Постанова

від 11.07.2024 по справі 910/6924/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6924/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" та Акціонерного товариства "Банк Альянс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Яковлєва М. Л., Станік С. Р., Шаптали Є. Ю.

від 30 січня 2024 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Акціонерного товариства "Банк Альянс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання",

про стягнення заборгованості

та за заявою третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

2) Акціонерного товариства "Банк Альянс",

про визнання банківської гарантії від 18 серпня 2021 року № 2742-21/11 такою, що не підлягає виконанню, та визнання її припиненою

за участю представників (за первісним позовом):

від позивача: Верхацький І. В., Лисенко В. О.

від відповідача: Башаров В. Є.

від третьої особи: Сідєльніков А. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та вимог третьої особи із самостійними вимогами.

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення 86 708 614,75 грн за банківською гарантією від 18 серпня 2021 року № 2742-21/11 за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» своїх зобов`язань за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року в частині оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу, з яких: 70 775 000,00 грн - основний борг за банківською гарантією, 8 570 798,63 грн - пеня, 875 512,60 грн - три проценти річних, 6 487 303,52 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач як банк-гарант не виконав свої зобов`язання з виплати позивачу грошових коштів за банківською гарантією від 18 серпня 2021 року № 2742-21/11, що була видана в забезпечення виконання зобов`язань покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року в частині оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу, які покупець виконав лише частково та має прострочений і несплачений борг.

Господарський Суд міста Києва ухвалою від 19 серпня 2022 року прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/6924/22.

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання банківської гарантії № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, виданої Акціонерним Товариством «Банк Альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360506; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50), бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1), принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39525257; місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, фактична та поштова адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23), такою, що не підлягає виконанню, та визнання цієї банківської гарантії припиненою з 03 березня 2022 року у зв`язку з закінченням строку дії.

В обґрунтування позовних вимог третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору послалася на те, що правові підстави для виплати за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року відсутні, оскільки відповідно пункту 7.5. рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року у зв`язку з введенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та продовження строку його дії строк виконання принципалом своїх зобов`язань з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року був відкладений на час дії зазначених обставин (обставин непереборної сили), з огляду на що фактично відсутнє порушення принципалом умов індивідуального договору, забезпечених банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року. Крім того, за твердженням третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, банківська гарантія № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року не підлягає виконанню та є припиненою, оскільки вимога кредитора про сплату за гарантією не була належним чином представлена, була отримана гарантом після завершення строку дії гарантії, а тому гарантійний випадок по вимозі позивача не настав.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27 жовтня 2022 року прийняв позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз - Постачання», до розгляду у межах провадження у справі № 910/6924/22.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (покупець) був укладений рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП (далі по тексту - рамковий договір), відповідно до пункту 1.1. якого цей рамковий договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - індивідуальний договір. Форма індивідуального договору наведена у додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.

Індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.2. рамкового договору).

Умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового договору (пункт 1.3. рамкового договору).

Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим Рамковим договором (пункт 1.4. рамкового договору).

За умовами пунктів 3.1., 3.2. рамкового договору продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено індивідуальним договором. Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в індивідуальному договорі.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.4. рамкового договору продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах індивідуального договору. Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених індивідуальним договором.

У пункті 6.3 рамкового договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченої заборгованості за відповідний період поставки згідно з індивідуальним договором.

Згідно з пунктом 7.1. рамкового договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладення договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання цього договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання сторін.

До обставин непереборної сили сторони відносять, включаючи, але не обмежуючись цим: стихійні лиха (пожежа, повінь, землетруси, паводки, інші стихійні лиха), аварія на газопроводі, суспільні явища (вибухи, війни або військові дії, блокади, страйки, аварії, громадські заворушення, обставини, що виникли внаслідок прийняття актів законодавчого або іншого нормативно-правового характеру, обов`язкових для сторін згідно із законодавством, які безпосередньо впливають на можливість виконання сторонами їх зобов`язань по договору (пункт 7.2. рамкового договору).

Відповідно до пункту 7.3. рамкового договору сторона, яка опинилась під впливом дії обставин непереборної сили, зобов`язана негайно (без затримки, в максимально коротшій термін) як тільки стане відомо про можливість їх настання, настання чи припинення повідомити про це іншу сторону будь-якими припустимими засобами з наступним протягом 3 робочих днів письмовим повідомленням.

Достатнім доказом дії обставин непоборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чиним законодавством України на засвідчення обставин переборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин (пункт 7.4. рамкового договору).

Строк виконання зобов`язань автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини (пункт 7.5. рамкового договору).

Цей договір набуває чинності з моменту скріплення його підписами сторін та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30 квітня 2022 року (включно) (пункт 9.1. рамкового договору).

28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» був укладений індивідуальний договір № 1/21/22-ОГП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року, відповідно до пункту 1 якого загальний період поставки з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року (включно).

Сторони узгодили, що договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі заявок покупця про обсяг природного газу (пункт 2 індивідуального договору).

Пунктом 7 індивідуального договору сторони погодили, що договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за кожен період поставки.

Договірна вартість за кожний період поставки визначається як добуток обсягу відповідно до наданої Покупцем заявки про обсяги природного газу та договірної ціни, визначеної на умовах пункту 9 індивідуального договору, та зазначається сторонами у відповідній додатковій угоді до індивідуального договору, яка укладається не пізніше наступного робочого дня після отримання Продавцем заявки про обсяги природного газу, яка передбачена у пункті 3 індивідуального договору (пункт 8 індивідуального договору).

Відповідно до пункту 10 індивідуального договору оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 днів після відповідного періоду поставки.

За умовами пункту 12 індивідуального договору Покупець зобов`язується надати Продавцю за 2 банківські дні до початку періоду поставки: жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, зазначених у пункті 2.1 індивідуального договору: забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за індивідуальним договором у вигляді безвідкличної безумовної банківської гарантії у сумі, що становить 100% договірної вартості газу за кожний період поставки, визначеної сторонами у додатковій угоді до індивідуального договору, укладеної відповідно до п. 8 індивідуального договору, та закінченням строку такої банківської гарантії не раніше ніж через 31 день після закінчення терміну оплати, визначеного у п. 10 цього індивідуального договору. Банківська гарантія має бути складена банком-гарантом за формою та відповідати вимогам, що наведені у додатку 2 до цього індивідуального договору.

05 серпня 2021 року між Продавцем та Покупцем (разом - сторони) була укладена додаткова угода № 1-09-ОГП до індивідуального договору № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року до рамкового договору, за змістом якої сторони домовились, що обсяг природного газу, який буде прийнято Покупцем від Продавця у вересні 2021 року складає 14 450,000 тис.куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки за 1 000 куб.м, розрахована відповідно до пункту 9 індивідуального договору, становить 8 200,00 грн з ПДВ за 1 000 куб.м.

У пункті 3 додаткової угоди сторони домовились на виконання пункту 8 індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки «вересень 2021» складає 98 741 666,67 грн, крім того ПДВ - 9 748 333,33 грн, разом 118 490 000,00 грн.

01 листопада 2021 року між Продавцем та Покупцем була укладена додаткова угода № 2-11-ОГП до індивідуального договору, за змістом якої сторони домовились доповнити пункт 10 індивідуального договору наступним абзацом: «Покупець здійснює оплату договірної вартості за період поставки вересень 2021 до 31 січня 2022 року (включно) та за період поставки жовтень 2021 до 28 лютого 2022 року (включно), за умови оформлення Покупцем до 05.11.2021 відповідних змін до банківських гарантій, наданих як забезпечення своїх платіжних зобов`язань за відповідні періоди поставки».

На виконання пункту 12 індивідуального договору Покупець надав Продавцю банківську гарантію № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, за якою Акціонерне товариство «Банк Альянс» (банк-гарант) надає Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (бенефіціар) гарантію та приймає на себе безумовне та безвідкличне зобов`язання сплатити Бенефіціару суму, яка не перевищує 118 490 000,00 грн, протягом 5 банківських днів з дати одержання письмової вимоги Бенефіціара про сплату коштів за гарантією без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших вимог.

Гарантія забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (принципал) платіжних зобов`язань за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року до рамкового договору № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року та додаткової угоди до нього № 1-09-ОГП від 09 серпня 2021 року.

Вимога Бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечених цією гарантією; підпис уповноваженої особи бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією.

Оригінал вимоги повинен бути надісланий на зазначену вище адресу банка-гаранта через банк бенефіціара - АБ «Укргазбанк», код банку 320478, код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: Україна, 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, SWIFT-код UGASUAUK, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу банка-гаранта ALJSUAUK з посиланням на реквізити цієї гарантії та вимоги, що підпис на вимозі належить уповноваженій особі бенефіціара.

Виплата здійснюється шляхом перерахування суми гарантії на розрахунковий рахунок бенефіціара, зазначений у вимозі. Усі платежі за гарантією будуть виконані Банком-гарантом на користь Бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень Принципала або будь-якої третьої особи.

Ця гарантія набуває чинності з дати надання її Банком-гарантом.

Строк дії гарантії - до 17 грудня 2021 року включно, і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана банком-гарантом не пізніше 17:00 за київським часом цієї дати.

У разі порушення Банком-гарантом своїх обов`язків за цією гарантією, його відповідальність не обмежується сумою гарантії. За невиконання або неналежне виконання Банком-гарантом своїх зобов`язань за цією гарантією щодо перерахування коштів, згідно з письмовою (-ими) вимогою (-ами) бенефіціара, Банк-гарант сплачує Бенефіціару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань Банка-гаранта за цією банківською гарантією за кожен день прострочення.

04 листопада 2021 року Банк-гарант вніс зміни № 1 до банківської гарантії № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, згідно з якими встановив строк дії гарантії - до 03 березня 2022 року включно та зазначив, що будь-яка вимога за гарантією має бути отримана Банком-гарантом не пізніше 17:00 за київським часом цієї дати.

У вересні 2021 року на виконання умов індивідуального договору № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року Продавець передав у власність Покупця природний газ в обсязі 14 450,000 тис.куб.м. загальною вартістю 118 490 000,00 грн, про що був складений комерційний акт приймання-передачі природного газу № 5К/09-1/21/22-ОГП від 30 вересня 2021 року, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

01 листопада 2021 року сторони уклали угоду про розірвання рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1-рд-ОГП від 28 квітня 2021 року, в якій дійшли згоди достроково розірвати рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року з усіма додатками до нього, у тому числі індивідуальний договір № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року, а також погодили, що зобов`язання в частині поставки газу припиняються, а в частині розрахунків за поставлений газ діють до повного їх виконання.

У зв`язку із невиконанням Покупцем своїх зобов`язань з оплати договірної вартості газу за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року Продавець склав вимогу від 25 лютого 2022 року № 125/01-2017 щодо сплати за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року на суму 118 490 000,00 грн, яку 28 лютого 2022 року надіслав на адресу Банка-гаранта через банк бенефіціара - АБ «Укргазбанк».

28 лютого 2022 року банк бенефіціара - АБ «Укргазбанк» надіслав банку-гаранта - Акціонерному товариству «Банк Альянс» автентичне СВІФТ-повідомлення стосовно вимоги платежу від 25 лютого 2022 року № 125/01-2017 щодо сплати за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, а 31 березня 2022 року надіслав банку-гаранту засобами поштового зв`язку (ТОВ «Нова пошта», номер відправлення 5900805388854) оригінальний примірник вимоги та підтвердження дійсності підписів на вимозі і повноважень осіб, які підписали вимогу, що підтверджується листом АБ «Укргазбанк» від 12 липня 2022 року № 130/13030/2022, надісланому Продавцю (Бенефіціару).

Зазначена вимога Бенефіціара від 25 лютого 2022 року № 125/01-2017 щодо сплати за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року була отримана Банком-гарантом за поштовою адресою 07 квітня 2022 року.

Акціонерне товариство «Банк Альянс» листом № 21.2.4/970 від 22 квітня 2022 року відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у виплаті суми банківської гарантії в розмірі 11 8490 000,00 грн за вимогою № 125/01-1017 від 25 лютого 2022 року з посиланням на те, що вимога була отримана Банком-гарантом після закінчення строку дії гарантії, а тому зобов`язання Банку за гарантією на дату отримання вимоги є такими, що припинилися.

30 березня 2022 року Покупець частково оплатив вартість отриманого у вересні 2021 року природного газу на суму 47 715 000,00 грн. Решту боргу не оплатив.

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення 86 708 614,75 грн за банківською гарантією від 18 серпня 2021 року № 2742-21/11 за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» своїх зобов`язань за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року в частині оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу, з яких: 70 775 000,00 грн - основний борг за банківською гарантією, 875 512,60 грн - три проценти річних, 6 487 303,52 грн - інфляційні втрати.

Крім того, у жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання банківської гарантії № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, виданої Акціонерним Товариством «БАНК АЛЬЯНС», такою, що не підлягає виконанню, та визнання її припиненою з 03 березня 2022 року у зв`язку з закінченням строку дії, посилаючись на те, що виконання принципалом своїх зобов`язань з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року було відкладене на час дії воєнного стану в Україні, що свідчить про відсутність порушення Принципалом умов індивідуального договору, забезпечених банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, а також на те, що вимога Бенефіціара щодо сплати за гарантією була отримана Банком-гаранта після завершення строку дії гарантії, а тому ця вимога не відповідає умовам гарантії і є неналежно представленою.

3. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та оскаржуваної постанови апеляційного господарських судів, мотиви їх ухвалення.

Господарський суд міста Києва рішенням від 30 травня 2023 року у справі № 910/6924/22 відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у повному обсязі, а позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» задовольнив: визнав такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію № 2742- 21/11 від 18 серпня 2021 року, видану Акціонерним товариством «Банк Альянс» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506), бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676), принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (65003, місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1, ідентифікаційний код 39525257), та визнав банківську гарантію № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року, видану Акціонерним товариством «Банк Альянс» припиненою з 03 березня 2022 року у зв`язку з закінченням строку дії. Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» 2 481,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що банківська гарантія № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року не підлягає виконанню та є припиненою з 03 березня 2022 року у зв`язку із закінченням строку її дії та підстави для стягнення за нею відсутні, оскільки оригінал вимоги Бенефіціара про стягнення за цією гарантією був отриманий Банком-гарантом після закінчення строку дії гарантії і Банк-гарант правомірно відмовив у задоволенні цієї вимоги.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 30 січня 2024 року скасував рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2023 року у справі № 910/6924/22 та прийняв нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнив частково: стягнув з Акціонерного товариства «Банк Альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» гарантію в сумі 70 775 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 6 487 303,52 грн, пеню в сумі 6 457 006,85 грн, три відсотки річних в сумі 558 443,84 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 868 350,00 грн. У задоволенні решти вимог за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовив, а також відмовив у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» повністю. Стягнув з Акціонерного товариства «Банк Альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 302 525,00 грн та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 6 810,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що

- третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору не довела обставин того, що строк виконання нею обов`язку з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу є автоматично відкладеним на весь час дії форс-мажорних обставин (дія воєнного стану в Україні), оскільки наданий третьою особою лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як за рамковим договором, так і за індивідуальною угодою, а матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за рамковим договором або за індивідуальною угодою, який би і підтверджував неможливість виконання третьою особою зобов`язань з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу;

- вимога про сплату за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року була пред`явлена позивачем Банку-гаранту через банк бенефіціара у вигляді здійснення банком-бенефіціара SWIFT-повідомлення на зазначену в гарантії SWIFT-адресу Банка-гаранта у межах строку дії гарантії;

- станом на час пред`явлення позивачем вимоги про сплату за гарантією існували труднощі у надісланні оригіналу вимоги на поштову адресу Банка-гаранта та отриманні Банком-гарантом цієї вимоги, оскільки станом на цей час розпочалася військова агресія російської федерації проти України, у Київській області велися активні бойові дії та відбувалися обстріли міста Києва, внаслідок чого існували труднощі у роботі поштових відділень Укрпошти та у пересиланні поштової кореспонденції, існувала ймовірність пошкодження поштових відправлень та втрати оригіналів документів внаслідок обстрілів, відділення відповідача (Банка-гаранта), який мав обов`язок отримати оригінал вимоги, не працювали. За таких обставин позивач опинився у ситуації невизначеності, зокрема щодо перспектив як відновлення роботи відділень Укрпошти у місті Києві, так і відкриття відповідачем власних відділень та отримання ним поштової кореспонденції;

- за таких обставин пред`явлення позивачем у межах строку дії гарантії вимоги за банківською гарантією № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року на адресу Банка-гаранта через банк бенефіціара у вигляді SWIFT-повідомлення на SWIFT-адресу Банка-гаранта, зазначену в гарантії, з направленням після стабілізації ситуації у м. Києві оригіналу цієї вимоги на поштову адресу Банка-гаранта не може свідчить про те, що така вимога була отримана після закінчення строку дії Гарантії.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору та дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог. Разом з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що датою початку періоду нарахування пені та трьох відсотків річних на суму заборгованості за гарантією є 15 квітня 2022 року, а не 07 березня 2022 року, як помилково визначив позивач, з огляду на що суд провів власний перерахунок зазначених сум та задовольнив позовні вимоги частково.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, а рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2023 року у справі № 910/6924/22 в цій частині залишити без змін.

Відповідач - Акціонерне товариство "Банк Альянс" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року, а рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2023 року у справі № 910/6924/22 залишити в силі.

5. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги.

Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 30 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" послалося на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначило про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 560, 561, 563, 565, 568 Цивільного кодексу України та статтю 200 Господарського кодексу України, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 02 жовтня 2020 року у справі № 904/1156/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/3500/19, від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19, від 08 червня 2022 року у справі № 910/9397/20, від 18 серпня 2022 року № 910/1674/20, від 14 листопада 2019 року у справі № 910/20306/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/21641/17, від 20 червня 2018 року у справі № 904/9536/17, від 02 березня 2018 року у справі № 910/8297/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/17772/20, від 22 листопада 2022 року у справі № 910/8528/21.

Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 30 січня 2024 року Акціонерне товариство "Банк Альянс" послалося на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначило про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 560, 561, 563, 565, 568 Цивільного кодексу України, статтю 200 Господарського кодексу України, норми Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 02 жовтня 2020 року у справі № 904/1156/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/3500/19, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/21641/17, від 20 червня 2018 року у справі № 904/9536/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 910/20326/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/17772/20, від 22 листопада 2022 року у справі № 910/8528/21.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у відзиві на касаційні скарги просить відмовити у задоволенні касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" та Акціонерного товариства "Банк Альянс", а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційних скарг є необґрунтованими, а постанова суду апеляційної інстанції винесена із дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі належних та допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи, та із з`ясуванням всіх обставин справи, є законною та обґрунтованою.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи учасників справи, викладені у касаційних скаргах та у відзиві на касаційні скарги, перевіривши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі по тексту - Положення № 639), відповідно до підпункту 9 пункту 3 розділу І «Загальні положення» якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (підпункт 8 пункту 3 розділу І Положення № 639).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

Як встановили суди попередніх інстанцій 18 серпня 2021 року Акціонерне товариство «Банк Альянс» (банк-гарант) видав банківську гарантію виконання зобов`язань № 2742-21/11 від 18 серпня 2021, за умовами якої Банк-гарант взяв на себе безумовне та безвідкличне зобов`язання сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (бенефіціар) суму, яка не перевищує 118 490 000,00 грн, протягом 5 банківських днів з дати одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією. Зазначена гарантія забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (принципал) платіжних зобов`язань за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року до рамкового договору № 1рд-ОГП від 28 квітня 2021 року та додаткової угоди до нього № 1-09-ОГП від 09 серпня 2021 року.

Верховний Суд не бере до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання», наведені у касаційній скарзі, про те, що строк виконання його платіжних зобов`язань з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу за індивідуальним договором № 1/21/22-ОГП від 28 квітня 2021 року був відкладений на час дії обставин непереборної сили у зв`язку з введенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та продовження строку його дії, оскільки зазначеним доводами суд апеляційної інстанції надав належну оцінку. Як правильно встановив суд апеляційної інстанції, за умовами, погодженими сторонами у рамковому договорі, настання форс-мажорних обставин повинно бути документально підтверджено Торговельно-промисловою палатою України або іншим компетентним державним органом. Однак, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» суду лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року хоча і є універсальним офіційним листом, однак цей лист не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) безпосередньо за укладеними між сторонами у цій справі рамковим договором та за індивідуальною угодою. При цьому, матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме за рамковим договором або за індивідуальною угодою, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання», який би підтверджував неможливість виконання третьою особою зобов`язань з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що за умовами індивідуального договору строк виконання третьою особою своїх зобов`язань по оплаті поставленого у вересні 2021 року природного газу сплив до дати початку військової агресії російської федерації проти України (до 24 лютого 2022 року), з огляду на що суд обґрунтовано зазначив про неможливість продовження такого вже порушеного строку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору не довела обставин того, що строк виконання нею обов`язку з оплати поставленого у вересні 2021 року природного газу є автоматично відкладеним на весь час дії форс-мажорних обставин (дії воєнного стану в Україні).

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Згідно з частиною другою статті 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до частин першої та другої статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20 сформував висновки щодо застосування статті 200 Господарського кодексу України та статей 560, 562, 563, 564, 565 Цивільного кодексу України та зазначив про те, що забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі (пункт 52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20).

У пункті 70 постанови від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що наведені вище норми Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

Згідно з пунктом 36 розділу V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Відповідно до визначення термінів, що містяться у підпунктах 7, 11, 12 пункту 3 розділу І Положення № 639:

- вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту;

- належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями;

- представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту.

Отже, підставою для здійснення виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара. Аналіз наведених норм свідчить про те, що ця вимога бенефіціара має бути письмовою та має відповідати умовам, передбаченим у самій гарантії. При цьому зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають з будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром.

Відповідно до визначеного зазначеними нормами чинного законодавства порядку розгляду гарантом вимоги бенефіціара перш ніж відмовити чи задовольнити вимогу бенефіціара гарант зобов`язаний перевірити отриману від бенефіціара вимогу на предмет її відповідності умовам гарантії.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що, отримавши вимогу від бенефіціара, банк-гарант має перевірити достовірність вимоги та чи відповідає така вимога умовам належного представлення.

Для визначення належності представлення вимоги бенефіціара гаранту, а, відповідно, і виникнення обов`язку платити за гарантією, необхідно керуватись саме умовами виданої банком банківської гарантії.

Дослідивши умови банківської гарантії № 2742-21/11 від 18 серпня 2021, суди попередніх інстанцій, встановили, що строк дії гарантії з урахуванням внесених до неї змін № 1 від 04 листопада 2021 року був встановлений до 03 березня 2022 року до 17:00 години за Київським часом, а належним представленням вимоги за умовами цієї гарантії є:

- подання Бенефіціаром оригіналу вимоги у письмовій формі Банку-гаранту через Банк бенефіціара;

- надіслання оригіналу вимоги в письмовій формі саме на поштову адресу Банка-гаранта, зазначену у банківській гарантії, а не на SWIFT-адресу, через Банк-бенефіціара;

- пред`явлення Бенефіціаром письмового оригіналу вимоги за гарантією протягом строку її дії, а саме: не пізніше 17:00 години за Київським часом 03 березня 2022 року. Умови гарантії передбачали не лише пред`явлення Бенефіціаром гарантії протягом строку її дії, а й необхідність фактичного отримання Банком-гарантом адресованої йому письмової вимоги платежу за банківською гарантією до закінчення зазначеного строку її дії;

- належність підпису уповноваженій особі Бенефіціара, що міститься на такій вимозі, додатково має бути підтверджений SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу банка-гаранта ALJSUAUK з посилання на реквізити цієї гарантії та вимоги.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що Бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пред`явило вимогу платежу за банківською гарантією № 125/01-1017 від 25 лютого 2022 року Банку-гаранту через свій банк - АБ «Укргазбанк» 28 лютого 2022 року. АБ «Укргазбанк» надіслав цю вимогу Банку-гаранту на зазначену у гарантії SWIFT-адресу Банка-гаранта 28 лютого 2022 року, а на поштову адресу Банка-гаранта - 31 березня 2022 року. Оригінал письмової вимоги був отриманий Банком-гарантом за його поштовою адресою 07 квітня 2022 року.

Отже, пред`явлення Бенефіціаром вимоги про сплату за банківською гарантією № 125/01-1017 від 25 лютого 2022 року та надіслання цієї вимоги Банку-гаранту на його зазначену в гарантії SWIFT-адресу відбулося у межах строку дії гарантії. Проте, надіслання вимоги на поштову адресу Банка-гаранта та її отримання Банком-гарантом за поштовою адресою відбулося після закінчення строку дії гарантії.

Разом з цим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX був затверджений Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до пункту 2.11. пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, на усій території міста Києва з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року велися активні бойові дії, що, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, становило серйозну загрозу життю і здоров`ю всіх мешканців міста Києва.

Отже, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, станом на 28 лютого 2022 року - дату пред`явлення позивачем вимоги про сплату за банківською гарантією № 125/01-1017 від 25 лютого 2022 року в Україні був введений та діяв воєнний стан, у місті Києві та у Київській області велися активні бойові дії та відбувалися обстріли міста Києва. Внаслідок зазначених обставин (зокрема і у період з 28 лютого по 03 березня 2022 року - з дати подання Бенефіціаром вимоги про сплати за гарантією по дату закінчення строку дії гарантії) існували труднощі у пересиланні поштової кореспонденції, у роботі поштових, кур`єрських служб доставки поштової кореспонденції, існував високий ризик пошкодження поштових відправлень та втрати оригіналів документів внаслідок обстрілів, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з відомостями, що містяться на офіційному сайті відповідача за посиланнями (https://bankalliance.ua/articles/pro-robotu-alyans-banku-stanom-na-24-02, ://bankalliance.ua/articles/vazhliva-informatsiya-dlya-klientiv-alyans-banku), відповідач, який мав обов`язки з отримання оригіналу вимоги, також з 24 лютого 2022 року припинив роботу своїх відділень.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що обставина закриття відповідачем всіх своїх відділень не підтверджує факт того, що відповідач за своєю поштовою адресою міг би фактично отримати вимогу позивача до спливу строку дії гарантії та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ця обставини значно збільшувала термін отримання відповідачем оригіналу вимоги Бенефіціара.

Встановивши та врахувавши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки останні дні строку, в які позивач міг направити вимогу про сплату за гарантією, припали на період початку військової агресії російської федерації проти України, ведення активних бойових дій в місті Києві та Київській області, то за таких обставин позивач опинився у ситуації невизначеності, зокрема щодо перспектив як відновлення роботи поштових, кур`єрських служб доставки поштової кореспонденції у місті Києві, так відкриття відповідачем власних відділень та отримання ним поштової кореспонденції.

Відповідно до пунктів 62, 63 розділу X Положення № 639 бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Банк бенефіціара (резидент) приймає вимогу бенефіціара разом з документами (якщо вони передбачені умовами гарантії) та надсилає її (їх) безпосередньо банку-гаранту або банку, від якого надійшла гарантія, якщо умовами гарантії передбачено подання документів (вимоги та інших обумовлених у гарантії документів) через банк бенефіціара (резидент). Банк бенефіціара (резидент), у випадках, передбачених умовами гарантії, одночасно з відправленням вимоги бенефіціара, надсилає банку-гаранту або банку, через який надійшла гарантія, автентичне повідомлення про отримання вимоги бенефіціара, зазначивши в ньому повний текст вимоги (якщо це передбачено умовами гарантії) і повідомляє, що вимога та документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) надіслані банку-гаранту або банку, через який надійшла гарантія.

SWIFT (англ. Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, SWIFT, або S.W.I.F.T.) - це міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів.

Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що направлення Банком-бенефіціаром Банку-гаранту вимоги платежу за гарантією у вигляді повідомлення за допомогою системи SWIFT відповідає призначенню такої системи, яка наразі запроваджена в банківській системі України та застосування якої передбачене відповідачем як Банком-гарантом у банківській гарантії № 125/01-1017 від 25 лютого 2022 року.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що пред`явлення позивачем у межах строку дії банківської гарантії № 2742-21/11 від 18 серпня 2021 року вимоги про сплату за банківською гарантією Банку-гаранту через банк бенефіціара у вигляді SWIFT-повідомлення на SWIFT-адресу Банка-гаранта, зазначену в гарантії, з направленням після стабілізації ситуації у м. Києві оригіналу цієї вимоги на поштову адресу Банка-гаранта не може свідчить про те, що така вимога була отримана після закінчення строку дії гарантії.

За таких обставин, що склалися у спірних правовідносинах у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» про визнання такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії № 2742- 21/11 від 18.08.2021, виданої Акціонерним товариством «Банк Альянс», бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання», та про визнання цієї банківської гарантії припиненою з 03 березня 2022 року у зв`язку з закінченням строку її дії, а також дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог про стягнення за банківською гарантією.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржників на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статті 560, 561, 563, 565, 568 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України та норм Положення № 639, викладених у постановах від 02 жовтня 2020 року у справі № 904/1156/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/3500/19, від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19, від 08 червня 2022 року у справі № 910/9397/20, від 18 серпня 2022 року № 910/1674/20, від 14 листопада 2019 року у справі № 910/20306/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/21641/17, від 20 червня 2018 року у справі № 904/9536/17, від 02 березня 2018 року у справі № 910/8297/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/17772/20, від 22 листопада 2022 року у справі № 910/8528/21, від 14 листопада 2019 року у справі № 910/20326/17, оскільки у зазначених справах були відсутні обставини подання та надсилання банку-гаранту вимоги за гарантією у період дії воєнного стану, ведення на території місцезнаходження бенефіціара, банка-бенефіціара та банка-гаранта активних бойових дій та існування об`єктивних труднощів у направленні та отриманні кореспонденції. Тобто висновки Верховного Суду у зазначених справах були сформовані за інших, ніж у цій справі № 910/6924/22, обставин.

Інші доводи касаційних скарг за своєю суттю зводяться до незгоди зі встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи, з наданою судом оцінкою доказів та фактично направлені на встановлення обставин справи та переоцінку наявних у матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Верховний Суд, керуючись межами розгляду справи судом касаційної інстанції, встановленими і статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не перевіряє правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при формуванні висновків в частині первісних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, оскільки касаційні скарги відповідача та третьої особи не містять доводів щодо оскарження цих висновків суду апеляційної інстанції.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції в повному обсязі з`ясував обставини, на які сторони послалися як на підставу своїх вимог та заперечень, правильно з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Доводи відповідача та третьої особи у касаційних скаргах про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, а наведена ними підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою, з огляду на що Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у цій справі.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у справі № 910/6924/22 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у справі № 910/6924/22.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй