Постанова

від 16.10.2024 по справі 910/4323/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4323/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

представники сторін - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про накладення штрафу

у справі № 910/4323/24 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" (далі - позивач; ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" (надалі - відповідач; ТОВ "ВАВИЛОН БУД"; апелянт) про стягнення 2 381 696,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/4323/24 застосовано до ТОВ "ВАВИЛОН БУД" захід процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто з ТОВ "ВАВИЛОН БУД" в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн.

За висновками місцевого господарського суду, оскільки представником відповідача під час розгляду справи вчинялися дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил, що вказує про зловживання процесуальними правами з наміром затягнути вирішення спору по суті.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "ВАВИЛОН БУД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про накладення штрафу у справі № 910/4323/24.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що в судовому засіданні 20.06.2024 було оголошено три заяви, а саме: від 19.06.2024 № 19-06-1/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача; від 19.06.2024 № 19-06-2/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача; від 19.06.2024 № 19-06-3/24 про залишення позовної заяви позивача без руху. Втім, всі три заяви були залишені судом першої інстанції без розгляду, незважаючи на надані представником відповідача ОСОБА_1 усні пояснення щодо неможливості подання таких заяв в судовому засіданні 16.05.2024 через запізнення на останнє. Також 20.06.2024 місцевий господарський суд протокольною ухвалою застосував до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді - попередження. Крім того, суд 1-ої інстанції визнав дії ОСОБА_1 щодо подачі фактично подібних заяв зловживанням процесуальними правами. Однак, подані заяви мали різні підстави та нові обставини.

Додатково відповідач вказує, що в судовому засіданні 20.06.2024 місцевим господарським судом було оголошено про його вихід до нарадчої кімнати для постановлення ухвали, проте ні до якої нарадчої кімнати він не вийшов, а залишився в залі судових засідань № 17. При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 категорично відмовився покидати залу судового засідання № 17, на що судом першої інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність технічної можливості в частині облаштованих нарадчих кімнат, а тому, як вважає апелянт, такими діями представник ОСОБА_1 не перешкоджав подальшому розгляду справи, коли відмовився залишати залу судових засідань № 17. Надалі з причин сигналу оповіщення про повітряну тривогу всі особи залишили залу судових засідань № 17. Після закінчення повітряної тривоги розгляд справи було відкладено.

Окремо апелянтом зазначається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/4323/24 розгляд справи призначено на 11.07.2024. Представником відповідача ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, який протокольною ухвалою судом першої інстанції залишено без розгляду. Поряд із цим, в судовому засіданні 11.07.2024 місцевим господарським судом було оголошено про його вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, у зв`язку із чим останній звернувся до присутніх представників сторін про залишення зали судових засідань № 17. Втім представник відповідача ОСОБА_1 повторно відмовився залишати залу судового засідання № 17, внаслідок чого місцевим господарським судом протокольною ухвалою було застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді видалення із зали судового засідання. При цьому, суд першої інстанції по-факту залишився в залі судових засідань № 17. Цього ж дня суд 1-ої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу.

Підсумовуючи викладені в апеляційній скарзі обставини, апелянт висновується про те, що уповноваженою особою апелянта ОСОБА_1 під час розгляду справи не вчинялися дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил, не здійснювалися дії, які свідчать про зловживання процесуальними правами з наміром затягнути вирішення спору по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024, апеляційна скарга відповідача у справі № 910/4323/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВАВИЛОН БУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про накладення штрафу у справі № 910/4323/24. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "ВАВИЛОН БУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про накладення штрафу у справі № 910/4323/24 призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/4323/24 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ВАВИЛОН БУД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про накладення штрафу у справі № 910/4323/24 відкладено на 16.10.2024.

Представники сторін в судове засідання 16.10.2024 не з`явилися. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа від 04.10.2024 до електронних кабінетів останніх.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від сторін про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" та ТОВ "ВАВИЛОН БУД", які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" на адресу апеляційного господарського суду не надходив, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4323/24; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024; зобов`язано відповідача у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Звернуто увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України). Попереджено сторін, що всі заяви, клопотання, додаткові докази та пояснення необхідно подати до суду в строк до 13.05.2024 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 ГПК України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/4323/24 в передбаченому ГПК України порядку була надіслана відповідачу до його електронного кабінету та доставлена 16.04.2024 о 18:35, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Відповідно, починаючи з 17.04.2024 відповідач був повідомлений про зміст ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/4323/24.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

В силу ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України).

У строк, встановлений місцевим господарським судом, зокрема до 02.05.2024, правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Крім того, в строк до 13.05.2024 відповідачем не подавались до суду першої інстанції заяви, клопотання, додаткові докази та пояснення.

Протилежного матеріали справи не містять.

В призначене ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/4323/24 підготовче засідання на 16.05.2024 відповідач не з`явився.

Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи.

16.05.2014 в судовому засіданні судом першої інстанції досліджено наявні у справі докази, без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/4323/24 призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.

У судове засідання 20.06.2024 з`явилися представники сторін.

Разом з тим, представником відповідача - ОСОБА_1 в судовому засіданні подано до господарського суду заяви, а саме: від 19.06.2024 № 19-06-1/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача; від 19.06.2024 № 19-06-2/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача; від 19.06.2024 № 19-06-3/24 про залишення позовної заяви позивача без руху.

Відповідні заяви залишено судом першої інстанції без розгляду.

Наразі судова колегія зазначає, що відповідачем в обґрунтування заяви від 19.06.2024 № 19-06-1/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача наголошувалося на недотриманні ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" пунктів 2 та 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме в позові не зазначено: відомих номерів засобів зв`язку, а також адрес електронної пошти позивача і відповідача; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окреслену заяву від 19.06.2024 № 19-06-1/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача місцевим господарським судом залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як вже акцентувалось, відповідач у визначені місцевим господарським судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/4323/24 строки заяв та клопотань не подавав.

Тим самим, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, доводи апелянта щодо неможливості подачі відповідної заяви у встановлені судом строки та про заявлення її в підготовчому провадженні.

Також в судовому засіданні 20.06.2024 представником відповідача - ОСОБА_1 подано заяву від 19.06.2024 № 19-06-2/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача та заяву від 19.06.2024 № 19-06-3/24 про залишення позовної заяви позивача без руху, які залишено судом першої інстанції без розгляду на підставі ст. 43 ГПК України.

Заява від 19.06.2024 № 19-06-2/24 про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" мотивована не додержанням останнім вимог, встановлених ч. 2 ст. 164 ГПК України, згідно якої позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Так, відповідач посилався на те, що при поданні позову позивачем не було належним чином завірено копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" від 21.10.2020 в порядку визначеному п. 5.26. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», зокрема протокол не містить елементів: ««Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, відбитку печатки ТОВ «ЦЕНТРОМІСТОБУД»».

В наведеному судова колегія вказує таке.

У відповідності до ч. 8 ст. 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 42 ГПК України).

За ч.ч. 3, 4 ст. 91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, в позовній заяві зазначено про наявність у позивача та відповідача електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Позовна заява разом з додатками, в тому числі протокол загальних зборів учасників ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" від 21.10.2020, направлена представником позивача до електронного кабінету відповідача. На долучені до позову письмові докази накладено кваліфікований електронний підпис.

Крім того, наявні у справі докази досліджувалися судом першої інстанції в судовому засіданні 16.05.2024.

За таких обставин, судовою колегією критично оцінюються твердження апелянта щодо недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України щодо незавірення останнім копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЦЕНТРОМІСТОБУД" від 21.10.2020 в порядку визначеному п. 5.26. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Щодо поданої відповідачем заяви від 19.06.2024 № 19-06-3/24 про залишення позовної заяви позивача без руху, то апеляційний господарський суд акцентує, що вказана заява подана відповідачем сукупно за аналогічних підстав, що зазначені представником ТОВ "ВАВИЛОН БУД" - ОСОБА_1 у попередніх двох заявах.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Отже, на переконання колегії суддів доводи апелянта про необґрунтоване залишення судом першої інстанції відповідних заяв відповідача без розгляду, а також про безпідставність висновку місцевого господарського суду про визнання дій представника відповідача - ОСОБА_1 щодо подачі останнім фактично подібних заяв - зловживанням процесуальними правами, не знайшли свого підтвердження з огляду на наведені вище обставини цієї справи.

Окремо, суд апеляційної інстанції висновується про таке.

В силу приписів ст. 198 ГПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ч.ч. 3, 4 ст. 200 ГПК України).

Системний аналіз окреслених приписів дає підстави для висновків, що головуючий суддя відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. В свою чергу сторони та їх представники, які присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

За ч. 1 ст. 220 ГПК України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

Так, під час розгляду справи у судовому засіданні 20.06.2024 головуючий суддя, керуючи ходом судового засідання, оголосив про вихід суду до нарадчої кімнати та надав розпорядження усім присутнім у залі судових засідань № 17 залишити останнє, оскільки в Господарському суді міста Києва відсутні спеціально обладнані приміщення для ухвалення судових рішень, у зв`язку з чим для таких цілей використовуються зали судових засідань.

Відповідно, головуючий суддя проінформував присутніх представників сторін про встановлені у Господарському суді міста Києва правила.

Представник відповідача - ОСОБА_1 відмовився залишити залу судових засідань № 17.

Колегія зазначає, що дані обставини апелянтом визнаються.

Таким чином, з урахуванням того, що учасники судового процесу зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, беручи до уваги, що головуючим суддею було доведено до відома присутніх представників сторін про встановлене у Господарському суді міста Києва правило щодо нарадчої кімнати, враховуючи, що категорично відмовляючись залишити залу судових засідань № 17 представник відповідача - ОСОБА_1 фактично не додержався встановленого порядку та не утримався від дій, що свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил, аргументи апелянта про те, що своєю відмовою залишити залу судових засідань № 17 представник ОСОБА_1 не перешкоджав подальшому розгляду справи, за висновками судової колегії є, - невмотивованими.

За наслідками судового засідання 20.06.2014 головуючим суддею протокольною ухвалою оголошено про порушення таємниці нарадчої кімнати та, з огляду на недобросовісну поведінку представника відповідача, яка призвела до порушення графіку судових засідань і негативно вплинула на права представників сторін в інших судових справах, призначених у цей день, постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на іншу дату. Окрім того, до ОСОБА_1 застосовано захід процесуального примусу у вигляді - попередження, що не заперечується апелянтом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/4323/24 призначено судове засідання на 11.07.2024.

10.07.2024 через загальний відділ діловодства (канцелярію) Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено відзив на позовну заяву без розгляду на підставі ст.ст. 118, 207 ГПК України.

У судовому засіданні 11.07.2024 представник позивача підтримав доводи позовної заяви.

Представник відповідача виклав свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Головуючий суддя, керуючи ходом судового засідання, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також проведення судових дебатів, оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та надав розпорядження усім присутнім у залі судових засідань № 17 залишити останнє, оскільки в Господарському суді міста Києва відсутні спеціально обладнані приміщення для ухвалення судових рішень, у зв`язку з чим для таких цілей використовуються зали судових засідань.

Тим самим, головуючий суддя проінформував присутніх представників сторін про встановлені у Господарському суді міста Києва правила.

Однак, представник відповідача - ОСОБА_1 повторно відмовився залишити залу судових засідань № 17.

Вказані обставини апелянтом не заперечуються.

Отже, зважаючи, що учасники судового процесу зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, беручи до уваги, що головуючим суддею було доведено до відома присутніх представників сторін про встановлене у Господарському суді міста Києва правило щодо нарадчої кімнати, враховуючи, що відмовляючись залишити залу судових засідань № 17 представником відповідача - ОСОБА_1 повторно не додержано встановленого порядку та останній не утримався від дій, що свідчать про явну неповагу до суду і встановлених у суді правил, аргументи апелянта про те, під час розгляду справи ним не вчинялися дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил є, як вважає судова колегія, необґрунтованими.

За наслідками судового засідання 11.07.2014 головуючим суддею протокольною ухвалою оголошено про порушення таємниці нарадчої кімнати та, з огляду на відмову ОСОБА_1 припинити чинити перешкоди у здійсненні судочинства, застосовано до останнього захід процесуального примусу у вигляді видалення із зали судового засідання.

Також судом попередньої інстанції з підстав: зловживання представником відповідача - ОСОБА_1 процесуальними правами; неповажного ставлення до представника позивача та Господарського суду міста Києва; невиконання розпоряджень головуючого судді щодо залишення зали судового засідання; вчинення перешкод у здійсненні правосуддя; застосовано до ТОВ "ВАВИЛОН БУД" захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф (ст. 132 ГПК України).

До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання (ч. 1 ст. 133 ГПК України).

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. (п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 135 ГПК України).

Отже, з огляду на мету заходів процесуального примусу, зважаючи, що підставами для вжиття заходу процесуального примусу у вигляді штрафу є невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству, з урахуванням того, що наведені вище вчинені представником відповідача - ОСОБА_1 відповідні дії мають ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, враховуючи невиконання, в тому числі повторно, останнім розпоряджень головуючого судді та недотримання в судових засіданнях 20.06.2024 і 11.07.2024 встановленого порядку і не утримання від дій, що свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил, що, як наслідок, спричинило перешкоди судочинству під час розгляду цієї справи у відповідних стадіях її розгляду, - колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до ТОВ "ВАВИЛОН БУД" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30 280,00 грн. (десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3 028 грн. Х 10).

В свою чергу, за наведених фактичних обставин цієї справи та відповідних процесуальних приписів, судовою колегією відхиляються доводи апелянта, як такі, що не знайшли свого підтвердження за наслідками цього апеляційного розгляду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 131, 132, 133, 135, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 271, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/4323/24 про накладення штрафу - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД".

4. Справу № 910/4323/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 05.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков