Ухвала

від 25.07.2024 по справі 280/6142/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 280/6142/21

адміністративне провадження № К/990/28543/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКАПРОМТОРГ» звернулось до суду з позовом в якому просило суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599323/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 9 січня 2021 року №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599308/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10 січня 2021 року №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599315/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12 січня 2021 року №3 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599317/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13 січня 2021 року №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599325/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15 січня 2021 року №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 29 січня 2021 року.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2021 року №2599286/33961192, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16 січня 2021 року №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 15 лютого 2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, позов задоволено.

Ухвалою від 20 червня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності винятків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

10 листопада 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області подало заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.

Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 5 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року, відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року у справі №280/6142/21 та залишив відповідне судове рішення в силі. Суд визнав, що обставини, на які посилається скаржник (відповідь на запит податкової служби гр. ОСОБА_1 , який зазначений водієм у товарно-транспортній накладній від 13 січня 2021 року №976433. Також за твердженням Головного управління ДПС у Запорізькій області нововиявленими обставини є те, що інші водії, зазначені у інших товарно-транспортних накладних, можуть бути непричетними до перевезення вантажу. Вказані відомості, отримані контролюючим органом 11 жовтня 2023 року), могли бути відомі контролюючому органу, оскільки товарно-транспортні накладні, в яких зазначені прізвища водіїв, були предметом дослідження під час розгляду справи по суті та пояснення цих водіїв могли бути подані своєчасно до суду. Зазначені обставини виникли після ухвалення судом рішення, а новий доказ або нове обґрунтування заперечень проти позову не є нововиявленими обставинами.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, скаржник 23 липня 2024 року направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Відтак, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Натомість у поданій Головним управлінням ДПС у Запорізькій області касаційній скарзі не наведено належного викладення підстав для касаційного оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Касаційна скарга позивача не містить доводів (з належним їх обґрунтуванням) про допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та/або процесуального права, а лише формальну вказівку на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 361 КАС України.

Тобто, у касаційній скарзі безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для відмови у задоволенні заяви контролюючого органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише процитовано положення податкового законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Крім того, скаржник уже звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами у цій справі, які Верховний Суд: ухвалою від 24 червня 2024 року повернув у зв`язку з невиконанням вимог ухвали цього Суду від 23 травня 2024 року та ухвалою від 17 липня 2024 року повернув особі, яка її подала як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У той же час, звертаючись вчергове до суду з касаційною скаргою, скаржник та і не виправив недоліки касаційної скарги, які були вказані Верховним Судом, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська