Постанова

від 18.07.2024 по справі 592/12637/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м.Суми

Справа №592/12637/23

Номер провадження 22-ц/816/1111/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Максима Миколайовича

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2024 року про зупинення провадження, у складі судді Онайка Р.А., постановлену у м. Суми,

у с т а н о в и в :

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Сумське міське об`єднання громадян мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б., приватний нотаріус Бурбика Т. А. про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2024 року зупинено провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України. Зобов`язано ОСОБА_2 протягом десяти днів повідомити Ковпаківський районний суд м. Суми про припинення перебування у складі Збройних Сил України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кондратенка М. М. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження подальшого розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом під час вирішення клопотання про зупинення провадження у справі не було надано оцінку доказові - довідці від 25.01.2024 р. №16 ВЧ НОМЕР_1 щодо перебування ОСОБА_2 на військовій службі, зокрема, за усним клопотанням позивача не був досліджений оригінал цієї довідки, не були витребувані відомості чи дійсно відповідач проходить військову службу.

Окрім того, апелянт зазначає, що суд, в порушення вимог ст. 259 ЦПК України, не вирішив питання про роз`єднання вимог, що сприяло б завданням цивільного судочинства та справу можна було б розглянути в частині позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_3 .

Відзив на апеляційну скаргу, учасниками справи подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2024 р. представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Грициком Г.О. подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі, у зв`язку з призовом ОСОБА_2 на військову службу.

На підтвердження проходження служби відповідачем ОСОБА_2 у Збройних Cилах України до заяви додана копія довідки старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини в/ч з відміткою про проходження військової служби у відповідній військовій частині ( а.с. 132 -133, 134).

Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами доведено перебування відповідача ОСОБА_2 на службі у складі Збройних Сил України, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі на час перебування відповідача у складі Збройних Сил України, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія судді погодитися не може.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Частиною 1 ст. 251 ЦПК України передбачено перелік обов`язкових підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.

Аналізуючи зміст довідки №16 від 25.01.2024 ( а.с. 134) , колегія суддів звертає увагу на те, що вона підтверджує лише перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

Отже, станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи не містили достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Згідно з частиною 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і статтею 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко,- відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції належним чином не звернув увагу на те, що надана представником відповідача довідка не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України та висновками Верховного Суду, оскільки у справі відсутні відомості про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини НОМЕР_1 , в якій перебуває відповідач на військовій службі, а відтак суд зробив неправильний висновок про зупинення провадження у справі, чим порушив норми процесуального права.

Схожі висновки зроблені і в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22), ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі № 501/1699/17 (провадження № 61-17764св21), які, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховуються апеляційним судом при застосуванні відповідних норм права.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, застосовуючи ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження відповідача ОСОБА_2 на військовій службі, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції із суду, де він перебуває на військовій службі, з використанням власних технічних засобів, або через представника, що й було ним реалізовано та підтверджено ордером на надання правничої допомоги ( а.с.118).

Апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні процесуального питання щодо зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, допущено неповне з`ясування обставин справи, порушення норми процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п. 1, 4 ч. 1 ст. 379, ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Максима Миколайовича - задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов