Ухвала

від 17.07.2024 по справі 910/6041/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6041/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024

у справі № 910/6041/19

за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до відповідача -1:Фонду державного майна України

до відповідача -2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до відповідача -3: ОСОБА_2

до відповідача -4: ОСОБА_3

до відповідача - 5: ОСОБА_1

про визнання недійсним наказу (в частині), визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.07.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (повний текст складено 04.06.2024) у справі № 910/6041/19.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.07.2024 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі ? Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1921 грн.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, предметом поданого у цій справі позову є вимоги немайнового характеру: визнання недійсним наказу (в частині), визнання недійсним договору купівлі-продаж.

21.09.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/6041/19 про відмову у позові, яке скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та прийнято нове рішення, яким позов Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області задоволено та визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по вул. Кірова, 55, с. Погреби, Броварського району Київської області від 21.09.2005.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову від 21.05.2024, а рішення господарського суду Києва від 21.09.2023 залишити в силі, а отже, скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 6 147,20 грн (1 921 грн х 2 х 200 % х 0,8 ).

Від ОСОБА_1 в якості доказу сплати судового збору подано копію квитанції №8097-9640-4885-5495 від 05.07.2024, згідно з яких сплачено 7 684,00 грн судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 Закону).

Водночас необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується, оскільки лише за таких умов суд може переконатися у сплаті коштів та їх зарахуванні (надходженні) до Державного бюджету за розгляд саме тієї касаційної скарги, яку подано щодо оскарження певного судового рішення у відповідній судовій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 907/892/15, від 16.04.2018 у справі № 922/3137/17, від 20.04.2018 у справі № 910/12031/17, від 21.02.2019 у справі № 910/8880/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18, від 13.06.2023 у справі № 911/26/20.

Однак, як вбачається з поданої скаржником копії квитанції інструкцій №8097-9640-4885-5495 від 05.07.2024 про сплату 7 684,00 грн судового збору, в призначенні платежу не зазначено номер справи та судове рішення, яке оскаржується.

З огляду на це, скаржник не надав суду належних доказів сплати судового збору саме за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/6041/19, оскільки з доданого до касаційної скарги документа не вбачається подання якої касаційної скарги і у якій справі оплачується відповідним судовим збором.

Тож Суд вказує на те, що скаржнику необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 147,20 грн за подання касаційної скарги, необхідними реквізитами для ідентифікації якої є, зокрема, номер справи, у межах якої вона подається, та дата судового акта, що оскаржується.

Як зазначено на вебсайті Верховного Суду (за посиланням https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/) у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: "101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____(Дата оскаржуваного рішення) по справі ___ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить виклад обставин справи, обґрунтування порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення такого недоліку касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним обґрунтуванням наявності цієї підстави (цих підстав).

При цьому Суд зауважує, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) подати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 6 147,20 грн.

Розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287?291, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/6041/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.