Постанова

від 14.10.2010 по справі 17/733

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путят инський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2010 р. Справа № 17/733

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 - пр едставника за довіреністю ві д 08.07.2010р.,

від відповідача: Тарнавськ ого В.Я. - представника за дові реністю від 28.07.2010р.,

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтест-Укр аїна", с.Ліщин Житомирського р айону Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "03" серпня 2010 р. у справі № 17/733 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_3, м.Житом ир

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Алтест-Укра їна", с.Ліщин Житомирського ра йону Житомирської області

про стягнення 77446,02 грн. (згідн о заяви про збільшення позов них вимог)

з перервою в судовому засід анні з 05.10.2010р. по 14.10.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2010р. Фізична особа-підприє мець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Житомир ської області з позовом до То вариства з обмеженою відпові дальністю "Алтест-Україна" пр о стягнення з останнього на ї ї користь 51280,64грн., з яких: 33000,00грн . заборгованості по орендній платі, 722,83грн. пені, 16500,00грн. штраф у, 1057,81грн. 30% річних (а.с.2).

В обґрунтування заявлених вимог, позивачка вказала про невиконання відповідачем вз ятих на себе зобов'язань, пере дбачених договором найму неж итлового приміщення від 01.02.2008р ., в частині сплати орендної пл ати у встановлений договором строк.

08.07.2010р. позивачка подала заяв у про збільшення позовних ви мог (а.с.23), в якій просила суд ст ягнути з відповідача на її ко ристь 77446,02грн., з яких: 49500,00грн. заб оргованості по орендній плат і, 1297,39грн. пені, 24750,00грн. штрафу, 1898,63 грн. 30% річних.

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 03.08.2010р. у справі №17/733 позов Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир) до Товариства з о бмеженою відповідальністю "А лтест-Україна" (с.Ліщин Житоми рського району Житомирської області) про стягнення 77446,02 грн . (згідно заяви про збільшення позовних вимог) задоволено ч астково й стягнуто з відпові дача на користь позивача 49500,00г рн. заборгованості по орендн ій платі, 1253,99грн. пені, 24750,00грн. шт рафу, 1898,63грн. - 30% річних, 774,03грн. вит рат по сплаті державного мит а та 235,87грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу; в частині ст ягнення 43,40грн. пені в позові ві дмовлено (а.с.68-69).

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Товариство з обме женою відповідальністю "Алте ст-Україна" звернулось до суд у з апеляційною скаргою (а.с.73-76 ), в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, наведених у скарзі т а прийняти нове рішення, яким в позові ФОП ОСОБА_3 відмо вити й визнати недійсними до говір найму нежитлового прим іщення від 01.02.2008р., укладений мі ж підприємцем ОСОБА_3 та Т ОВ "Алтест-Україна", та додатко ву угоду до договору найму не житлового приміщення від 01.02.200 8р.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач по силається на порушення місце вим господарським судом норм матеріального права та непо вне з'ясування обставин, що ма ють значення для справи, та, зо крема, зазначає, що:

- договір оренди нежилого пр иміщення від 01.02.2008р. та додатков а угода до нього від 31.01.2009р. не мо жуть вважатись належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки в порушення приписів ст.ст.202,203,207,208 ЦК Україн и договір підписаний не підп риємцем ОСОБА_3, про що так ож свідчить наявний в матері алах справи висновок спеціал іста; крім того, додаткову уго ду від 31.01.2009р. зі сторони наймач а підписано не директором то вариства ОСОБА_2 а іншим п рацівником з перевищенням по вноважень й в подальшому жод них дій щодо схвалення догов ору та додаткової угоди стор онами здійснено не було;

- також в порушення приписів ст.761 ЦК України, згідно якої пр аво передання майна у найм ма є власник речі або особа, якій належать майнові права, пози вачкою не було надано доказі в того, що спірне приміщення н алежить їй на праві власност і;

- позивачка в травні 2010р. відм овилась від договору, про що с відчить укладення нею догово ру іпотеки, де об'єктом догово ру виступає приміщення, що пе редавалось в оренду за догов ором оренди нежилого приміще ння від 01.02.2008р.;

- місцевим господарським су дом було безпідставно стягну то з відповідача на користь п озивача пеню та штраф, оскіль ки, враховуючи недійсність д оговору оренди та додаткової угоди до нього, про що вже заз началось вище, відсутні підс тави для нарахування штрафу й пені; до того ж, пеня та штраф можуть стягуватись лише за п орушення грошового зобов'яза ння, а не за зобов'язання щодо попередньої оплати за оренду приміщення; більш того, одноч асне стягнення і штрафу, і пен і є порушенням ст.61 Конституці ї України;

- крім того, в порушення прип исів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК Укр аїни, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України місц евий господарський суд не зм еншив розмір стягуваних з ві дповідача штрафу й пені, хоча відповідно до зазначених но рм законодавства у випадку, я кщо розмір неустойки значно перевищує розмір завданих кр едитору збитків, суд повинен був зменшити їх розмір.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав до води апеляційної скарги, над ав пояснення в обґрунтування своєї позиції та уточнив її в имоги, вважає рішення суду пе ршої інстанції таким, що прий няте з порушенням норм матер іального права, неповним з'яс уванням обставин, що мають зн ачення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати т а прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивачки у ві дзиві на апеляційну скаргу в х.№02-01/6041/10 від 14.09.2010р. (а.с.81-82) та в судо вому засіданні заперечила пр оти апеляційної скарги, вваж ають рішення суду першої інс танції законним та обґрунтов аним, просять залишити його б ез змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві на апеляц ійну скаргу зазначено, що:

- дійсно договір оренди нежи лого приміщення від 01.02.2008р. підп исаний не підприємцем ОСОБ А_5, а її представником ОСО БА_6, що діяв від імені позива чки на підставі виданої нею д овіреності, що узгоджується з вимогами чинного законодав ства України; при цьому, додат кова угода до договору від 31.01.2 009р. підписана безпосередньо п ідприємцем ОСОБА_5, а тому підстави для визнання їх нед ійсними відсутні;

- що ж до того, що додаткову уг оду від 31.01.2009р. зі сторони найма ча підписано не директором т овариства ОСОБА_2 а іншим працівником з перевищенням п овноважень й без подальшого її схвалення, то, як правильно було встановлено місцевим г осподарським судом, розрахун ки за найм здійснювались ска ржником з 01.02.2009р. по квітень 2010р. в ключно, що свідчить про схвал ення додаткової угоди товари ством й узгоджується з припи сами ст.241 ЦК України;

- що ж до належності позивач ці на праві власності переда ваємого в оренду за спірним д оговором приміщення, то це пи тання з'ясовувалось директор ом відповідача ОСОБА_2 без посередньо при укладенні дог овору й в останньому містять ся посилання на правовстанов люючі документи;

- щодо безпідставності стяг нення судом штрафу та пені за прострочення сплати орендно ї плати, то зобов'язання з плат и за найом є грошовим зобов'яз анням, а попередня оплата - лиш е частковою формою здійсненн я такого зобов'язання; крім то го, ні Господарським кодексо м України, ні Цивільним кодек сом України не встановлено з аборони щодо одночасного стя гнення і пені, і штрафу;

- також скаржник безпідстав но посилається на незменшенн я судом першої інстанції роз міру стягуваної неустойки, о скільки під час розгляду спр ави в суді першої інстанції в ідповідачем такого клопотан ня не заявлялось.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, розглянувш и матеріали справи, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши дану судом пер шої інстанції юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування м ісцевим господарським судом норм матеріального та проце суального права при прийнятт і оскарженого рішення, колег ія суддів вважає, що апеляцій на скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.

Згідно преамбули договору найму нежитлового приміщенн я від 01.02.2008р. (а.с.6-10) останній укла дено між Фізичною особою-під приємцем ОСОБА_3 (Наймодав цем) та Товариством з обмежен ою відповідальністю "Алтест- Україна" (Наймачем).

Відповідно до п.1.1 вищезазна ченого договору Наймодавець передає, а Наймач приймає в ст рокове платне користування м айно - нежитлове приміщення с кладів Г1 на 2 поверсі, яке знах одиться за адресою: м.Житомир , вул.Чехова, 1, загальною площе ю 716,8 кв.м.

Наймодавець передає Найма чу об'єкт для розміщення в ньо му складу (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 об'єкт найму належ ить Наймодавцю на праві влас ності на підставі договору д арування ВАЕ №779914 від 25.03.2003р., посв іченого приватним нотаріусо м Житомирського міського нот аріального округу Словінськ ою О.Б., зареєстрованого КП "Жи томирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризац ії Житомирської обласної рад и", запис №303 в Книзі №155.

Договір дарування приміще ння серії ВАЕ №779914 від 25.03.2003р., укл адений між ОСОБА_8, як Дари телем, та ОСОБА_3, як Обдаро ваною, посвічений приватним нотаріусом Житомирського мі ського нотаріального округу Словінською О.Б. та зареєстро ваний в реєстрі за №1190, та витяг про реєстрацію права власно сті на нерухоме майно від 13.04.2003р ., виданий Житомирським облас ним ДКП по технічній інфента ризації (а.с.83-84), досліджені суд ом апеляційної інстанції.

В п.2.1, п.4.1.1 сторони встановили , що Наймач вступає у строкове платне користування об'єкто м найму у термін, вказаний в до говорі, але не раніше дати під писання сторонами цього дого вору та акту приймання-перед ачі об'єкту найму; об'єкт найму передається від Наймача Най модавцю за актом приймання-п ередачі.

За змістом п.2.7 й, зокрема, п.п.2 .7.2 повернення Наймодавцеві об 'єкту найму здійснюється в та кому ж порядку, що й передача й ого в найм, й об'єкт найму вваж ається поверненим Наймодавц ю з моменту підписання акту п риймання-передачі об'єкту на йму із найму.

Відповідно до п.3.2 вищезазна ченого договору сторони вста новили, що розмір плати за кор истування об'єктом найму на м омент укладення договору скл адає 17,50грн. без урахування ПДВ за 1 квадратний метр на місяць , що складає 12548,00грн. без ПДВ за м ісяць; розмір плати за корист ування об'єктом найму підляг ає щомісячному перерахунку н а індекс інфляції за даними Д ержкомстату України; У місяц і, у якому індекс інфляції вия виться меншим одиниці (100%), для розрахунку приймається інде кс у розмірі одиниці (100%).

Згідно п.3.3 договору Наймач з обов'язався сплачувати Наймо давцю плату за користування об'єктом найму наперед за нас тупний місяць не пізніше 15 чис ла попереднього місяця шляхо м безготівкового переказу гр ошових коштів на поточний ра хунок Наймодавця, що вказани й в розділі 8 даного договору, або за письмовою згодою Найм одавця шляхом внесення Найма чем плати за користування об 'єктом найму в готівковій фор мі в касу Наймодавця.

В пункті 7.1 вищезазначеного договору сторони встановили , що строк дії договору: з 01.02.2008р. по 31.01.2009р.

Факт передачі позивачкою в ідповідачу приміщення, що є о б'єктом договору найму від 01.02.2 008р., підтверджується актом ві д 07.02.2008р. приймання-передачі об' єкту нежилого приміщення в н айм (а.с.35).

31.01.2009р. сторони підписали дод аткову угоду до договору най му нежитлового приміщення ві д 01.02.2008р. (а.с.11), відповідно до п.1 та п.2 якої визначили, що строк ді ї договору до 31.01.2010р. й у випадку , якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії дог овору письмово не заявить пр о його припинення, договір вв ажається продовжений ще на о динадцять місяців на визначе них у ньому умовах.

Відповідач в апеляційній с карзі посилається на недійсн ість як договору найму нежит лового приміщення від 01.02.2008р., т ак і додаткової угоди від 31.01.2009р . до договору, вказуючи на те, щ о договір підписаний зі стор они підприємця ОСОБА_3 інш ою особою, а додаткова угода з і сторони Товариства з обмеж еною відповідальністю "Алтес т-Україна" - не директором това риства ОСОБА_2, а ОСОБА_4 , що, на думку відповідача, сві дчить про перевищення повнов ажень вказаними особами.

В суді апеляційної інстанц ії представником позивачки б уло надано, зокрема, довірені сть від 30.01.2008р., видану підприєм цем ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_6 на представницт во її інтересів при укладенн і і підписанні від її імені до говору найму належного підпр иємцю на праві власності неж илого приміщення складів Г1 н а другому поверсі площею 716,8 кв .м, що знаходяться за адресою: м.Житомир, вул.Чехова, 1, з Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Алтест-Україна" (а.с.89) та письмові пояснення громад янина ОСОБА_6 разом з копі єю паспорта останнього (а.с.97-98) й зі змісту вказаних пояснен ь вбачається, що договір від і мені підприємця ОСОБА_3 бу ло підписано її представнико м ОСОБА_6, який діяв на підс таві виданої йому підприємце м довіреності, а оскільки тек ст договору виготовлявся заз далегідь, то відповідно він н е мав можливості внести до нь ого зміни щодо прізвища особ и, яка підписує договір.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України пра вочин вважається таким, що вч инений у письмовій формі, якщ о він підписаний його сторон ою (сторонами).

За змістом частин 1 та 3 статт і 244 ЦК України представництво , яке ґрунтується на договорі , може здійснюватися за довір еністю, якою є письмовий доку мент, що видається однією осо бою іншій особі для представ ництва перед третіми особами .

Стаття 239 ЦК України передба чає, що правочин, вчинений пре дставником, створює, змінює, п рипиняє цивільні права та об ов'язки особи, яку він предста вляє.

А отже, судова колегія вважа є, що факт підписання договор у найму нежитлового приміщен ня від 01.02.2008р. зі сторони підпри ємця ОСОБА_3 її представни ком за довіреністю ОСОБА_6 , не суперечить вищенаведени м вимогам чинного законодавс тва, а тому посилання скаржни ка на перевищення повноважен ь особою, що підписала вказан ий договір зі сторони підпри ємця ОСОБА_3, є безпідстав ними.

Додаткова ж угода від 31.01.2009р. (а .с.11) до договору найму від 01.02.2008р . має виправлення щодо прізви ща особи, яка її підписала зі с торони наймача, й вбачається , що замість директора ОСОБ А_2 додаткову угоду підписа но особою з прізвищем ОСОБА _4

В матеріалах справи містит ься примірник додаткової уго ди від 31.01.2009р. відповідача (а.с.109), в якому відсутній підпис вка заної особи, проте наявна печ атка ТОВ "Алтест-Україна", одна к ця обставина не є суттєвою, о скільки цей примірник додатк ової угоди належить саме ТОВ "Алтест-Україна" й зберігався в останнього, а в примірнику д одаткової угоди позивачки - п ідприємця ОСОБА_3 (а.с.11), яки й був їй переданий ТОВ "Алтест -Україна", підпис наявний.

Як пояснив в засіданні суду апеляційної інстанції 05.10.2010р. п редставник відповідача (прот окол судового засідання, а.с.11 1-112), ОСОБА_4 станом на 31.01.2009р. пр ацювала головним бухгалтеро м ТОВ "Алтест-Україна" й не мал а повноважень на підписання договорів, оскільки такі пов новаження належали виключно директору товариства ОСОБ А_2

Згідно п.10.19 Статуту Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Алтест-Україна" (а.с.90-91) до п овноважень директора, зокрем а, віднесено укладення будь-я ких угод.

При цьому, як встановлено су дом апеляційної інстанції, н а час укладення додаткової у годи й до 06.03.2009р. повноваження д иректора виконував ОСОБА_2 , про що свідчить протокол № 6 зборів учасників Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Алтест-Україна" (а.с.100), відпо відно до якого останнього бу ло звільнено, а на посаду вико нуючого обов'язки директора товариства була призначена ОСОБА_4, а згодом протоколо м №7 від 15.09.2009р. (а.с.101) зборів учасн иків Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтест-Укр аїна" ОСОБА_4 була признач ена на посаду директора това риства, про що 07.10.2009р. до Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців було внесено відповід ні зміни щодо керівника това риства (реєстраційна картка, довідки з ЄДРПОУ станом на 08.08. 2010р. та станом на 04.10.2010р., а.с.16-19,102-108).

Стаття 241 ЦК України передба чає, що правочин, вчинений пре дставником з перевищенням по вноважень, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки особи, яку він представ ляє, лише у разі наступного сх валення правочину цією особо ю; правочин вважається схвал еним зокрема у разі, якщо особ а, яку він представляє, вчинил а дії, що свідчать про прийнят тя його до виконання; наступн е схвалення правочину особо ю, яку представляють, створює , змінює і припиняє цивільні п рава та обов'язки з моменту вч инення цього правочину.

Як вбачається з розрахунку суми боргу та банківських ви писок (а.с.12,85-87,99), відповідач внос ив орендну плату на рахунок п озивачки включно по квітень 2010р., а також будь-яких дій по по верненню орендованого майна не вчиняв (сторонами акт прий мання-передачі приміщення ск ладів Г1 на 2 поверсі, яке знахо диться за адресою: м.Житомир, в ул.Чехова, 1, загальною площею 716,8 кв.м, відповідно до умов дог овору не складено), а отже, вра ховуючи зазначені обставини , а також зважаючи на те, що поч инаючи з 06.03.2009р. ОСОБА_4 викон увала обов'язки директора то вариства, з відома якої, зокре ма, відбувалося користування приміщенням з внесенням опл ати за це, суд приходить до вис новку, що відповідачем було в чинено дії, спрямовані на нас тупне схвалення додаткової у годи.

За наведеного, посилання ві дповідача в апеляційній скар зі на недійсність додаткової угоди від 31.01.2009р. до договору на йму від 01.02.2008р. є безпідставними та не приймаються судом до ув аги.

Одночасно, враховуючи, що зг ідно пунктів 1 та 2 додаткової угоди від 31.01.2009р. до договору на йму від 01.02.2008р. сторони визначил и строк дії останнього до 31.01.2010р . та погодили, що у випадку, якщ о жодна із сторін за 30 днів до з акінчення строку дії договор у письмово не заявить про йог о припинення, договір вважає ться продовжений ще на одина дцять місяців на визначених у ньому умовах, а будь-які заяв и сторін про припинення дого вору відсутні, договір найму нежилого приміщення від 01.02.2008р . діє до 01.01.2011р.

Як зазначила позивачка в по зові з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а .с.23), відповідач свої зобов'яза ння належним чином не викона в, внаслідок чого у нього утво рилась заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з травня 2010р. по липе нь 2010р. у сумі 49500,00грн.

При цьому, як вказала предст авник позивачки в засіданні суду апеляційної інстанції ( протокол судового засідання від 05.10.2010р., а.с.111-112), розмір орендн ої плати за травень-липень 2010р ., яку просить стягнути позива чка, визначено виходячи із су ми 16500,00 грн. за місяць, що є менши м, ніж фактичний розмір такої плати, який мав би бути обчисл ений відповідно до умов п.3.2 до говору за вказані місяці з вр ахуванням індексу інфляції, проте, таке зменшення є право м позивачки.

Проаналізувавши наведені обставини справи в сукупност і з наявними в ній доказами, су дова колегія зазначає таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і с т.173 Господарського кодексу Ук раїни, в якій зазначено, що гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінського господ арського характеру на корист ь іншого суб'єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнен а сторона, у тому числі кредит ор) має право вимагати від зоб ов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни).

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту; кожна зі сторі н у зобов'язанні має право вим агати доказів того, що обов'яз ок виконується належним борж ником або виконання приймаєт ься належним кредитором чи у повноваженою на це особою, і н есе ризик наслідків непред'я влення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу пер едбачає, що порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за д оговором найму (оренди) наймо давець передає або зобов'язу ється передати наймачеві май но у користування за плату на певний строк.

Проаналізувавши умови укл аденого між сторонами догово ру від 01.02.2008р. з врахуванням дод аткової угоди від 31.01.2009р., судов а колегія приходить до висно вку, що він вмістить ознаки до говору найму.

Згідно ст.762 ЦК України за кор истування майном з наймача с правляється плата, розмір як ої встановлюється договором найму.

Проте, в порушення вимог вка заної статті та умов п.3.3 догов ору найму відповідач свої зо бов'язання зі сплати орендно ї плати (не пізніше 15 числа поп ереднього місяця) належним ч ином не виконував, внаслідок чого у нього утворилась забо ргованість перед позивачем п о орендній платі за період з т равня 2010р. по липень 2010р., яку у су мі 49500,00грн. просить стягнути по зивачка.

Доказів проведення розрах унків відповідач суду не под ав, а тому вказаний борг підля гає стягненню.

Також, згідно ч.1 ст.612 ЦК Украї ни, боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільно го кодексу України, виконанн я зобов'язання може забезпеч уватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притрим анням, завдатком. Договором а бо законом можуть бути встан овлені інші види забезпеченн я виконання зобов'язання.

Згідно п.6.4 договору найму ві д 01.02.2008р. за прострочення плати за користування об'єктом най му або її часткової оплати На ймач повинен сплатити Наймод авцеві борг з урахуванням ін дексу інфляції, 30% річних та пе ні в розмірі подвійної облік ової ставки НБУ (на дату нарах ування пені) від суми заборго ваності за кожний день прост рочення платежу.

Як вбачається з доданого по зивачкою до заяви про збільш ення позовних вимог розрахун ку (а.с.25), за несвоєчасне викона ння грошових зобов'язань нею було нараховано відповідачу пеню за період з 16.04.2010р. по 01.07.2010р., я ка складає 1297,39грн.

Проте, перевіривши вказани й розрахунок пені, судова кол егія погоджується з висновко м місцевого господарського с уду про те, що позивачка невір но здійснила розрахунок пені за період з 16.04.2010р. по 01.07.2010р., засто сувавши лише облікову ставку НБУ в розмірі 10,25%.

Згідно п.1 Постанови Націона льного банку України від 10.08.2009р . за №468 з 12.08.2009р. облікову ставку в становлено в розмірі 10,25% річни х.

Відповідно до п.1 Постанови Національного банку України від 07.06.2010р. за №259 встановлено, що з 08.06.2009р. облікова ставка склад ає 9,5% річних.

А отже, розмір пені за періо д з 16.04.2010р. по 01.07.2010р. становить:

- за період з 16.04.2010р. по 15.05.2010р. (16500,00 (с ума боргу) х 20,5% (подвійна облік ова ставка НБУ) : 365 х 30 (кількість прострочених днів ) = 278,01грн.;

- за період з 16.05.2010р. по 07.06.2010р. (33000,00 х 20,5% : 365 х 23) = 426,29грн.;

- за період з 08.06.2010р. по 15.06.2010р. (33000,00 х 19% : 365 х 8) = 137,42грн.;

- за період з 16.06.2010р. по 01.07.2010р. (49500,00 х 19% : 365 х 16) = 412,27грн.;

Таким чином, загальна сума п ені за період з 16.04.2010р. по 01.07.2010р. ск ладає 1253,99грн., яка і підлягає ст ягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Як вже вказувалось в цій пос танові, п.6.4 договору найму від 01.02.2010р. за прострочення сплати плати за користування об'єкт ом найму або її часткової опл ати та/або комунальних та інш их послуг (п.3.4, 3.5 договору) перед бачено сплату Наймачем Наймо давцеві, зокрема, 30% річних.

Відповідно до розрахунку п озивача (а.с.25) 30% річних за періо д з 16.04.2010р. по 01.07.2010р. становить 1898,63гр н.

Пунктом 6.6 вищезазначеного договору сторони встановили що, за прострочення сплати пл ати за користування Об'єктом найму або її часткової оплат и Наймач повинен сплати Найм одавцеві штрафну неустойку у розмірі 50% від суми заборгова ності.

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 с т.549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивач а (а.с.25) сума штрафу складає 24750,00г рн.

Перевіривши правильність обрахування позивачкою сум р ічних та штрафу, судова колег ія вважає, що 30% річних за періо д з 16.04.2010р. по 01.07.2010р. 1898,63грн. та штраф в сумі 24750,00грн. позивачем обрах овані правильно.

Отже, з огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про стягнення з відповідача на к ористь позивачки 49500,00грн. забо ргованості по орендній платі , 1253,99грн. пені, 24750,00грн. штрафу, 1898,63г рн. 30% річних; в частині ж стягне ння 43,40грн. пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, судо ва колегія апеляційного госп одарського суду приходить до висновку, що рішення господа рського суду Житомирської об ласті від 03.08.2010р. у даній справі є обґрунтованим та законним , а тому його слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарг и Товариства з обмеженою від повідальністю "Алтест-Україн а" не є переконливими, спросто вуються наведеним вище та не можуть бути підставою для ск асування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без зад оволення.

Зокрема, посилання відпові дача в апеляційній скарзі на те, що в порушення приписів ст .233 ГК України, ст.551 ЦК України, п .3 ч.1 ст.83 ГПК України місцевим г осподарським судом не було з меншено розміру стягуваних з відповідача штрафу й пені, є б езпідставним, оскільки вказа ні норми законодавства перед бачають право, а не обов'язок с уду під час прийняття рішенн я у справі, зокрема, за винятко вих обставин зменшити розмір неустойки, що підлягає стягн енню з відповідача; до того ж, такі обставини мають бути пі дтверджені певними документ альними доказами, які до мате ріалів справи відповідачем н е подавались, як і не заявляло сь останнім відповідне клопо тання.

Що ж до тверджень скаржника про те, що позивачка в травні 2010р. відмовилась від договору найму, оскільки уклала догов ір іпотеки, де об'єктом догово ру виступає приміщення, що пе редавалось відповідачу в най м, то вони не приймаються до ув аги судом, враховуючи, що дого вір іпотеки, на який посилаєт ься відповідач, не був подани й останнім й не є предметом сп ору у даній справі, до того ж, у кладення договору іпотеки не виключає можливості перебув ання майна в користуванні.

Вказівка відповідача в апе ляційній скарзі на те, що місц евим господарським судом бул о порушено приписи ст.61 Консти туції України в зв'язку із одн очасним стягненням з нього я к пені, так і штрафу, є безпідс тавною, оскільки ні Господар ським кодексом України, ні Ци вільним кодексом України не встановлено заборони щодо од ночасного стягнення і пені, і штрафу.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д

ПОСТА НОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області ві д 03 серпня 2010р. у справі №17/733 зали шити без змін, а апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтест-Укр аїна", с.Ліщин Житомирського р айону Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №17/733 повернути до гос подарського суду Житомирськ ої області.

Головуючий суддя

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд