Рішення

від 20.06.2024 по справі 910/2300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2024Справа №910/2300/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд"до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця"про визнання протиправними та нечинними акту і рішення, спростування фактуСуддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Чебан М.Г.від відповідача:Слободяник І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить суд:

1) визнати протиправним та нечинним акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022;

2) визнати протиправним та нечинним рішення Комісії філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, викладене в Протоколі №15 від 28.12.2022;

3) спростувати факт безоблікового споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд", розрахованого на підставі акту про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та рішення Комісії філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, викладеного в Протоколі №15 від 28.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" вказує, що акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (в акті не зазначено змісту виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення викладені некоректно та не містить всієї, передбаченої Правилами інформації; акт складено неоднозначно, у зв`язку з чим подальші рішення представників відповідача, оформлені Протоколами №10 та №15, та позовна заява по справі №910/13699/23 містять суперечливу даному акту інформацію; актом про порушення не було встановлено пошкодження або відсутність засобів вимірювання техніки), внаслідок чого за наслідками розгляду даного акту комісією філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було прийнято неправомірні рішення, викладені в Протоколі №15 від 28.12.2022.

Позивач стверджує, що Комісією філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії не було встановлено та доведено: факт зміни показів засобу вимірювальної техніки; втручання Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" в роботу засобів вимірювальної техніки; інші дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд", які б призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки.

Також позивач стверджує, що при складанні Акту представниками філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проводилась фото- та відео- фіксація, яка при винесенні Протоколу №15 від 28.12.2022 взагалі не розглядалася Комісією відповідача, в той час як на фото та відео видно, що втручання до комірки трансформатора не було - наявні значне запилення, павутиння, відсутні будь-які сліди проникнення всередину комірки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2022 відкрито провадження у справі №910/2300/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 28.03.2024.

19.03.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов (зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 20.03.2024), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що представники ВП "Київське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Кагарлицький О.В., Федоров М.В., Мінєєвим Р.С. в присутності представника споживача ТОВ "Естет Прайм Буд" Недосипа О.В. 08.11.2022 провели обстеження приміщення ТОВ "Естет Прайм Буд" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Городищенська, та встановили на вказаному об`єкті ТОВ "Естет Прайм Буд" пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт) на захисному екрані трансформаторів струм, на якому встановленні пломби ОСР та відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, які установленні на дверях кабіни силового трансформатора, чим ТОВ "Естет Прайм Буд" порушено пункт 8.4.2 ПРРЕЕ. Щодо відповідності нарахувань та складання акту про порушення, то відповідач вказує, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі №6843/20.3/7-23 від 03.07.2023 зазначила, що Акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 складений з дотриманням вимог ПРРЕЕ, обсяг і вартість необлікованої електричної енергії складено відповідно до зазначених правил.

25.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що положення ПРРЕЕ не містять обов`язку споживача підписувати акт про порушення та обов`язку споживача вносити пояснення та зауваження до акта, викладати мотиви своєї відмови від його підписання. Це його право, передбачене положеннями п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ. Відсутність підпису на акті про порушення, а також пояснень та зауважень споживача до нього, не підтверджує законність цього акту та не позбавляє споживача права на його оскарження в судовому порядку. Також позивач стверджує, що Актом про порушення не було встановлено пошкодження або відсутність засобів вимірювання техніки, а встановлено пошкодження цілісного пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба 19089938 (дріт), встановлена на допоміжному обладнанні - ввідний автомат, який не є засобом вимірювальної техніки, які не є засобом вимірювальної техніки двері трансформатора, на яких були встановлені пломби 19089929, 19089930, 19089937, дві з яких (19089930, 19089937) при перевірці були відсутні, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" не вчиняло порушень, передбачених п.п. 3 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Щодо листа НКРЕКП, то позивач вказує, що НКРЕКП при розгляді скарги робить посилання на підпункти 2-4 п. п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, що суперечить змісту Акту про порушення. НКРЕКП, не звертає увагу на те, що відсутні пломби були встановлені на дверях трансформатора, а не на засобі вимірювальної техніки, що унеможливлює застосування підпунктів 2-4 п. п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 запропоновано відповідачу надати відомості щодо здійснених перевірок та обсягу споживання позивачем електричної енергії; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.04.2024.

09.04.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі №910/2300/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/13699/23 за позовом АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Естет Прайм Буд" про стягнення вартості безобліково спожитої електроенергії в сумі 670 336,71 грн.

12.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі №910/2300/24.

15.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що протягом березня-червня 2022 року діяльність ТОВ "Естет Прайм Буд" була призупинена (наказ №01-ВК від 31.02.2022 "Про призупинення діяльності та дії трудових договорів з працівниками", наказ №02-ВК від 01.07.2022 "Про поновлення діяльності та поновлення дії трудових договір з працівниками") через введення на території України воєнного стану. При цьому показники за спірний період з травня 2022 року по листопад 2022 року мають позитивну динаміку та спостерігається поступове збільшення обсягів споживання з 7 200 кВт у травні 2022 року до 38 400 кВт у листопаді 2022 року, у зв`язку із частковим відновленням робіт на об`єкті будівництва (повернення посту охорони та відновлення охорони периметру об`єкту будівництва, поступове відновлення робіт підрядниками) та повернення мешканців будинків, що введені в експлуатацію, відновлення життєдіяльності комплексу.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 долучено подані відповідачем довідки до матеріалів справи; відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки суд не позбавлений можливості вирішити даний спір до вирішення іншої справи; встановлено сторонам строк для надання доказів проведення оглядів та відповідних актів (перші та проміжкові); запропоновано відповідачу надати докази (паспорти вимірювальних пристроїв); оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.05.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 долучено подані відповідачем в засіданні докази до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/2300/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/2300/24 по суті на 04.06.2024.

Призначене на 04.06.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 призначено судове засідання у справі №910/2300/24 на 20.06.2024.

В судове засідання 20.06.2024 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 20.06.2024 судом завершено розгляд справи №910/2300/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (оператором системи розподілу) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" (споживачем) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ЕЕЦ21010101123183 (надалі - Договір).

08.11.2022 уповноваженими представниками Акціонерного товариства "Українська залізниця" в присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" на об`єкті останнього за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Городищенська зафіксовано порушення п.п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018, а саме: пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба (дріт). Відсутність пломб з відбитками тавр ОСР чи інших заінтересованих сторін, які установленні на дверях кабіни силового трансформатора, чим допущено порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Вказані порушення були зафіксовані в акті про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022. Представник споживача Недосип О.В. від підписання акту відмовився.

Пошкоджена пломба була вилучена представниками Акціонерного товариства "Українська залізниця", укладена в пакет та опломбована пломбою №19055391, про що складено акт про опломбування №ЕЕКлн-1/2022/1-0210 від 08.11.2022.

28.12.2022 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022, прийнято рішення, оформлене протоколами №10 від 19.12.2022 та №15 від 28.12.2022, відповідно до якого акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 вирішено вважати чинним. Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення ПРРЕ за період з 09.05.2022 по 08.11.2022 на суму 670 336,71 грн, також вирішено вважати вірним.

28.12.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" Недосип О.В. отримав наручно рахунок-фактуру №1231 про сплату необлікованої електричної енергії вартістю 670 336,71 грн.

У серпні 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" з вимогою про стягнення заборгованості з оплати необлікованої електричної енергії вартістю 670 336,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13699/23.

Відзив і зустрічний позов у вказаній справі №910/13699/23 залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13699/23 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 670 336,71 грн. заборгованості за необліковану електричну енергію.

21.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13699/23, в якій апелянт просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 по справі №910/13699/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" відмовити в повному обсязі. Дана апеляційна скарга мотивована тим, що судом не перевірено правомірність прийнятих позивачем акта про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та протоколу №15 від 28.12.2022, яким затверджено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

22.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" було здано до установи поштового зв`язку для пересилання до Господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправними та нечинними акту і рішення, спростування факту, який надійшов до суду 27.02.2024 та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями був переданий на розгляд судді Бойку Р.В.

Даний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" обґрунтовує наступним:

- акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (в акті не зазначено змісту виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення викладені некоректно та не містить всієї, передбаченої Правилами інформації; акт складено неоднозначно, у зв`язку з чим подальші рішення представників відповідача, оформлені Протоколами №10 та №15, та позовна заява по справі №910/13699/23 містять суперечливу даному акту інформацію; актом про порушення не було встановлено пошкодження або відсутність засобів вимірювання техніки), внаслідок чого за наслідками розгляду даного акту комісією філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було прийнято неправомірні рішення, викладені в Протоколі №15 від 28.12.2022;

- Комісія філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії не було встановлено та доведено: факт зміни показів засобу вимірювальної техніки; втручання Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" в роботу засобів вимірювальної техніки; інші дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд", які б призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки;

- при складанні Акту представниками філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проводилась фото- та відео- фіксація, яка при винесенні Протоколу №15 від 28.12.2022 взагалі не розглядалася Комісією відповідача, в той час як на фото та відео видно, що втручання до комірки трансформатора не було - наявні значне запилення, павутиння, відсутні будь-які сліди проникнення всередину комірки.

Перед судом споживачем поставлене питання законності складання оператором системи розподілу акту про порушення щодо необлікованого споживання електроенергії, при тому, що позов оператора про стягнення вартості такого споживання вже вирішений судом (хоча і рішення не набрало законної сили).

Питання належного способу захисту та принципу процесуальної економії було неодноразово висвітлено Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду.

Суд не пам`ятає ситуації застосування принципу процесуальної економії при вирішенні спорів щодо необлікованого споживання електроенергії, а саме - у якій послідовності мають вирішуватися такі спори та чи допустиме одночасне вирішення двох таких спорів - оператора про стягнення вартості необлікованої електроенергії та споживача про незаконність акту.

Разом із цим, суд спробує сформувати відповідь на це питання та вирішити даний спір, наслідуючи логіку та сутність застосування таких принципів судом касаційної інстанції.

У постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 Великою Палатою Верховного Суду було фактично уточнено свій правовий висновок та зазначено, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема, у таких випадках:

- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (далі за текстом - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ (в редакції станом на момент виявлення порушення) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відтак, підставою для скасування акту про порушення є:

а) спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем за позовом споживача,

б) відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії.

Тобто у разі, якщо оператору системи розподілу відмовлено у стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії - оператор самостійно скасовує такий акт.

Наведене дає підстави стверджувати, що у предмет доказування як позову про стягнення вартості необлікованої електроенергії, так і позову про незаконність акту належить однаковий предмет доказування: обставини, пов`язані з правомірністю акта №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 про порушення та прийнятого на його підставі комісійного рішення про нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 670 336,71 грн, наявність / відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань.

Позов споживача про спростовання факту безоблікового споживання електричної енергії споживачем (подібний поданому у даній справі) може мати місце для захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із оператором, і є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває - тобто якщо оператор не звернувся із позовом про стягнення суми коштів.

Перемога споживача у такому позові відповідно до ПРРЕЕ нівелює акт та відновить порушене право на правову визначеність.

Іншими словами, відкриття провадження за позовом оператора про стягнення вартості необлікованої електроенергії виключає наявність легітимного інтересу споживача у самостійному спростованні факту без облікового споживання електроенергії в окремому позові, адже такі заперечення ним мають бути включені у відзив проти позову оператора.

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі №9901/554/19 (пункт 19), від 02.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Тому ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права треба оцінювати, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи зумовить задоволення такої вимоги дійсний захист інтересу позивача постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 71)).

Перефразовуючи висновки Верховного Суду для даного спору, стягнення коштів і визнання відсутнім права на таке стягнення співвідносяться так само, як позов оператора про вартості необлікованої електроенергії і позов споживача про спростування акту.

На момент подачі даного позову Господарським судом міста Києва було вирішено спір за позовом оператора про стягнення коштів за даним актом (справа №910/13699/23), а споживачем подано апеляційну скаргу. З пояснень споживача доводи скарги є подібними підставам даного позову.

Тобто має місце подвоєння судового процесу та породження двох справ, в яких суд має надати відповідь на одне питання (хоча і сформовані з різним предметом позовів).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції ро захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.

Натомість ухвалення протилежних та суперечливих судових рішень щодо одного і того ж питання може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде порушено принцип res judicata.

Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, зокрема, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.

Наявність двох остаточних судових рішень із протилежними висновками щодо одного і того ж питання ставитиме під сумнів обидва судові рішення.

Судом взято до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункти 62-63), в якій касаційний суд дійшов висновку, що після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Оскільки банк ініціював вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у справі №462/5579/15-ц, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора. Тому Велика Палата Верховного Суду не погодилась з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову поручителя у справі №462/5368/16-ц.

Вказаний висновок з урахуванням специфіки даних правовідносин варто перефразувати таким чином - після звернення оператора з позовом про стягнення із споживача вартості безоблікового споживання електроенергії на підставі відповідного акту, споживач не може окремо ініціювати вирішення спору про спростування такого акту. Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити.

Вказане є підставою для відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" (02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 30-А, офіс 3; ідентифікаційний код 40554658) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97; ідентифікаційний код ВП 40150221) про визнання протиправними та нечинними акту і рішення, спростування факту відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача на оплату судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд".

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.07.2024.

Суддя Р.В. Бойко