Постанова

від 21.05.2024 по справі 910/6041/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа№ 910/6041/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 21.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 (повний текст складено 30.10.2023)

у справі № 910/6041/19(суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до відповідача -1:Фонду державного майна України

до відповідача -2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до відповідача -3: ОСОБА_1

до відповідача -4: ОСОБА_2

до відповідача - 5: ОСОБА_3

про визнання недійсним наказу (в частині), визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Погребської сільської ради Броварського району Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу (в частині), визнання недійсним договору купівлі-продажу, відповідно якої позивач просить суд:

- визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_4 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 27.11.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №910/6041/19 та прийняти нове рішення про задоволення позову керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 21.06.2005 №1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", що за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу та визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486, 3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_4 .

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що сформований перелік, але не затверджений органом приватизації, разом з документами, які містять пропозиції щодо подальшого використання об?єктів, подається на погодження відповідній державній адміністрації, на території якої розташований об?єкт (п. 2.5. Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що приватний підприємець Сергієнко В.Г. орендував спірне приміщення будинку культури лише 2 роки до його приватизації, що передусім вказує на незаконність обрання державним органом приватизації позаконкурентного способу приватизації спірного майна шляхом його викупу орендарем

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 витребувано невідкладно у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6041/19 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступник керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

25.12.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/6041/19.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 18.12.2023 по 23.12.2023 перебував у відрядженні, з 24.12.2023 по 12.01.2024 у відпустці та з 15.01.2024 по 26.01.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступник керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступник керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 у судовому засіданні 27.02.2024.

12.02.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що спірне майно знаходилось в непридатному, занедбаному стані, не використовувалось та потребувало ремонту та значних вкладень, що підтверджується Висновком про вартість майна станом на 30.06.2003 року, складеним приватним підприємством «Гарант-Експерт», Актом комісійного обстеження технічного стану будівлі будинку культури АДРЕСА_1, та листом КСП «Нова Україна» від 23.12.2003 року №04-12/53.

Також відповідач вказує, що взявши до уваги той факт, що спірне майно вже станом на момент укладання договору оренди багато років не використовувалося за призначенням та не належало до об?єктів соціально-культурного призначення у сфері культури, нежитлове приміщення, будівля будинку культури площею 486,30 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , є індивідуально визначеним майном віднесеним до об?єктів державної власності та віднесено до групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, як про то вірно встановлено судом першої інстанції.

13.02.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Так, відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до наступних висновків: «Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не доведено та не надано доказів наявності фактичних обставин, які б свідчили про недодержання вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України, в момент вчинення договору купівлі-продажу об?єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" , загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Сергієнком Віктором Гавриловичем"». Проте, Заступником керівника Київської обласної прокуратури у апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищезазначені висновки Господарського суду міста Києва.

22.02.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-5 заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Так, відзив обґрунтовано тим, що законодавство, на яке посилається позивач у позовній заяві, так апелянт у апеляційній скарзі, взагалі не відноситься до даних правовідносин та не підлягає застосуванню, у зв?язку з чим Господарським судом міста Києва у рішенні від 21 вересня 2023 року було зроблено законні висновки про необґрунтованість вимог прокурора та про відсутність порушення права позивача.

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що під час розгляду справи прокурором не наведено переконливих аргументів в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Саме по собі твердження прокурора про те, що орган місцевого самоврядування не знав про здійснене відчуження нерухомого майна та лише у 2018 року виніс рішення про його повернення, не є належним доказом пропуску строку позовної давності з поважних причин.

27.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 19.02.2024 по 01.03.2024 у відпустці.

01.03.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку), 04.03.2024 (згідно дати звернення на електрону адресу суду), 15.03.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) надійшли заперечення Заступника керівника Київської обласної прокуратури на відзиви відповідачів, в якому прокурор заперечує проти доводів відповідачів та просить суд задовольнити його апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення скасувати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/6041/19 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 на 16.04.2024.

16.04.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням Головуючого судді Гончарова С.А. з 15.04.2024 по 26.04.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/6041/19 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 на 21.05.2024.

В судове засідання, що відбулось 21.05.2024 з`явився прокурор, представник позивача, відповідача-1 та відповідача-5 та надали свої пояснення щодо суті спору. Відповідач-1, 3, 4 в судове засідання не з`явились про час, дату ті місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідач-1 через систему «Електронний суд», відповідач-3, 4 через засоби поштового зв`язку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №0600264053649 (відповідач-3), 0600264053681 (відповідач-4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, включено нежитлову будівлю колишнього "Будинку культури" загальною площею 486,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

21.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (продавець за договором) та ОСОБА_4 (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлова будівля колишнього "Будинку культури" загальною площею 486,3 кв.м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" і орендується приватним підприємцем В.Г. шляхом викупу, засвідчений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Єлістратовою Світланою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 5632.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю нежитлову будівлю "Будинку культури" загальною площею 486,3 кв.м. (згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 15.09.2003 виконкомом Погребської сільської ради Броварського району та зареєстрованого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 15.09.2003 за реєстраційним № 2655577, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8393614 від 20.09.2005), що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований за адресою: АДРЕСА_1 і є об`єктом приватизації згідно наказу Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення даного договору та державної реєстрації (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору покупець зобов`язаний внести 93 427,20 грн за придбаний об`єкт приватизації, протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об`єкт приватизації.

Відповідно до пункту 3.2 договору передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття об`єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

У відповідності до підписаного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та громадянином України ОСОБА_4 акту прийому-передачі державного майна від 22.09.2005, продавець передав, а покупець прийняв продане 21.09.2005 шляхом викупу майно, а саме: нежитлову будівлю "Будинку культури" загальною площею 486,3 кв.м., що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8741645 від 25.10.2005 за ОСОБА_4 було зареєстровано право приватної власності нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення спірного майна до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, є незаконним, оскільки спірне майно підпадало під включення до групи «Ж», як об`єкт соціально-побутового призначення, та відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" повинно було передано в комунальну власність. У зв`язку з чим, прокурор вказує, що спірне майно вибуло у приватну власність всупереч встановленому законом порядку, а договір порушує інтереси територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області.

Суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що з Аудиторського висновку Про фінансування здійснених покращень орендованого майна (не житлове приміщення - будівля будинку культури по АДРЕСА_1 площею 486,3 кв.м.) вбачається, що за рахунок власних коштів СПД Сергієнка Віктора Гавриловича, станом на квітень 2005 року орендарем за власний рахунок з дозволу орендодавця (лист регіонального відділення від 25.09.2003 № 5.14/2228) були здійснені невід`ємні поліпшення орендованого державного майна вартістю більше ніж 25% від вартості об`єкта.

Враховуючи те, що спірне майно вже станом на момент укладання договору оренди багато років не використовувалося за призначенням та не належало до об`єктів соціально-культурного призначення у сфері культури, нежитлове приміщення, будівля будинку культури площею 486,30 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , є індивідуально визначеним майном віднесеним до об`єктів державної власності та віднесено до групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором та позивачем не доведено та не надано доказів наявності фактичних обставин, які б свідчили про недодержання вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України, в момент вчинення договору купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_4 ".

Проте, колегія суддів вважає такі доводи суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1311 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.99 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в суді.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Цивільним кодексом України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов?язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 29 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав.

Отже, закон пов?язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом коли саме повноваженому органу, право якого порушено внаслідок прийнятого незаконного рішення, стало відомо про таке порушення.

Враховуючи, що у даному випадку органом, уповноваженим представляти територіальну громаду є Погребська сільська рада, однак, орган місцевого самоврядування обмежився лише винесенням рішення про повернення нерухомого майна у комунальну власність від 02.02.2018 № 1522-45, відповідно до якого сільському голові с. Погреби рекомендовано звернутись до Броварського міськрайонного суду щодо питання законності договору купівлі-продажу приміщення будинку культури та можливості повернення вищевказаного об?єкта територіальній громаді села Погреби.

Прокурор вказує, що до оприлюднення вказаного рішення, прокуратурі не було відомо про наявні порушення інтересів держави, оскільки орган місцевого самоврядування до правоохоронних органів не звертався.

Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься в постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 6-2070ц16, від 20.08.2013 у справі № 3-18г13, від 02.09.2008 у справі № 3-3376к08 та ухвалі від 25.04.2012 у справі № 6-15350вов10, правові висновки якого мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що у разі якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доводи відповідачів про застосування строку позовної давності, у зв`язку з тим, що рішення про повернення нерухомого майна у комунальну власність від 02.02.2018 № 1522-45 жодним чином не підтверджує факт необізності Погребської сільської ради щодо приватизації спірного майна до 02.02.2018, проте доказів щодо обізнаності Погребської сільської ради раніше матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає поважними причини пропуску позовної давності для звернення Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та поновлює його для захисту прав позивача.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об??єкта нерухомого майна № 149988779 від 18.12.2018, 15.09.2003 в Реєстр внесено запис про реєстрацію спірного майна за державою в особі уповноваженого органу управління цим державним майном - Верховної Ради України, форма власності - загальнодержавна, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, б/н, 15.09.2003, видане виконкомом Погребської сільської ради.

01.08.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Приватним підприємцем Сергієнком Віктором Гавриловичем укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, будівля будинку культури площею 486,30 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на балансі КСП «Нова України», вартість якого визначена експертним шляхом і становить 76 589 грн. Договір оренди укладено строком на 5 років, що діє з 01.08.2003 до 01.08.2008 включно з метою організації дозвілля дітей та юнацтва у позаурочний час.

Так, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) викуп застосовується щодо об?єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об?єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна». Порядок викупу об?єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Судоми першої інстанції не враховано, що державний орган приватизації має право прийняти рішення про викуп нерухомого майна, що перебуває у власності держави, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж), за наслідками чого у подальшому має укласти відповідний договір купівлі-продажу.

Лише у виключному випадку такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об?єктів, які вже перебувають у нього в оренді.

При цьому виняткове значення для правильного обрання способу, порядку та процедури приватизації державного майна має правовий статус такого об?єкта.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), за рішенням державного органу приватизації об?єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів підприємств, що приватизуються, від приватизації цих об?єктів можуть передаватися у комунальну власність відповідних територіальних громад відповідно до законодавства.

У разі неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об?єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства, що приватизується, а також за наявності згоди відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації та корпоратизації на базі вказаного підприємства, зазначені об?єкти можуть передаватися у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України у безстрокове безоплатне користування такому товариству за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу.

Подальша приватизація таких об?єктів здійснюється відповідно до закону. Відповідно до п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» від 18.05.2000 № 1723-III (яка була чинна на час продажу об?єкта нерухомості), класифікація об?єктів приватизації на відповідні групи здійснюється з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми.

Зокрема, саме до групи «Ж» відносяться - незалежно від вартості об?єкти охорони здоров?я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об??єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об?єктів санаторно- курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об?єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об?єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Чинне на той час законодавство не розмежовувало поняття «діючого» чи «колишнього» об?єкта соціально-культурного призначення.

Разом з тим, оскаржуване судове рішення не містить мотивів на спростування доводів прокурора про необхідність віднесення спірного об?єкта до категорії об?єктів соціально-культурного призначення, окрім як визначення в його назві слова «колишній» будинок культури, аналогічно як це вказано в оспорюваних наказі Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 та договорі купівлі-продажу від 21.09.2005.

Судом першої інстанції проігноровано, що згідно з п.п. 95, 96 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки приватизація майна об?єктів, віднесених до групи «Ж», здійснюється способами, передбаченими цією Програмою. З метою збереження профілю діяльності зазначених об?єктів продаж їх здійснюється переважно за некомерційним конкурсом. Продаж об?єктів групи «ж» здійснюється у порядку, що встановлюється Фондом.

Такий порядок встановлено Положенням про порядок приватизації об?єктів групи «Ж», затверджений наказом Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»» від 14.08.2000 № 1693, який розроблений у відповідності та в розвиток Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативних актів України.

Так судом першої інстанції вірно встановлено, що першочерговій приватизації підлягають об?єкти групи «Ж», які використовуються не за призначенням, перебувають в оренді або не функціонують.

Проте, для запобігання виникненню невдоволеного попиту населення адміністративних одиниць, на території яких розташовано об?єкти групи «Ж», на товари (роботи, послуги), які виробляються цими об?єктами, та для забезпечення населення послугами на рівні соціальних стандартів, передбачених законодавством, приватизація таких об?єктів переважно здійснюється зі збереженням профілю та переважно конкурентними способами.

При цьому, тільки підприємство, яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів об?єкт групи «Ж», має першочергове право на викуп об?єкта за експертною оцінкою (п. 101 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п. 1.8 Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Включення об?єктів соціально-побутового призначення, які не ввійшли до статутних фондів підприємств, створених у процесі приватизації, до переліку об?єктів групи «Ж», що підлягають приватизації, здійснюється з ініціативи органів приватизації, покупців та господарських товариств, на балансах яких перебувають об?єкти групи «Ж» (п. 2.3. Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Державні органи приватизації формують переліки об?єктів групи «Ж», що підлягають приватизації. Перелік повинен містити: назву об?єкта, його місцезнаходження, спосіб приватизації, умову приватизації - збереження профілю діяльності або відомості щодо його можливого перепрофілювання. Сформований перелік, але не затверджений органом приватизації, разом з документами, які містять пропозиції щодо подальшого використання об?єктів, подається на погодження відповідній державній адміністрації, на території якої розташований об?єкт (п. 2.5. Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Державна адміністрація протягом 3 тижнів розглядає подані документи та за результатами розгляду погоджує їх. У разі незгоди із запропонованим до приватизації переліком або з окремими об?єктами в ньому, деякими умовами продажу державна адміністрація подає обґрунтовані зауваження (п. 2.6. Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Переліки об?єктів, які не функціонують більше 3 років або перебувають в аварійному стані та умовою продажу яких передбачається можливість їх перепрофілювання, крім погодження місцевою державною адміністрацією, для підтвердження забезпечення населення послугами на рівні соціальних стандартів, передбачених законодавством, підлягають погодженню місцевим органом самоврядування у частині зазначеної умови протягом 3 тижнів.

Переліки таких об?єктів направляються на погодження до зазначених органів одночасно. В інших випадках переліки об?єктів групи «Ж» державної форми власності погодженню органами місцевого самоврядування не підлягають (п. 2.7. Положення про порядок приватизації об?єктів групи «Ж»).

Аналогічні норми містяться і в п.п. 97-99, 103, 104 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. Так, у разі надання покупцем достатнього економічного обґрунтування в установленому Фондом державного майна України порядку можливе перепрофілювання об?єктів без зміни їх призначення щодо надання соціальних послуг.

Органи, уповноважені управляти майном об?єктів, віднесених до групи «Ж», подають до державних органів приватизації переліки об?єктів групи «Ж», що підлягають приватизації. Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими державними адміністраціями щоквартально затверджують переліки об?єктів, що підлягають приватизації.

У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об?єктів групи «Ж», що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим.

Одночасно з поданням про включення до переліку об?єктів групи «Ж», що підлягають приватизації, об?єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об?єкта.

Згідно обставин справи приватний підприємець Сергієнко В.Г. орендував спірне приміщення будинку культури лише 2 роки до його приватизації, що не відповідає вимогам до обрання державним органом приватизації позаконкурентного способу приватизації спірного майна шляхом його викупу орендарем. Матеріали справи не містять будь-яких погоджень органу управління спірним державним майном, яким є Верховна Рада України, на таке відчуження будинку культури, так само як і не здобуто доказів одержання погодження відповідної місцевої державної адміністрації й органу місцевого самоврядування на включення цього об?єкта державним органом приватизації до відповідного переліку об?єктів, що підлягають приватизації, у тому числі щодо терміну збереження профілю діяльності будинку культури або можливості перепрофілювання даного об?єкта.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, включення спірного майна до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу, є незаконним, оскільки спірне майно підпадало під включення до групи «Ж», як об`єкт соціально-побутового призначення, та відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" повинно було передано в комунальну власність.

В свою чергу, доводи відповідачів щодо знаходження майна в непридатному, занедбаному стані, невикористання та потребування ремонту не спростовують порушення порядку віднесення переліку об`єктів державної власності групи «А».

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, позовні вимоги Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області підлягають задоволенню, шляхом визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" за адресою: вул. Кірова, 55 в с. Погреби Броварського району Київської області до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу та визнання недійсним договіру купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, зареєстрований в реєстрі за №5632.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури та скасування рішення місцевого господарського суду, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на відповідачів пропорційно в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області - задовольнити.

Визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" за адресою: вул. Кірова, 55 в с. Погреби Броварського району Київської області до переліку об`єктів державної власності групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, зареєстрований в реєстрі за №5632.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325) на користь Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 10.06.1998 виданий Броварським РВ ГУ МВС України в Київський області ) на користь Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт громадянина України (ID) № НОМЕР_2 від 21.07.2021 виданий 3213, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Паспорт громадянина України (ID) № НОМЕР_4 від 16.06.2021 дійсний до 16.06.2031, виданий 3213, РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04.06.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді С.Р. Станік

О.В. Тищенко