Ухвала

від 16.07.2024 по справі 147/948/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/948/21

Провадження № 2/147/18/24

УХВАЛА

16 липня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіМудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлова С.С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Мельника О.Ф.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Людмила Сергіївна, про визнання недійсною допомоги спадкоємця, усунення спадкоємця від права спадкування та визнання права спадкування,

в с т а н о в и в:

у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Людмила Сергіївна, про визнання недійсною допомоги спадкоємця, усунення спадкоємця від права спадкування та визнання права спадкування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павлова С.С. на підставі п.1 ч.1 ст. 148 ЦПК України у зв`язку із зловживанням процесуальними правами заявив клопотання про застосування до представника відповідача адвоката Мельника О.Ф. штрафу. При цьому зазначив, що під час дослідження доказів останній маніпулює процесуальними правами, затягує розгляд справи, відповідач на всі його твердження, висловлювання, запитання посміхається, а представник відповідача в судовому засіданні підказує, які слід давати відповіді та пояснення.

Представник відповідача адвокат Мельник О.Ф. також заявив клопотання про застосування до представника позивача адвоката Павлова С.С. заходу процесуального примусу, оскільки адвокат Павлов С.С. висловлюється в сторону відповідача про те, що він привласнив автомобіль, за сприяння суду затягує розгляд справи, з його боку відсутня адвокатська етика.

Заслухавши думку присутніх учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Зміст цих засад розкритий у статтях10,11,12,13,44,121,210 ЦПК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Відповідно до ч. 3ст. 216 ЦПК Україниучасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Згідно із ч. 2-4ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3)з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Водночас наведений у ч.2ст. 44 ЦПК Україниперелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним і суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Разом з тим слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав. Тобто реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

При цьому такі обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Крім того, у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Суд зауважує, що саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.

Разом з тим ч.4ст. 44 ЦПК Українипередбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Таким чином, за приписами цієї статті суд зобов`язаний вживати заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами учасником процесу.

Статтею 143 ЦПК Українивизначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною першою статті 144 ЦПК України передбачено такі види заходів процесуального примусу: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Водночас частиною другою вказаної статті встановлено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1ст. 145 ЦПК Українидо учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Павлова С.С. про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача ОСОБА_4 у виді штрафу та клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про застосування заходів процесуального примусу до представника позивача ОСОБА_5 задоволити частково та застосувати до вказаних осіб захід процесуального примусу у виді попередження про недопустимість такої поведінки в судовому засіданні, з одночасним роз`ясненням, що в разі її продовження чи повторення буде застосований інших вид заходу видалення із зали судового засідання.

На переконання суду такий захід процесуального примусу повністю кореспондується з допущеними зловживаннями та має забезпечити спонукання до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства у майбутньому.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до п.1, п.6 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 143-145, 260, 273, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Павлова С.С. про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача ОСОБА_4 у виді штрафу та клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про застосування заходів процесуального примусу до представника позивача ОСОБА_5 задоволити частково.

Застосувати до представника відповідача адвоката Мельника Олега Федоровича захід процесуального примусу у виді попередження.

Застосувати до представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлова Сергія Сергійовича захід процесуального примусу у виді попередження.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено о 15.00 год. 18 липня 2024 року.

Суддя Мудрак А.М.