Ухвала

від 26.09.2024 по справі 513/799/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1332/24

Справа № 513/799/24 1-кс/513/62/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , на ухвалу слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 15 липня 2024 року про відмову у задоволені скарги на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР),

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволені скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що заява не містить фактичних даних, які б свідчили про існування ознак діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, що могло би слугувати підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки на підтвердження факту смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до заяви про вчинення злочину долучено копію свідоцтва про смерть, яке видане самопроголошеною невизнаною державою Придністровська Молдавська Республіка.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу представник заявника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що не погоджується з ухвалою слідчого судді та вважає її є незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне:

- слідчий суддя проігнорував імперативні положення ч. 4 ст. 214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається;

- у заяві Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області наведені достатні відомості щодо вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, які потребують розслідування.

Посилаючись на викладені обставини, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР відомості за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Крім того, в поданій апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, яке обґрунтоване тим, що першочергова апеляційна скарга була подана у межах строку на апеляційне оскарження, проте, ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.08.2024 року, яку отримано 07.08.2024 року, було повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, після чого, було подано нову апеляційну скаргу, вказане, на думку апелянта, свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Позиції учасників судового розгляду.

Представник апелянта надав до суду заяву про розгляду справи за його відсутності.

Оскільки інші учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомили, з клопотанням про відкладання не зверталася, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Щодо клопотання про поновлення строку.

Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.

Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, передбачений ст. 309 КПК України.

У пункті 3 ч. 2 ст.395КПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження убачається, що ухвала слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 15 липня 2024 року постановлена з викликом представника заявника, тобто строк для апеляційного оскарження, апелянту, почав обчислюватись з дня оголошення оскаржуваної ухвали, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України. Так, 24.07.2024 року, засобами поштового зв`язку, представник заявника, подав першочергову апеляційну скаргу, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.08.2024 року, яку отримано 07.08.2024 року. У подальшому недоліки, які зазначені в ухвалі від 02.08.2024 року, були усунуті шляхом подання нової апеляційної скарги 12.08.2024 року.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

На думку апеляційного суду, зазначені обставини свідчать про об`єктивну перешкоду для подання апеляційної скарги у строк.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність поновлення представнику Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 15 липня 2024 року.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що слідчий суддя не у повній мірі дотримався вказаних вимог КПК України, що потягло за собою ухвалення необґрунтованого рішення.

З матеріалів судового провадження убачається, що представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_6 звернувся із заявою до відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про те, що невстановленою особою (особами) за період з 01.01.2021 по 30.10.2023 незаконно та таємно викрадено з карткового пенсійного рахунку НОМЕР_1 , відкритого у відділенні AT "Ощадбанк", грошові кошти у сумі 40107,07 грн., які перераховані Головним управлінням в якості пенсії на ім`я ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не внесена до ЄРДР.

Не погоджуючись із зазначеним, представник заявника звернувся зі скаргою до слідчого судді на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_7 .

Проте, з такими висновками слідчого судді апеляційна інстанція не може погодитися у зв`язку з наступним.

Так, згідно з п. 18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування.

Відповідно ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.

При розгляді скарги на бездіяльність слідчого з приводу невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя має перевірити чи містить заява (повідомлення) достатні відомості про кримінальне правопорушення та чи можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення, що буде достатньою гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Розглядаючи скаргу, слідчий суддя належним чином не перевірив зміст як скарги стосовно доводів заявника, так і змісту заяви про вчинений злочин, копія якої була надана до скарги, а тому прийняв рішення, яке не можна визнати обґрунтованим.

Із заяви про вчинення злочину убачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2024 року повернення коштів виконано у межах наявного залишку у сумі 46085,16 грн. У той час, залишок передплати пенсії по пенсійній справі ОСОБА_7 у зв`язку із неправомірним використанням пенсійних коштів після смерті останньої становить 40107,07 грн. У зв`язку із чим Пенсійному фонду України завдано майнову шкоду у вказаному розмірі.

На переконання колегії суддів, вказані обставини можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення, а тому існують достатні підстави для ініціювання проведення досудового розслідування.

При цьому, з`ясування обставин ймовірного кримінального правопорушення можливе виключно шляхом проведення слідчих дій, зокрема, витребування з банківської установи інформації про рух коштів по пенсійному рахунку померлої пенсіонерки, відеозапису зняття коштів з банкомату, відібрання показань у працівників банківської установи, встановлення кола осіб, з якими спілкувався померла тощо.

Перевірка вказаних обставин, на переконання колегії суддів, повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, у ході якого, у разі встановлення відсутності ознак складу злочину чи самої події, дане кримінальне провадження, в силу положень ст.284 КПК України, підлягає закриттю.

Слідчий суддя з належною повнотою не перевірив доводи заявника, формально підійшов до розгляду скарги, однобічно та неповно з`ясував всі обставини справи, що є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення скарги.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, внести до ЄРДР відомості, які містяться у поданій заяві представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_6 № 1500-0903-8/95679 від 24.06.2024 року.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити представнику заявника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 15 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 15 липня 2024 року про відмову у задоволені скарги на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скаргу представника заявника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - задовольнити.

Зобов`язати посадових осіб ВП № 1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР відомості, які містяться у поданій заяві представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_6 № 1500-0903-8/95679 від 24.06.2024 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4