Постанова

від 17.09.2024 по справі 488/2192/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.09.24

22-ц/812/1432/24

Провадження №22-ц/812/1432/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 вересня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: ОСОБА_1 ,

за участю представників: позивачки адвоката Мезінова О.Г., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу №488/2192/23 заапеляційною скаргою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» на рішення, яке постановив Корабельний районний суд міста Миколаєва під головуванням судді Чернявської Яни Анатоліївни у приміщенні цього суду 17 липня 2024 року, дата складання повного тексту не зазначена,за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» про відшкодування шкоди,

у с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_3 через свого представника адвоката Мезінова О.Г. звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» (далі КП ММР «Миколаївськи парки») про відшкодування шкоди.

Позов мотивовано тим, що 10 червня 2023 року близько 12.20 год. позивачка ОСОБА_3 рухалась на належному їй автомобілі марки NISSAN, модель TEANA 350XV, державний номер НОМЕР_1 , по просп. Богоявленському в Корабельному районі м. Миколаєва в напрямку до центру Корабельного району. Не доїжджаючи до перехрестя просп. Богоявленського з вул. Янтарною, перед зупинкою громадського транспорту «вул. Янтарна», з дерева породи шовкун, що росте праворуч (по ходу руху позивачки) на узбіччі просп. Богоявленського, навпроти буд. № 267, на автомобіль позивачки впала велика суха гілка від дерева породи шовкун, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних ушкоджень (пошкоджене лобове скло, нанесені подряпини та вм`ятини на елементи кузову автомобіля). За фактом пошкодження автомобіля позивач звернулась до відділення поліції №3 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області із відповідною заявою. В порядку реагування на повідомлення уповноваженими працівниками поліції було проведено огляд місця події, фотофіксація, відібрані пояснення від позивачки. Листом від 13 червня 2023 р. № 4733/53-25 відділення поліції №3 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області повідомило позивачку про те, що склад кримінального правопорушення у вищевказаній події відсутній. Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, складеного 27 червня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача в результаті його пошкодження під час події (падіння гілки дерева), що сталася 10 червня 2023 року з включенням в розрахунок ПДВ на складові та лакофарбі матеріали, складає 69893 грн. 35 коп., а вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача складає 34193 грн. 68 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових). Відповідно до приписів вищенаведених норм, збитками позивача є і понесені нею витрати на проведення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди в сумі 5000 грн. (згідно платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3069348673.1 від 27 червня 2023 року та акту прийому-передачі виконаних робіт від 27 червня 2023 року). Загальна сума заподіяної позивачу з вини відповідача матеріальної шкоди складає 74893 грн. 35 коп.

Позивач також зазначила, що окрім матеріальних збитків внаслідок вищевказаної події, їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що вона відчула сильний психологічний стрес внаслідок падіння гілки дерева на її автомобіль, оскільки дуже злякалася через те, що в результаті неконтрольованих рухів від раптового переляку могла скерувати автомобіль на зустрічну смугу руху, чим спричинити дорожньо-транспортну пригоду та отримати тілесні ушкодження. Крім того в автомобілі на час вищевказаної події перебувала малолітня дитина позивачки, у зв`язку з чим остання пережила нервово-емоційний стрес, викликаний хвилюванням за її життя та здоров`я. Також з 10 червня 2023 року по теперішній час автомобіль позивачки пошкоджений, не відремонтований, у зв`язку з чим вона не може використовуватися їм для потреб сім`ї, що порушує звичний ритм життя позивача. Крім того, для захисту своїх прав та відшкодування завданої матеріальної шкоди позивач змушена була шукати адвоката, збирати необхідні документи для звернення до суду для захисту своїх прав, що пов`язано для неї з додатковими переживаннями та моральним напруженням, порушенням звичного ритму життя. Тобто позивачка пережила психологічний стрес, був порушений звичний спосіб її життя, для відновлення якого необхідні додаткові зусилля. Моральні страждання позивачка оцінила у розмірі 20000 грн., які також просила стягнути з відповідача.

Посилаючись навикладене,позивачка просиластягнути звідповідача,за якимвідповідно доПереліку заходівутримання об`єктівблагоустрою містаМиколаєва,який затвердженийрішенням Виконавчогокомітету Миколаївськоїміської ради№ 178від 24березня 2023року «Пророзмежування відповідальностіза утриманняоб`єктів благоустрою(їхелементів)у містіМиколаєві міжкомунальними підприємствамита виконавчимиорганами Миколаївськоїміської ради»,закріплено дерево,внаслідок падіннягілки зякого пошкодженоавтомобіль,тобто євідповідальною заспричинену шкодуособою,на їїкористь 94893грн.35коп.,з яких:69893грн.35коп.-відшкодування майновоїшкоди,5000грн.витрат,понесених наоплату послугоцінки майновоїшкоди,20000грн.моральної шкоди,а такожпросила стягнутисудові витратина правовудопомогу тасудовий збір.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Відзив мотивований тим, що відповідач заперечує, що пошкодження автомобілю позивачки відбулося внаслідок падінні гілки з дерева породи шовкун, що росте на узбіччі пр. Богоявленського в м. Миколаєві, оскільки такі обставини не підтверджені наданими позивачкою доказами, а при проведення його обстеження спеціалістами відповідача 27 червня 2023 року встановлений добрий стан цього дерева, сліди пошкоджень на дереві відсутні. Відповідач стверджує, що не є балансоутримувачем цього дерева, оскільки його на баланс підприємству передано не було, а отже не може відповідати за шкоду позивачці у разі доведення її факту. Також відповідач посилався на недоведеність належними доказами розміру матеріального шкоди та завдання позивачці моральноїшкоди.

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 17 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Стягнуто з КП ММР «Миколаївські парки» на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в загальному розмірі 74893 грн. 35 коп., з яких: 69893 грн. 35 коп. - відшкодування майнової шкоди, 5000 грн. - оцінка майнової шкоди, моральну шкоду в розмірі 7000 грн. та

суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, в розмірі 6838 грн.

Стягнуто з КП ММР «Миколаївські парки» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2013 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не надав доказів вчасного виконання ним заходів з благоустрою на переданій йому території (зокрема, доказів виконання свого обов`язку щодо щорічного обстеження об`єктів зелених насаджень з метою виявлення сухих гілок та їх обрізання). В результаті нездійснення відповідачем організації забезпечення догляду та дотримання відповідного санітарного стану об`єктів благоустрою (зелених насаджень), передбачених нормативними актами, що свідчить про його бездіяльність, позивачці була спричинена матеріальна та моральна шкода. Загальна сума заподіяної позивачці з вини відповідача матеріальної шкоди складає 74893 грн. 35 грн., (69893,35 згідно звіту + 5000).

Також суддійшов висновку,що оскільки вина відповідача у спричиненні позивачці матеріальної шкоди ним не спростована, то відповідно презюмується заподіяння позивачу і моральної шкоди та враховуючи вимоги розумності, справедливості, ступінь моральних та фізичних страждань позивача вважав за можливе стягнути на користь позивача з відповідача 7000 грн., що є справедливим і достатнім для компенсації понесених позивачем страждань та переживань.

В апеляційнійскарзі відповідач вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, а тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скаргамотивована тим,що судомне був взятий до уваги акт, складений на підставі обстеження дерева породи шовкун від 27 червня 2023 року, з якого, на думку позивачки, впала суха гілка дерева, оскільки цей акт був складений самим відповідачем. Однак, висновки акту є достовірними і будь-якими документами позивачки не спростовані. Крім того, суд взяв до уваги фотографії з місця падіння гілки, проте на них відсутня дата та час проведення фотозйомки. Також час огляду місця події не співпадає з часом, зазначеним позивачкою у позовній заяві, а саме: огляд був проведений раніше ніж відбулося падіння гілки, а в протоколі огляду відсутні будь-які дані щодо огляду дерева та наявність на ньому пошкоджень у вигляді обламаної частини гілки (можливого місцезнаходження гілки, що впала), тобто відсутній причинно-наслідковий зв`язок. До того ж, відповідач вказує, що висновки суду щодо заподіяної позивачці шкоди внаслідок падіння гілки саме з дерева породи шовкун не підтверджені матеріалами справи, оскільки свідки, які були допитані у судовому засіданні, це заінтересовані особи на стороні позивачки, які надали потрібні свідчення на користь останньої, інші докази в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що про можливу аварійність дерева, яке пошкодило автомобіль позивача, було відомо до падіння гілки, що зобов`язувало б відповідача негайно провести відповідне дослідження цього дерева та провести його видалення або санітарне обрізання. КП ММР«Миколаївські парки»зауважує,що неє балансоутримувачем вказаниху рішенняхМиколаївської міськоїради об`єктівблагоустрою,в томучислі території,на якійрозташоване деревопороди шовкунпо АДРЕСА_1 ,оскільки згідноакту прийманняпередачі об`єктиблагоустрою непередавалися набаланс КП«Миколаївські парки»,а томувідповідач неможе відповідатиза пошкодження,які спричиненні«можливим падіннямгілки здерева». Наданий часінвентаризація зеленихнасаджень об`єктівблагоустрою непроведена.Факт непроведенняінвентаризації нерухомогомайна,зелених насадженьоб`єктів благоустроюта неприйняттяна балансвиявленого вході інвентаризаціїкомунального майнавикликаний відсутністювідповідного фінансуваннязі сторонимісцевої владина проведенняінвентаризації майна,без якоїне можливоприйняти набаланс вказаніоб`єкти. Сам лише факт закріплення об`єктів благоустрою за КП «Миколаївські парки» не є, на думку відповідача, підставою для визнання підприємства винним у заподіянні шкоди, так як для того, щоб підприємство відповідало по зобов`язанням, воно повинно мати на балансі ці об`єкти благоустрою. Щодо стягненняматеріальної шкодивідповідач стверджує,що звіт,наданий позивачкоює лишепопереднім оціночнимдокументом тане можебратись судомдо увагияк платіжнийдокумент,що підтверджуєфакт здійсненнятакої виплати. Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 7000 грн. зазначає, що доказів заподіяння моральної шкоди позивачка не надала, відповідно у суду були відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_5 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відзив мотивовано тим, що відповідач в обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить ті самі доводи, які зазначалися ним у відзиві на позовну заяву, у запереченні на відповідь на відзив, але вони не відповідають фактичним обставинам справи, а також суперечать приписам чинного законодавства України, в результаті чого правомірно були відхилені судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, враховуючи наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_3 є власником автомобіля NISSAN TEANA, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 12-13).

10 червня 2023 року приблизно в 12.20 год. внаслідок падіння сухої гілки з дерева породи шовкун під час руху автомобілю NISSAN TEANA, державний номер НОМЕР_1 , по просп. Богоявленському на куті з вул. Янтарна було нанесено механічні пошкодження вказаному автомобілю, а саме: пошкоджено лобове скло, розбито вітрове скло, пошкоджені елементи кузову у вигляді вм`ятин та подряпин, глибокі подряпини передньої правої фари, пошкодження лако-фарбового покриття (а.с. 41).

За фактом пошкодження автомобіля позивачка звернулась до відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області із відповідною заявою. В порядку реагування на повідомлення позивачки уповноваженими працівниками поліції було проведено огляд місця події, фотофіксація, відібрані пояснення від позивача, поліцейським відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області складений протокол огляду, в якому зафіксовані розташування пошкодженого автомобілю NISSAN TEANA, державний номер НОМЕР_1 , по вул. Янтарна, 59, та гілки від дерева, характер та види пошкоджень автомобілю, ОСОБА_3 видана довідка про результати розгляду заяви, відповідно до якої перевіркою було встановлено, що 10 червня 2023 року приблизно в 12.20 год. ОСОБА_3 , рухалась на автомобілі NISSAN TEANA, державний номер НОМЕР_1 , по просп. Богоявленському кут вул. Янтарна, де на автомобіль впала гілка дерева, тим самим його пошкодивши (а.с. 22, 23, 25-26).

Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, складеного 27 червня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталася 10 червня 2023 року з включенням в розрахунку ПДВ на складові та лакофарби матеріали складає 69893,35 грн., а вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивачки, складає 34193,68 грн. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових) (а.с. 43, 44).

Витрати позивачки на проведення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди склали 5000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 27 червня 2023 року та платіжною інструкцією на переказ готівки № 0.0.3069348673.1 від 27 червня 2023 року (30-41).

У справі, яка переглядається, позивачка просить про відшкодування їй майнової шкоди (вартості відновлювального ремонту автомобілю та витрат на проведення оцінки цієї шкоди), а також моральної шкоди.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Так, згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (часина 4 статті 263 ЦПК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Зазначеними нормами встановлено, що утримання об`єктів благоустрою покладається на спеціально створені для цього органами місцевого самоврядування підприємства комунальної власності, а в разі їх відсутності - на балансоутримувачів.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

Зазначеними нормами встановлено, що утримання об`єктів благоустрою покладається на спеціально створені для цього органами місцевого самоврядування підприємства комунальної власності, а в разі їх відсутності - на балансоутримувачів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначеної, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень…».

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 755/19416/20 з подібними правовідносинами судом зазначено: «Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Відповідно до матеріалів справи, яка переглядається судом, метою створення відповідача - КП ММР«Миколаївські парки» є, зокрема, забезпечення утримання об`єктів зеленого господарства, підтримання належного санітарного стану та підвищення рівня їх благоустрою, а предметом діяльності є, серед іншого, утримання догляд, своєчасне санітарне прибирання, очищення та технологічне утримання об`єктів зеленого господарства, набережних, міських пляжів та зон відпочинку на воді, дитячих та спортивних майданчиків, розташованих в паркових законах та закріплених за підприємством, утримання, збереження та догляд за зеленими насадженнями (деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного та штучного походження, парки, парки культури та відпочинку, парки пам`ятники садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади, дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші сквери, міські ліси, зони рекреації, зелені насадження прибудинкової території); садіння, догляд за зеленими насадженнями, знесення аварійних і сухостійних дерев, обрізання дерев (пункти 2.1., 2.2. статуту, а.с. 95-99).

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 178 від 24 березня 2023 року «Про розмежування відповідальності за утримання об`єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» з метою забезпечення чіткого розмежування відповідальності за утримання об`єктів благоустрою у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради затверджений Перелік заходів з утримання об`єктів благоустрою міста Миколаєва (у т.ч. поточний та капітальний ремонт) та відповідальних за їх виконання (здійснення/замовлення), відповідно до якого на КП ММР «Миколаївські міські парки» покладений обов`язок із санітарного очищення території об`єктів зеленого господарства міста Миколаєва (парки, сквери, площі тощо) у розумінні розділу 1 Переліку об`єктів благоустрою м. Миколаєва, що закріплюються за КП ММР «Миколаївські парки», затвердженого рішенням виконкому міської ради від 26 серпня 2020 року № 698 із змінами і доповненнями, передбаченими у тому числі рішенням виконкому міської ради від 26 січня 2022 року № 113 (у тому числі дитячі та спортивні майданчики, які знаходяться на території таких об`єктів зеленого господарств).

Рішенням виконавчого комітету міської ради від 26 серпня 2020 року № 698 «Про закріплення об`єктів благоустрою міста за виконавчими органами Миколаївської міської ради із змінами і доповненнями, внесеними у тому числі рішенням виконкому міської ради від 26 січня 2022 року № 113, затверджений перелік об`єктів благоустрою зеленого господарства м. Миколаєва, що закріплюються за КП ММР «Миколаївські парки», зокрема, до них віднесені зелені насадження, розташовані на пр. Богоявленському, де сталося пошкодження належного позивачці автомобілю.

Із відповідей Департамент Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 997/08.01.01-10/14/23 від 20 червня 2023 року (а.с. 27) та Виконавчого комітету Миколаївської міськради № 3355/02.02.01-40/08/14/23 від 24 серпня 2023 року на запити представника позивачки слідує, що догляд за об`єктами благоустрою (зеленими насадженнями) по пр. Богоявленському в м. Миколаєві, здійснює саме КП ММР «Миколаївські парки», який зокрема є відповідальним за їх обрізання.

За такого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач є підприємством, спеціально утвореним органом місцевого самоврядування для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності, а тому і відповідальним за відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам внаслідок неналежного виконання обов`язків з утримання об`єктів благоустрою зелених насаджень.

Також суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що відповідач не надав суду доказів того, що дерево породи шовкун, яке росте на узбіччі АДРЕСА_1 , перебуває на балансі іншої юридичної особи (балансоутримувача), або органи місцевого самоврядування визначили іншу особу відповідальною за стан відповідних об`єктів благоустрою чи передали територію, на якій росте дерево, в оренду іншій особі.

За такого, встановивши, що автомобіль ОСОБА_3 зазнав пошкоджень під час перебування у русі на проїзній частині дороги саме внаслідок падіння сухої гілки дерева, яке росте на узбіччі дороги, та відповідальність за безпечний стан якого покладений на КП ММР «Миколаївські парки», суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме відповідач є особою, яка несе відповідальність за шкоду (майнову та моральну), яка завдана позивачці внаслідок бездіяльності відповідача.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги.

Так, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що у зв`язку із непроведенням інвентаризації та відсутності дій з прийняття на баланс підприємство не є балансоутримувачем дерева породи шовкун, яке росте на узбіччі АДРЕСА_1 , і внаслідок падіння гілки від якого пошкоджений автомобіль позивачки, оскільки відповідно до розпорядження Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 05 листопада 2021 року № 243р (а.с. 169) саме на КП ММР «Миколаївські парки» покладений обов`язок провести повну технічну інвентаризацію, в тому числі, зелених насаджень та взяти їх на баланс. Непроведення таких дій, незалежно від причин (відсутність фінансування, великий обсяг робіт тощо) не є підставою для звільнення відповідача від цивільної відповідальності.

Також суперечить вимогам закону та зібраним у справі доказам аргументи заявника про відсутність підстав для покладання на нього відповідальності через відсутність усіх необхідних складових такої відповідальності, а саме - недоведення позивачкою факту пошкодження автомобілю через падіння гілки дерева породи шовкун та неправомірності дій відповідача.

Нормами статей 1166, 1167 ЦК України встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Для встановлення обставин, чи є підстави для настання відповідальності за спричинення майнової та моральної шкоди необхідні: наявність шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5 статті 1187 ЦК, пункт 1 частини 2 статті 1167 ЦК України). В свою чергу, потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

У справі, яка переглядається, відповідачем не доведено і судом не встановлено, що автомобіль позивачки був пошкоджений внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме внаслідок невиконання відповідачем як підприємством, що спеціально створене для виконання обов`язків з догляду за зеленими насадженнями в місті Миколаєві, таких обов`язків належним чином, настали негативні наслідки у вигляді пошкодження автомобілю позивачки.

При цьому колегія суддів вважає, що надані позивачкою докази, а саме матеріали перевірки за її зверненням органами поліції події 10 червня 2023 року, звіт про оцінку збитків, якими зафіксовано характер пошкоджень автомобілю, є достатніми та переконливими для прийняття позиції позивачки та відхилення заперечень відповідачем вини.

Щодо заперечення відповідачем доказів майнової шкоди, а саме посилання на те, що звіт про оцінку, долучений позивачкою, є лише попереднім документом.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачка надала звіт про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, який виконаний 27 червня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 - оцінювачем за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», до пред`явлення позову у цій справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що вартість матеріально збитку, завданого власнику марки NISSAN,модель TEANA350XV,державний номер НОМЕР_1 ,відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля № 058/06-23, складеного 27 червня 2023 року, дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачки і складає 69893,35 грн. Згідно змісту позовної заяви автомобіль на день розгляду справи не відремонтований, що виключає наявність доказів реальних витрат на його відновлення. Доказів на спростування зазначеного позивачкою розміру матеріального збитку відповідачем не надано, зокрема, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.

Щодо заперечення апелянтом відшкодування позивачці моральної шкоди.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано в пунктах 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Апеляційний суд вважає доведеним, що бездіяльністю КП ММР «Миколаївські парки», внаслідок якої було пошкоджено майно автомобіль позивачки, було порушено право останньої на безпечне довкілля та право користуватися своїм майном (автомобілем), що призвело до моральних страждань, викликаних психологічними переживаннями під час події 10 червня 2023 року (пошкодження автомобілю гілкою дерева під час руху, що є вкрай небезпечним для водія та пасажирів транспортного засобу), неможливості користуватися пошкодженим автомобілем, змінами у звичному способі життя та необхідністю докладати додаткових зусиль для пристосування та організації свого побуту, переживання дискомфорту, порушення усталеного повсякденного порядку. Вказані фактори свідчать про спричинення позивачці моральної шкоди і дають їй право на відшкодування такої шкоди.

Із урахуванням всіх обставин справи та вимог розумності, добросовісності, виваженості та справедливості апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з КП ММР «Миколаївські парки» на користь позивачки, у 7000 грн.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно та всебічно на підставі належним чином відповідно до положень статті 89 ЦПК України оцінених доказів встановив обставини справи, дав їм правильну правову оцінку та з дотриманням вимог матеріального і процесуального права ухвалив законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів в силу статті 375 ЦПК України не вбачає підстав для його скасування.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні передбачені статтею 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» залишити без задоволення, рішення Корабельного районногосуду містаМиколаєва від17липня 2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 19 вересня 2024 року