Рішення

від 17.07.2024 по справі 127/31526/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/31526/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

17 липня 2024 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.Л.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні цивільнусправузапозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якому просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:02:055:0142, між співвласниками будинковолодіння, відповідно до їх часток у праві власності на будинковолодіння, згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи та стягнути з відповідачів судові витрати.

В позові зазначено, що позивач є співвласником будинку АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками даного будинку є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За вказаним будинком закріплено земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:02:055:0142.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з метою встановлення порядку користування земельною ділянкою, проте вони не виявляли бажання встановити такий порядок, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2023 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачам для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачам на подання заперечення на відповідь на відзив. (а.с. 30).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійника О.Л. та витребувано у КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційну справу на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.49)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено судовим експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз». Перед експертами поставлено запитання: чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів, встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 1000 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням часток співвласників будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .?; якщо так, які можливі варіанти встановлення користування даною земельною ділянкою, Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи. (а.с.76)

21.05.2024 з експертної установи надійшов висновок судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз» №748 від 17.05.2024. (а.с.127-166)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2024 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання. (а.с.167)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2024 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог у цивільній справі. (а.с.194)

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.Л.в судовомузасіданні позовпідтримав,просив задовольнитийого зурахуванням заявипро уточнення позовних вимог та клопотання про розподіл судових витрат.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позо не подали.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Вінницької міської ради ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, проте надала заяву про розгляд справи у її відсутність. (а.с.177).

Частиною восьмоюстатті 178 ЦПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4ст. 223 ЦПК Україниіст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, інвентаризаційної справи №3628, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що в матеріалах інвентаризаційної справи №3628 на будинковолодіння АДРЕСА_2 , містяться відомості, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №8/382 від 12.04.1956 була закріплена земельна ділянка площею 1163 кв.м. (14-15)

З інвентаризаційної справи №3628 вбачається, що рішенням Вінницької міської ради №71 від 25.12.2015 вулицю Червоних Партизан у м. Вінниці перейменовано на АДРЕСА_1 .

Відповідно до плану розподілу земельної ділянки виготовленого 06.07.2010 Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погодили план користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 . (а.с.16)

Згідно з копією витягу з рішення Вінницької міської ради №2053 від 29.11.2019 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,1000 га. (п.1.6) Земельну ділянку, що знаходиться в користуванні (понад норму безоплатної передачі у власність в межах будинковолодіння) оформити у власність (оренду) відповідно до чинного законодавства.(а.с.17)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0519039152020 від 18.03.2020, вказана вище земельна ділянка має кадастровий номер 0510100000:02:055:0142. (а.с.18-19)

На підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 18.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1050, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_6 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9-10). Відповідно до п.3 договору, вказаний у цьому договорі житловий будинок, частка з якого відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510100000:02:055:0142. Зазначена земельна ділянка не перебуває у власності продавця, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.01.2021 №НВ-0006288112021. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Право власності ОСОБА_1 на вказану частку будинку також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №262278633 від 18.06.2021. (а.с.11)

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , іншими співвласниками вказаного будинку є: ОСОБА_2 , якій належить частка у розмірі 13/50; ОСОБА_3 , якій належить частка у розмірі ; ОСОБА_4 , якій належить частка у розмірі 6/25. (а.с.12-13) Вказане також підтверджується наявними в інвентаризаційній справі №3628 матеріалами.

З інвентаризаційної справи на №3628 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , не вбачається наявність рішень щодо вилучення або припинення права користування сторонами у справі земельною ділянкою або її частинами.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 88 Земельного кодексу України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 358 ЦК України встановлено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель і споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

В постанові Верховного Суду від 21.06.2022 р. (справа №585/3475/17) зазначено, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Отже, при встановленні порядку користування земельною ділянкою, судам необхідно встановити факт наявності або відсутності такого порядку, погодженого сторонами.

Судом встановлено, що частка у праві спільної часткової власності будинковолодіння АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 складає 1/4 часток, частка ОСОБА_2 - 13/50, частка ОСОБА_3 - 1/4, а частка ОСОБА_4 - 6/25 часток вказаного будинковолодіння.

Матеріали справи не містять доказів того, що співвласники будинковолодіння АДРЕСА_1 , погодили порядок користування земельною ділянкою, а тому у суду відсутні підстави вважати, що між усіма співвласниками - сторонами у справі, існує погоджений порядок користування земельною ділянкою.

Таким чином, врахувуючи розмір часток кожного співвласника у нерухомому майні, та забезпечення вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном при встановленні порядку користування земельною ділянкою, суд бере до уваги висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №127/31526/23 №748 від 17.05.2024. (а.с.128-166).

При цьому, суд зазначає, що запропонований експертом варіант №4 порядку користування даною земельною ділянкою є найближчим до ідеальних часток співвласників у праві власності на будинковолодіння.

З огляду на викладене, суд вважаєза можливевизначити міжсторонами порядоккористування земельноюділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:02:055:0142, між співвласниками будинковолодіння, відповідно до варіанту №4 (додаток №4) висновку експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» від 17.05.2024 №748, згідно з яким: ОСОБА_1 користується земельною ділянкою п/лощею 226 кв.м., позначеною блакитним кольором; ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 227 кв.м., позначеною зеленим кольором; ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 221 кв.м., позначеною помаранчевим кольором; ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 212 кв.м., позначеною рожевим кольором; ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно користуються земельною ділянкою площею 48 кв.м., позначеною синім кольором; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно користуються земельною ділянкою площею 10 кв.м., позначеною сірим кольором; ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно користуються земельною ділянкою площею 56 кв.м., позначеною жовтим кольором.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зп.1,2ч.3ст.133ЦПК України,до витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати напрофесійну правничудопомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно доч.1,п.1ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, оскільки позов було задоволено повністю, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в рівних частках судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Щодо витрат на проведення експертизи, судом було встановлено, що витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024, було покладено на позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до рахунку №16 від 26.04.2024, вартість судової експертизи, відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 у цивільній справі №127/31526/23 становить 12200 грн. (а.с.207)

ОСОБА_1 сплатив вказану суму, що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.3623496537.1 від 03.05.2024. (а.с.208)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частках витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 12200 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представник позивача в позовній заяві та в клопотанні про розподіл судових витрат просив стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до клопотання про розподіл судових витрат було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №09/09 від 09.09.2023, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Олійником О.Л. (а.с. 209-210); копію акту від 17.06.2024 №09/09 наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.09.2023 (а.с.211), копію квитанції №09/09 від 09.09.2023 про отримання коштів згідно договору №09/09 від 09.09.2023 (а.с. 212).

В договорі про надання правової допомоги №09/09 від 09.09.2023 сторони погодили, що предметом договору є представництво інтересів клієнта у судах першої інстанції під час здійснення цивільного судочинства, а також в інших державних органах або органах місцевого самоврядування, незалежно від форм власності, перед фізичними та юридичними особами, підготовка та подання відповідних документів в інтересах клієнта, прийняття участі в судових засіданнях щодо питання встановлення порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0510100000:02:055:0142 (п.1.1) В п.3.4 договору сторони погодили, що розмір гонорару адвоката складає 12000 грн.

Частинами першою та другоюстатті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізузазначеної нормислідує,що гонорарможе встановлюватисяу формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першоюстатті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»як «форма винагороди адвоката», але в розумінніЦК Українистановить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Судом було встановлено, що сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі 12 000 грн., який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником відповідача часу, а отже, розмір витрат є визначеним.

В акті від 17.06.2024 №09/09 наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.09.2023 ОСОБА_1 та адвокатом Олійником О.Л. було погоджено, що за договором про надання правової допомоги №09/09 від 09.09.2023 адвокатом здійснені наступні послуги: підготовка та подання позовної заяви до суду в інтересах клієнта; підготовка та подання клопотань та заяв в інтересах клієнта; представництво клієнта у судових засіданнях по справі №127/31526/23. Загальна вартість наданих послуг адвокатом склала 12000 грн.

На підтвердження оплати цих послуг було надано копію квитанції №09/09 від 09.09.2023 про отримання коштів згідно договору №09/09 від 09.09.2023 на суму 12000 грн.

Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_1 було здійснено оплату правничої допомоги у даній справі.

У постанові по справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 рокуВелика Палата Верховного Суду вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Оскільки відповідачі не просили суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, не довели за допомогою належних та допустимих доказів наявність підстав для такого зменшення, а вимогами ЦПК України не перебачено, такого зменшення за ініціативою суду, тому у суду немає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, оскільки позов було задоволено в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню у рівних частках витрати на правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Керуючись ст. 86, 88, 120 ЗК України, ст. 356, 358, 377 ЦК України, ст. 13, 77-89, 139, 133, 137 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:02:055:0142, між співвласниками будинковолодіння, відповідно до варіанту №4 (додаток №4) висновку експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» від 17.05.2024 №748, згідно з яким:

- ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 226 кв.м., позначеною блакитним кольором;

- ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 227 кв.м., позначеною зеленим кольором;

- ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 221 кв.м., позначеною помаранчевим кольором;

- ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 212 кв.м., позначеною рожевим кольором;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно користуються земельною ділянкою площею 48 кв.м., позначеною синім кольором;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно користуються земельною ділянкою площею 10 кв.м., позначеною сірим кольором;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно користуються земельною ділянкою площею 56 кв.м., позначеною жовтим кольором.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у рівних частках на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 12200 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у рівних частках на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Повний текст рішення складено 19.07.2024.

Суддя