Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/2300/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/2300/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Чебан М.Г. (в залі суду),

від відповідача: Слободяник І.П. (в залі суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 (повний текст складено 18.07.2024)

у справі № 910/2300/24 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд"

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про визнання протиправними та нечинними акта і рішення, спростування факту,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" (далі - ТОВ «Естет Прайм Буд», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить:

1) визнати протиправним та нечинним акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022, виданий представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» (далі - Енергозбут) Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Мінеєвим Р.С.;

2) визнати протиправним та нечинним рішення Комісії філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Укрзалізниця) з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, викладене в Протоколі №15 від 28.12.2022;

3) спростувати факт безоблікового споживання електричної енергії ТОВ "Естет Прайм Буд", розрахованого на підставі акта про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та рішення Комісії філії "Енегрозбут" АТ "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, викладеного в Протоколі №15 від 28.12.2022.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначає, що акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) (в акті не зазначено змісту виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення викладені некоректно та не містить всієї передбаченої Правилами інформації; акт складено неоднозначно, у зв`язку з чим подальші рішення представників відповідача, оформлені Протоколами №10 та №15, та позовна заява у справі №910/13699/23 містять суперечливу цьому акту інформацію; актом про порушення не було встановлено пошкодження або відсутність засобів вимірювання техніки), внаслідок чого за наслідками розгляду акта комісія філії "Енегрозбут" АТ "Українська залізниця" прийняла неправомірні рішення, викладені в Протоколі №15 від 28.12.2022.

За твердженням Товариства, Комісія філії "Енегрозбут" АТ "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами ПРРЕЕ не встановила та не довела факти зміни показів засобу вимірювальної техніки та втручання ТОВ "Естет Прайм Буд" в роботу засобів вимірювальної техніки, а також інші дії ТОВ "Естет Прайм Буд", які призвели би до зміни показів засобу вимірювальної техніки.

Позивач також відзначає, що при складанні акта представники філії "Енегрозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проводили фото- та відео- фіксацію, яка при винесенні Протоколу №15 від 28.12.2022 взагалі не розглядалася Комісією відповідача, в той час як на фото та відео видно, що втручання до комірки трансформатора не було - наявні значне запилення, павутиння, відсутні будь-які сліди проникнення всередину комірки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у задоволенні позову ТОВ "Естет Прайм Буд" до АТ "Українська залізниця" про визнання протиправними та нечинними акта і рішення, спростування факту відмовлено повністю. Судові витрати позивача на оплату судового збору покладено на ТОВ "Естет Прайм Буд".

Суд зазначив, що після звернення оператора з позовом про стягнення зі споживача вартості безоблікового споживання електроенергії на підставі відповідного акта, споживач не може окремо ініціювати вирішення спору про спростування такого акта. Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024, ТОВ "Естет Прайм Буд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Естет Прайм Буд" до АТ "Українська залізниця" в повному обсязі та стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Естет Прайм Буд" судовий збір у розмірі 13 626,00 грн.

Товариство зазначає, що у справі №910/13699/23 суд апеляційної інстанції не виключив можливості звернення ТОВ «Естет Прайм Буд» з позовною заявою про спростування факту безоблікового споживання електричної енергії та використання встановленого судом факту як підстави для звернення із заявою про перегляд рішень за нововиявленими обставинами.

Скаржник вважає, що суд не встановив та не аналізував факти, на які Товариство посилалось у позовній заяві як на обґрунтування своєї позиції, а лише констатував наявність цього обґрунтування у позові.

Позиції учасників справи.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Товариство надало відповідь на відзив, у якій проти доводів відзиву заперечує, вважає акт про порушення № ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 таким, що складено з порушенням ПРРЕЕ.

На думку позивача питання наявності факту безоблікового споживання електричної енергії ТОВ «Естет Прайм Буб» не вирішене жодним судом ні в справі №910/13699/23, ні в справі № 910/2300/24. Товариство з метою захисту своїх прав подана апеляційна скаргу у справі №910/2300/24 для повного, всебічного та об`єктивного аналізу всіх фактів, на які апелянт посилається в своїй позовній заяві та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2300/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ "Естет Прайм Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 до надходження матеріалів справи №910/2300/24.

19.08.2024 матеріали справи №910/2300/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Естет Прайм Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/2300/24. Розгляд справи призначено на 07.10.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

10.09.2021 АТ "Українська залізниця" (оператор системи розподілу) та ТОВ "Естет Прайм Буд" (споживач) уклали договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ЕЕЦ21010101123183 (далі - договір).

08.11.2022 уповноважені представники АТ "Українська залізниця" в присутності представника ТОВ "Естет Прайм Буд" на об`єкті Товариства за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Городищенська зафіксували порушення п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ), а саме: пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба (дріт). Відсутність пломб з відбитками тавр ОСР чи інших заінтересованих сторін, які установленні на дверях кабіни силового трансформатора, чим допущено порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ.

Зазначені порушення зафіксовано в акті про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022.

Представник споживача Недосип О.В. від підписання акта відмовився.

Пошкоджена пломба була вилучена представниками АТ "Українська залізниця", укладена в пакет та опломбована пломбою №19055391, про що складено акт про опломбування №ЕЕКлн-1/2022/1-0210 від 08.11.2022.

19.12.2022 згідно з протоколом №10 засідання комісії філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» з розгляду актів про порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії перенесла засідання на 28.12.2022.

28.12.2022 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022, у якому взяв участь представник ТОВ "Естет Прайм Буд".

Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом №15 від 28.12.2022, вважати чинним акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та затвердити розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення ПРРЕ за період з 09.05.2022 по 08.11.2022 на суму 670 336,71 грн.

28.12.2022 представник ТОВ "Естет Прайм Буд" Недосип О.В. отримав нарочним рахунок-фактуру №1231 про сплату необлікованої електричної енергії на суму 670 336,71 грн.

У серпні 2023 року АТ "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Естет Прайм Буд" з вимогою про стягнення заборгованості з оплати необлікованої електричної енергії вартістю 670 336,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13699/23.

Відзив і зустрічний позов у вказаній справі №910/13699/23 залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13699/23 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Естет Прайм Буд" на користь АТ "Українська залізниця" 670 336,71 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

У цій справі суд встановив, що 28.12.2022 за участю представника відповідача відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022, прийнято рішення, оформлене протоколами №№10 від 19.12.2022 та 15 від 28.12.2022, відповідно до якого акт про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 вважати чинним. Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення ПРРЕ за період з 09.05.2022 по 08.11.2022 на суму 670 336,71 грн вважати вірним.

Доказів скасування чи оскарження вищевказаного рішення комісії суду не подано.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 670 336,71 грн заборгованості за необліковану електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

21.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Естет Прайм Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13699/23, в якій Товариство просило зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Естет Прайм Буд" відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга була мотивована тим, що суд не перевірив правомірність прийнятих позивачем акта про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та протоколу №15 від 28.12.2022, яким затверджено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У постанові від 26.06.2024 Північний апеляційний господарський суд, розглядаючи клопотання Товариства про зупинення провадження у справі до набранням законної сили судовим рішенням у справі №910/2300/24 (вказана заява обґрунтована тим, що судове рішення у справі №910/2300/24 встановить чи спростує факт безоблікового споживання електричної енергії за спірним актом, що на думку відповідача, є обов`язковим для розгляду справи № 910/13699/23), зазначив, що розглядаючи позовні вимоги у цій справі, суд у будь-якому випадку зобов`язаний дослідити докази, оцінити їх та вирішити спір за їх наявності. Адже розгляд справи №910/13699/23 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які встановлені судом першої інстанції у цій справі під час її перегляду в апеляційному порядку, і обставини цієї справи надають можливість вирішити спір незалежно від розгляду справи №910/2300/24.

Судова колегія наголосила, що у випадку подальшого спростування факту безоблікового споживання електричної енергії ТОВ "Естет Прайм Буд", розрахованого на підставі акта про порушення № ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та рішення Комісії філії "Енегрозбут" АТ "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення споживачами ПРРЕЕ, викладеного в протоколі №15 від 28.12.2022 в межах справи №910/2300/24, сторони не позбавлені права у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутись з відповідною заявою до суду про перегляд винесених судових рішень за нововиявленими обставинами за правилами, встановленими ст. 320 ГПК України.

22.02.2024 ТОВ "Естет Прайм Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позов у справі, що розглядається. Вимоги Товариства та їх обґрунтування наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ (в редакції станом на момент виявлення порушення) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Отже, підставою для скасування акта про порушення є:

а) спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем за позовом споживача,

б) відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії.

Тобто у разі, якщо оператору системи розподілу відмовлено у стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, оператор самостійно скасовує такий акт.

Отже, як доцільно зазначив суд першої інстанції, у предмет доказування як позову про стягнення вартості необлікованої електроенергії, так і позову про незаконність акта належить однаковий предмет доказування: обставини, пов`язані з правомірністю в цьому випадку акта №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 про порушення та прийнятого на його підставі комісійного рішення про нарахування вартості необлікованої електроенергії на суму 670 336,71 грн, наявність / відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань.

Позов споживача про спростовання факту безоблікового споживання електричної енергії споживачем (подібний поданому у даній справі) може мати місце для захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із оператором, і є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, тобто якщо оператор не звернувся із позовом про стягнення суми коштів.

Перемога споживача у такому позові відповідно до ПРРЕЕ нівелює акт та відновить порушене право на правову визначеність.

Інакше кажучи, відкриття провадження за позовом оператора про стягнення вартості необлікованої електроенергії виключає наявність легітимного інтересу споживача у самостійному спростованні факту безоблікового споживання електроенергії в окремому позові, оскільки такі заперечення мають бути включені ним у відзив проти позову оператора.

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п. 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п. 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п. 82), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п. 50), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (п. 94), від 20.10.2021 у справі №9901/554/19 (п. 19), від 02.02.2022 у справі №209/3085/20 (п. 24)). Тому ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права треба оцінювати, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи зумовить задоволення такої вимоги дійсний захист інтересу позивача постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п. 71)).

А отже, стягнення коштів і визнання відсутнім права на таке стягнення співвідносяться так само, як позов оператора про стягнення вартості необлікованої електроенергії і позов споживача про спростування акта.

Станом над дату звернення Товариства з позовом у цій справі Господарський суд міста Києва вирішив спір за позовом оператора про стягнення коштів за спірним актом (справа №910/13699/23), а споживач подав апеляційну скаргу. За поясненнями споживача, доводи скарги є подібними підставам даного позову.

Тобто, за висновком місцевого суду, має місце подвоєння судового процесу та породження двох справ, в яких суд має надати відповідь на одне питання (хоча і сформовані з різним предметом позовів).

Апеляційний суд у справі №910/2300/24 відзначає, що суд у справі №910/13699/23 констатував таке. Предметом доказування в даній справі (№910/13699/23) є обставини, пов`язані з правомірністю акта №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 про порушення та прийнятого на його підставі комісійного рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії на суму 670 336,71 грн, наявність / відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань.

Колегія суддів у справі №910/13699/23 погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позивач довів безоблікове користування відповідачем електричною енергією на момент складання спірного акта. Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не перевірив правомірність прийнятих позивачем акта про порушення №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 та протоколу №15 від 28.12.2022, яким затверджено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, спростовуються матеріалами справи.

Тобто, у справі №910/13699/23 як предмет доказування були досліджені та встановлені обставини, пов`язані з правомірністю акта №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 про порушення та прийнятого на його підставі комісійного рішення, оформленого протоколом №15 від 28.12.2022, та присуджено до стягнення з Товариства на користь оператора вартість недоврахованої електроенергії оскільки що позивач довів, що відповідач безобліково користувався електричною енергією на момент складання спірного акта.

За встановлених вище обставин колегія суддів вважає, що доводи позовної заяви Товариства у справі, що розглядається, не спростовують правомірність акта №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 про порушення та рішення комісії, оформленого протоколом №15 від 28.12.2022.

Колегія суддів зазначає, що в акті №ЕЕКлн-1/00095/2022/3-0017 від 08.11.2022 зафіксовано порушення п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККОЕЕ, а саме: пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба (дріт); відсутність пломб з відбитками тавр ОСР чи інших заінтересованих сторін, які установленні на дверях кабіни силового трансформатора, чим допущено порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ.

Доводи позовної заяви зазначених фактів не спростовують.

Апеляційний суд відзначає, що доводи апеляційної скарги здебільшого ґрунтуються на результатах апеляційного перегляду Північним апеляційним господарським судом справи №910/13699/23 (постанова від 26.06.2024).

Однак станом на дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення (20.06.2024) апеляційний перегляд справи №910/13699/23 не був закінчений, а тому у справі №910/2300/24 суд не міг знати його результати та враховувати їх.

Разом з тим у справі 910/2300/24 апеляційний суд не може спростовувати фактичні обставини, встановлені у справі №910/13699/23, щодо належності проведення перевірки і визначення фактів порушення ПРРЕЕ.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак мотивувальна частина оскаржуваного рішення місцевого господарського суду має бути змінена та викладена в редакції цієї постанови (зокрема, з урахуванням правової позиції, висловленої апеляційним судом у справі №910/13699/23); в решті оскаржуване рішення має бути залишено без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/2300/24 залишити без задоволення.

2. Мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/2300/24 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/2300/24 залишити без змін.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

5. Справу №910/2300/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.12.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова