Ухвала

від 18.07.2024 по справі 908/1821/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1821/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (Фермерського) господарства "Байда"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (у складі колегії суддів: Парусніков Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.) про відмову у роз`ясненні рішення

за первісним позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до: 1. Селянського (Фермерського) господарства "Байда",

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_2

про стягнення 1 223 287,32 грн,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2

до: 1. Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

2. Селянського (Фермерського) господарства "Байда"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1

про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Селянського (Фермерського) господарства "Байда" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 908/1821/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у цій справі було скасовано. Справу № 908/1821/23 направлено до Господарського суду Запорізької області на стадію вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до розгляду та відкриття провадження.

В подальшому 16.04.2024 через систему "Електронний суд" Селянське (Фермерське) господарство "Байда" подало до Центрального апеляційного господарського суду заяву про роз`яснення постанови від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 було відмовлено у задоволенні заяви Селянського (Фермерського) господарства "Байда" про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23, у зв`язку з тим, що прийнята у справі постанова не потребує виконання у встановленому законом порядку, а тому не підлягає роз`ясненню судом.

У касаційній скарзі Селянське (Фермерське) господарство "Байда" зазначає про те, що ухвала апеляційного суду у цій справі прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, під час прийняття оскаржуваної ухвали були не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, а також порушені основні засади (принципи) господарського судочинства.

Розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на те, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Так, як вже зазначалось, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у цій справі було скасовано. Справу № 908/1821/23 направлено до Господарського суду Запорізької області на стадію вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до розгляду та відкриття провадження.

16.04.2024 через систему "Електронний суд" Селянське (Фермерське) господарство "Байда" подало до Центрального апеляційного господарського суду заяву про роз`яснення постанови від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23.

Відповідно до частини першої статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи із змісту наведеної норми, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто, йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Частиною другою статті 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Подібна за змістом правова позиція є сталою та неодноразово викладалася, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі № 925/632/19 та від 06.07.2022 у справі № 904/766/21.

Як встановив апеляційний суд, у поданій заяві Селянське (Фермерське) господарство "Байда" посилалось на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1821/23 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду, об`єднано з первісним позовом. Ухвалою від 29.01.2024 Господарський суд Запорізької області повернувся на стадію підготовчого провадження у цій справі.

Тому, за твердженнями скаржника, в порушення нормативних приписів пунктів 8, 9 частини другої статті 176, пункту 1 частини першої статті 178, статті 8 Господарського процесуального кодексу України, вищевказаними ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі суд не встановлював для Селянського (Фермерського) господарства "Байда" строк для надання відзиву на зустрічну позовну заяву, який, згідно частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В той же час, суд апеляційної інстанції з посиланням на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі від 17.06.2024 у цій справі правильно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про роз`яснення постанови від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23, з огляду на те, що прийнята у справі постанова не потребує виконання у встановленому законом порядку, а тому не підлягає роз`ясненню судом.

Додатково, апеляційний господарський суд зауважив, що зі змісту заяви про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 слідує, що заявник фактично просить роз`яснити йому процесуальні права, порушення яких (можливо) допущено місцевим господарським судом, а саме, права передбаченого нормами Господарського процесуального кодексу України на подання відзиву на зустрічну позовну заяву, що суперечить приписам статті 245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не стосуються неточностей формулювань у судовому рішенні, не доводять неясність судового акту, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків. Крім цього, суть поданої заяви зводиться до незгоди заявника з процесуальним рішенням (ухвалою) суду першої інстанції, заперечення на яке заявник вправі включити до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви щодо роз`яснення постанови, оскільки остання не належить до рішень: а) право на роз`яснення яких передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України; б) які підлягають примусовому виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

У такий спосіб, зазначені доводи скаржника, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Селянського (Фермерського) господарства "Байда" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 908/1821/23 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (Фермерського) господарства "Байда" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 908/1821/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко