Ухвала

від 17.07.2024 по справі 280/6142/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 280/6142/21

адміністративне провадження № К/990/26763/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКАПРОМТОРГ» звернулось до суду з позовом в якому просило суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599323/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 9 січня 2021 року №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599308/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10 січня 2021 року №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599315/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12 січня 2021 року №3 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599317/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13 січня 2021 року №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599325/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15 січня 2021 року №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599286/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16 січня 2021 року №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 15 лютого 2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, позов задоволено.

Ухвалою від 20 червня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності винятків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

10 листопада 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області подало заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.

Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 5 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року, відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року у справі №280/6142/21 та залишив відповідне судове рішення в силі. Суд визнав, що обставини, на які посилається скаржник (відповідь на запит податкової служби гр. ОСОБА_1 , який зазначений водієм у товарно-транспортній накладній від 13 січня 2021 року №976433. Також за твердженням Головного управління ДПС у Запорізькій області нововиявленими обставини є те, що інші водії, зазначені у інших товарно-транспортних накладних, можуть бути непричетними до перевезення вантажу. Вказані відомості, отримані контролюючим органом 11 жовтня 2023 року), могли бути відомі контролюючому органу, оскільки товарно-транспортні накладні, в яких зазначені прізвища водіїв, були предметом дослідження під час розгляду справи по суті та пояснення цих водіїв могли бути подані своєчасно до суду. Зазначені обставини виникли після ухвалення судом рішення, а новий доказ або нове обґрунтування заперечень проти позову не є нововиявленими обставинами.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, скаржник 10 липня 2024 року направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на порушення судами пунктів 1, 2 частини другої статті 361 КАС України.

Разом з тим, касаційна скарга не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій вказаних процесуальних норм.

Фактично наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №280/6142/21, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена частиною другою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська