2010 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

02.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях НОМЕР_1, НОМЕР_2 з примусового виконання наказів суду від 25.08.2010 у справі № 30/159 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго", яку замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу справи скаргу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 08.07.2024 розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 16.07.2024.

У судовому засіданні 16.07.2024 представник скаржника підтримав вимоги скарги у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 частини 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представники боржника та ВДВС у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду даної скарги.

16.07.2024 суд по виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини даної ухвали.

Розглянувши подану стягувачем скаргу на бездіяльність державного виконавця, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком" про стягнення 104 725,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2010 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 98 651 грн, 96 коп. - суму основної заборгованості, 1234 грн 41 коп. - пені, 185 грн 83 коп. - 3% річних, 1 000 грн 72 коп. - державного мита, 225 грн 51 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.08.2010 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 замінено позивача в справі №30/159 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"; замінено сторону (стягувача) по справі № 30/159 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 30/159 від 01.07.2010 та наказу Господарського суду міста Києва по справі № 30/159 від 25.08.2010 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Стягувач звернувся до Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 №30/159.

11.06.2019 державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 № 30/159.

29.09.2021 та 30.09.2021 державним виконавцем винесено постанови про заміну стягувача у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2, на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

14.02.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях НОМЕР_1, НОМЕР_2 з примусового виконання наказів суду від 25.08.2010 у справі №30/159.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 скаргу задоволено частково, визнано за період з 30.09.2021 по 13.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 №30/159, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 59304614 та № НОМЕР_2, зобов`язано державного виконавця усунути допущені порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", в іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Звертаючись до суду зі скаргою від 30.06.2024, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що державним виконавцем не вчинялись належні та повні виконавчі дії, спрямовані на виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 №30/159, у зв`язку з чим стягувач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 №30/159, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 у справі №30/159 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущені порушення шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 у справі №30/159 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При цьому, положеннями частини 3 вказаної статті Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з наданих скаржником матеріалів, зокрема, з інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем у виконавчих провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 08.07.2019 було накладено арешт на кошти божника, 29.09.2021 виставлена платіжна вимога про сплату коштів, та направлялись запити до ДФС щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів та до ДФС щодо наявних у боржника рахунків.

У виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 виконавцем у 2022 році направлялись запити до ДФС щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів та до ДФС щодо наявних у боржника рахунків.

05.09.2022 виконавцем виставлено платіжну вимогу на сплату коштів.

25.09.2023 виконавець направив запит щодо наявних у боржника рахунків, 25.12.2023 - виставив платіжну інструкцію на сплату коштів.

25.04.2024 виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Інших передбачених ч. 3 ст. 18 Закону дій державним виконавцем у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не вчинялось.

25.05.2023 стягувач звернувся до державного виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій у зазначених виконавчих провадженнях. У цьому клопотанні стягувач навів детальний перелік дій, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, направлення запитів, встановлення особи керівника боржника та вжиття щодо нього заходів, спрямованих на обмеження його в праві виїзду за кордон.

Зазначене клопотання було отримане виконавцем 05.06.2023 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304011997298, проте доказів вчинення відповідних дій з виконання судового рішення до матеріалів справи не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу на те, що державному виконавцю було встановлено достатній строк для надання свої пояснень з приводу скарги та підтверджуючих їх документів, проте він таким правом не скористався, доводи скаржника щодо неповноти вчинених виконавчих дій, викладені у скарзі, не спростував у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в частині доводів про наявність бездіяльності державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 №30/159, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням наведеного вище, скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції у справі №30/159 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 №30/159, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 у справі №30/159 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов`язати державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущені порушення шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 у справі №30/159 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 18.07.2024.

Суддя Т.М. Ващенко