Постанова

від 09.10.2024 по справі 908/1821/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024 м. Дніпро Справа № 908/1821/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засіданні Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/1821/23 (суддя Азізбекян Т.А.), повний текст ухвали складено 29.05.2023

за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", (вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 14352406)

до відповідача-1: Селянського (Фермерського) господарства "Байда" (вул. Паркова, буд. 54-А, с. Чкалове, Веселівський район, Запорізька область, 72212, ідентифікаційний код 13638537)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про стягнення 1223287,32 грн, -

за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", (вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 14352406)

відповідача-2: Селянського (Фермерського) господарства "Байда" (вул. Паркова, буд. 54-А, с. Чкалове, Веселівський район, Запорізька область, 72212, ідентифікаційний код 13638537)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання договору поруки припиненим, -

за зустрічним позовом: Селянського (Фермерського) господарства "Байда" (вул. Паркова, буд. 54-А, с. Чкалове, Веселівський район, Запорізька область, 72212, ідентифікаційний код 13638537)

до відповідача: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 14352406)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про визнання припиненим кредитного договору та зобов`язань за договором, -

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", (вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 14352406)

відповідача-2: Селянського (Фермерського) господарства "Байда" (вул. Паркова, буд. 54-А, с. Чкалове, Веселівський район, Запорізька область, 72212, ідентифікаційний код 13638537)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову і ухвали суду першої інстанції.

У червні 2023 року до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про стягнення солідарно з відповідачів: Селянського (Фермерського) господарства «Байда», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором від 04.11.2021 № 041121-АТ у сумі 1223287,32 грн, яка складається з 900000,00 грн простроченого кредиту та 323287,32 грн прострочених відсотків.

28.08.2023 до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», Селянського (Фермерського) господарства «Байда», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.

14.02.2024 від Селянського (Фермерського) господарства «Байда» надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання припиненим з 24.02.2022 Кредитного договору від 04.11.2021 № 041131-АТ та зобов`язань Селянського (Фермерського) господарства «Байда» за договором. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

02.04.2024 до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», Селянського (Фермерського) господарства «Байда», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

16.05.2024 на адресу Господарського суду Запорізької області від Селянського (Фермерського) господарства «Байда» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява про зупинення провадження у справі № 908/1821/23 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом заяви СФГ «Байда» про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23.

16.05.2024 Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» в системі «Електронний суд» сформовано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме), а саме:

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно (рухоме та нерухоме) Селянського (фермерського) господарства «Байда» (код в ЄДРПОУ 13638537, юридична адреса: 72212, Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Чкалове, вул. Паркова, буд. 54-А), в межах суми позову у сумі 1223287,32 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), в межах суми позову у розмірі 1223287,32 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в межах суми позову у розмірі 1223287,32 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме).

Відмовлено в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 908/1821/23 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом заяви СФГ «Байда» про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2023 у справі № 908/1821/23.

Зупинено провадження у справі № 908/1821/23 до повернення матеріалів справи № 908/1821/23 до Господарського суду Запорізької області.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Непогодившись з висновками, викладеними місцевим господарським судом в ухвалі від 16.05.2024 Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у

справі № 908/1821/23 та ухвалити нове рішення;

- задовольнити заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову;

- відмовити у задоволенні клопотання представника СФГ «Байда» про зупинення провадження у справі та ухвалити продовжити розгляд справи № 908/1821/23.

Оскільки підстави для зупинення провадження у справі відпали, присутній в судовому засіданні скаржник, уточнив вимоги апеляційної скарги та просив здійснювати перегляд оскаржуваної ухвали лише в межах, що стосуються відмови місцевим господарським судом у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, скаржником уточнено вимогу заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_2 в межах суми позову у розмірі 1223287,45 грн, замість помилково зазначеної суми 9115811,45 грн.

Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скаржник вважає необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Основні доводи скаржника зводяться до наявності підстав для забезпечення його позову судом, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржників в межах суми позову, що гарантуватиме виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Допустивши порушення норм процесуального права, місцевий господарський суд не надав оцінки доводам АТ «Банк Кредит Дніпро», не навів жодних мотивів та обґрунтування свого рішення, лише зазначив, що не знаходить правових підстав для задоволення заяви, що суперечить вимогам, визначеним законодавством щодо надання оцінки доводам сторін.

Скаржник зазначає, що відмова суду від забезпечення позову без оцінки ризиків та обставин справи свідчить про те, що суд застосував завищений стандарт доказування. За таких умов суд порушив баланс інтересів сторін, що є неприйнятним у господарському процесі, де суд зобов`язаний забезпечити дотримання принципу рівності та змагальності сторін.

Крім того, скаржник просить врахувати, що при розгляді заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд не надав належної оцінки зловживанням відповідачами процесуальними правами, які полягають у поданні численних необґрунтованих заяв та скарг, спрямованих на затягування розгляду справи.

3. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Не погодившись з доводами та вимогами апеляційної скарги позивача по справі Селянське (Фермерське) господарство «Байда» (відповідач-1) подало до Центрального апеляційного господарського суду сформований в системі «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу.

Відзив відповідач-1 фактично зводиться до незгоди з доводами позивача про необхідність забезпечення позову по даній справі, оскільки наведені позивачем в обґрунтування вказаної заяви доводи є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, не містять конкретних підстав, які могли б свідчити про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення.

Відповідач-1 вважає, що з метою забезпечення позову, позивач мав обґрунтувати заяву поданням певних доказів, які б вказували на можливість утруднення виконання рішення суду, проте скаржником таких доказів до заяви надано не було.

Відповідач-1 просить апеляційну скаргу позивача по даній справі залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Як зазначалося вище, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1821/23 за позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення солідарно з відповідачів: СФГ «Байда», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором від 04.11.2021 № 041121-АТ у сумі 1223287,32 грн, яка складається з 900000,00 грн простроченого кредиту та 323287,32 грн прострочених відсотків.

В межах даної справи на розгляді суду першої інстанції перебувають зустрічні позови:

- ОСОБА_2 до відповідачів АТ «Банк Кредит Дніпро», СФГ «Байда», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим;

- СФГ «Байда» до відповідачів АТ «Банк Кредит Дніпро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання припиненим кредитного договору та зобов`язань за договором;

- ОСОБА_1 до відповідачів АТ «Банк Кредит Дніпро», СФГ «Байда», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні другого відповідача: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Предметом виникнення спору по даній справі є постановлена місцевим господарським судом ухвала від 16.05.2024 про відмову в задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме).

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду у провадженні якого перебуває справа.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного Cуду по справі № 905/2130/17 та від 13.02.2018 по справі № 911/2930/17.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі № 921/302/20.

Вирішуючи питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких критеріїв, як; розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

У постанові від 03.03.2023 по справі № 905/448/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Доводи відповідача щодо не подання з боку позивача доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, які могли б свідчити про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За змістом поданої заяви, в обґрунтування свого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на протиправне ухилення відповідачів від виконання взятих на себе грошових зобов`язань за укладеним між сторонами Кредитним договором від 04.11.2021 № 041121-АТ та укладеними на його забезпечення договорами поруки від 04.11.2021 № 041121-П/1 та від 04.11.2021 № 041121-П/1, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, стягнення якої є предметом спору у даній справі.

Позивач зазначає, що 11.04.2023 на електронну адресу sfg.bayda@ukr.net ним направлено повідомлення про заборгованість, в якому Банк вимагав від відповідачів у строк до 18.04.2023 погасити прострочену заборгованість або звернутися до Банку для вирішення питання щодо порядку подальшого врегулювання простроченої заборгованості.

06.07.2023 АТ «Банк Кредит Дніпро» отримало від СФГ «Байда» лист за підписом голови Голоти О.Ю. від 26.06.2023 № 3, в якому йдеться про те, що останній пропонує Банку розглянути можливість здійснення реструктуризації існуючої простроченої заборгованості.

Станом на 26.07.2023 головою СФГ «Байда» чи його уповноваженим представником не здійснено жодних дій, які б свідчили про серйозність намірів, щодо реструктуризації та погашення заборгованості перед Банком.

За твердженнями позивача, його неодноразові звернення з вимогою про сплату заборгованості відповідач ігнорує, будь-яких повідомлень від відповідачів щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, неможливості виконання своїх зобов`язань на адресу позивача не надходило. Така бездіяльність та протиправна поведінка відповідачів негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є значною.

Крім того, позивач зазначає, що в судовому процесі, під час розгляду даної справи, з боку відповідачів вчиняються заходи, направлені на зловживання процесуальними правами, які на думку позивача, спрямовані виключно на затягування розгляду справи та відтермінування ухвалення рішення по суті спору.

На переконання позивача, в нього наявні ґрунтовні, об`єктивні підстави вважати, що відповідачі взагалі можуть не виконати наявні перед позивачем грошові зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов`язань.

На думку позивача, вищевказане є об`єктивними факторами для обґрунтування потенційної неможливості виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 5 ст. 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

У даній справі, місцевий господарський суд не надав оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, жодним чином не вмотивував свого рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, що підтверджує доводи скаржника про невмотивованість оскаржуваної ухвали, порушення принципу законності та обґрунтованості судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Разом з тим, колегія суддів встановила наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, а саме:

- предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у сумі 1223287,32 грн;

- заходи забезпечення позову стосуються саме коштів та майна відповідачів в межах суми позовних вимог;

- існує реальна загроза зупинення або взагалі припинення господарської діяльності відповідачів, з урахуванням їх знаходження та знаходження їх майна на тимчасово окупованій території (с. Чкалове, Веселівського району, Запорізької області), що у випадку загострення ситуації матиме негативний вплив на платоспроможності останніх;

- тривале невиконання відповідачами грошового зобов`язання на значну суму.

Натомість, колегія суддів оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову спроможні будуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, в іншому ж випадку, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржників унеможливить ефективний захист та поновлення прав заявника у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення його прав.

Доводи скаржника про те, що право відповідача щодо вільного розпорядження майном, обмежене позивачем заставою за Договором застави майнових прав від 04.11.2022 № 041121-ЗМП, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний Договір застави не був предметом дослідження судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи з принципу змагальності господарського процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції. Ці положення випливають з частини третьої статті 269 ГПК України, яка вимагає, аби докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд приймав лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку неможливість своєчасного подання додаткових доказів до суду першої інстанції, відповідачем-1 не аргументована, що виключає можливість урахування їх судом апеляційної інстанції в процесі перегляду оскаржуваної ухвали по справі.

6. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку місцевим господарським судом прийнято ухвалу з неправильним застосуванням приписів ст. 137 ГПК України, а тому апеляційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/1821/23 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

7. Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору має здійснювати суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 136-140, 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/1821/23 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/1821/23 в частині відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме) скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаної заяви.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме), а саме:

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно (рухоме та нерухоме) Селянського (фермерського) господарства «Байда» (код ЄДРПОУ 13638537, юридична адреса: 72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. Паркова, буд. 54-А) в межах суми позову 1223287,32 грн;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в межах суми позову 1223287,32 грн;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в межах суми позову 1223287,32 грн.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Байда», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» по 807,47 грн судового збору за подання останнім апеляційної скарги на ухвалу.

Видачу відповідних наказів з зазначенням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Запорізької області.

Справу № 908/1821/23 повернути до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до ст. 144 ГПК України дана постанова є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 09.10.2027 включно.

Постанова набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 14.10.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов