Рішення

від 17.07.2024 по справі 488/2192/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2192/23

Провадження № 2/488/312/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді Чернявській Я.А.,

при секретарі судового засідання Авдєєвій К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мезінова О.Г. звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївські парки в якій просила суд стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" на користь ОСОБА_1 69 893,35 грн. у якості відшкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн. витрат, понесених на оплату послуг оцінки майнової шкоди, а всього 74 893, 35грн. та 20 000,00 грн. у якості компенсації моральної шкоди, також покласти на відповідача судові витрати на правову допомогу та судовий збір.

В обґрунтуванняпозову зазначила,що 10.06.2023року близько12.20год.,позивач ОСОБА_1 рухаласьна належномуїй автомобілімарки NISSAN,модель TEANA350XV,державний номер НОМЕР_1 по просп. Богоявленському в Корабельному районі м.Миколаєва в напрямку до центру Корабельного району.

Не доїжджаючи до перехрестя просп. Богоявленського з вул. Янтарною, перед зупинкою громадського транспорту вул. Янтарна, з дерева породи шовкун, що росте праворуч (по ходу руху позивача) на узбіччі просп. Богоявленського, навпроти буд. № 267, на автомобіль позивача впала велика суха гілка, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав ушкоджень (пошкоджене лобове скло, нанесені подряпини та вм`ятини на елементи кузову автомобіля).

За фактом пошкодження автомобіля позивач звернулась до Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області із відповідною заявою. В порядку реагування на повідомлення позивача уповноваженими працівниками поліції було проведено огляд місця події, фотофіксація, відібрані пояснення від позивача.

Листом від 13.06.2023 року № 4733/53-25 Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області повідомлено позивача про те, що склад кримінального правопорушення у вищевказаній події відсутній. Позивачу рекомендовано для вирішення питання по суті звертатися до суду.

Позивач зазначила, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, складеного 27.06.2023 р. суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача в результаті його пошкодження під час події (падіння гілки дерева), що сталася 10.06.2023 року з включенням в розрахунку ПДВ на складові та лакофарбі матеріали складає 69 893, 35 грн., а вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача складає 34 193, 68 грн. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових).

Відповідно до приписів вищенаведених норм, збитками позивача є і понесені нею витрати на проведення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди в сумі 5000,00 грн. (згідно платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3069348673.1 від 27.06.2023 року та акту прийому - передачі виконаних робіт від 27.06.2023 р.).

Загальна сума заподіяної позивачу з вини відповідача матеріальної шкоди складає 74 893,35грн. (69 893,35+5000,00).

Позивач також зазначила, що окрім матеріальних збитків, внаслідок вищевказаної події позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що позивач відчула сильний психологічний стрес внаслідок падіння гілки дерева на її автомобіль, оскільки вона дуже злякалася через те, що в результаті неконтрольованих рухів від раптового переляку могла скерувати автомобіль на зустрічну смугу руху, чим спричинити дорожньо-транспортну пригоду та отримати тілесні ушкодження.

Крім того, в автомобілі на час вищевказаної події перебувала малолітня дитина позивача, у зв`язку з чим позивач пережила нервово-емоційний стрес, викликаний переживанням за її життя та здоров`я.

Також з 10 червня 2023 року по теперішній час автомобіль позивача пошкоджений, не відремонтований, у зв`язку з чим не може використовуватися для потреб сім`ї, що порушує звичний ритм життя Позивача. Крім того, для захисту своїх прав та відшкодування завданої матеріальної шкоди позивач змушена шукати адвоката, збирати необхідні документи для звернення до суду для захисту своїх прав, що пов`язано для неї з додатковими переживаннями та моральним напруженням та порушенням звичного ритму життя.

Тобто позивач пережила психологічний стрес, був порушений звичний ритм її життя, для відновлення якого позивачу необхідні додаткові зусилля.

Моральні страждання позивач оцінила у розмірі 20 000,00 грн., які також просила стягнути з відповідача.

Посилаючись на те, що вирішити спір з відповідачем у досудовому порядку неможливо, позивач звернулася в суд з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наданої Відділенням поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області листом у відповідь на адвокатський запит від 13.06.2023 довідки „Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 , в ході проведення перевірки було встановлено, що 10.06.2023 приблизно в 12.20 год. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі NISSAN TEANA, державний номер НОМЕР_1 по просп. Богоявленському кут вул. Янтарна, де на даний автомобіль впала гілка дерева, тим самим його пошкодивши.

За фактом пошкодження автомобіля позивач звернулась до Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області із відповідною заявою. В порядку реагування на повідомлення позивача уповноваженими працівниками поліції було проведено огляд місця події, фотофіксація, відібрані пояснення від позивача.

Листом від 13.06.2023 року № 4733/53-25 Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області повідомлено позивача про те, що склад кримінального правопорушення у вищевказаній події відсутній. Позивачу рекомендовано для вирішення питання по суті звертатися до суду.

З відповіді Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 15 червня 2020 року № 9913-05/08-175 слідує, що 10 червня 2023 року з 10:25 год до 13:00 год спостерігався поривчастий східний вітер, максимальна швидкість якого досягала 12 м/с. З 13:00 год до 16:45 год спостерігався поривчастий східний вітер, максимальна швидкість якого досягала 15 м/с (небезпечне метереологічне явище, І рівень небезпечності, жовтий).

Згідно нормативних документів Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови з метеорологічного прогнозування», що вступила в дію з 01.01.2019 р. (відповідно до наказу Укр. ГМЦ від 11.12.2018 р.), вітер швидкістю 15-39 м/с є небезпечним гідрометеорологічним явищем (І рівень небезпечності, жовтий).

На час падіння гілки з дерева на автомобіль Позивача (12:20 год 10.06.2023), погодні умови в м. Миколаєві не вважалися небезпечними. Тому шкода позивачу не може вважатися заподіяною внаслідок впливу обставин непереборної сили, а отже вина відповідача не виключається.

На адвокатський запит до Департаменту ЖКГ ММР щодо надання інформації про те, хто здійснює контроль за станом зелених насаджень, а саме дерева шовковиця, розташованого на узбіччі АДРЕСА_1 , Департаментом ЖКГ ММР надано відповідь № 997/08.01.01-10/14/23 від 20.06.2023 про те, що згідно з рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 26.01.2022 №113 «Про внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 26.08.2020 №698 «Про закріплення об`єктів благоустрою міста за виконавчими органами Миколаївської міської ради», догляд за об`єктами благоустрою по пр. Богоявленський, закріплено за КП ММР Миколаївські парки.

Крім того, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 24.03.2023 №178 "Про

розмежування відповідальності за утримання об`єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради" затверджується перелік заходів з утримання об`єктів благоустрою м. Миколаєва (у т.ч. поточний та капітальний ремонт) та відповідальні за їх виконання (здійснення/замовлення). Так, відповідальним за знесення дерев, всі види обрізання дерев (у т.ч. видалення наявної порослі, корчування пнів), а також посадка (висадка) нових дерев визначено КП ММР Миколаївські парки.

З такого вбачається, що відповідальною особою за відшкодування спричиненої позивачу шкоди є КП ММР Миколаївські парки, оскільки саме на нього покладався обов`язок догляду за об`єктом благоустрою - деревом породи шовкун, що росте на узбіччі АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 178 від 24 березня 2023 року «Про розмежування відповідальності за утримання об`єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» було затверджено Перелік заходів з утримання об`єктів благоустрою міста Миколаєва (у т.ч. поточний та капітальний ремонт) та відповідальних за їх виконання (здійснення/замовлення).

Додані до позову фото ілюструють обстановку на місці пригоди та пошкодження автомобіля. Також з даних фото вбачається, що по ходу руху автомобіля позивача праворуч на узбіччі просп. Богоявленського росте дерево породи шовкун, крона якого нависає безпосередньо над проїзною частиною просп. Богоявленського та саме в безпосередній близькості від цього дерева на дорозі зафіксована обламана суха гілка.

Також, факт заподіяння позивачу шкоду внаслідок падіння гілки з вищевказаного дерева, крім інших доказів, в судовому засіданні підтвердили свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Посилання відповідача на те, що ним було проведено обстеження дерева породи шовкун, яке росте на узбіччі АДРЕСА_1 та не виявлено його ушкоджень, не може прийматися судом до уваги, оскільки цей акт складений самим відповідачем.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 08.12.2021 у справі № 755/19416/20 з подібними правовідносинами судом зазначено: «Посилання КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району на акт № 01.10.2020 обстеження зелених насаджень, пов`язаний із знищенням дерева за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зазначено, що клен ясенелистий: якісний стан, без видимих пошкоджень, дупла відсутні, при розкрижуванні стовбура - деревина не трухла, дерево вирвано з коренем в результаті сильних поривів вітру, та після довготривалих опадів (дощів), не заслуговують на увагу, оскільки складений самим КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району.».

Відповідно до п.2.4. Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого Наказом МНС України від 26.07.2011 № 759 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій 08.11.2016 № 577), одним з основних завдань УкрГМЦ є здійснення збору, оброблення, передавання гідрометеорологічної інформації та інформації про рівень забруднення навколишнього природного середовища, формування баз і банків гідрометеорологічних даних.

Відповідно дост.1Закону України«Про гідрометеорологічнудіяльність»,гідрометеорологічна інформація - сукупність даних про фактичний стан і очікувані зміни гідрометеорологічних умов, отриманих внаслідок спостережень, оброблених та проаналізованих за встановленими методиками і занесених на паперові або технічні носії інформації.

Таким чином, інформація щодо погодних (гідрометеорологічних) умов, що існували на час заподіяння шкоди позивачу, надані повноважним та компетентним органом.

Натомість відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували повідомлену інформацію. А згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, відповідно до ст.1166 ЦК України, обов`язок доведення відсутності вини особа, яка завдала шкоди, покладається на останню.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Відповідно дочастини 2цієї жстатті,підприємство табалансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Зазначеними нормами встановлено, що утримання об`єктів благоустрою покладається на спеціально створені для цього органами місцевого самоврядування підприємства комунальної власності, а в разі їх відсутності - на балансоутримувачів.

Відповідно до п.2.1. статуту ТОВ КП «Миколаївські парки», метою створення підприємства є, зокрема, забезпечення утримання об`єктів зеленого господарства, підтримання належного санітарного стану та підвищення рівня їх благоустрою.

Згідно з п.7 ч.2. ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

У постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 755/19416/20 з подібними правовідносинами судом зазначено: «Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.».

Таким чином, оскільки відповідач є підприємством, спеціально утвореним органом місцевого самоврядування для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності, він є відповідальним за відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам в результаті неналежного виконання обов`язків з утримання об`єктів благоустрою.

Про те, що відповідач є особою, відповідальною за знесення дерев, всі види обрізання дерев, в т.ч. дерева, гілка з якого впала на автомобіль позивача, також встановлено:

- Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 178 від 24.03.2023

«Про розмежування відповідальності за утримання об`єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» (згідно затвердженого цим рішенням Перелікум заходів з утримання об`єктів благоустрою міста Миколаєва (у т.ч. поточний та капітальний ремонт) та відповідальних за їх виконання (здійснення/ замовлення);

- Рішенням виконкому міської ради від 26.08.2020 № 698 Про закріплення об`єктів благоустрою міста за виконавчими органами Миколаївської міської ради із змінами і доповненнями, внесеними у тому числі рішенням виконкому міської ради від 26.01.2022 № 113;

- з відповідей Департаменту ЖКГ ММР № 997/08.01.01-10/14/23 від 20.06.2023 та Виконкому Миколаївської міськради № 3355/02.02.01-40/08/14/23 від 24.08.2023 на адвокатські запити представника позивача.

Щодо посилання відповідача на акт перевірки №15-14-13/3 від 20.09.2022, проведеної у відношенні останнього Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, яким встановлено, що відповідач не є балансоутримувачем об`єктів благоустрою, то слід зазначити, що висновки цього акту для даної справи не мають жодного юридичного значення, оскільки наведені у ньому висновки є власним тлумаченням законодавства посадовими особами Держаудитслужби, яке для суду обов`язкової доказової (преюдиційної) сили не мають.

У відповіді на адвокатський запит представника позивача до відповідача про надання інформації про те, яка особа здійснює контроль за станом зелених насаджень, а саме дерева шовковиця, розташованого на узбіччі просп. Богоявленського, навпроти будинку № 267 у м. Миколаєві Відповідачем була надана відповідь від 26.06.2023 № 303, в якій Відповідач, посилаючись на приписи п.п.4. 8 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 зазначає, що підставою для видалення дерев є відповідна заява юридичної чи фізичної особи, але таких заяв щодо вищевказаного дерева за період 2020 2023 роки до Відповідача не надходило.

Однак такий висновок відповідача є помилковим, оскільки в даному випадку мова не йде про видалення дерева, а про його санітарне обрізання.

Крім того, відповідач не надав доказів вчасного виконання ним заходів з благоустрою на ввіреній йому території (зокрема, доказів виконання свого обов`язку щодо щорічного обстеження об`єктів зелених насаджень з метою виявлення сухих гілок та їх обрізання).

Таким чином не здійснення відповідачем організації забезпечення догляду та дотримання відповідного санітарного стану об`єктів благоустрою (зелених насаджень), передбачених вищевказаними нормативними актами, свідчить про його бездіяльність.

В результаті бездіяльності відповідача позивачу була спричинена матеріальна та моральна шкода.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092, методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Згідно п.1.4Методики товарознавчоїекспертизи таоцінки коліснихтранспортних засобів,затвердженої НаказомМіністерства юстиціїУкраїни,Фонду державногомайна України24.11.2003№ 142/5/2092методика застосовуєтьсяз метою:визначення ринковоївартості КТЗ,їх складниківу разівідчуження;визначення стартовоїціни КТЗдля їхпродажу нааукціоні чиза конкурсом;визначення вартості КТЗ як об`єкта застави; визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; визначення вартості КТЗ для розв`язання майнових суперечок; визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу; визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України; визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб; в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов`язкових платежів до бюджету.

При цьому, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 є безпідставним, оскільки правовідносини у цій справі не є релевантними (виникли щодо питань страхування) до розглядуваної справи.

У постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 755/19416/20 з подібними правовідносинами судом зазначено наступне: «Оскільки під час розгляду справи не було проведено відповідного експертного дослідження, апеляційним судом було ухвалено судове рішення на підставі матеріалів, наявних у матеріалах справи. При цьому ЦПК України обмежень щодо врахування судом висновків спеціаліста не містить.».

У постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 522/2891/20 з подібними правовідносинами судом зазначено наступне: «Колегія суддів погоджується з висновком, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Avensis д.н. НОМЕР_2 , становить 109 622,41 грн. Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.».

Крім того, відповідач на спростування висновків звіту про оцінку не надав іншого доказу (висновку експерта тощо), тому його доводи про недоведеність розміру майнової шкоди є безпідставними.

Так, згідно звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, складеного 27.06.2023 р. суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача в результаті його пошкодження під час події (падіння гілки дерева), що сталася 10.06.2023 року з включенням в розрахунку ПДВ на складові та лакофарбі матеріали складає 69 893, 35 грн., а вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача складає 34 193, 68 грн. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових).

Відповідно до приписів вищенаведених норм, збитками позивача є і понесені нею витрати на проведення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди в сумі 5000,00 грн. (згідно платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3069348673.1 від 27.06.2023 року та акту прийому - передачі виконаних робіт від 27.06.2023 р.).

Загальна сума заподіяної позивачу з вини відповідача матеріальної шкоди складає 74 893,35грн. (69 893,35+5000,00).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки вина відповідача у спричиненні позивачу матеріальної шкоди відповідачем

не спростована, то відповідно презюмується заподіяння позивачу і моральної шкоди.

Положеннями ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України, що містяться в п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верхового Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зі змінами та доповненнями, судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у вигляді моральних страждань.

Враховуючи доведеність усіх складових спричинення моральної шкоди, у сенсі розуміння ст. 23 ЦК України, особа позивача має право на її відшкодування, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості, ступінь моральних та фізичних страждань позивача, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача з відповідача 7000,00 грн, що є справедливим і достатнім для компенсації понесених позивачем страждань та переживань.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки позивач не має юридичної освіти та не може самостійно захищати свої права, вона скористалася правом на отримання професійної правничої допомоги адвоката, який на підставі договору про надання правової допомоги № 16-ФО/2023 від 11.06.2023 та Актів наданих послуг № 1 від 01.07.2023 та № 2 від 05.10.2023 здійснював підготовку тексту позовної заяви, відповіді на відзив, адвокатських запитів, а також поніс витрати, необхідні для надання правничої допомоги позивачу (замовлення та оплату метеорологічної інформації). За вказані послуги згідно згаданих договору та акту позивач зобов`язана буде після ухвалення судового рішення сплатити на користь адвоката загалом 6 838,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що витрати на правову допомогу огрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір позивачем сплачено в сумі 3757,60грн., з яких: 1073,60грн. за вимогу про відшкодування майнової шкоди та 2684,00 за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Вимога про відшкодування майнової шкоди задоволена судом в повному осязі, тому судовий збір до стягнення з відповідача на користь позивача складає 1073, 60 грн., а оскільки вимога про вішкодування моральної шкоди судом задоволено частково то судовий збір сплачений за неї підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги, в сумі 939, 40 грн., загальна сума 2 013, 00 грн.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, астаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші доводи, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, грунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 12,13,141,258-259,264-265,268, 354ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунальногопідприємства Миколаївської міськоїради "Миколаївськіпарки"про відшкодуванняшкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міськоїради "Миколаївськіпарки"(кодЄДРПОУ:32884306,адреса:вул.Адміральська,20,м.Миколаїв ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) матеріальні збитки в загальному розмірі 74893,35грн., з яких: 69 893, 35 грн. - відкодування майнової шкоди, 5 000,00 грн. - оцінка майнової шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міськоїради "Миколаївськіпарки"(кодЄДРПОУ:32884306,адреса:вул.Адміральська,20,м.Миколаїв ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міськоїради "Миколаївськіпарки"(кодЄДРПОУ:32884306,адреса:вул.Адміральська,20,м.Миколаїв ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, в розмірі 6 838, 00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" (код ЄДРПОУ: 32884306, адреса: вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовийзбір врозмірі 2 013, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 )

Відповідач - Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївські парки" (код ЄДРПОУ: 32884306, адреса: вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв )

Суддя Я.А. Чернявська