ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.07.2024Справа № 910/4323/24
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/4323/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД"
про стягнення 2 381 696,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Стецьків Л.В.;
від відповідача:Марченко Д.П. (був видалений з зали суду перед оголошенням вступної та резолютивної частини рішення)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" звернулося через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" про стягнення 2 381 696,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з моменту розірвання укладеного між сторонами Договору будівельного підряду № 29-06/2021 від 29.06.2021, сплачені відповідачу кошти у вигляді авансу за невиконані підрядні роботи на суму 2 381 696,29 грн. є грошовими коштами, збереженими відповідачем без достатньої правової підстави, які підлягають стягненню з останнього на користь позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято справу №910/4323/24 до провадження та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024. При цьому, суд зобов`язав: позивача надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали Договору будівельного підряду № 29-06/2021 від 29.06.2021 з додатками та довідки АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" № 733 від 28.03.2024; відповідача у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позов.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідно ухвала суду від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони отримали 17.04.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.04.2024.
Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, тобто до 02.05.2024, не скористався.
Присутній у судовому засіданні 16.05.2024 представник позивача позов підтримав та надав суду для огляду оригінали Договору будівельного підряду № 29-06/2021 від 29.06.2021 з додатками та довідки АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" № 733 від 28.03.2024.
Представник відповідача у підготовче засідання 16.05.2024 не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Враховуючи відсутність будь-яких заяв і клопотань представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 відповідача повідомлено про призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.
Відповідач отримав ухвалу суду від 16.05.2024 за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 21.05.2024, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
У судовому засіданні 20.06.2024 після відкриття судового засідання, з`ясування хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні та перевірки їх повноважень, суд надав слово представнику позивача, який підтримав заявлені позовні та стисло виклав зміст і підстави заявленого позову.
Надалі, суд надав слово представнику відповідача, який у судовому засіданні оголосив і подав заяву про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача, суд залишив вказану заяву без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
У подальшому представником відповідача були оголошені та подані заява про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача та заява про залишення позовної заяви позивача без руху.
Суд визнав дії представника щодо подачі фактично подібних заяв про залишення позовної заяви позивача без руху на стадії судового розгляду зловживанням процесуальними правами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 судове засідання призначено на 11.07.2024.
10.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено відзив на позовну заяву без розгляду на підставі ст.118, 207 ГПК України.
У судовому засіданні 11.07.2024 представник позивача підтримав доводи позовної заяви.
Представник відповідача виклав свої заперечення проти задоволення позовних вимог.
Після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також проведення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та попросив усіх присутніх у залі судових засідань № 17 його залишити, оскільки в Господарському суді міста Києва відсутні спеціально обладнані приміщення для ухвалення судових рішень, у зв`язку з чим для таких цілей використовуються зали судових засідань.
Однак, представник відповідача відмовився залишити залу судових засідань № 17, що є порушенням прав позивача на вирішення його справи судом та перешкоджанням у здійсненні судочинства.
Приписами ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ст. 132 ГПК України, видами заходів процесуального примусу, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки представник відповідача - Марченко Д.В. відмовився припинити чинити перешкод у здійсненні судочинства, суд на місці постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача у вигляді видалення його з зали судового засідання.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
В судовому засіданні 11 липня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Також, у нарадчій кімнаті була прийнята ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені судом після виходу з нарадчої кімнати.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
УСТАНОВИВ:
29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" (підрядник) було укладено Договір будівельного підряду №29-06/2021, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними або залученими силами і засобами виконати Роботи на Об`єкті, відповідно до Проектної документації і передати їх результати Замовнику у встановлений цим Договором строк, а Замовник зобов`язується надати Підряднику Фронт Робіт, затверджену Проектну документацію, здійснювати приймання виконаних Підрядником Робіт і проводити оплату Робіт відповідно до умов цього Договору.
Строк виконання Робіт: 150 календарних днів з моменту передачі Замовником Будівельного майданчика (Фронту робіт) та Проектної документації. Строки виконання Робіт встановлені Сторонами у Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №4) (п.3.1 договору)
Згідно з п.4.1 договору, джерело фінансування Робіт - кошти Замовника. Ціна Договору є твердою та складає 24 794 817,65 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 4 132 469,61 грн., відповідно до Договірної ціни/кошторису, - Додатку №3 до Договору. Підрядник підтверджує, що під час складання договірної ціни/кошторису він врахував всі свої витрати, необхідні для належного виконання Робіт відповідно до умов Договору і не має права вимагати від Замовника додаткової оплати, якщо під час виконання Робіт виявиться необхідність у додаткових витратах.
Згідно з п.4.3 договору, Сторони погодили, що оплата за Договором може проводитись Замовником за Графіком оплати робіт, який з моменту його підписання Сторонами стає невід`ємною частиною цього Договору. Замовник може здійснювати авансову оплату для придбання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання Робіт, за погодженими ним заявками Підрядника.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, який визначений у преамбулі, та діє до « 31» грудня 2021 року (або до повного виконання його Сторонами). (п.13.1 договору).
У п.13.2 договору визначено, що він припиняє свою дію:
- в зв`язку з закінченням строку його дії.
- в зв`язку з його достроковим розірванням;
- в інших випадках, передбачених цим Договором та/або діючим законодавством України.
Відповідно до п.13.3 договору, договір може бути розірваний за рішенням суду, за згодою Сторін та в односторонньому порядку, у випадках, передбачених Договором. У випадку ініціювання розірвання Договору в односторонньому порядку з підстав, вказаних в п. п. 13.3.1., 13.3.2. Договору, зацікавлена Сторона за 14 календарних днів до розірвання Договору направляє іншій Стороні листа з повідомленням про таке розірвання.
Замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, повідомивши про це Підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 Договору. (п.13.3.1 договору)
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 381 696 грн. 29 коп., що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» №733 від 28.03.2024, оригінал якої був оглянутий судом.
Претензіями №8 від 02.02.2023, №61 від 31.07.2023, №115 від 18.10.2023 позивач вимагав від відповідача передати всі оплачені замовником матеріали за договором на суму 2381696 грн. 29 коп. або повернути грошові кошти, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, накладними, фіскальними чеками. У відповідь на претензію №8 від 02.02.2023 відповідач листом №16-02/24 від 16.02.2024 повідомив, що вказана претензія не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Листом №16 від 19.02.2024 позивач повідомив відповідача про відмову від договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, запропонував передати роботи, що виконані на момент розірвання договору, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи від 27.02.2024, накладними, фіскальними чеками.
Таким чином, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав будівельні роботи у передбачені Договором строки та не повернув грошові кошти за Договором будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 у розмірі 2 381 696 грн. 29 коп. після розірвання договору в односторонньому порядку замовником. Відтак, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" становить 2 381 696 грн. 29 коп., яку позивач просить стягнути на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача під час розгляду справи у своїх усних поясненнях заперечив проти позовних вимог, посилаючись на закінчення 31.12.2021 строку дії Договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021, а також на порушення позивачем п.п.6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, умов договору підряднику. Також, відповідач вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на положення ст.1212 ЦК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до статті 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 381 696 грн. 29 коп., що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» №733 від 28.03.2024.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Строк виконання Робіт: 150 календарних днів з моменту передачі Замовником Будівельного майданчика (Фронту робіт) та Проектної документації. Строки виконання Робіт встановлені Сторонами у Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №4) (п.3.1 договору)
Згідно з п.5.11.1 договору, приймання виконаних Підрядником Робіт проводиться шляхом підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт і Довідки про вартість, які є підставою для розрахунків за фактично виконані Роботи. Якщо строк виконання Робіт триває більше одного місяця, приймання виконаних Підрядником Робіт проводиться Замовником щомісячно відповідно до умов цього Договору, з урахуванням фактичного об`єму виконання Робіт на Об?єкті.
Згідно з п.5.11.2 договору, підрядник не пізніше 28 числа кожного звітного місяця готує Акт приймання виконаних будівельних робіт і Довідку про вартість із зазначенням в них обсягів, найменування і вартості виконаних Робіт, підписує і надає їх Замовнику в двох примірниках. Разом з вказаними документами Підрядник передає Замовникові усю виконавчу та іншу документацію на Роботи і використані матеріальні ресурси (сертифікати, паспорти і інші документи, які підтверджують якість матеріалів, акти огляду прихованих робіт тощо, згідно чинного законодавства).
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" робіт за Договором будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 у строки, передбачені умовами договору.
Судом розглянуті та відхилені усні заперечення відповідача щодо невиконання замовником п.п.6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, проектної документації, з огляду на що початок виконання робіт за договором не розпочався, оскільки матеріали справи не містять жодних листів з боку підрядника на адресу замовника з вимогами щодо виконання вищезазначених умов договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021, що свідчить про відсутність заперечень відповідача з цього приводу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.
При цьому, відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.
Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, який визначений у преамбулі, та діє до « 31» грудня 2021 року (або до повного виконання його Сторонами). (п.13.1 договору)
Судом розглянуті та відхилені усні заперечення відповідача щодо закінчення строку дії договору 31.12.2019, оскільки у п.13.1 договору визначено, що вказаний договір діє до повного виконання його сторонами.
У п.13.2 договору визначено, що він припиняє свою дію:
- в зв`язку з закінченням строку його дії.
- в зв`язку з його достроковим розірванням;
- в інших випадках, передбачених цим Договором та/або діючим законодавством України.
Відповідно до п.13.3 договору, договір може бути розірваний за рішенням суду, за згодою Сторін та в односторонньому порядку, у випадках, передбачених Договором. У випадку ініціювання розірвання Договору в односторонньому порядку з підстав, вказаних в п. п. 13.3.1., 13.3.2. Договору, зацікавлена Сторона за 14 календарних днів до розірвання Договору направляє іншій Стороні листа з повідомленням про таке розірвання.
Замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, повідомивши про це Підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 Договору (п.13.3.1 договору).
Листом №16 від 19.02.2024 позивач повідомив відповідача про відмову від договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021 на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, запропонував передати роботи, що виконані на момент розірвання договору, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи від 27.02.2024, накладними, фіскальними чеками.
Як убачається з роздруківок з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта», лист №16 від 19.02.2024, надісланий на адресу відповідача, зазначену у розділі 19 договору, був повернутий за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 01.03.2024.
Згідно з п.17.1 договору, сторони підтверджують достовірність інформації, наведеної в розділі 19 Договору, - кожна в частині власних адрес та реквізитів. У разі зміни адрес та/або реквізитів, передбачених у розділі 19 Договору, Сторони зобов`язуються протягом 5 (п`яти) робочих днів письмово проінформувати один одного про зміни.
У разі якщо лист було відправлено за належною адресою (за адресою, вказаною в цьому Договорі або письмове повідомленою відповідною Стороною) і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з відміткою про: відсутність (вибуття) адресата, відмову від отримання, завершення строку зберігання, вважається, що адресат-одержувач отримав такий лист на 10 день з дня відправки відправником. (п.17.4 договору)
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про зміну адреси відповідно до п.17.1 договору, а тому, на підставі п.17.4 договору, лист №16 від 19.02.2024 вважається отриманим відповідачем 08.03.2024.
Крім того, лист №16 від 19.02.2024 був надісланий на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та був отриманий 04.03.2024 уповноваженою особою підприємства відповідача, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».
За таких обставин, позивачем вчинено односторонній правочин стосовно припинення договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту повідомлення про розірвання Договору, тобто з 13.03.2024, відповідно до положень п.13.3 договору.
Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, а договір припинив свою дію.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.
Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.
Частиною 3 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
За змістом ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).
Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.
Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Водночас, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 849 ЦК України у сукупності з приписами ст. 1212 ЦК України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплаченого за таким правочином авансового платежу в заявленій сумі.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У даному випадку відмова замовника від договору або від прийняття виконання зобов`язання за договором може бути підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 ЦК України.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України України та можливість стягнення з Підрядника на користь Замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.
Враховуючи припинення дії Договору будівельного підряду №29-06/2021 від 29.06.2021, внаслідок його розірвання, з урахуванням того, що відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену позивачем суму попередньої оплати у розмірі 2 381 696 грн. 29 коп., суд дійшов висновку, що відповідач зберігає грошові кошти у розмірі 2 381 696 грн. 29 коп. без достатніх правових підстав.
Отже, оскільки відповідач у порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив виконання робіт за договором та не повернув сплачені грошові кошти в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 381 696 грн. 29 коп. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" (01024, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 42/44, офіс LL2-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 43369663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 40902007) грошові кошти у розмірі 2 381 696 грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 35 725 грн. 44 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 18.07.2024.
Суддя А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 19.07.2024 |
Номер документу | 120452536 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні