Постанова

від 16.07.2024 по справі 504/2403/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4529/24

Справа № 504/2403/23

Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кострицького В.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Коновалової В.А.

за участю секретаря Пухи А.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - управління освіти, науки, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Опорний заклад освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Барвенка В.К., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, науки, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Опорний заклад освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Управління освіти, науки, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області № 53-К від 10.04.2023 року про невідповідність ОСОБА_1 кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», стягнення моральної шкоди, судових витрат,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2023 року адвокат Ставніченко М.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління освіти, науки, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, яким просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу Управління освіти, науки, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області № 53-К від 10.04.2023 року про невідповідність ОСОБА_1 кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», вирішити питання відшкодування моральної шкоди та судових витрат.

В обґрунтування своїх доводів заявник вказує, що атестаційна комісія ІІ рівня дійшла не обґрунтованого висновку, що педагогічна робота ОСОБА_1 не в повній мірі відповідає вимогам Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

Заявник не згоден з висновком атестаційної комісії, вважає, що високий професіоналізм ОСОБА_1 можуть підтвердити інші вчителі Доброславського ліцею.

Також позивач вважає, що під час атестації було не дотримано чисельності складу атестаційної комісії.

Також заявник не згоден із листами батьків учнів на адресу атестаційної комісії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2024 року позовні вимоги адвоката Ставніченко Максима Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання і до компетенції суду такі повноваження законодавством не віднесені.

Щодо порушення чисельності складу атестаційної комісії, суд вважає, що позивач не вірно трактує правило типового положення атестації педагогічних працівників, оскільки відповідно до п.2 6 положення кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п`яти осіб.

З наявного у справі атестаційного листа педагогічного працівника ОСОБА_1 вбачається, що кількість членів атестаційної комісії, які були присутніми під час атестації було 5. Таким чином підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та не було надано належної оцінки наданим доказам для розгляду даної справи.

Вказує, що відповідач а ні в судових засіданнях, а ні у власному відзиві так і не довів, що дані недоліки в педагогічній діяльності апелянта насправді наявні, а отже є недоведеними, не обґрунтованими та такими, що суперечать один одному на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Відповідно до п. 2.6. Положення комісія повинна складатися мінімум з восьми осіб куди входять: голова, заступник голови, секретар та звичайні члени комісії у кількості не менше п`яти осіб.

Звертає увагу на те, що відповідно до атестаційного листа атестаційна комісія ІІ рівня складається усього з шести осіб, а саме: голови, секретаря та чотирьох звичайних членів комісії що вже суперечить Положенню. До того ж слід також звернути увагу на те, що відповідно до того ж атестаційного листа, у комісії ІІ рівня відсутня така посада як заступник голови комісії передбачена п. 2.6. Положення.

Вказує, що стороною апелянта неодноразово зазначалося, що апелянту не було надано даного права щодо надання усних та письмових пояснень щодо своєї професійної діяльності, що в свою чергу є порушенням норм зазначених у Положенні, однак судом першої інстанції це було проігноровано.

Також звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було повно та всебічно досліджено наявні докази, зокрема письмові документи зроблені та підписані батьками учнів Доброславського ліцею, а саме: доповідна від 15.02.2021 року, заява від 15.03.2022 року та лист-звернення від 20.12.2022 року, що в свою чергу стало основною причиною для відмови у наданні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

У зв`язку із рішенням відповідача, що ОСОБА_1 - педагогічний співробітник Доброславського ліцею з двадцятирічним стажем у педагогічній діяльності на їх думку не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» позивачу було завдано моральну шкоду, яку сторона позивача оцінює у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Позивач, будучи професійним педагогом, активним учасником життя Доброславського ліцею, вчителем чиї учні займають призові місця та стають переможцями на Всеукраїнських олімпіадах підіймаючи престижність навчального закладу, ні як не могла вважати, що Управління освіти не оцінить належно її діяльність та внески у розвиток шкільної освіти.

Зазначене викликало у позивача відчуття розпачу, приниження честі, гідності, відчуття відсутності поваги, як до особи, яка усе своє життя поклала на навчання майбутнього покоління маленьких українців з метою надання їм відповідних знань та прищеплення любові до Батьківщини.

Порушення відповідача спричинило немайнові втрати позивача, спричинені моральними та фізичними стражданнями, які позначились негативними змінами в її житті.

Позиція учасників у справі.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги представником відповідача було надано відзив на апеляційну скаргу, в якій просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсзі.

Зазначає, що з правовими підставами апеляційної скарги, Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради не погоджується, вимоги апелянта вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо явки сторін.

До суду зявились позивачка та її представник , інші сторони не зявились хоча були завчасно повідомлені про час та місце судового розгляду, що не заважає слуханню справи.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію сторони позивачки, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працює вчителем англійської мови в опорному закладі освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області з 2003 роу.

ОСОБА_1 має педагогічний стаж 20 років, має кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії».

20.03.2023 року атестаційна комісія Доброславського ліцею прийняла рішення за змістом якого ОСОБА_1 відповідає займаній посаді та було порушено питання перед атестаційною комісією ІІ рівня про встановлення ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

07.04.2023 року атестаційна комісії ІІ рівня прийняла рішення про відповідність ОСОБА_1 кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії» та не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії».

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною четвертою статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Згідно із пунктом 1.1 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 (далі - Положення), це типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі - керівні кадри), інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі - навчальні та інші заклади).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Положення атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності (пункт 1.4 Положення).

Згідно пунктів 2.1, 2.7 Положення для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об`єднань громадян (за згодою).

Відповідно до п. 4.6 Положення кваліфікаційні категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально- виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально- виховного процесу в навчальному закладі.

Згідно з пунктом 3.30 Положення кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку що, атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 537/1304/18-ц (провадження № 61-9447св19).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання і до компетенції суду такі повноваження законодавством не віднесені.

Щодо порушення чисельності складу атестаційної комісії, судова колегія вважає, що позивач не вірно трактує правило типового положення атестації педагогічних працівників, оскільки відповідно до п.2 6 положення кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п`яти осіб.

З наявного у справі атестаційного листа педагогічного працівника ОСОБА_1 вбачається, що кількість членів атестаційної комісії, які були присутніми під час атестації було 5.

Таким чином підстав для задоволення позову суд першої інстанції не знайшов.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта про необґрунтованість та недоведеність виявлених недоліків під час відвідування онлайн-уроків ОСОБА_1 є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради від 28.04.2023 року № 221/01-12, під час відвідування онлайн-уроків членами атестаційної комісії було виявлено ряд недоліків викладання предмету Позивачем, а саме:

- мета уроку чітко не визначається;

- практично не застосовуються парні і групові форми роботи на початковому етапі навчання;

- не проводиться цілеспрямована робота над формуванням в учнів чітких і усвідомлених мотивів навчання;

- учні не володіють навичками діалогічного і монологічного мовлення, недостатні уміння і навички аудіювання;

- на уроці вчитель переважно спілкується українською;

- співвідношення мовлення вчителя та учнів на уроці не відповідає вимогам і становить 90%/10%;

- в ході роботи вчителька, по суті, виключає учнів із самостійної навчальної роботи, а тому й вимоги активності та свідомості не реалізуються;

- матеріал, що був запропонований учням, сприяє активізації навчальної діяльності, але, все ж, не сприяє активізації мислення учнів;

- відсутні диференційований та індивідуальний підходи;

- вчитель не слідкує за правильністю мовлення учнів;

- не приділяється належна увага мотивації і інтересу учнів до уроку;

- вчитель не завжди здатна забезпечити трудову дисципліну на основі залучення всього класного колективу до навчальної діяльності, значна частина учнів випала з поля зору педагога.

Членами атестаційної комісії II рівня було виявлено зазначені недоліки саме під час неодноразового відвідування всіма членами атестаційної комісії онлайн-уроків ОСОБА_1 .

Аналіз норм типового Положення про атестацію педагогічних працівників дає підстави дійти висновку, що атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто має дискреційні повноваження у вирішенні питання присвоєння кваліфікаційних категорій. Атестаційна комісія, уважно вивчивши матеріали педагогічного працівника ОСОБА_1 , відвідавши її онлайн-уроки, дійшла до відповідного висновку та прийняла відповідне рішення.

Щодо твердження апелянта про порушення кількісного складу атестаційної комісії П рівня та відсутності посади заступника голови комісії в атестаційному листі під час проведення атестації ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.6 типового Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010р. № 930, атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п`яти осіб.

На думку апелянта, комісія повинна складатися мінімум з восьми осіб, до якої входять: голова, заступник голови, секретар та звичайні члени комісії у кількості не менше п`яти.

Апеляційний суд зазначає, що голова, заступник голови, секретар атестаційної комісії враховуються до загального складу членів комісії та в загальній кількості, відповідно до атестаційного листа, становить 6 осіб, що в свою чергу, не порушує вимог п. 2.6. Положення щодо кількості членів атестаційної комісії.

Крім того, в додатку до типового Положення не передбачено місць для підписів заступника голови та секретаря атестаційної комісії, що знову ж таки, підтверджує довід відповідача щодо загальної кількості членів атестаційної комісії.

Довід апелянта щодо відсутності в атестаційній комісії II рівня посади заступника голови атестаційної комісії є безпідставним, оскільки він ґрунтується лише на атестаційному листі ОСОБА_1 .

Щодо твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було надано права відносно надання усних та письмових пояснень щодо своєї професійної діяльності, апеляційний суд зазначає, що під час засідання атестаційної комісії П рівня, яке відбулося 07.04.2023 року, були присутні всі педагогічні працівники, які проходили атестацію, в тому числі ОСОБА_1 , та апелянт мала змогу виступити перед атестаційною комісією.

Відповідно до наданих пояснень відповідача під час засідання атестаційної комісії П рівня ОСОБА_1 були задані питання у сфері інклюзивної освіти та виникли запитання щодо знань та використання нормативно-правових документів, володіння спеціальною термінологією та поняттями, що в свою чергу, заважає визначити реальні потереби дитини із особливими освітніми потребами.

Зазначене вказує, що атестаційною комісію було забезпечено все необхідне для реалізації ОСОБА_1 свого права, передбаченого п.3.10. типового Положення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Наведені в апеляційній скарзі доводи вже були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті або впливають на винесене рішення.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 липня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді О.Ю. Карташов

В.А.Коновалова