Рішення

від 03.07.2024 по справі 930/456/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/456/22

Провадження №2/930/20/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Красіловського Вадима Олександровича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:Брацлавська селищна рада Немирівського району Вінницької області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Красіловський В.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Брацлавська селищна рада Немирівського району Вінницької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_6 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та яка залишила на ім`я позивачки заповіт, посвідчений 09 листопада 2017 року секретарем Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області ОСОБА_7 за зареєстрованим №97.

З метою прийняття спадщини після смерті матері, позивач подала заяву про її прийняття до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу (зареєстрована в реєстрі за №936).

Окрім позивачки, наявні інші спадкоємці: син померлої - ОСОБА_5 та доньки - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Позивач вважає,що вона є єдиною, хто має право на успадкування майна померлої матері за законом, яке не охоплене заповітом.

Таким майном є квартира АДРЕСА_2 ,що належала на праві приватної власності ОСОБА_8 , про що свідчить дублікат свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 27 березня 2000 року, видане 11.09.2007 року, згідно рішення виконкому Брацлавської селищної ради від 24 лютого 2000 року №28 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СЕ №667701 від 13 вересня 2007 року.

У відповідності до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого 22.05.2001 року, батько та мати позивачки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Гр. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На той час, згідно відомостей Будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у кв. АДРЕСА_2 разом з гр. ОСОБА_8 були зареєстровані та проживали також гр. ОСОБА_6 (дружина) та ОСОБА_3 (донька).

Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є такими, що прийняли спадщину, а саме кв. АДРЕСА_2 , оскільки не заявляли відмову від неї.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20.11.2007 року, що набрало законної сили, ОСОБА_6 була позбавлена батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Та відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13.03.2013 року ОСОБА_3 була усиновлена (точна дата невідома через таємницю усиновлення).

В подальшому гр. ОСОБА_3 була усиновлена, а тому відповідно до ч. 2 ст. 1260 Цивільного Кодексу України, не спадкує за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

26.11.2021 року позивачка звернулася до Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцю першої черги.

Однак, в усній формі нотаріус повідомила, що так як інші спадкоємці не звертаються з заявами про прийняття спадщини, то дане питання необхідно вирішувати шляхом звернення до суду.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзиву на позов не подали, із заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Представник Брацлавської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позову покладався на розсуд суду.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов натупного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Скрицьке Немирівського району Вінницької області.

Дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_2 ». 16.08.2015 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , з яким розлучилася 01.11.2017 року , а 22.12.2020 року уклала шлюб з ОСОБА_13 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

Батьками ОСОБА_15 є: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 28.02.1992 року зареєтрували шлюб. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_8Під час шлюбу у подружжя, крім позивачки, народилося 3-є дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20.11.2007 року ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно витягу про рестрацію права власності на нерухоме майно №15910311 від 13.09.2007, ОСОБА_8 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Брацлавської селищної ради 27 березня 2000 року.

З копії вказаного свідоцтва про право власності вбачається, що зазначена квартира приватизована ОСОБА_8 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) до сімейних відносин, які виникли до 1 січня 2004 року, в частині порядку набуття спільного майна та його правового режиму, застосовуються норми Кодексу про шлюб та сім`ю України від 20.06.1969 № 2006-VII.

Згідно ст. 22 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Приписами ч. 1 ст. 24 встановлювалося, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Враховуючи вказані приписи законодавства, квартира АДРЕСА_2 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки набута ОСОБА_8 та його дружиною, ОСОБА_6 , у період зареєстрованого шлюбу.

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки Брацлавської селищної ради №37 вбачається, що станом на 22.07.2008 року до складу зареєстрованих та проживаючих в квартирі АДРЕСА_2 , входять: ОСОБА_6 та її донька: ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданного 02.03.2020 виконавчим комітетом Брацлавської селищної ради Немирівського району, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 . Разом з померлою за вказаною адресою також була зареєстрована її донька- ОСОБА_3 .

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Брацлавської селищної ради 09.11.2017 року, на випадок своєї смерті ОСОБА_6 заповіла своїй дочці - ОСОБА_2 (наразі ОСОБА_2 ) земельну ділянку площею 3,7785 га, яка розташована на території Скрицької сільської ради, кадастровий номер-0523087200:01:001:0124.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 статті 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно,а саме на частину квартири АДРЕСА_2 .

На день відкриття спадщини діти ОСОБА_8 : ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_3 ( щодо якої суду не надано доказів щодо її усиновлення), були малолітніми, а сама позивачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) неповнолітньою, у зв`язку із чим, автоматично прийняли спадщину після смерті батька.

У позовній заяві представник позивача стверджує, що мати позивачки - ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки була зареєстрована та проживала за адресою в АДРЕСА_3 .

Разом з цим, належних доказів прийняття спадщини дружиною померлого ОСОБА_8 суду не надано.

Так, з довідки Брацлавської селищної ради №37 від 22.08.2008 року, вбачається що у належній ОСОБА_8 квартирі за адресою АДРЕСА_3 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Однак, дана довідка не відображає інформації проживаючих спадкоємців на момент відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_6), а саме з цими обставинами закон пов`язує прийняття спадщини шляхом спільного проживання зі спадкодавцем. Також в матеріалах справи відсутні дані про те, де проживав сам ОСОБА_8 на цей момент.

Отже, судом не здобуто доказів, що на момент відкриття спадщина ОСОБА_6 проживала разом із чоловіком і прийняла спадщину в такий спосіб.

За наведених обставин, є необхідність в огляді матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_8 для з`ясування обставин, чи зверталася його дружина до нотаріуса у встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті чоловіка, а також, чи були на момент відкриття спадщини особи,які мали право на обов`язкову частку на майно померлого-його батьки і чи приймали вони спадщину після смерті сина.

Крім того, для з`ясування кола спадкоємців ОСОБА_6 , які прийняли спадщину після її смерті, також є необхідність і в огляді спадкової справи щодо її майна.

Проте, ні позивачкою, ні її представником клопотання про витребування спадкових справ після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не заявлялися.

Вказані обставини позбавляють суд можливості визначити частку спадкового майна, яку ОСОБА_2 прийняла.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з положеннями ч. 2 вказаної статті питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проаналізувавши представлені в силу вимог ст.ст. 76,77 ЦПК України докази та оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із неможливістю встановлення кола всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та, відповідно, неможливістю визначення частки спадкового майна, яку позивач прийняла.

Крім того, враховуючи, що представником позивача не долучено постанову нотаріуса, якою ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, суд вважає не доведеним факт існування обставин, які об`єктивно унеможливлюють прийняття нею спадщини і наявність з цього приводу цивільно-правового спору.

За наведених обставин у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258,259,263, 268, 273 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Красіловського Вадима Олександровича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Брацлавська селищна рада Немирівського району Вінницької області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.07.2024 року.

Суддя Т. Є. Войницька