Рішення

від 17.07.2024 по справі 296/1358/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/1358/24

2/296/1602/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Опанасюка С.П.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Колективне підприємство "Житомирводпроект", про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2024 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Опанасюком С.П., відповідно до змісту якої просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме частка в статутному фонді підприємства КП "Житомирводпроект" у розмірі 2,21376%.

Для оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса, з заявою про прийняття спадщини, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз`яснено, що нею пропущено шести місячний строк для прийняття спадщини і вона має право звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Також представник вказав, що встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин, оскільки вона не була обізнана про наявність у померлого спадкового майна.

В зв`язку з цим, просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці.

Ухвалою від 19.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 03.04.2024 року постановлено витребувати копію спадкової справи заведеної до майна померлого ОСОБА_2 .

Ухвалою від 03.04.2024 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Колективне підприємство "Житомирводпроект".

30 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Також 30 травня 2024 року постановлено ухвалу про витребування доказів.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Вказав, що всі майнові питання були вирішені між батьком та донькою ще за життя ОСОБА_2 , тому з заявою про прийняття спадщини позивач не зверталася. Лише в 2024 році їй стало відомо про наявність частки у статутному фонді підприємства від його представників. Також адвокат зазначив, що інших спадкоємців немає, будь-яких корпоративних спорів не існує.

Представник відповідача (Житомирської міської ради) Сищук Н.М. згідно поданої заяви просить цивільну справу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини розглядати у відсутність представника Житомирської міської ради (а.с.18).

Головою правління КП "Житомирводпроект" Горносталь Ю.Д. подано до суду заяву в якій просить розглянути справу без участі у судових засіданнях КП "Житомирводпроект". У поданій заяві також зазначає, що ОСОБА_2 має частку в статутному фонді підприємства КП "Житомирводпроект" у розмірі 41,93 грн (2,21376%). Будь-яких спорів з приводу частки ОСОБА_2 немає. Заперечень проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає (а.с.32).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_4 " (а.с.35).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого її батьком значиться ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_6 (а.с. 9).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06 червня 2012 року у справі №2-2205/12 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано (а.с.13 зворот, а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.37).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8 зворот).

Відповідно до відомостей Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання однієї особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07.07.2004 року по 22.12.2020 року (знято з реєстрації у зв`язку зі смертю) (а.с.36).

Згідно із долученої до матеріалів справи довідки Колективного підприємства "Житомирводпроект" №У-6/01 від 03.01.2024 року вбачається, що частка ОСОБА_2 в статутному фонді підприємства КП "Житомирводпроект" на 03 січня 2024 року складає 41 грн. 93 коп. (2,21376%) (а.с.10 зворот).

Вбачається, що після отримання відомостей про наявність спадкового майна, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. із заявою щодо оформлення спадкових прав, однак нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в статутному фонді підприємства КП "Житомирводпроект", у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.11).

З отриманої відповіді від приватного нотаріуса вбачається, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с.30,51). Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 05.06.2024 року, яка надана приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. (а.с.52).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначила, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки усі питання спадщини були вирішенні з батьком ще за його життя і вона не була обізнана про наявність спадкового майна до отримання повідомлення від представників третьої особи.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем, визнаються третьою особою та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Крім того суд враховує, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Суд вважає, що за вказаних умов суспільний інтерес, не переважає інтересу особи, який полягає у її праві на набуття у власність майна свого батька.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Житомирська міська об`єднана територіальна громада в особі Житомирської міської ради, адреса місцезнаходження: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954.

Третя особа: Колективне підприємство "Житомирводпроект" , адреса: м. Житомир, вул. Київська, буд.81, код ЄДРПОУ 13550570.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 18.07.2024.