Ухвала

від 11.07.2024 по справі 592/14237/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 липня 2024 року м.Суми

Справа №592/14237/23

Номер провадження 22-ц/816/870/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів :

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про самовідвід судді Рунова Володимира Юрійовича,

в с т а н о в и в:

26 січня 2024 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі головуючого судді (суддя-доповідач) Криворотенка В.І., суддів: Філонової Ю.О., Рунова В.Ю.

11 липня 2024 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддею Руновим В.Ю. заявлено самовідвід, у зв`язку з тим, що він з позивачем ОСОБА_2 у даній справі перебуває у дружніх відносинах, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для самовідводу.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії Філонової Ю.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, суддя Філонова Ю.О. замінена на суддю ОСОБА_3 .

Розглянувши заяву судді Рунова В.Ю. про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства і кожному гарантується захист прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, необхідно з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною». «Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді» (справа ЄСПЛ «Хаушильд проти Данії»).

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенції). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10.07.1998) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено частинами 1, 3 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 9 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву судді Рунова В.Ю. про самовідвід, оскільки та обставина, що він перебуває в дружніх відносинах із позивачем у справі може викликати сумнів в його неупередженості та об`єктивності, як судді під час перегляду даної цивільної справи.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.

Справу передати до канцелярії Сумського апеляційного суду для визначення нового складу колегії суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.І. Собина

В.Ю. Рунов