Ухвала

від 18.07.2024 по справі 480/412/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 р.Справа № 480/412/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 по справі № 480/412/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 480/412/24 за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2024, яка прийнята у порядку письмового провадження, по справі № 480/412/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях - задоволено.

УхвалуСумського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 480/412/24 - скасовано.

Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 480/412/24.

17.07.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року.

В обгрунтування заяви про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції зазначено, що постанова є не зовсім зрозумілою в частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та подальшого виконання рішення суду першої інстанції - Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 480/412/24.

Повідомляє, що рішення суду у справі № 480/412/24 винесене Сумським окружним адміністративним судом 08.04.2024, набрало законної сили 08.05.2024, тобто після того як Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Сумській області втратила повноваження на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій. З цього випливає, що подати заяву про заміну сторони в адміністративному процесі Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Сумській області не мала можливості.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява Державно установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Сумській області про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 по справі № 480/412/24 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Отже, виходячи з приписів вищезазначених норм слідує, що розгляд питання про роз`яснення рішення є прерогативою лише того суду, який це рішення виніс та роз`яснено може бути те рішення суду, в якому передбачається його виконання зобов`язаними особами самостійно чи пред`явленням до виконання до відповідного органу, що здійснює виконання судових рішень та є не зрозумілим.

Згідно з п. п. 1-3 ч. 5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із складових частин постанови суду є резолютивна частина, в якій зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року Про судове рішення в адміністративній справі, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.

Так, на думку заявника є незрозумілим у чому відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та як в подальшому виконувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 480/412/24.

Однак, із заяви про роз`яснення рішення вбачається, що заявник фактично не погоджується з рішенням апеляційного суду, тобто позивач не погоджується з мотивацією судового рішення.

При цьому, колегія суддів враховує, що визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

З судового рішення вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Заявником не зазначено обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.

Враховуючи, що зміст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року у даній справі є зрозумілим, чітким та таким, що не припускає варіантів тлумачення, а викладення судового акта не викликає труднощів для розуміння, постанова додаткових роз`яснень не потребує.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року у даній справі.

Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року по справі № 480/412/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2024.