Ухвала

від 16.07.2024 по справі 2-2328/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.07.2024 Справа № 2-2328/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції, м.Київ,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація Львіввікнопласт, м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Юрпромтехсервіс, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Кредобанк, м. Львів,

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: А. Лойфер,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: М. Шпунт,

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області 06.08.2021, згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 22.07.2021, надійшли матеріали справи №2-2328/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація Львіввікнопласт та Товариства з обмеженою відповідальністю Юрпромтехсервіс про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.09.2021 позовну заяву та додані до неї документи прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, позовні вимоги задоволено. Присуджено до солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №125 від 28.05.2008 в загальному розмірі 365 562 доларів США 96 центів, та 3300,00 грн. комісії за управління кредитом, шляхом звернення стягнення на майно, а саме - на предмет іпотеки: навчально-виробничі майстерні, позначені на плані літерами Б-2, загальною площею 2483,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 93, шляхом продажу нерухомого майна на прилюдних торгах.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 касаційну скаргу ТОВ Юрпромтехсервіс задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2023 у справі № 2-2328/11 скасовано; справу № 2-2328/11 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

30.04.2024 матеріали справи № 2-2328/11 повернулись до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.04.2024 справу № 2-2328/11 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2024 справу № 2-2328/11 прийнято та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

17.06.2024 відповідач 2 подав клопотання про витребування у відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області та Львівського НДІСЕ доказів, а саме оригіналу кредитного договору №125 від 28.05.2008 та висновків експерта, об`єктом дослідження яких був оригінал договору у кримінальному провадженні, у якому повідомив суд, що відповідач 2 не має змоги самостійно отримати зазначений доказ, оскільки не є стороною кримінального провадження. Зазначає, що на вказаному договорі міститься штамп, що такий був об`єктом дослідження у межах експертизи, що проводилась у кримінальній справі. Крім того, відповідач 2 подав клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи підпису директора ТОВ «БК «Львввікнопласт» Решетнікова О.М. та відбитку печатки ТОВ «БК «Львввікнопласт» на кредитному договорі №125 від 28.05.2008. Вважає, що обставини щодо підпису та проставлення печатки на кредитному договорі входять у предмет доказування у даній справи і суд повинен надати висновок щодо укладення чи не укладення договору.

24.06.2024 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2448/24). У поданій заяві позивач повідомляє суд, що розмір заборгованості позивачем розраховано до 27.09.2009, просить суд прийняти заяву та стягнути з відповідача: 300'000,00 дол. США заборговність по тілу кредиту, 13'306,49 дол. США процентів за користування кредитом, 2'175,00 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 361,51 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів та 2'101,92 дол. США упущеної вигоди за несвоєчасне повернення кредиту шляхом звернення стягнення на майно, а саме - на предмет іпотеки: навчально-виробничі майстерні, позначені на плані літерами Б-2, загальною площею 2483,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 93, шляхом продажу нерухомого майна на прилюдних торгах.

25.06.2024 позивач подав заперечення на клопотання відповідача 2 щодо витребування доказів та призначення судової експертизи. Зазначив, що кредитний договір №125 укладено 28.05.2008, а Решетнікова О.М. викрадено 11.08.2009, що виключає сумніви дійсності підпису та печатки. Кримінальну справу порушено СВ Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області 12.08.2009 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України по факту викрадення ОСОБА_1 30.08.2010 даний злочин перекваліфіконано на ч.1 ст.115 КК України. Отже, кримінальна справа не стосується господарської діяльності ТОВ «БК «Львіввікнопласт». Відтиск штампу Львівського НДСІ на договорі не свідчить про те, що саме цей договір був основним предметом дослідження експертом, а не використовувався як носій зразків почерку ОСОБА_1 Позичальник упродовж існування правовідносин за кредитним договором та існування спору про стягнення заборгованості за таким, як і ТОВ «Юрпромтехсервіс» не заперечували факт укладення договору, а навпаки позичальник здійснював оплату процентів за користування кредитними коштами та комісій. ТОВ «БК «Львіввікнопласт» було подано позов до суду про визнання кредитного договору №125 від 28.05.2008 недійсним. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2010 у справі №28/58, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Факт укладення спірного договору та його чинність підтверджено також у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016 у справі №461/10151/13. Доводи відповідача 2 також спростовуються висновками Верховного Суду у даній справі, де суд касаційної інстанції відхилив твердження про те, що оскаржувані рішення щодо переходу прав вимоги за кредитним договором ґрунтуються на неналежних доказах. Відзначив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 було задоволено клопотання про витребування договору і такий був наданий для огляду в судовому засіданні. Клопотання про призначення екпертизи не містить переліку документів на яких підпис ОСОБА_1 та печатка різниться із тими, що містяться у кредитному договорі №125 від 28.05.2008. З відзивом на позовну заяву відповідач 2 не подав суду висновку експерта, складеного відповідно до ст.101 ГПК України чи відповідного клопотання. Подані клопотання, на думку позивача, подані з метою затягування розгляду справи, обґрунтовані виключно суб`єктивною думкою про ймовірність того, що у кредитному договорі міститься підпис та печатка, виконані іншою особою.

04.07.2024 відповідач 2 подав додаткові пояснення у справі.

Представник позивача у підготовче засідання 16.07.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог; зазначив, що усі докази уже подані; просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача 2 про витребування доказів та призначення експертизи і не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач 1 та третя особа у підготовче засідання не з`явилися, причин відсутності не повідомили, із заявами та клопотання на адресу суду не зверталися.

Представник відповідача 2 у підготовче засідання з`явився, просив суд задоволити подані клопотання про витребування доказів та призначення експертизи; повідомив, що усі докази ним подані.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.73 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений в ч.2 та 3 ст.80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обгрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.2 ст.81 ГПК України).

Як уже відзначалося, кредитний договір №125 було укладено 28.05.2008, а директор ТОВ «БК «Львіввікнопласт» Решетніков О.М., як слідує з матеріалів справи, зник чи його було викрадено у серпні 2009, тобто, більш, ніж через рік, що виключає сумніви у дійсності підпису та печатки на договорі саме через зникнення/викрадення директора. Такі сумніви також спростовуються висновками, що містяться у рішенні Господарського суду Львівської області від 17.08.2010 у справі №28/58, де суд встановив, що 28.05.2008 між ТОВ «БК «Львіввікнопласт» та ВАТ «Кредобанк» укладено кредитний договір №125. Рішення набрало законної сили. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2010 у справі №28/58, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «БК «Львіввікнопласт» про визнання кредитного договору №125 від 28.05.2008 недійсним. Крім того, у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016 у справі №461/10151/13 судом встановлено, що 28.05.2008 та 30.07.2008 між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «БК «Львіввікнопласт» було укладено кредитні договори №125 та №158.

Також суд звертає увагу, що оригінал кредитного договору уже витребовувався судом ухвалою від 05.10.2022 у даній справі та був оглянутий судом, а засвідчена суддею копія знаходиться у матеріалах справи (т.7 а.с.9-11).

Частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Направляючи справу №2-2328/11 на новий розгляд до місцевого господарського суду, Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 відзначив: «під час нового розгляду суду необхідно встановити склад відповідних заявлених у заяві ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", якою він збільшив позовні вимоги, коштів (у якій він остаточно просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 125 від 28.05.2008, яка станом на 12.06.2015 становила 365 562, 96 доларів США, що еквівалентно 3 373 279,61 грн., з яких: 300 000 доларів США - заборгованість по кредиту; 30 783,90 доларів США - прострочені проценти по кредиту; 27 450 доларів США - пеня по простроченій основній сумі кредиту, згідно з п.5.1 кредитного договору; 2 816,73 доларів США - пеня по прострочених процентах, згідно з п.7.1 кредитного договору; 4 512,33 доларів США - упущена вигода, згідно з п.7.5 кредитного договору; 3 300 грн. - комісія за управління кредитом) на предмет правильності їх обчислення позивачем з урахуванням актуальної судової практики Верховного Суду. … Водночас Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що оскаржувані рішення ґрунтуються на неналежних доказах, які б надавали підстави для висновку щодо переходу позивачу прав вимоги за кредитним договором, оскільки такі доводи спростовуються встановленими судами обох інстанцій обставинами.

Таким чином, Верховний Суд не скасовував судові рішення попередніх інстанцій з підстав того, що судами не досліджено факт укладення кредитного договору. Навпаки, у постанові Верховного Суду зазначено: «Відтак, ТОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції, набуло всіх прав вимоги, як за кредитним договором № 125 від 28.05.2008, так і за договором іпотеки від 28.05.2008, який укладений між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Білицею Оксаною Зенонівною та зареєстрований в реєстрі за №965». Крім того, під час першого розгляду справи господарський суд відмовляв у задоволенні аналогічних клопотань відповідача 2 про витребування доказів та призначення експертизи і Верховний Суд не вказував про помилковість таких дій суду першої та апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про витребування документів.

Щодо клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

За статтею 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Пунктами 1.3 та 1.4 рекомендацій визначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

У даній справі відповідач 2 просить призначити судову експертизу з метою встановлення чи директором ТОВ «БК «Львіввікнопласт» Решетніковим О.М. підпис на договорі проставлено власноручного та скріплено договір печаткою товариства. Заявлене клопотання не може бути задоволено, адже суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, а призначення експертизи могло б мати місце у разі задоволення попереднього клопотання. Крім того, суд відзначає, що заявляючи клопотання про призначення у справі судової експертизи, відповідач 2 не надав суду документів, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису, а експериментальні зразки взагалі неможливо отримати, оскільки директор відсутній з 2009 року.

Щодо заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач скористався своїм правом на зменшення позовних вимог. Подана заява відповідає встановленим законом вимогам, тому суд приймає її до розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Згідно п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки справу прийнято до розгляду 06.05.2024, суд надавав можливість сторонам реалізувати свої повноваження та подати наявні у них докази, судом вчинено належні дії з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і забезпечення правильного розгляду справи по суті, суд вважає за можливе у даному засіданні закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 177, 185, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача 2 про витребування документів та призначення судової експертизи відмовити.

2. Прийняти заяву ТОВ ФК Приватні інвестиції про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2448/24 від 24.06.2024) до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням даної заяви.

3. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 2-2328/11 до судового розгляду по суті на 10.09.2024 о 11:30 год. Розгляд справи по суті відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень. Проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

4. Явка сторін у судовому засіданні - обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено 18.07.2024.

Суддя Б. Яворський.