Ухвала

від 15.07.2024 по справі 513/799/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/799/24

Провадження № 1-кс/513/62/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в селищі Сарата Одеської області скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надіслала до слідчого судді Саратського районного суду Одеської області скаргу, в якій просить: поновити процесуальний строк для подання скарги на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області; зобов`язати уповноважених осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0903-8/95679 від 24.06.2024 про кримінальне правопорушення та встановлення особи/осіб, що вчинила/вчинили кримінальне правопорушення та вчинити передбачені ст.214 КПК України процесуальні дії; скаргу розглянути за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

В обґрунтування скарги представник зазначила, що 24.06.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області засобами поштового зв`язку направлено заяву № l500-0903-8/95679 від 24.06.2024 про кримінальне правопорушення та встановлення особи (осіб), що вчинила кримінальне правопорушення.

Причиною звернення до поліції стало те, що невстановленою особою (особами) за період з 01.01.2021 по 30.10.2023 незаконно та таємно викрадено з карткового пенсійного рахунку НОМЕР_1 , відкритого у відділенні AT "Ощадбанк", грошові кошти у сумі 40107,07 грн., які перераховані Головним управлінням в якості пенсії на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головне управління не отримало від відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області жодної інформації щодо стану розгляду заяви від 24.06.2024 про кримінальне правопорушення, хоча, відповідно до трекінгу поштового відстеження на онлайн сайті "Укрпошта" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вищезазначеного відправлення 6810000438603, зазначена заява була вручена особисто 02.07.2024 (копія трекінгу- додається).

В порушення положень ст. 214 КПК України, уповноваженими особами відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області було допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочато досудове розслідування з метою встановлення винних осіб, які незаконним шляхом заволоділи коштами Пенсійного фонду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги представник Головного управління ПФУ послалась на те, що з 24.02.2022 Указом Президента № 64/2022 введено воєнний стан в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Через звільнення та від`їзд багатьох співробітників за кордон, штат Головного управління суттєво скоротився, що значно ускладнило відпрацювання документів. Головне управління є стороною по більш ніж як 10000 проваджень, які наразі перебувають на розгляді в судах різних інстанцій. Відпрацювання вхідних документів, написання процесуальних документів та інше з 14.03.2022 здійснюється не повним штатом спеціалістів відділу представництва інтересів в судах та інших органах. Крім того, роботу юридичного відділу ускладнюють постійні повітряні тривоги, аварійні відключення.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 12.07.2024 року, справу розподілено слідчому судді ОСОБА_1 .

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибула, просила розглянути скаргу без її участі.

Представник Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду скарги, до суду не прибув, до канцелярії суду надав заяву про розгляд скарги без його участі. Просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Зазначив, що матеріали звернення перебувають на додатковій перевірці, за результатами якої буде прийнято відповідне рішення. До заяви додав копії матеріалів ЄО № 2528 від 02.07.2024 року.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи вказані положення закону, слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу та постановити ухвалу по суті скарги за відсутності представника заявника та представника відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали скарги та матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВ П ГУНП в Одеській області, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею установлено, що представник Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку надіслала до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області заяву, в якій просила прийняти заяву та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, встановити особу (осіб), яка незаконним шляхом заволоділа коштами Пенсійного фонду України, а саме: отримала пенсійні виплати, перераховані за період з 01.01.2021 по 30.10.2023 на ім`я ОСОБА_6 у сумі 40107,07 грн. Повідомити заявника у письмові формі поштою або електронною поштою у встановленому порядку та строки про початок та закінчення досудового розслідування (кримінального провадження) з наданням витягу із номером та датою реєстрації до ЄРДР.

У заяві представник повідомила, що громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 перебувала на обліку у Головному управлінні ПФУ з 03.11.1998 та отримувала пенсію за віком через АТ "Ощадбанк".

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1775 від 21.12.2020, місце смерті місто Тирасполь Республіки Молдова. Пенсія за період з 01.01.2021 по 30.10.2023 у розмірі 86192,23 грн. була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_4 , відкритий у відділенні АТ "Ощадбанк".

До установи банку був надісланий лист № 1500-0501-8/80190 від 26.05.2024 щодо повернення на рахунок Пенсійного фонду України зайво перерахованої суми пенсії ОСОБА_4 у розмірі 86192,23 грн.

28.05.2024 установою банку на рахунок Пенсійного фонду України були повернуті грошові кошти у сумі 46085,16 грн. Згідно відповіді АТ "Ощадбанк" від 03.06.2024 № 46/3-17/65058/2024 кошти повернуті в межах залишку на рахунку одержувача.

Представник зазначає, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_4 з 01.01.2021 по 31.10.2023 виникла переплата пенсії у сумі 40107,07 грн. за період з 01.01.2021 по 31.10.2023 у зв`язку з отриманням пенсії після смерті пенсіонера сторонньою особою.

Інформація щодо особи, яка знімала пенсію померлого пенсіонера, стану рахунку клієнта та руху грошових коштів по ньому є інформацією, яка складає банківську таємницю. Враховуючи, що з`ясувати, яка саме особа (особи) отримала пенсійні виплати ОСОБА_4 після її смерті Головне управління не має можливості, сума переплати підлягає поверненню після встановлення такої особи (осіб).

Переплата пенсії і утворена заборгованість перед Пенсійним фондом України є порушенням державних інтересів.

Вважає, що вказані дії невстановленої особи (осіб) щодо отримання пенсії підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Заява представника Головного управління надійшла до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 02.07.2024 року та у цей же день зареєстрована ЄО за № 2528 від 02.07.2024 як інша подія. Резолюцією начальника ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 02.07.2024 розгляд заяви доручено ОСОБА_7 .

Висновків за результатами розгляду заяви матеріали справи не містять.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: прокурор, слідчий, дізнавач наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим, дізнавачему встановлений строк не вчинена. Тобто зазначена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Частиною 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З огляду на те, що заява представника Головного управління надійшла до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 02.07.2024 року, а скарга до слідчого судді надіслана представником Головного управління засобами поштового зв`язку 05.07.2024 року, приходжу до висновку, що скарга подана у межах десятиденного строку, встановленого ч.1 ст.304 КПК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:1) відібрано пояснення;2) проведено медичне освідування;3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У відповідності до частини 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Водночас для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

У випадку, якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, за змістом якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Офісу Генерального прокурора № 231 від 17.08.2023), згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такі ж висновки Верховного Суду викладено у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18) "...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...".

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

У даному випадку слідчий суддя вважає, що заява представника Головного управління Пенсійного фонду не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

В заяві про кримінальне правопорушення представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на те, що по особовому рахунку ОСОБА_4 з 01.01.2021 по 31.10.2023 виникла переплата пенсії у сумі 40107,07 грн. за період з 01.01.2021 по 31.10.2023 у зв`язку з отриманням пенсії після смерті пенсіонера сторонньою особою.

З доданої до заяви відповіді Саратської селищної ради від 21.05.2024 року за № 1740/03-08/1018 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент своєї смерті, яка настала 20.12.2020 року, проживала у м. Тирасполь Республіки Молдова.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до заяви представник Головного управління додала копію свідоцтва про смерть ІІ- НОМЕР_3 , яке видане повторно Тираспольським відділом ЗАГС 17 травня 2021 року. У свідоцтві зазначено, що ОСОБА_4 громадянка ПМР, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Тирасполь, Республіка ПМР.

Між тим, вказане свідоцтво, яке видане органами невизнаної ПМР, для прийняття його на території України, підлягає заміні у відповідних органах влади Республіки Молдови на документ зразка, встановленого Республікою Молдова та послідуючого проставлення апостилю.

Аналізуючи норми ст.ст.214, 303 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення про діяння, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.

За положеннями ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення

Отже заява не містить суттєвих фактичних даних, які б свідчили про існування хоча б формальних ознак діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, що могло би слугувати підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для убезпечення кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Отже КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо у заявах чи повідомленнях таких фактичних даних не зазначено, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

У зв`язку з викладеними обставинами слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 19 липня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1