Ухвала

від 06.01.2025 по справі 127/31526/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31526/23

У Х В А Л А

06 січня 2025 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарова Михайла Васильовича про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2024 у цивільній справі №127/31526/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гончарова М.В. звернулась до суду з вказаною заявою.

Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог, встановлених ст. 285 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Згідно з частиною 5ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, слід зазначити, що надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником є звернення з такими документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет», а для адвокатів обов`язковість цього висвітлена через призму приписівст. 14 ЦПК України, й в тому числі задля процесуальної визначеності, уникнення розгляду справи у безладний спосіб, на що на однократно звертав увагу Верховний Суд.

Суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гончаров М.В. подав заяву про перегляд заочного рішення за допомогою системи «Електронний суд», та долучив до заяви докази направлення заяви з додатками до електронного кабінету Вінницької міської ради та представника позивача ОСОБА_2 адвоката Олійника М.В.

Водночас, в порушення вимог ч. 4 ст. 285 ЦПК України адвокат Гончаров М.В. не долучив до заяви про перегляд заочного рішення докази направлення заявим з додатками іншим учасникам справи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270 встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 копій поданих до суду документів (копії заяви про перегляд заочного рішення з додатками).

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Заявник звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення просив суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку з її майновим станом.

Вирішуючи дане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі№ 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20 зробила висновок, що з аналізустатті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Згідно зі ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, стаття 136 ЦПК України, передбачає право суду, а не обов`язок відстрочити, розстрочити, зменшити розмір, або звільнити від оплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Практика ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: «Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01)».

У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

До клопотання, наданого заявником на виконання вимог зазначеної ухвали, на підтвердження скрутного майнового стану додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 25.11.2024 що містить інформацію за період з 2 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року, копію довідки про неотримання допомоги №697 від 25.11.2024, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації, відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу), що містить відомості за 200, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011 роки.

Суд дійшов висновку, що такі відомості самі по собі не є достатніми доказами скрутного майнового стану особи.

Так, Верховний Суд у своїй ухвалі від 20.02.2024 у справі №2-2578/11 вказує на те, що важливе значення для висновку про майновий стан заявника, що міг бути підставою звільнення від сплати судового збору, є дані про його матеріально-побутові умови проживання, наявність у власності нерухомого майна, ведення ним підсобного господарства, наявність інших джерел доходу.

Заявником до зазначеного клопотання не додано доказів на підтвердження наявності або відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви про перегляд заочного рішення судовим збором.

З огляду на викладене, дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збі у сумі 605,60 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача UA318999980313181206000002856.

Відповідно до ч.8 ст.285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарова М.В. про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2024 у цивільній справі №127/31526/23 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 285 ЦПК України суддя

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарова Михайла Васильовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гончарова Михайла Васильовича про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2024 у цивільній справі №127/31526/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог - Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.

Заявнику надати строк 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позову, шляхом подання позовної заяви у новій редакції з доказами.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя