Ухвала

від 25.04.2024 по справі 519/677/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №519/677/21

Провадження №1-кп/523/664/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25.04.2024 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт від 30.06.2021 року й додані до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018161330000025 від 06.04.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Виноградар Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також цивільні позови представника потерпілого КП «Готельно житловий комплекс» ОСОБА_6 та прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , поданий в інтересах держави в особі Южненської міської ради, до вказаного обвинуваченого, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Суворовського районного суду міста Одеси 29.07.2021 року з Одеського апеляційного суду, після визначення підсудності, надійшли означені обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також цивільні позови.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси 12.09.2022 року клопотання захисника про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України залишено без задоволення. В порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, обвинувальний акт від 30.06.2021 року й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також цивільні позови представника потерпілого КП «Готельно житловий комплекс» ОСОБА_6 та прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , поданого в інтересах держави в особі Южненської міської ради, до обвинуваченого, - повернути прокурору Доброславської окружної прокуратури Одеської області, для прийняття рішення, встановленого у ч. 7 ст. 295-1 КПК України

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.12.2022 року скасовано ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12.09.2022 року, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, направлено в той же суд на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 04.01.2023 визначено суддю ОСОБА_8 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 06.03.2023 через звільнення з посади судді ОСОБА_8 , справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Представник потерпілої Южненської міської ради ОСОБА_9 , представник потерпілого КП «Готельно-житловий комплекс» - ОСОБА_6 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, - жодного разу до суду не з`явилися й протягом достатнього часу з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не зверталися, у зв`язку з чим з метою дотримання розумності строків судового провадження і з урахуванням позиції інших сторін процесу, суд вирішив провести підготовче провадження за відсутності означених представників потерпілих.

Під час підготовчого провадження, захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотаннями про закриття кримінального провадження в порядку п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з пропуском строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР та до дня повідомлення про підозру, в обґрунтування чого послався на складення повідомлення ОСОБА_5 про підозру та обвинувального акту після закінчення встановленого ст.219 КПК України строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, що на думку ініціатора клопотання є підставою для закриття кримінального провадження.

Вислухавши сторону захисту на підтримку внесеного клопотання, заслухавши позицію прокурора ОСОБА_3 щодо наявності підстав для призначення судового розгляду обвинувального акту та заперечення проти задоволення клопотання захисту, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали судової справи і деякі матеріали досудового розслідування кримінального провадження, вивчивши розглядуване клопотання й додані до нього відповідні матеріали, суд доходить наступних висновків.

Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 10 ч.1 ст.284 вказаного Кодексу встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Отже, за наведеною нормою закону, передумовою прийняття судом у підготовчому судового засіданні рішення про закриття кримінального провадження є:

- набуття особою статусу підозрюваного в порядку, встановленому КПК України і в межах строку досудового розслідування кримінального провадження;

- повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), яке не є тяжким чи особливо тяжким злочину проти життя та здоров`я особи;

- складення у цьому кримінальному провадженні обвинувального акту або його отримання судом поза межами строку досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів судової справи та доданих до розглядуваного клопотання документів, відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні внесені 06.04.2018 року за №42018161330000025, а повідомлення про підозру ОСОБА_5 складено і вручено останньому 24.06.2021 року (п.1 розділу І, п.16 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування), тобто до моменту вручення повідомлення про підозру строк досудового розслідування складав 3 роки 2 місяці 22 дня (38 місяців 22 дні).

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.3, ст.219 КПК України, досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить:

1)шість місяців у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2)дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3)вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч.2 ст.219 КПК України).

Разом із тим, з матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 01.11.2019 року (суддя ОСОБА_10 , справа №219/1123/19, пров.№1-кс/519/184/19) у задоволенні клопотання начальника СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні№42018161330000025,-відмовлено,у зв`язку з внесенням до суду розглянутого клопотання 31.10.2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, який сплив 06.10.2019року.

Зазначена ухвала набрала законної сили і в силу ст.ст.532, 533 КПК України підлягала обов`язковому урахуванню і виконанню стороною обвинувачення.

Приписи абзацу 2 ч.5 ст.294 КПК України встановлюють, що строк досудового розслідування, який закінчився, поновленню не підлягає, а за абзацом 2 п.10 ч.1 ст.284 цього Кодексу, слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі закінчення визначеного ст.219 цього ж Кодексу строку досудового розслідування та не повідомлення жодній особі про підозру.

Попри те, достовірно знаючи про закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження, сторона обвинувачення вдруге 11.11.2019 року звернулася вже до Комінтернівського районного суду Одеської області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018161330000025, тобто поза межами строку досудового розслідування кримінального провадження за результатами розгляду якого 14.11.2019 року (слідчий суддя ОСОБА_12 , справа №519/1158/19, пров.№1-кс/504/1315/19), постановлено ухвалу про задоволення внесеного клопотання і строк досудового розслідування кримінального провадження продовжений до 14.05.2020 року.

Згідно з ч.5 ст.294 КПК України, клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого ст.219 цього Кодексу, а за ч.3 ст.295-1 цього ж Кодексу, слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

При цьому, суд не приймає до уваги зазначену ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_12 від 14.11.2019 року про задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42018161330000025, оскільки всупереч вимогам ч. 5 ст.294, ч.3 ст.295-1 КПК України зазначене клопотання подано до суду 11.11.2019 року та вказана ухвала постановлена слідчим суддею поза межами строку досудового розслідування кримінального провадження (п.4 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування), який сплив 06.10.2019 року.

Крім того, суд критично ставиться до доводів прокурора про поновлення строків досудового розслідування через закриття кримінального провадження 01.10.2019 постановою начальника ВП начальником СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, скасування прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області постанови про закриття кримінального провадження 31.10.2019, закриття кримінального провадження 01.11.2019 заступником начальника ВП начальником СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, скасування прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області постанови про закриття 11.11.2019 оскільки така позиція суперечить вимогам ст.219, 280 КПК України. З поміж іншого, вивченням згаданих постанов встановлено, що 01.10.2019 постановою начальника ВП начальником СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

При цьому, 31.10.2019 прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області вказану постанову про закриття кримінального провадження, заступника анчальника ВП начальника СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 01.10.2019 скасована.

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 284 КПК України - Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Отже, граничний строк, встановлений для прийняття рішення щодо скасування становить двадцять днів, якого сторона обвинувачення не дотрималась.

Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК двадцяти денного строку з дня отримання копії постанови, крім випадків скасування цим прокурором постанови про закриття кримінального провадження за скаргами заявника чи потерпілого, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених статтею 219 КПК, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.

У разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених статтею 219 КПК, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування. (Постанова Верховного Суду колегія Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №367/1335/21, провадження №51-2448км22)

Статтею 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.

Оцінюючи ж позицію прокурора щодо наявності у матеріалах досудового розслідування скасованих прокурором процесуальних рішень слідчого про закриття цього кримінального провадження, інших постановлених слідчими суддями після 06.10.2019 року ухвал про продовження строку досудового розслідування, що на думку прокурора впливає на розрахунок строку досудового розслідування і зупиняє його сплив, то суд їх оцінює критично, оскільки така позиція прокурора суперечить, як наведеним вище вимогам закону, так і приписам ст.ст.116, 219, 280 КПК України.

Так, за ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, а у строки досудового розслідування, передбачені ст.219 КПК, не включаються лише строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу (частина 5 статті 219 КПК).

Статтею ж 280 означеного Кодексу передбачено лише підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, у чітко визначених випадках: хвороби чи оголошення в розшук, відмови слідчого судді у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування або необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Аналіз викладених обставин, надає суду підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні №42018161330000025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 складене і вручене 24.06.2021 року та оформлений 30.06.2021 року обвинувальний акт відносно останнього, є процесуальними діями і рішеннями, проведеними і прийнятими поза межами строку досудового розслідування, який сплив 06.10.2019 року, а відтак означена особа у порядку, встановленому КПК України, процесуального статусу підозрюваного не набула.

Відтак, повідомлення про підозру могло з`явитись, а прокурор міг виконати ці дії за ч. 2 ст. 283 КПК України, не пізніше 06.10.2019 року, або ж слідчий чи прокурор мали закрити, чи звернутись до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності не пізніше 06.10.2019.

Проте, за матеріалами справи 24.06.2021 тобто після спливу граничного строку склали та вручили повідомлення про підозру.

Відтак, граничний строк повідомлення про підозру становить 06.10.2019 року, а усі дії, виконані після закінчення цього строку перебувають поза межами граничного строку.

Водночас, положення ст. 219 КПК України чітко визначають, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Отже, граничний строк досудового розслідування з 06.10.2019 (граничний строк виконання дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, ч.7 ст. 295-1 КПК України) спливав 06.12.2019. Проте, вивченням реєстру матеріалів та тексту обвинувального акту встановлено, що вказаний строк не було дотримано, оскільки лише 30.06.2021 було складено обвинувальний акт. Тобто, поза межами граничного строку.

Проте, приписи ст.2 КПК України встановлюють, що завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури, а за ст.7 цього Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, поміж іншого, відноситься законність і диспозитивність судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року (справа №295/12923/19) визнав концепт належної правової процедури одним із найзагальніших і водночас фундаментальним явищем будь-якої демократичної правової держави сучасності, а у доктрині вітчизняного кримінального процесу під належною правовою процедурою розуміється такий порядок здійснення юридично значущих дій, який втілює на практиці верховенство права шляхом застосування до кожної особи тих норм права, що цілком відповідають усім важливим об`єктивно існуючим обставинам та дозволяють недвозначно та заздалегідь спрогнозувати таке застосування і його результати.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Отже, за наведених вимог Кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст.291 цього закону, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акту загальних засад кримінального провадження.

Законодавець у частині 2 ст.9 КПК України, розкриваючи зміст законності як загальної засади кримінального провадження, зобов`язує прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено досліджувати обставини кримінального провадження, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надавати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносин і визначив, що перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених зокрема статтею 219 КПК, в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті (постанова від 15.09.2021 року у справі №711/3111/19, провадж.№51-2890км/19).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних державних органів, а також важливість справи для заявника. Суд також вимагає від державних органів, що розслідують справи, особливої сумлінності, щоб судочинство було здійснено невідкладно («Пелісьє і Сассі проти Франції», «Паскал проти України», «Вітрук проти України», «Іванов проти України», «Торопов проти України», «Нахманович проти Росії» та інші).

Щодо повноважень суду слід зазначити таке.

Щодо чинності пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України

Відповідно до підпункту 19 пункту 7 § 1 Розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до законів України, а саме, у Кримінальному процесуальному кодексі України частину 1 статті 284 доповнено пунктом 10 такого змісту: "10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи". Відповідно до пункту 4 § 2. Прикінцеві положення Розділу 4 цього ж закону підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Відповідно до пункту 1 Розділу 6 Прикінцеві положення цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тобто з 15 грудня 2017 року. Отже, пункт 10 частини першої статті 284 КПК України набув чинності 15 березня 2018 року.

Щодо чинності пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України

Відповідно до підпункту 19 пункту 2 розділу I Закону України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, а саме, пункт 2 частини третьої статті 314 після цифр "4-8" доповнено цифрою "10". Даний закон відповідно до його розділу II. Прикінцеві та перехідні положення набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був опублікований 06.12.2017 року (Голос України від 06.12.2017 №228). Отже, норма є чинною з 07.12.2017 року. У підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України. Цим правом суд наділений з 07.12.2017 року. Однак, на грудень 2017 року ще не була чинною норма пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Щодо моменту, з якого суд має право закривати провадження згідно пункту 10 частини 1 статті 284 та пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України у їх сукупності

Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України набув чинності 15.03.2018 року. Тому суд фактично своє право, означене вище, може реалізувати з 15.03.2018 року.

Днем внесення відомостей про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42018161330000025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань є 06.04.2018, отже в даному випадку може бути застосовано п.10 ч.1 ст.284 КПК.

Відповідно до частини четвертої статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частиною другою статті 283 КПК України передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відповідно до частини першої статті 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Таким чином, відповідно до статей 5, 110, 115, частини першої статті 291 та частини другої статті 283 КПК України прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 315 КПК України (Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду) якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Суд вважає, що така позиція узгоджується з практикою ЄСПЛ, де саме у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Керуючись ст.ст.7, 9, 219, 283-284, 295-1, 314-317, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєструдосудових розслідувань №42018161330000025 від 06.04.2018 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191 КК України, закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Цивільні позови позивачів залишити без розгляду.

Витрати на проведення експертизи віднести на рахунок держави.

Після набрання ухвалою законної сили речові докази вважати повернутими за належністю.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення..

Суддя: ОСОБА_1