Ухвала

від 16.07.2024 по справі 914/3691/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.07.2024Справа № 914/3691/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши заяву про самовідвід судді у справі 914/3691/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування», м. Львів; до відповідача: Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», м. Київ в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях», м. Львів; про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», м. Київ в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості в сумі 586 176,02грн., з яких 525789,98 грн. основного боргу, 6856,30грн. інфляційних втрат, 3802,97грн. 3% річних та 49726,77грн. пені.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Процесуальний хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 02.07.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та постановлення окремої ухвали, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024.

15.05.24р. директором Львівської філії ДП Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор Західдіпрошлях І. Вовкуновичем подано заяву про відвід судді (вх.№18103/24), у якій просив відвести суддю Господарського суду Львівської області С.Іванчук від розгляду справи №914/3691/23, на думку заявника, у зв`язку із упередженістю та необ`єктивністю судді. Ухвалою суду від 16.07.24р. у задоволенні заяви про відвід судді вх.№18103/24 від 15.07.24р у справі №914/3691/23 відмовлено. Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечити відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності суду, з метою дотримання рівня довіри до судової влади, та з метою запобігання виникнення сумнівів у неупередженості судді Іванчук С.В., заявлено самовідвід у даній справі в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з приписами ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи вимогу "безсторонності" у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі Фельдман проти України, №76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України, №21722/11 від 09.01.2013).

Щодо суб`єктивного критерію, то суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із суддів не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів протилежного. В такому випадку беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Враховуючи особисті переконання та поведінку судді С.Іванчук, суд зазначає про персональну неупередженість складу суду у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). Крім того, відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Бочан проти України" (Заява N7577/02) від 03.05.2007 пункт 64). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. UnitedKingdom), від 10.06.1996, пункт 38).

Навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26.10.1984, пункт 26).

Відтак, правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з метою виключення виникнення сумнівів щодо законності результатів розгляду справи, зважаючи на необхідність забезпечити відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності суду, з метою запобігання виникнення сумнівів у неупередженості суду та з метою дотримання рівня довіри до судової влади суд вважає за необхідне задоволити заяву про самовідвід судді Іванчук С.В., та передати справу для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України .

За змістом ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 40, 234, 235 ГПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву судді Іванчук С.В. про самовідвід задоволити.

Справу 914/3691/23 передати для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Іванчук С.В.