ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"17" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3133/24Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПЛАЗА" (73034, Херсонська обл., місто Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 41; код ЄДРПОУ 32618769) за вх.№2-3200/24 від 15.07.2024 про забезпечення позову, подану разом з
позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПЛАЗА" (73034, Херсонська обл., місто Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 41; код ЄДРПОУ 32618769) до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" (73034, Херсонська обл., місто Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 41; код ЄДРПОУ 34074625);
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсними договору, -
ВСТАНОВИВ:
15.07.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3200/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПЛАЗА" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД ХЕРСОН" (73034, Херсонська обл., місто Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, буд. 41; код ЄДРПОУ 34074625) та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд: визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 28.12.2021 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОГРАД ХЕРСОН» та ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу 27/100 часток у праві спільної часткової власності на Будівлю автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), загальною площею: 3002 (три тисячі два) кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, Яценко О.М., та зареєстрованого в реєстрі за №632.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуваний Договір від 28.12.2021 має фраудаторний характер та підлягає визнанню недійсним, оскільки зазначений Договір укладено з метою уникнення виконання взятих на себе зобов`язань і приховування майна, за рахунок якого ТОВ «АВТОГРАД ХЕРСОН» може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.
Крім того позивач наголошує, що відчуження майна за Договором від 28.12.2021 року було здійснено на пов`язану особу та фактично на безвідплатній основі. А також, спірний Договір було укладено в порушення ст.362 ЦК України, без надання переважного права та пропозиції про купівлю такої частки співвласнику
Разом з позовною заявою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПЛАЗА" надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-1184/24 від 15.07.2024, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на Будівлю автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), що належить на праві власності ОСОБА_1 у розмірі 27/100 часток у праві спільної часткової власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 58455165101, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 3002 кв.м. та заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т.ч. іншим особам та органам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об?єкту нерухомого майна на Будівлю автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), що належить на праві власності ОСОБА_1 у розмірі 27/100 часток у праві спільної часткової власності; Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 58455165101, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 3002 кв. м. до набрання законної сили рішенням по даній справі.
Позивач посилається на те, що оскільки наявні ознаки, що спірна будівля була відчужена саме з підстав збереження такого активу та не звернення на нього стягнення, то, відповідно, існують обґрунтовані підстави вважати, що спірні 27/100 часток у праві спільної власності на Будівлю, відчужені за Договором від 28.12.2021 купівлі-продажу, можуть бути в такий самий спосіб відчужені на іншу пов`язану особу або реалізовано третім особам. Зазначене додатково ускладнить процес поновлення порушених прав ТОВ «Авто-Плаза».
Таким чином, на думку заявника, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову сприятимуть запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення порушених прав, насамперед, в розумінні ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд вказує таке:
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 28.12.2021, а отже предметом позову є вимога немайнового характеру.
Суд зазначає, що при зверненні особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення такої вимоги не вимагатиме примусового виконання. За таких обставин, суд не досліджує в цьому випадку таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У даному випадку, за переконанням суду, має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20.
Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на визнання спірного договору недійсним, не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача, що свідчить про відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Крім того суд зауважує, що із матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що заява про вжиття судом заходів забезпечення позову подана метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у справі №916/1328/23 та для уникнення труднощів у виконанні такого рішення.
Отже захист прав та інтересів позивача в межах справи №916/1328/23 не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення в межах справи №916/3133/24.
Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПЛАЗА" за вх.№2-3200/24 від 15.07.2024 по справі 916/3133/24 про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили 17.07.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2024 |
Оприлюднено | 19.07.2024 |
Номер документу | 120452869 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Невінгловська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні