Ухвала

від 16.07.2024 по справі 2-4682/11

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-4682/11

Провадження № 4-с/643/26/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О.М.,

за участю секретаря судового засідання Кизим К. В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Акціонерне товариство «Райффайзен банк»,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2024 представник боржника ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся із скаргою на бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій, з урахуванням скарги в редакції від 25.03.2024, просить визнати бездіяльність посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною та зобов`язати скасувати арешт накладений на майно боржника ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 16.01.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8584550 від 02.02.2015; скасувати арешт накладений на майно боржника ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 17.03.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційним номер обтяження 9110156 від 19.03.2015.

В обґрунтування скарги посилається на те, що відповідно до відомостей, отриманих з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_2 у Московському відділі державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало на виконанні виконавче провадження №46094949. Оскільки в межах зазначеного виконавчого провадження накладено арешт на майно ОСОБА_2 , вона звернулася до Салтівського ВДВС в м. Харкові із проханням надати матеріали вказаного виконавчого провадження для ознайомлення.

29.02.2024 нею була отримана відповідь Салтівського ВДВС в м. Харкові №45141 від 14.02.2024, де зазначено, що в провадженні Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало на виконанні виконавче провадження №46094949 з примусового виконання виконавчого листа №2-4682/11 виданого 27.09.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2061/82/100160 від 03.06.2008 в сумі 1153322,76 грн, судовий збір та витрати.

16.01.2015 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та в цей же день винесено постанову про арешт майна боржника.

26.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

В Державному реєстрі речових прав зареєстровано обтяження №8584550 від 02.02.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.01.2015, виданої Московським ВДВС ХМУЮ.

17.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

В Державному реєстрі речових прав зареєстровано обтяження №9110156 від 19.03.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.03.2015, виданої Московським ВДВС ХМУЮ.

29.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом МЮУ №2274/5 25.10.2008, тому неможливо надати матеріали виконавчого провадження №46094949 для ознайомлення.

Відповідно до інформації, отриманої з відповіді Салтівського відділу ДВС у м. Харкові №45141 від 14.02.2024 на даний час виконавчих проваджень з виконання виконавчого листа №2-4682/11 виданого 27.09.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2061/82/100160 від 03.06.2008 в сумі 1153322,76 грн, судовий збір та витрати на примусовому виконанні в провадженні Салтівського ВДВС у м. Харкові не перебуває.

29.02.2024 ОСОБА_2 звернулася до Салтівського ВДВС у м. Харкові із заявою, в якій просила: зняти арешт з майна ОСОБА_2 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 16.01.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8584550 від 02.02.2015; зняти арешт з майна ОСОБА_2 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 17.03.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційним номер обтяження 9110156 від 19.03.2015

У задоволенні заяви від 29.02.2024 про зняття арешту листом Салтівського ВДВС від 12.03.2024 було відмовлено та зазначено, що вирішення питання можливо у судовому порядку.

Заявник зазначає, що на даний момент відсутні правові підстави вважати законним наявність арешту на нерухоме майно, яке належить боржнику, враховуючи відсутність виконавчого провадження стосовно ОСОБА_2 , відновлення виконавчого провадження у майбутньому неможливе. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Заявник, з посиланням на ч. 2 ст. 30, ч. 1, 3 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника знімається, а також провадяться інші дії у зв`язку із заверненням виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 19.03.2024 скарга залишена без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

25.03.2024 від представника заявника надійшла скарга з урахуванням ухвали від 19.03.2024.

Ухвалою судді від 25.03.2024 скаргу прийнято до провадження, призначено судовий розгляд.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав скаргу в повному обсязі. Також представник заявника пояснив, що 29.05.2015 було повернуто виконавчий документ, проте державним виконавцем не було дотримано вимоги ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на 29.05.2015 та не було скасовано арешти, накладені в межах виконавчого провадження №46094949 на майно ОСОБА_2 . Представник заявника повідомив суду, що рішення суду, в межах якого накладено арешт на майно заявника, виконано не в повному обсязі.

Стягувач Акціонерне товариство «Райффайзен банк» про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника банка.

Представник Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, заяв про відкладення не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вислухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.11.2023 та від 19.05.2024 на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладено обтяження у виді арешта нерухомого майна: 1) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 46094949, виданий 17.03.2015, видавник: Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 8584550; 2) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 46094949, виданий 16.01.2015, видавник: Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, номер запису про обтяження 9110156. Об`єкт речових прав: квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.57-58).

12.12.2023 ОСОБА_2 звернулася до начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо неї №46094949 (а.с.10).

Відповідно до відповіді Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.02.2024 №45141 на ім`я ОСОБА_2 повідомлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у Московському відділі державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало на виконанні виконавче провадження №46094949 з примусового виконання виконавчого листа №2-4682/11 виданого 27.09.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2061/82/100160 від 03.06.2008 в сумі 1153322,76 грн, судовий збір 2823,00 грн та витрати в сумі 120 грн. 16.01.2015 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та в цей же день винесено постанову про арешт майна боржника. 26.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. В Державному реєстрі речових прав зареєстровано обтяження №8584550 від 02.02.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.01.2015, виданої Московським ВДВС ХМУЮ. 17.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. В Державному реєстрі речових прав зареєстровано обтяження №9110156 від 19.03.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.03.2015, виданої Московським ВДВС ХМУЮ. 29.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом МЮУ №2274/5 25.10.2008, тому неможливо надати матеріали виконавчого провадження №46094949 для ознайомлення (а.с.11).

29.02.2024 ОСОБА_2 звернулася до Салтівського ВДВС у м. Харкові із заявою, в якій просила: зняти арешт з майна ОСОБА_2 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 16.01.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8584550 від 02.02.2015; зняти арешт з майна ОСОБА_2 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 17.03.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційним номер обтяження 9110156 від 19.03.2015 (а.с.12).

Відповідно до відповіді Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.03.2024 №68312 на ім`я ОСОБА_2 , їй було повідомлено, що станом на теперішній час вирішення питання про зняття обтяжень можливе у судовому порядку (а.с.13).

Відповідно до довідки Московського районного суду м. Харкова цивільна справа №2-4682/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була знищена за спливом строків зберігання у 2017 році (а.с.15).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі №2-4682/11 від 09.02.2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/2061/82/100160 від 03.06.2008 в сумі 1153322,76 грн, судовий збір 2823,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн (а.с.16-17).

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно доп.9ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження»,в редакціїчинній намомент поверненнявиконавчого документа29.04.2015,виконавчий документповертається стягувачу,якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа 29.04.2015, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документиможуть бутипред`явленідо виконанняв такістроки - інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 3 ст. 23 Закону України«Про виконавчепровадження» передбачає,що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Представник заявника стверджує, що державним виконавцем при закритті виконавчого провадження не було дотримано вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла в редакції станом на день повернення виконавчого документа.

Так,ч.1ст.50Закону України«Про виконавчепровадження» встановлює,що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зауважує, що повернення виконавчого документа (передбачено ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження») та закінчення виконавчого провадження (передбачено ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження») не є тотожними поняттями.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника. Виключення із цього правила становить повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (т. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, представник заявника, посилаючись на те, що виконавче провадження не перебуває на виконанні в Салтівському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не надав доказів того, що виконавче провадження за виконавчим листом №2-4682/11 виданим 27.09.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2061/82/100160 від 03.06.2008 в сумі 1153322,76 грн, судовий збір 2823,00 грн та витрати в сумі 120 грн не перебуває на виконанні у іншому органі державної виконавчої служби або у приватного виконавця.

Також суд звертає увагу, що одним із основних принципів цивільного судочинства та засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень, яке полягає у тому, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст.129 Конституції України зазначає серед основних засад судочинства обов`язковість судового рішення.

Відповідно дост.129-1Конституції Українисудове рішенняє обов`язковимдо виконання. Державазабезпечує виконаннясудового рішенняу визначеномузаконом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду по справі № 645/6694/15-ц від 22 грудня 2021 року, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстав для збереження чинності арешту майна боржника немає. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин, враховуючи, що боржник не в повному обсязі виконала рішення суду, яке стало підставою для відкриття виконавочого провадження, в межах якого накладено арешт майна; суду не доведено відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, суд вважає, що відсутнє невиправдане втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном, та доходить висновку про відсутність підстав для визнання бездіяльності посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною та зобов`язання скасувати арешт накладений на майно боржника ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 16.01.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8584550 від 02.02.2015; скасувати арешт накладений на майно боржника ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46094949 від 17.03.2015, виданої Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, реєстраційним номер обтяження 9110156 від 19.03.2015 .

Відповідно доч.3ст.451ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,5, 12,13,259,260,447-453 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії посадових осіб Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Акціонерне товариство «Райффайзен банк».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом пятнадцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 19 липня 2024 року.

Суддя О.М.Тимош