Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/36842/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36842/23

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 23.04.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

-Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради про припинення права на виконання будівельних робіт,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

27 грудня 2023 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось в суд із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якому просить:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 16.05.2023 № ОД051230515714 «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка, загальною площею 0,0334га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0033, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення учасника виданого ТОВ «ЮНА-2019» від 07.06.2021 № 07/06, належить на праві власності ТОВ «ЮНА-2019». Архітектором ОСОБА_1 виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 13.05.2023 реєстраційний номер NВ01:1582-9952-2033-4077 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0033), з намірами забудови двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,69 кв.м, габаритними розмірами 8,50х13.41м. Будинок віднесено до ІІ ступеню вогнестійкості. За інформацією від представника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_2 , департаментом будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався. Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно п. 1.2, п. 1.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 05.07.2011 року № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Розглянувши наявні матеріали встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:007:0033), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м. Норми ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій та державному, регіональному та місцевому рівні. Ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях. Згідно п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м. для індивідуальної житлової забудови. Таким чином, будівництво здійснюється з порушенням вимог п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо граничного розміру площі земельної ділянки, яка становить 334 кв.м, що є меншим ніж 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, маючи намір забудови вказаної земельної ділянки індивідуальним двоповерховим житловим будинком садибного типу, площею до 500 кв.м., ТОВ «ЮНА-2019» неодноразово зверталося до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (Департамент) із відповідними завами про видачу Будівельних паспортів, що є основним дозвільним документом для забудови вищезазначених ділянок, проте Департамент містобудування та архітектури Одеської міської ради відмовляв позивачу у видачі будівельних паспортів. 22 червня 2022 року Кабінету Міністрів України прийняв Постанову №722 «Деякі питання здійснення дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану». На виконання цієї Постанови, Замовник (Відповідач) звернувся до сертифікованого інженера-проектувальника ОСОБА_1 , який завантажив до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. ТОВ «ЮНА-2019», що є замовником даного будівництва є юридичною особою, а не фізичною особою (громадянином, на кого чітко вказує дана норма ДБН). Земельні ділянки ТОВ «ЮНА-2019» за адресою вул. Саксаганського 2-А в м. Одесі, не надавалися підприємству, а були ним придбані. У зв`язку із неодноразовими незаконними відмовами Департаменту містобудування у видачі Відповідачу будівельних паспортів із посиланням на цю норму ДБН ТОВ «ЮНА-2019», свого часу звернулося із запитом до Мінрегіону із метою висвітлення та надання роз`яснення даної ситуації щодо площі земельної ділянки при забудові. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради про припинення права на виконання будівельних робіт відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт не погоджується з вказаним рішенням суду та вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, кадастровий номер 5110136900:43:007:0033, площею 0,0334 га. (334 кв.м.).

16.05.2023 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано повідомлення №ОД 051230515714 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 ».

Архітектором ОСОБА_1 виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 13.05.2023 реєстраційний номер NB01:1582-9952-2033-4077 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0033). з намірами забудови -двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199.69 кв.м. габаритними розмірами 8,50x13.41м. Будинок віднесено до II ступеню вогнестійкості.

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не видавався.

27.09.2023 року за результатами обстеження складено Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

За результатами обстеження встановлено: під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітний стрічковий фундамент з арматурними випусками, що підтверджується фотофіксаціцєю.

Також, встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:007:0033) на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м.

ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19 травня 2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0.5642 га. кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка но вул. Саксаганського, 2-А. загальною площею 0.5642га. кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 була раніше надана іншій Фізичні особі.

07.06.2021 року вищевказана земельна ділянка, загальною площею 0.5642га. кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009. перестала існувати. Вона була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків. 1-ділянка- для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі 511013690043:007:0033. відомості про що внесені до Державного земельного кадастру, всупереч діючим будівельним нормам щодо їх граничних розмірів.

При цьому, формування нової земельної ділянки здійснювалось без урахування вимог діючих будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудову територій», які набрані чинності 01 жовтня 2019 року, у т.ч. в частині граничного розміру площі ділянки.

За результатами обстеження на місці встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0033 за адресою: АДРЕСА_1 , передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Оскільки будівництво відбувається з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI). Приписами статті 10 вказаного Закону визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону № 3038-VI. Приписами частин першої - третьої статті 6 Закону № 3038-ІV визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1.1 Положення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.11.2021 р. № 671-VIII, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно дозаконів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність`та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.

Згідно з п.2.1 Положення, основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України. Пунктом 2.2 Положення визначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань: - надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію (2.2.1.); - приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків) (2.2.2); -здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси (2.2.3); - здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (2.2.4.); подає позови до суду про знесення самочинно збудованих об`єктів з компенсацією витрат та виступає замовником робіт зі знесення самочинно збудованих об`єктів (2.2.5); - розглядає відповідно до чинного законодавства України справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (2.2.6); - розглядає відповідно до чинного законодавства України справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень (2.2.7); приймає рішення про переведення дачних чи садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки або про відмову в такому переведенні (2.2.8); здійснює інші повноваження, визначені чинним законодавством України (2.2.9).

За змістом пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону №3038-VIуправління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103,затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103), який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (пункт 1.2 Порядку № 103).

Право на виконання будівельних робіт регламентовано статтею 34 Закону №3038-VI, відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої якої замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. (ч. 2 статті 34 Закону № 3038-VI).

Відповідно до статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», зокрема, установлено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в Електронній системі .

Отже, з 12.07.2022 дозволяється будівництво без оформлення будівельного паспорту, як документа, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, ТОВ «ЮНА-2019» на підставі Іпотечного договору від 19 травня 2021 року набуло право власності на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Після чого, вказана земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, була розподілена на шістнадцять окремих земельних ділянок, яким було присвоєно окремі шістнадцять кадастрових номерів, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру в тому числі, земельна ділянка 5110136900:43:007:0033 загальною площею 0,0334 га.

Таким чином, відповідачем відповідно до Земельного кодексу України, був здійснений поділ раніше сформованої земельної ділянки без зміни цільового призначення.

Відповідно до акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 27.09.2023 року, встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0033 за адресою: АДРЕСА_1 , передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», тобто з суттєвим порушеннями вимог державних будівельних норм.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзаців четвертого та п`ятого ч.1 ст.1 Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009р. №1704-VI нормування в будівництві - це діяльність із розроблення, погодження, перевірки, затвердження, внесення змін, скасування або визнання такими, що втратили чинність, будівельних норм; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Стаття 11 Закону №1704-VI передбачає, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування. Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві. Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації. Державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набрали чинності з жовтня 2019 року. Цими нормами введено норму, за якою граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

Разом з тим, у п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що вони розповсюджуються на ділянки, які надаються громадянам для нового житлового будівництва.

Як встановлено судом, ТОВ «ЮНА-2019» планує будівництво будинку садибного типу на ділянці, яка виникла внаслідок поділу однієї ділянки, яка була придбана у власність відповідачем, на декілька ділянок.

Як вже зазначалось вище ТОВ «ЮНА-2019» відповідно до Земельного кодексу України, був здійснений поділ раніше сформованої земельної ділянки без зміни цільового призначення.

Листом від 14.12.2022 року за № 7/14.4.1/13703-22 Директорат просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України повідомив, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що регулює відносини в сфері надання громадянам України земельних ділянок для нового житлового будівництва та визначає саме граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам України і не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Тобто, громадянину України для нового житлового будівництва не може бути надана земельна ділянка менша ніж визначена даною нормою ДБН. При цьому, вказана норма не передбачає граничні розміри земельних ділянок придбаних у власність для здійснення нового будівництва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.

При цьому, приписами ст. 27 Закону України № 3038-VI визначений саме граничний розмір самої забудови, а саме: не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, та не містить посилань на граничні розміри земельної ділянки на якій планується вказана забудова.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді, не було надано доказів існування визначених положеннями Закону №3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації 16.05.2023 року Управлінням ДАБК ОМР поданого ТОВ «ЮНА-2019» повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД 051230515714.

Доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька