ПОСТАНОВА
Іменем України
03 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 388/1241/23
провадження № 22-ц/4809/868/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач - Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2024 у складіголовуючого суддіКнурова О. А.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
12.07.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Міщенко Л. Г., звернулись до суду з позовом до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в якому просили:
- визнати незаконним та скасувати рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 3843 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»;
- визнати незаконним та скасувати рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 3844 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»;
- визнати незаконним та скасувати рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 3845 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»;
- визнати незаконним та скасувати рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 3846 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»;
- зобов`язати Долинську міську раду Кропивницького району Кіровоградської області, затвердити проект землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 (державна реєстрація 23.03.2021) щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України в кількості чотирьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) загальною площею 8.0000 га за місцезнаходженням: Кіровоградська область, Кропивницький район, Долинська міська територіальна громада, за межами населеного пункту.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем безпідставно було відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Такі рішення відповідача були визнані протиправними і скасовані у судовому порядку, відповідача було зобов`язано повторно розглянути заяви позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок.
Однак, згодом відповідач прийняв рішення про передачу спірних земельних ділянок у власність іншим особам (третім особам у цій справі), хоча вони звернулись з відповідними заявами пізніше. Ці рішення наразі оскаржуються у судовому порядку у справі № 340/2264/21.
Надалі відповідач прийняв оскаржувані у цій справі рішення, якими відмовив позивачам у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надані її у власність, необґрунтовано посилаючись на те, що: заяви подавались щодо земельних ділянок державної форми власності; невірне зазначення вимог заяви (надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, замість - надання дозволу на виготовлення технічної документації); земельні ділянки вже перебувають у приватній власності інших осіб; позивачами умисно замінено графічні матеріали, які додані до клопотання; наразі встановлено заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2023 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2024 позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3843 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3844 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_3 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3845 12.08.2022 «Про відмову затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3846 від 12.08.2022 «Про відмову ОСОБА_2 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частковопозов,суд першоїінстанції виходивз того,щоприйняття відповідачем оскаржуваних рішень по суті порушених питань виходить за межі його повноважень, вимога позивачів про визнання незаконними та скасування рішень відповідача від 12.08.2022 №3843, №3844, №3845, №3846 є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню, вимога про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок задоволенню не підлягає.
Суд виснував, що рішення відповідача були прийняті, крім іншого, на підставі ст. 118 та ст. 122 ЗК України по суті порушених у клопотаннях питань, при цьому, зі змісту рішень відповідача вбачається, що на час їх прийняття йому достеменно було відомо про перебування земельних ділянок у приватній власності інших фізичних осіб.
Суд вважав, що відповідач, за наслідками розгляду заяв позивачів про одержання безоплатно у власність земельних ділянок, які на час прийняття оскаржуваних рішень перебували у приватній власності інших фізичних осіб, ухвалюючи рішення по суті порушених у цих заявах питань щодо земельних ділянок, які не перебували у комунальній власності - вийшов за межі повноважень, наданих йому законом, а тому такі рішення слід визнати незаконними та скасувати.
Вимога позивачів про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не може бути задоволена, оскільки ці земельні ділянки перебувають у приватній власності інших фізичних осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Долинська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Вказує, що рішення сесії є законними і є пропорційними указаній легітимній меті, втручання держави в майнові права відсутнє.
Позивачі не досягли мети ефективного захисту своїх прав, оскаржуване рішення ухвалено не на користь позивачів, і воно не дає їм жодних прав, які вони хотіли отримати внаслідок задоволення свого позову.
Так само, як і відповідач не набув жодних обов`язків щодо позивачів.
Навпаки суд звільнив відповідача від розгляду звернення позивачів стосовно затвердження проекту землеустрою спірних земельних ділянок, бо вони є землями приватної власності.
Оскаржуване рішення суду не спрямоване на захист порушеного права позивачів, без задоволення основної позовної вимоги про зобов`язання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, затвердити проект землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 (державна реєстрація 23.03.2021) щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) загальною площею 8.0000 га за місцезнаходженням: Кіровоградська область, Кропивницький район, Долинська міська територіальна громада, за межами населеного пункту.
Наголошує на тому, що цей позов не міг бути задоволений частково, осільки позовні вимоги є взаємопов`язаними, і не можуть бути задоволеними окремо - про визнання незаконним рішень сесії, і відмолено в задоволенні іншої, основної вимоги - про зобов`язання затвердити проект землеустрою.
З змісту позову вбачається, що оскаржувані рішення сесії міської ради перешкоджають позивачам в реалізації права на затвердження проекту землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 (державна реєстрація 23.03.2021) щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, яке набрало законної сили 20.12.2021, рішення міської ради від 02.04.2021 № 666, № 667, № 668, № 669 визнані протиправними та скасовані і зобов`язано Долинську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 8,0000 га (по 2,0000 га кожному), які розташовані за межами с. Новогригорівка Перша, Долинська міська територіальна громада, Кропивницького району Кіровоградської області, кадастрові номери 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5352.
На розгляд сесії міської ради було передане клопотання заяви (клопотання) позивачів про затвердження проекту землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 щодо відведення земельних ділянок комунальної власності безоплатно у власність, зокрема на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі № 340/2264/21, проект землеустрою розроблявся виходячи з того, що власником землі є міська рада, а не приватні особи. Тому, міська рада, в тому числі з огляду на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №340/2264/21, мала прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви (клопотання).
За обставини прийняття рішення сесії про залишення клопотання без розгляду, таке рішення не було б рішенням по суті заяви (клопотання), і мало б наслідком наступну подачу на розгляду сесії ради цього ж самого питання про затвердження проекту землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 щодо відведення земельних ділянок комунальної власності безоплатно у власність. Тому, міська рада, не мала інших варіантів прийняти рішення, окрім, як про відмову у задоволенні заяви (клопотання) позивачів.
Суд припустився помилки вважаючи, що за наявності рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №340/2264/21, Долинська міська рада могла прийняти рішення сесії про залишення без розгляду заяви (клопотання) позивачів про затвердження проекту землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність. Тобто, фактично міська рада повинна була свідомо ухилитися від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №340/2264/21 щодо розгляду заяви (клопотання) позивачів, прийнявши рішення про залишення його без розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Представник позивачів адвокат Міщенко Л. Г. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.
Представник позивачів адвокат Міщенко Л. Г. подала заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Сааді Р. М., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника третіх осіб адвоката Ляшенко-Гаркушу О. В., яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення в оскаржуваній частині скасуванню.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 02.04.2021 №666, №667, № 668, №669 відмовлено у передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 земельних ділянок по 2,00 га з кадастровими номерами: 3521986900:02:5352, 3521986900:02:5351, 3521986900:02:5355, 3521986900:02:5354 у зв`язку з тим, що проект землеустрою не погоджений у порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України (а.с.21-56 т.1).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 (а.с.57-58 т.1), яке набрало законної сили 20.12.2021 (а.с.59-60 т.1), рішення міської ради від 02.04.2021 №666, №667, №668, №669 визнані протиправними та скасовані. Зобов`язано Долинську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 8,0000 га (по 2,0000 га кожному), які розташовані за межами с. Новогригорівка Перша, Долинська міська територіальна громада, Кропивницького району Кіровоградської області, кадастрові номери 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5352.
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 02.04.2021 №376, №400, №544, №595 надано ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.69-73 т.1).
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.07.2021 № 1399, № 1413, № 1460, № 1470 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства по 2,000 га кожному з кадастровими номерами: 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5352, 3521986900:02:000:5354 (а.с.65-68 т.1),.
За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 03.10.2023 право приватної власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - 03.08.2021 (192-195 т.1, а.с.10-17 т.2).
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.08.2022 № 3843, № 3844, № 3845, № 3846 (а.с.31-50 т.1) відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12, 118, 122 ЗК України, ст. 50, 56 Закону України «Про землеустрій» на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі № 340/2264/21, повторно розглянувши заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 від 26.03.2021 з доданим проектом землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за межами с. Новогригорівка Перша, у зв`язку з поданням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 10.02.2021 клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної форми власності (згідно із поданого викопіювання з кадастрової карти з інформацією щодо земельної ділянки), у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 10.02.2021 подавали клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, а не на надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 24,4611 га за кадастровим номером3521986900:02:000:9351, у зв`язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5352 перебувають у приватній власності інших фізичних осіб, а також у зв`язку з умисною заміною графічного матеріалу (бажаного місця розташування), які додані до клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок при замовленні проекту відведення земельних ділянок у власність, та у зв`язку із забороною (пп. 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України) під час дії воєнного стану: безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, міська рада вирішила:
- відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України в кількості 4 осіб для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) загальною площею 8,0000 га місцезнаходженням: Кіровоградська область, Кропивницький район, Долинська міська територіальна громада, за межами населеного пункту щодо відведення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, які розташовані за межами с. Новогригорівка Перша, Долинська міська територіальна громада, Кропивницького району, Кіровоградської області кадастрові номери 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5352, відповідно;
- відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, які розташовані за межами с. Новогригорівка Перша, Долинська міська територіальна громада, Кропивницького району, Кіровоградської області кадастрові номери 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5352, відповідно.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до цієї норми правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права
є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
З огляду на зазначені норми статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб.
Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Верховний суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 357/14346/17 (адміністративне провадження №К/9901/56031/18) зазначив, що за Конституцією України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради (частина третя, четверта статті 140); органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Як орган місцевого самоврядування міська рада в межах повноважень, визначених законом, приймає рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 Конституції України).
Згідно із частинами першою, другою, п`ятою, десятою, одинадцятою,дванадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Приписами статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» йдеться про те, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення». Тобто держава має подбати про певний баланс між засобами впливу, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, якої хоче досягти держава.
На рівні національного процесуального закону (частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди обов`язково перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Встановлено, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 неодноразово зверталися до відповідача Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.07.2021 № 1399, № 1413, № 1460, № 1470 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства по 2,000 га кожному з кадастровими номерами: 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5352, 3521986900:02:000:5354 (а.с.65-68 т.1), право приватної власності на вказані земельні ділянки за вказаними особами зареєстровано 03.08.2021 (192-195 т.1, а.с.10-17 т.2).
Рішеннями Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.08.2022: №3843, №3844, №3845, №3846 відмовлено позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5354, 3521986900:02:000:5352.
На день розгляду питання про затвердження проектів землеустрою за заявами позивачів власниками земельних ділянок з кадастровими номерами: 3521986900:02:000:5355, 3521986900:02:000:5351, 3521986900:02:000:5352, 3521986900:02:000:5354 були ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , які залучені до участі у справі як треті особи.
Правомірні підстави на розпорядження вказаними земельними ділянками у Долинської міської ради відсутні, про що міською радою у рішеннях №3843, №3844, №3845, №3846 доведено до відома позивачів .
Долинська міська рада, приймаючи оспорювані рішення діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до закону, оскільки не мала права на розпорядження земельними ділянками, які не перебували у комунальній власності.
Суд першої інстанції помилково вважав, що за встановлених обставин, Долинська міська рада не мала права розглядати заяви позивачів і повинна була їх залишити без розгляду. Такий висновок не грунтується на нормах матеріального права і суперечить мотивам, за яких суд відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою ТОВ «Тектоареал» від 11.03.2021 (державна реєстрація 23.03.2021) щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України в кількості чотирьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) загальною площею 8.0000 га за місцезнаходженням: Кіровоградська область, Кропивницький район, Долинська міська територіальна громада, за межами населеного пункту.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зазначених вимог позивачів сторонами не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
У п. 3 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» визначено, що кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду. В умовах дії такого принципу суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору. Водночас у п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України» вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип незалежного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються.
Пунктами 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, повинне тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів... Правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2024 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування рішень тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12 серпня 2022 року: №3843 «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»; №3844 від 12 серпня 2022 року «Про відмову ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»; №3845 «Про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність»; №3846 «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність», підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову кожному з позивачів у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування рішень Долинської міськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті від12серпня 2022року:№3843,№3844,№3845,№3846, якіїх стосуються,відповідно .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з позивачів на користь відповідача підлягає стягненню з кожного по 1288,33 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області задовольнити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2024 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання незаконними та скасування рішень міської ради та зобов`язання вчинити дії - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3843 від 12 серпня 2022 року «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Відмовити узадоволенні позовноївимоги ОСОБА_3 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3844 від 12 серпня 2022 року «Про відмову ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Відмовити узадоволенні позовноївимоги ОСОБА_4 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3845 від 12 серпня 2022 року «Про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
Відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення тридцять першої позачергової сесії восьмого скликання Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3846 від 12 серпня 2022 року «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність».
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Долинської міськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті з кожного по 1288,33 грн сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120478868 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Єгорова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні