Постанова

від 11.07.2024 по справі 480/6321/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 р.Справа № 480/6321/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Л.М. Опімах) від 16.04.2024 (повний текст складено 16.04.24) по справі № 480/6321/23 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПрСП "Слобожанщина Агро", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 27 березня 2023 року форми «В4» № 173718280702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2343449 (два мільйони триста сорок три тисячі чотириста сорок дев`ять) грн.00 коп., та форми «В1» № 173518280702 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 1323000 (один мільйон триста двадцять три тисячі) грн.00 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 132300 (сто тридцять дві тисячі) грн.00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 року № 327918280703 та № 326918280703 ні при декларуванні позивачем, ані під час перевірки не мали статусу узгоджених, оскільки були предметом судового оскарження, а рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 480/511/23 податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 480/6321/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 27 березня 2023 року форми «В4» № 173718280702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2343449 (два мільйони триста сорок три тисячі чотириста сорок дев`ять) грн.00 коп., та форми «В1» № 173518280702 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 1323000 (один мільйон триста двадцять три тисячі) грн.00 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 132300 (сто тридцять дві тисячі) грн.00 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на що відсутність законодавчих обмежень, щодо права контролюючих органів враховувати при проведенні перевірок неузгоджені (на дату перевірки знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження) дані податкових повідомлень-рішень, які винесені за результатами попередніх перевірок та невідображені платником у рядку 16.3 декларацій попередніх звітних періодів. З урахуванням вищевикладеного та результатів попередньої перевірки, вважає, що підлягають зменшенню показники Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) за жовтень 2022 року сума якої відображена в рядку 16.1 Декларації за листопад місяць 2022 року на суму 2826786,0 грн. Таким чином за результатами перевірки підлягає зменшенню сума від`ємного значення, за травень 2022 року, яка відображена в Додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року на суму 2826786 грн. і становить 619181,81 грн. Вказує, що ПСП «Слобожанщина Агро» при заповненні Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість застосовує метод хронології зменшення від`ємного значення. За листопад 2022 року задекларовано податкові зобов`язання (рядок 9 декларації) у сумі 26216075 грн. З урахуванням принципу хронології, який підприємство самостійно обрало для формування від`ємного значення, податкові зобов`язання листопада 2022 року зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого, а саме, від`ємне значення травня 2022 р. з врахуванням даних попередньої перевірки та червня 2022 року. Таким чином від`ємне значення за травень 2022 року становить - 0,0 грн., за червень 2022 року становить 393255,0 грн. ПСП «Слобожанщина Агро» в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх періодах та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету» Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, заявлено до відшкодування суми ПДВ сплачені Постачальникам за червень 2022 року, а саме ТОВ «Інтвайр» 1323000,0 грн. ТОВ "Укртранслогістика-2" 323531,24 грн. Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено, що завищення від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2022 року (Додаток 2 за жовтень 2022 року, який включено до 16 рядка декларації за листопад 2022 року) має прямий вплив на заявку бюджетного відшкодування у листопаді місяці 2022 року. Ці обставини свідчать про правомірність врахування матеріалів попередньої позапланової перевірки, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.02.2023 по 14.02.2023 податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складений акт № 1058/18-28-07-03-07/03800113/60 від 24.02.2023 р., за висновками якого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок на загальну суму ПДВ 2001387,15 грн., та завищено на загальну суму ПДВ 1665062,30 грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (а.с. 20-81).

27.03.2023 р. Головним управлінням ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В4» № 173718280702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2343449,00 грн; та форми «В1» № 173518280702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1323000,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 132300,00 грн. (а.с. 82-83, 84-85).

Висновок податкового органу обґрунтовується тим, що при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, позивачем не враховано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 року № 327918280703 та № 326918280703, винесені за результатами попередньої перевірки, а саме не зменшене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за травень 2022 року на загальну суму 2826786 грн. в декларації за листопад 2022 року, а також невідповідністю даних первинних документів (Актів приймання природного газу) та податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку на додану вартість по яких відображені у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, що перевіряються, за договором з ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» про постачання природного газу від 26.11.2021.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що висновки, сформульовані в Акті перевірки від 24.02.2023 є необґрунтованими, суперечать нормам податкового законодавства, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення форми «В4» № 173718280702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2343449,00 грн; та форми «В1» № 173518280702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1323000,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 132300,00 грн. не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, положеннями п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 58.1.1 п. 58.1 ст. 51 ПК України податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 56.17.4. виключено; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

В свою чергу, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз наведених вище норм ПК України свідчить про те, що у разі, якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення податкового зобов`язання оскаржується в судовому порядку, то таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В свою чергу, з дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання (його частила) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, є рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми податкового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення такого зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 804/15181/15, від 11.12.2019 у справі № 813/3211/16, від 11 лютого 2021 року у справі № 320/5689/18.

Положеннями пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами і доповненнями), визначено, що в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 відображається сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедуру адміністративного/судового оскарження відповідно до ст. 56 ПК України.

Враховуючи зазначене вище, суд зазначає, що в податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від`ємного значення з ПДВ, в тому числі від`ємного значення, яке було зараховано зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4» відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення. При цьому узгодженим відповідно до ст. 56 ПК України вважається податкове-повідомлення рішення, по якому закінчились процедури адміністративного або судового оскарження.

З матеріалів справи судом встановлено та відповідачем у справі не заперечувалося, що ПрСП «Слобожанщина Агро» оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 327918280703 та № 326918280703 та за результатами судового розгляду, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 480/511/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 р. позовну заяву ПСП «Слобожанщина Агро» задоволено та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 11.11.2022 року № 327918280703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2826786,00 грн. та № 326918280703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 563142,00 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56314,20 грн.

Враховуючи те, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є скасованими станом на 26.10.2023 р., у ПрСП «Слобожанщина Агро» не виникло обов`язку їх відображати у декларації за листопад 2022 року, оскільки станом на листопад 2022 року сума від`ємного значення не була узгодженою, у зв`язку з чим висновки податкового органу про порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства в цій частині є помилковими.

Що стосується висновків податкового органу про завищення суми податкового кредиту на суму 839663,45 грн., суд зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/aбo реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання дохо і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а так через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14,1 статті 14 ПК України зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, якщо платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В свою чергу, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальні здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу 2 цього Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в ст. 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, яка засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 198,1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отриманні послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що неї є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 18р.9 статті 189 цього Кодексу).

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що ПК України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку із придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядну заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити визначені цим Кодексом.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України зазначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суми коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ПрСП «Слобожанщина Агро» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» укладено Договір № 922.380 на постачання природного газу від 26.11.2021 року, за умовами якого ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» здійснює постачання природного газу підприємству ПСП «Слобожанщина Агро».

Перевіркою достовірності відображеного показника у рядку 16 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року в загальній сумі 52971328 грн. на підставі декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 16 податкових декларацій Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 722665,7 грн., у тому числі за червень 2022 року на суму 554165,7 грн., за вересень 2022 року на суму 51500,0 грн., за жовтень 2022 року на суму 117000,0 грн. Причиною завищення показника у рядку 16 Декларації року на суму 722665,7 грн., у тому числі за червень 2022 року на суму 554165,7 грн., за вересень 2022 року на суму 51500,0 грн., за жовтень 2022 року на суму 117000,0 грн є невідповідності даних первинних документів (Актів приймання природного газу) та податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних суми податку на додану вартість по яких відображені у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов вказаного вище договору ПСП Слобожанщина Агро за постачання природного газу здійснило попередню оплату на розрахунковий рахунок ТОВ Галузеве підприємство Промсервіс платіжними дорученнями: № 6546 від 10.11.2022 на суму 233995,51 грн. про, що виписана податкова накладна № 41 від 10.11.2022р. згідно якої сума ПДВ в розмірі 38999,25 грн. відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року № 9273170359 від 19.12.2022 р.; № 6778 від 21.11.2022р. на суму 233995,51 грн. про, що виписана податкова накладна № 119 від 21.11.2022 р. згідно якої сума ПДВ в розмірі 38999,25 грн. відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року № 9273170359 від 19.12.2022 р.; № 6900 від 29.11.2022 р. на суму 233995,51 грн. про, що виписана податкова накладна № 173 від 29.11.2022 р. згідно якої сума ПДВ в розмірі 38999,25 грн. відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року № 9273170359 від 19.12.2022р.

Також, на виконання умов цього договору ПСП Слобожанщина здійснило попередню оплату на розрахунковий рахунок ТОВ Галузеве підприємство Промсервіс платіжними дорученнями: № 4255 від 20.06.2022 р. на суму 3324994,08 грн. про, що виписана податкова накладна № 58 від 20.06.2022р. згідно якої сума ПДВ в розмірі 554165,7 грн., відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року № 9132661608 від 19.07.2022 р.; № 5871 від 26.09.2022 р. на суму 309000,01 грн. про, що виписана податкова накладна № 109 від 26.09.2022 р., згідно якої сума ПДВ в розмірі 51500 грн. відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року № 9214541388 від 19.10.2022 р.; № 6124 від 20.10.2022 р. на суму 702000,0 грн. про, що виписана податкова накладна № 101 від 20.10.2022 р. згідно якої сума ПДВ в розмірі 117000 грн. відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року № 9246317773 від 18.11.2022р.

Разом з тим, судом встановлено, що на момент проведення перевірки ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс», а саме 12-17 лютого 2023 року, вже зареєструвало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, зазначених в Акті перевірки як помилкових і відповідно до вказаних розрахунків коригувань суми зобов`язань та суми податку на додану вартість не змінились.

У зв`язку з цим, ПСП «Слобожанщина Агро» в податковій звітності за лютий 2023, яка має бути подана у строк до 20.03.2023 р., мало б скорегувати від`ємне значення в Додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до Податкової декларації з податку на додану вартість в розрізі відповідних місяців виникнення від`ємного значення, а саме зменшити від`ємне значення за червень 2022 року на суму 554165,70 грн., за вересень 2022 року на 51500,00 грн,, за жовтень 2022 року на 117000,00 грн., за листопад 2022 року на 116997175 грн. і збільшити від`ємне значення за лютий 2023 року на 839663,45 грн., що в свою чергу не призведе до зміни загальної суми від`ємного значення, а отже і не відбудеться зміни рядка 21 Декларації з ПДВ.

Крім того, під час перевірки податковим органом не враховано положення ст. 198 ПК України, а саме щодо того, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, ПрСП «Слобожанщина Агро» на час перевірки, а саме станом на 24.02.2023 року, були надані всі документи щодо вищевказаної операції, що не було враховано податковим органом.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковим) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що підприємство позивача коригування сум ПДВ мало здійснити в декларації за лютий, строк подання якої встановлений до 20 березня, а перевірка була проведена в період з 01.02.2023 р. року по 18.02.2023 р., у підприємства позивача була відсутня об`єктивна можливість подати уточнену декларацію з ПДВ.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення форми В4 № 173718280702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2343449,00 грн; та форми В1 № 173518280702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1323000,00 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 132300,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 480/6321/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. ЧалийСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 18.07.2024 року